Ухвала

від 02.12.2024 по справі 580/6678/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/6678/22

УХВАЛА

02 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Кобаля М.І.,

Кузьменка В.В.,

При секретарі: Долинській Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «ДІ Проект» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та державного кадастрового реєстратора сектору № 1 відділу № 4 (м. Черкаси) Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Заєць Марини Іванівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , Черкаська міська рада про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та державного кадастрового реєстратора сектору №1 відділу № 4 (м. Черкаси) Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Заєць Марини Іванівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , Черкаська міська рада, в якому просили:

- визнати протиправними дії державного кадастрового реєстратора сектору № 1 відділу № 4 (м. Черкаси) Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Заєць Марини Іванівни щодо реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7110136700:03:012:0115, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати державного кадастрового реєстратора сектору № 1 відділу № 4 (м. Черкаси) Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Заєць Марину Іванівну скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:012:0115 за адресою: м. Черкаси, проїзд Білоцерківський, 16.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.06.2023 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії Державного кадастрового реєстратора Сектора №1 Відділу №4 (м. Черкаси) Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Заєць Марини Іванівни щодо реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7110136700:03:012:0115, яка розташована за адресою: м. Черкаси, проїзд Білоцерківський, 16.

Зобов`язано Державного кадастрового реєстратора Сектора №1 Відділу №4 (м. Черкаси) Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Заєць Марину Іванівну скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:012:0115 за адресою: м. Черкаси, проїзд Білоцерківський, 16.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_3 та державний кадастровий реєстратор сектору № 1 відділу № 4 (м. Черкаси) Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Заєць Марина Іванівна подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та державного кадастрового реєстратора сектору № 1 відділу № 4 (м. Черкаси) Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Заєць Марини Іванівни залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 червня 2023 року - без змін.

Разом з тим, 10 травня 2024 року Приватне підприємство «ДІ Проект» як особа, яка не приймала участь у справі, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції від 02.06.2023, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вказана апеляційна скарга обгрунтована тим, що оскільки в ході розгляду справи встановлено невідповідність вимогам законодавства технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки по узвозу Білоцерківський, 16 у місті Черкаси в натурі (на місцевості), розробленої Приватним підприємством «ДІ Проект», відтак визнання судом невідповідності вимогам законодавства документації із землеустрою, виготовленої ПП «ДІ Проект» впливає на ділову репутацію підприємства, та формує негативні висновки про професійні та управлінські здібності підприємства, його порядність та відповідність діяльності.

На думку скаржника, суд першої інстанції не залучивши до участі справи ПП «ДІ Проект» як розробника технічної документації у якості третьої особи порушив норми процесуального права.

Також, апелянт звертає увагу на те, що оскільки на момент складення технічної документації станом на 2019 рік діяв Генеральний план міста Черкаси від 2011 року, відтак дороги із твердим покриттям як зазначено у витягу з містобудівної документації міста Черкаси на визначення обмежень у використанні території для містобудівних потреб від 29.08.2022 №12366-01-21 на земельну ділянку по узвозу Білоцерківський, 16 у місті Черкаси не було, як наслідок дії Державного кадастрового реєстратора Сектора №1 Відділу №4 (м. Черкаси) Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Заєць Марини Іванівни щодо реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7110136700:03:012:0115, яка розташована за адресою: м. Черкаси, проїзд Білоцерківський, 16 є правомірними.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернуто увагу на те, що апелянтом протиправно не ініційовано апеляційне провадження протягом строків, визначених КАС України з огляду на можливе кримінальне переслідування за виготовлення сфальсифікованого документу, що вказує про безпідставність такої апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «ДІ Проект» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 червня 2023 року.

Однак, постановою Верховного Суду від 17 вересня 2024 року касаційну скаргу Приватного підприємства «ДІ Проект» - задоволено, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №580/6678/22 - скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Направляючи справу для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду, суд касаційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу ПП «ДІ Проект» подає на підставі частини першої статті 293 КАС України, відповідно до якої право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, крім учасників справи, мають також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Відтак, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участь у справі, суд апеляційної інстанції насамперед повинен перевірити доводи апеляційної скарги про те, що судом прийнято рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи і в разі непідтвердження таких підстав апеляційного оскарження, відмовити у відкритті апеляційного провадження саме з таких підстав.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, доводи Приватного підприємства «ДІ Проект», колегія суддів дійшла наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 15.03.1956 №212-м мешканцям домоволодіння АДРЕСА_1 передано в постійне користування земельну ділянку площею 710 кв. м.

11 березня 1961 року КП «ЧООБТІ» встановлено порядок землекористування земельною ділянкою в домоволодінні АДРЕСА_1 між співвласниками. Даний порядок був затверджений рішенням Соснівського районнного суду м.Черкаси від 21.11.1994 по справі № 2-145-1994.

Згідно даного рішення попередні співвласники спільного домоволодіння ОСОБА_5 і ОСОБА_4, які ще в 1961 році добровільно визначили між собою порядок користування земельною ділянкою, про що свідчить схема розділу інвентарбюро від 11.03.1961.

У відповідності до даного рішення встановлено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 відповідно до варіанту № 1 висновку судово-технічної експертизи і виділено в користування ОСОБА_6 , ОСОБА_7 земельну ділянку площею 368,90 кв.м, ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 318,67 кв.м., залишивши в загальному користуванні прохід до земельної ділянки виділений ОСОБА_1 .

Дане судове рішення виконано судовими виконавцями Соснівського районного суду м.Черкаси Вовк Е.С. та ОСОБА_8 , про що ними складено відповідний акт від 16.11.1995.

22 січня 2019 року Приватне підприємство «ДІ Проект» розробило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки по узвозу АДРЕСА_1 в натурі (на місцевості).

Як наслідок, 29.01.2019 державним кадастровим реєстратором сектору № 1 відділу № 4 (м. Черкаси) Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Заєць Мариною Іванівною на підставі технічної документації ПП «ДІ Проект» в Державному земельному кадастрі зареєстрована земельна ділянка за кадастровим номером 7110136700:03:012:0115.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площа земельної ділянки за кадастровим номером 7110136700:03:012:0115 становить 0,1 га.

З листа Черкаської міської ради від 08.09.2022 №12366-01-21 слідує, що станом на 31.08.2022, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а саме земельної ділянки по узвозу Білоцерківському, 16 право власності на вказану земельну ділянку не зареєстровано. На даний час, право власності чи користування земельною ділянкою домоволодіння по узвозу АДРЕСА_1 належним чином не встановлено. Порядок користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння теж не встановлено. Земельна ділянка перебуває в спільному користуванні співвласників домоволодіння, яке належним чином не оформлене.

При цьому, у вказаному листі Черкаська міська рада повідомила, що не надавала дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку домоволодіння по узвозу АДРЕСА_1 .

До відповіді надано Витяг з містобудівної документації міста Черкаси на визначення обмежень у використанні території для містобудівних потреб від 29.08.2022 №12366-01-21 на земельну ділянку по узвозу Білоцерківському, 16 із зазначенням містобудівних обмежень щодо використання земельної ділянки та викопіювання з плану міста Черкаси та з містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану міста Черкаси (Актуалізація)». Згідно зазначеного Витягу до земельної ділянки за кадастровим №7110136700:03:012:0115 площею 0,1 га входить: - територія реконструкції та впорядкування садибної забудови - 71%, дороги з твердим покриттям - 29 %.

Вважаючи дії щодо реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7110136700:03:012:0115 протиправними, позивачі звернулися з даним позовом до суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з невідповідності площі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та її необґрунтованого збільшення з 710 кв.м на 0,1 га, тому при вчиненні реєстраційної дії державний кадастровий реєстратор не дотримався свого обов`язку, встановленого статтею 9 Закону України «Про земельний кадастр» та пункту 111 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17 жовтня 2012 року.

Як наслідок, суд першої інстанції вважав належним способом захисту порушеного права позивачів зобов`язання Державного кадастрового реєстратора Сектора №1 Відділу №4 (м. Черкаси) Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Заєць Марину Іванівну скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки.

У силу вимог частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Подаючи дану апеляційну скаргу як особа, яка не брала участь у справі, Приватне підприємство «ДІ Проект» зазначає, що технічна документація із землеустрою, розроблена Приватним підприємством «ДІ Проект» на замовлення власника частини домоволодіння по узвозу АДРЕСА_1 ОСОБА_9 відповідає вимогам законодавства.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції протиправно не залучив Приватне підприємство «ДІ Проект» як розробника технічної документації із землеустрою, та не врахував, що дії державного кадастрового реєстратора сектору № 1 відділу № 4 (м. Черкаси) Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Заєць Марини Іванівни щодо реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7110136700:03:012:0115, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу Черкаської міської ради проведені відповідно до норм діючого законодавства.

Відповідно до частини другої ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Таким чином, реалізуючи передбачене статтею 55 Основного Закону право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється в його володільця у момент порушення чи оспорення останнього.

Згідно частини першої ст. 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, передумовою апеляційного оскарження судового рішення особою, яка не брала участі у справі, є встановлення обставин, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

На вказані обставини звертав увагу Верховний Суд під час прийняття постанови від 02 липня 2024 року у даній справі, де зазначив про те, що апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції, перш за все мав з`ясувати і відповідно зробити вмотивований та обґрунтований висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, а також з`ясувати її мотиви щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків, визначених нею як порушених рішенням суду.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування такого критерію, як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок, як елементів захисту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним та опосередкованим іншими правовідносинами.

Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Так, у відповідності до п. п. 2, 3, 4 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відтак, особа, набуваючи статусу апелянта у справі, до участі у якій не була залучена, повинна мати не просто певний обсяг прав, свобод та інтересів, що зачіпаються тим чи іншим способом при прийняті судового рішення, а питання про захист чи відмову у захисті прав, свобод чи інтересів саме цієї особи має бути вирішено судом безпосередньо.

Така вимога Кодексу адміністративного судочинства України є імперативною, та положення частини першої статті 13 КАС України не підлягають довільному тлумаченню.

Відповідно, рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Згідно п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №18-рп/2004 поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже, право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб не є абсолютним. Людина має таке право за умови, якщо вважає, що рішення, дія чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб порушують або ущемляють її права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Право, або законний інтерес може бути захищено судом лише у разі його порушення. З цього слідує необхідність з`ясування судом обставин, що свідчать про порушення права, свободи або інтересу.

Як свідчать матеріали справи, спірні правовідносини у справі №580/6678/22 виникли у зв`язку з оскарженням позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дій державного кадастрового реєстратора сектору № 1 відділу № 4 (м. Черкаси) Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Заєць Марини Іванівни щодо реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7110136700:03:012:0115, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи вказану справу, суд першої інстанції виходив з того, що при вчиненні спірної реєстраційної дії державний кадастровий реєстратор не дотримався свого обов`язку, встановленого статтею 9 Закону України «Про земельний кадастр» та пункту 111 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17 жовтня 2012 року, тому з огляду на невідповідність поданих документів вимогам законодавства (необґрунтоване збільшення з 710 кв.м на 0,1 га), дії державного кадастрового реєстратора сектору № 1 відділу №4 (м. Черкаси) Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Заєць Марини Іванівни щодо реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7110136700:03:012:0115, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 є неправомірними.

При цьому, суд зазначає, що зазначена земельна ділянка перебуває у спільному користуванні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а останній збільшив розмір земельної ділянки, розробивши технічну документацію із землеустрою та зареєструвавши на підставі такої документації земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:03:012:0115, площею 0,1000 га.

При цьому, переглядаючи вказане рішення, апеляційний суд виходив з того, що неправомірне збільшення земельної ділянки без рішення чи згоди власника земельної ділянки, співкористувача земельної ділянки порушує права співкористувача та територіальної громади м.Черкаси як власника земельної ділянки.

Також слід звернути увагу на те, що третя особа у даній справі - ОСОБА_3 звернувся до Соснівського районного суду м.Черкаси (справа №712/5278/20) із позовом про визначення порядку землекористування, де виділив ОСОБА_1 частину земельної ділянки, де і є автодорога з твердим покриттям, що також спростовує відповідні посилання про те, що станом на момент складення технічної документації відповідної дороги з твердим покриттям не існувало.

У той же час, як свідчить мотивувальна та резолютивна частини оскаржуваного рішення від 02 червня 2023 року питання про права, свободи чи інтереси Приватного підприємства «ДІ Проект» жодним чином не вирішувались.

При цьому, в системному аналізі норм процесуального законодавства статус особи, що не брала участі у справі, в апеляційному провадженні подібний зі статусом третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У той же час, частина друга статті 49 КАС України допускає до участі у справі третіх осіб (без самостійних вимог на предмет спору) лише у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.

Натомість, на стадії апеляційного розгляду такий вплив має бути очевидним та питання про права, свободи, інтереси, обов`язки суд першої інстанції вже повинен «вирішити».

Проаналізувавши взаємозв`язок вказаних правових приписів, з метою уникнення порушення принципу доступу до правосуддя слід звернутись до положень частини першої статті 50 КАС України, які визначають зміст правового ланцюгу між особою, відмінною від позивача/відповідача, та особою зі статусом позивача/відповідача протилежною до інтересів вказаної особи, застосувавши аналогію закону.

Так, вказана норма містить дві ознаки можливості набуття особою статусу третьої особи: 1) сторона може набути право стосовно третьої особи; 2) третя особа може пред`явити вимоги до сторони.

Таким чином, між скаржником (Приватним підприємством «ДІ Проект») та відповідачем (державним кадастровим реєстратором сектору № 1 відділу № 4 (м. Черкаси) Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Заєць М.І., чиї дії є предметом даного судового розгляду) в результаті ухвалення спірного рішення в межах даного спору мають існувати певні взаємовідносини.

Колегія суддів звертає увагу на те, що фактично скаржник не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на необхідність відшкодування збитків, завданих ОСОБА_9 у зв`язку з неналежним виконанням договору від 19.01.2019 №3/1-зем, який стосувався розроблення технічної документації із землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:012:0115 та впливом зазначеного на його ділову репутацію.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

При цьому, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав/законних інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин.

Отже, з урахуванням викладеного, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Слід зазначити, що предметом даної справи є саме дії державного кадастрового реєстратора щодо державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:012:0115 за адресою: м. Черкаси, проїзд Білоцерківський, 16, а не надання оцінки відповідності технічної документації, розробленої Приватним підприємством «ДІ Проект», вимогам чинного законодавства.

Відтак, колегія суддів вважає, що апелянт фактично намагається переглянути рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили та вирішити спір про захист своїх цивільних прав та інтересів.

До того ж, судом апеляційної інстанції за наслідками перегляду апеляційних скарг ОСОБА_3 та державного кадастрового реєстратора сектору № 1 відділу № 4 (м. Черкаси) Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Заєць Марини Іванівни на підставі постанови від 27.09.2023 вже надавалась оцінка оскаржуваному рішенню Черкаського окружного адміністративного суду від 02 червня 2023 року, втім касаційне оскарження такої постанови у порядку визначеному КАС України не було реалізовано.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, оскільки рішення місцевого адміністративного суду 02 червня 2023 року не зачіпає прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків Приватного підприємства «ДІ Проект», то відповідно у суду не виникає правових підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених правовими нормами статті 323 КАС України.

З огляду на вказане, колегія суддів не надає оцінку іншим запереченням скаржника по суті розгляду справи, викладеним у його апеляційній скарзі.

У відповідності до п. 3 частини першої ст. 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Згідно вищевикладеним висновкам, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «ДІ Проект» на рішення Черкаського окружного аміністративного суду від 02 червня 2023 року підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 248, 293, 305, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «ДІ Проект» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та державного кадастрового реєстратора сектору № 1 відділу № 4 (м. Черкаси) Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Заєць Марини Іванівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , Черкаська міська рада про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді М.І. Кобаль

В.В. Кузьменко