Постанова

від 04.12.2024 по справі 308/23167/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

04.12.24

22-ц/812/1818/24

Справа номер 308/23167/23 Головуючий суду першої інстанції Лузан Л. В.

Провадження номер 22-ц/812/1818/24 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів Самчишиної Н. В., Серебрякової Т. В.,

із секретарем судового засідання Біляєвою В. М.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вознесенського міськрайонного судуМиколаївської області від25 жовтня 2024року,постановлену за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Нібулон», приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Наталія Методіївна, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2023року ОСОБА_3 подала до судупозов до ОСОБА_2 , в якому просила визнати за нею право власності на 1/6 частку земельних ділянок: площею 0,5003 га з кадастровим номером 4822083800:01:000:0244, площею 1,8393 га з кадастровим номером 4822083800:11:000:0247, площею 8,9645 га з кадастровим номером 4822083800:03:000:0060, які розташовані в межах території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Короткий зміст клопотання відповідача, заявленого у суді першої інстанції

27 вересня 2024 року ОСОБА_2 подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, яке обґрунтовував наступним.

Відповідно до норм ЦПК України на сторони покладено процесуальні права та обов`язки надавати суду відомості про наявність в інших судах проваджень у складі тих же сторін та з аналогічним предметом спору.

ОСОБА_2 зазначав, що у відзиві на позов та у запереченні позивача на відзив були викладені обставини і відомості, які безпосередньо та безспірно вказують на причетність позивача до вчинення кримінальних злочинів, наслідками яких стала смерть членів родини відповідача. Саме внаслідок цих смертей виникли правові підстави для відкриття провадження у справі, яка розглядається.

За таких обставин відповідач вважав, що повинен проінформувати суд про вчинені позивачем кримінальні правопорушення.

На підтвердження зазначеного ОСОБА_2 просив долучити до матеріалів справи копії судових рішень, витяги з матеріалів інших цивільних справ та кримінальних проваджень, листування з правоохоронними органами, відомості щодо спадкування, витяги з інформаційних ресурсів, медичну документацію та фотоматеріали, серед яких і інтимні фотографії, на яких, зі слів відповідача, зображена позивач.

Заперечення іншої сторони щодо клопотання

Позивач проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на те, що надані ОСОБА_2 документи не стосуються предмета спору, одержані з порушенням встановленого процесуальним законодавством порядку та спрямовані на порушення честі, гідності і ділової репутації, як сторони позивача, так і інших осіб, які не приймають участі у справі.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2024 року ОСОБА_2 повернуто його клопотання про долучення до матеріалів справи доказів з додатками.

Судом визнано зловживанням процесуальними правами з боку ОСОБА_2 та таким, що суперечить завданню цивільного судочинства його звернення із клопотанням про долучення до матеріалів справи наданих ним доказів.

До ОСОБА_2 застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у сумі 3028 грн, який стягнуто в дохід Державного бюджету України.

Обґрунтовуючи свою ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що подання ОСОБА_2 клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, зокрема, копій фотознімків, які містять відомості щодо особистого життя позивачки, її представника та інших осіб, які не є учасниками справи, є проявом очевидної неповаги та не спрямоване на ефективний захист прав, свобод та інтересів ОСОБА_2 , що суперечить завданням цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду щодо застосування штрафу скасувати.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, ОСОБА_2 зазначав, що не вчиняв дій, що суперечать завданням цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.

Позиція апеляційногосуду танормативно-правовеобґрунтування

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другоїстатті 43 ЦПК України).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Пункт 1частини 2статті 44ЦПК Українивизначає,що залежновід конкретнихобставин судможе визнатизловживанням процесуальнимиправами дії,що суперечатьзавданню цивільногосудочинства,зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Верховний Суд у постанові від 03 березня 2021 року у справі №761/27076/19 (провадження №61-14448св20) зазначив, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи.

Також Верховний Суд у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі №345/2935/21 (провадження №61-2472св22) вказав на те, що зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі №910/1873/17).

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третястатті 44 ЦПК України).

Частина 4 статті 44 ЦПК України регламентує, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (частина перша статті 143 ЦПК України).

Заходами процесуального примусу, зокрема, є штраф (пункт 5 частини першої статті 144 ЦПК України).

У випадку зловживання процесуальними правами суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу в сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частини першої статті 148 ЦПК України).

Статтею 7Закону України«Про Державнийбюджет Українина 2024рік» установленийпрожитковий мінімум для працездатних осіб, який з 01 січня становить 3028 грн.

З огляду на зазначені норми процесуального законодавства, досліджені обставини, предмет спору, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно визнав дії ОСОБА_2 щодо подання суду фотографій інтимного характеру такими, що становлять неповагу до позивача та інших осіб, суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства, а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на це суд обґрунтовано визнав дії відповідача зловживанням процесуальними правами й невиконанням обов`язку керуватися завданням цивільного судочинства та в межах наданої йому дискреції застосував до відповідача штраф у визначеному ним розмірі, який враховуючи встановлені судом обставини, відповідає меті такого заходу процесуального примусу.

Враховуючи наявність всіх обставин, які є необхідною умовою для застосування до учасника справи заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого ст. 148 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни ухвали суду першої інстанції в оскаржуваній частині.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Згідно зістаттею 375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а ухвалу суду в оскаржуваній частині без змін.

Керуючись ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Вознесенського міськрайонного судуМиколаївської області від25 жовтня 2024року в частині застосування штрафу без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Н. В. Самчишина

Т. В. Серебрякова

Повний текст постанови складено 05 грудня 2024 року.