Ухвала

від 29.11.2024 по справі 404/6816/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/6816/20

Номер провадження 1-кс/404/3678/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кіровського районного суду міста Кіровограда скаргу представника скаржника ОСОБА_3 в інтересах фермерського господарства «Ольвія» на постанову начальника відділення СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 28.08.2024 року про закриття кримінального провадження №12020120020005455, за ч. 3 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Представник скаржника ОСОБА_3 в інтересахфермерського господарства« ОСОБА_4 » подала до Кіровського районного суду міста Кіровограда скаргу з вимогою скасувати постанову начальника відділення СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 28.08.2024 року про закриття кримінального провадження №12020120020005455, за ч. 3 ст. 190 КК України.

Представник скаржника в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд скарги без його участі.

Слідчий, прокурор в судове засідання не з`явились.

Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020120020005455 від 30.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

28.08.2024 року за результатами проведеного досудового розслідування начальник відділення СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 виніс постанову про закриття кримінального провадження №12020120020005455 від 30.10.2020 року за ч. 3 ст. 190 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.

Згідно ст.24КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Статтею 303КПК України визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед яких, пунктом 3 ч. 1 вказаної статті КПК України передбачено право заявника, потерпілого, його представника чи законного представника оскаржити рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

Оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.

Відповідно до положень Глави 24КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Для виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Метою досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об`єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб .

Основним засобом збирання доказів, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань є проведення слідчих дій.

Відповідно до ч. 1-2 та 6 ст.223КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Доказуванню у кримінальному провадженні згідно ч. 1 ст.91КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст.84КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.

Всупереч вимог частини 1 статті 92 КПК України, слідчий не зібрав усі можливі, процесуально зафіксовані, перевірені та оцінені докази, перерахованих у статті 91 КПК України.

Встановлено, що Рішенням Ульянівської районної ради народних депутатів Ульянівського району Кіровоградської області від 8 грудня 2000 року № 289, ОСОБА_6 була надана в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельна ділянка площею 50,0 ріллі з поля № 5 третьої польової сівозміни згідно плану, вилучивши із земель запасу Лозоватської сільської ради. Рішенням було вирішено зареєструвати селянське (фермерське) господарство ОСОБА_6 та визначити його, як голову селянського (фермерського) господарства; В подальшому ОСОБА_6 було видано Державний акт на право постійного користування серія КР, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 92 від 1 лютого 2001 року.

20.06.2001 господарство ОСОБА_6 отримало свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_1 , згідно якого формою юридичної особи є фермерське господарство, а назва: Фермерське господарство « ОСОБА_4 ».

Тобто, з моменту, як ОСОБА_6 створив фермерське господарство, усі права та обов`язки щодо земельної ділянки наданої на праві постійного користування перейшли до господарства.

11 квітня 2008 року ОСОБА_6 помер.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_7 була спадкоємцем ОСОБА_6 та отримала спадкове майно, яке складалось з: «майнових прав, які належали спадкодавцю, як засновнику селянського (фермерського) господарства «Ольвія», місце знаходження якого село Лозувата Ульяновського району Кіровоградської області на підставі Статуту селянського (фермерського) господарства «Ольвія», затвердженого засновником Господарства 04 червня 2001 року головою (селянського) фермерського господарства « ОСОБА_4 » та зареєстровано в Ульянівській районній державній адміністрації розпорядженням № 289- р від 20 червня 2001 року № рішення 289-р Ульяновською РДА Кіровоградської області.

Відповідно до довідки № 1880/10 від 16 грудня 2008 року виданої Ульяновським відділенням Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції, вартість майна селянського (фермерського) господарства «Ольвія», становить - 3000 гривень.».

В подальшому ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВМВ № 322712 від 16 грудня 2008 року стала головою фермерського господарства « ОСОБА_4 ».

Згідно з нотаріально посвідченою заявою ВМВ № 344151 від 24 грудня 2008 року ОСОБА_7 , як голова фермерського господарства « ОСОБА_4 » передала установчі документи, документи фінансово-господарської діяльності, а також свої корпоративні права фермерського господарства « ОСОБА_4 » громадянину ОСОБА_8 ;

Згідно нотаріально посвідченою заявою ВМТ № 706898 від 16 червня 2010 року ОСОБА_8 , як голова фермерського господарства « ОСОБА_4 » передав установчі документи, документи фінансово-господарської діяльності, а також свої корпоративні права фермерського господарства « ОСОБА_4 » громадянці ОСОБА_9 ;

Згідно з нотаріально посвідченою заявою ВР № 767459 від 06 квітня 2011 року ОСОБА_9 , як голова фермерського господарства « ОСОБА_4 » передала установчі документи, документи фінансово-господарської діяльності, а також свої корпоративні права фермерського господарства « ОСОБА_4 » громадянці ОСОБА_10 , яка станом на подання відповідної заяви є головою Фермерського господарства « ОСОБА_4 ».

Наведені вище зміни голови Фермерського господарства « ОСОБА_4 » визначені у статуті господарства.

Земельна ділянка загальною площею 50 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташована на території Лозуватської сільської ради Благовіщенського (раніше АДРЕСА_1 , яка була надана в постійне користування ОСОБА_6 , згідно Державного акту на право постійного користування землею серія КР, виданого на підставі рішення Ульянівської районної ради народних депутатів Ульянівського району Кіровоградської області від 8 грудня 2000 року № 289, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 92 є матеріальною основою діяльності ФГ « ОСОБА_4 », оскільки земельна ділянка надавалася саме для ведення селянського (фермерського) господарства.

Окрім того, саме Фермерське господарство « ОСОБА_4 » є належним користувачем земельної ділянки загальною площею 50 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташована на території Лозуватської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області.

Державний акт на право постійного користування виданий на ОСОБА_6 не скасовувався та не визнавався недійсним.

23.10.2020 року з Публічної кадастрової карти (базовий шар для пошуку - відомості про розпорядження землями стало відомо про прийняття наказів Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області, згідно яких надано у власність громадянам земельні ділянки площею 2,00 га кожна, для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки загальною площею 50,00 га, яка була надана в постійне користування ОСОБА_6 , згідно державного акту на право постійного користування серії КР, зареєстрованого за №92 від 01.02.2001 року, та яка на даний час, знаходиться в постійному користуванні фермерського господарства « ОСОБА_4 ».

Також, як вбачається, з Публічної кадастрової карти земельна ділянка, яка перебуває у постійному користуванні Фермерського господарства « ОСОБА_4 » поділена на 27 земельних ділянок з кадастровими номерами: 3525584800:02:000:1347; 3525584800:02:000:1308; 3525584800:02:000:1345; 3525584800:02:000:1349; 3525584800:02:000:1325; 3525584800:02:000:1336; 3525584800:02:000:1307; 3525584800:02:000:1292; 3525584800:02:000:1333; 3525584800:02:000:1287; 3525584800:02:000:1332; 3525584800:02:000:1348; 3525584800:02:000:1337; 3525584800:02:000:1318; 3525584800:02:000:1334; 3525584800:02:000:1329; 3525584800:02:000:1344; 3525584800:02:000:1317; 3525584800:02:000:1328; 3525584800:02:000:1342; 3525584800:02:000:1335; 3525584800:02:000:1316; 3525584800:02:000:1326; 3525584800:02:000:1346; 3525584800:02:000:1327; 3525584800:02:000:1286; 3525584800:02:000:1286; 3525584800:02:000:1293.

Таким чином, Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області, всупереч діючому Державному акту на право постійного користування землею серія КР, виданого на підставі рішення Ульянівської районної ради народних депутатів Ульянівського району Кіровоградської області від 8 грудня 2000 року № 289, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 92, який посвідчує право постійного користування земельною ділянкою фермерського господарства «Ольвія», було незаконно, з порушенням прав та законних інтересів фермерського господарства «Ольвія», видано накази «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» № 11-14839/14-20-СГ; 11- 14844/14-20-СГ; 11-14850/14-20-СГ; 11-14841/14-20-СГ; 11-14855/14-20-СГ; 11-14848/14- 20-СГ; 11-14847/14-20-СГ; 11-14831/14-20-СГ; 11-14845/14-20-СГ;11-14851/14-20-СГ; 11- 14840/14-20-СГ; 11-14837/14-20-СГ; 11-14833/14-20-СГ; 11-14838/14-20-СГ; 11-14843/14- 20-СГ; 11-14842/14-20-СГ; 11-14830/14-20-СГ; 11-14853/14-20-СГ; 11-14835/14-20-СГ; 11- 14846/14-20-СГ; 11-14834/14-20-СГ; 11-14854/14-20-СГ; 11-14856/14-20-СГ, згідно яких надано у власність громадянам земельні ділянки площею 2,00 га кожна, для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки загальною площею 50,00 га, яка була надана в постійне користування ОСОБА_6 , згідно державного акту на право постійного користування серії КР, зареєстрованого за №92 від 01.02.2001 року, та яка на даний час, знаходиться в постійному користуванні фермерського господарства « ОСОБА_4 ».

Окрім того, Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області було відомо про право постійного користування ФГ « ОСОБА_4 » та те, що саме господарством здійснюється обробіток та користування спірною земельною ділянкою, оскільки протягом тривалого часу саме фермерське господарство здійснює сплату земельного податку та плату за користування, що підтверджується платіжними дорученнями про сплату єдиного податку з сільськогосподарських виробників за 2018, 2019, 2020 року.

Крім того, при прийнятті рішень про надання у приватну власність земельних ділянок, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в обов`язковому порядку запитує інформацію в районному відділі Держгеокадастру, у даному випадку - відділу у Благовіщенському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо наявності прав на земельну ділянку, яка пропонується для передачі.

Саме районні відділи Держгеокадастру відповідальні за зберігання архіву всіх державних актів на право постійного користування. Як стало відомо заявнику, в даному випадку районний відділ повідомив Головне управління про наявність державного акту на право постійного користування, згідно якого земельна ділянка перебуває у користуванні. Проте, така інформація була проігнорована.

Відповідно до рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07.11.2023 ЄУН402/318/21, Номер провадження по справі2/387/23/23 позов Фермерського господарства "Ольвія" м.Благовіщенське до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кіровоградська обласна прокуратура, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області про захист порушених прав на земельну ділянку задоволено частково та скасовано державну реєстрацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які розташовані на території Лозуватської сільської ради Благовіщенського Кіровоградської області, визнано недійсними договіри купівлі-продажу цих земельних ділянок.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області у справі №402/318/21, яке набрало законної сили 28.03.2024, перебуває на етапі його виконання у відповідності до задоволених вимог позивача по справі та визначеного порядку чинним законодавством.

В подальшому, заявник « ОСОБА_39 » звернулось до Кропивницького РУП ГУНП із заявою про вчинення кримінального правопорушення про те, що шахрайським шляхом ФГ « ОСОБА_4 » було позбавлено права користування земельною ділянкою площею 50 га. Чим було завдано шкоди у великих розмірах.

Кропивницьким РУП ГУНП в Кірвоградській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120020005455 від 30.10.2020 за ч. 3 ст. 190 КК України.

21.10.2024 року представнику «ФГ Ольвія» було повідомлено, що постановою начальника відділення СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 28.08.2024 року вказане кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Дослідивши матеріали скарги слідчий суддя приходить до висновку про задоволення скарги з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні події кримінального правопорушення. Оскаржувану ж постанову слідчий виніс передчасно, оскільки не виконав вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, за умовами якого мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами кримінального провадження, зокрема в ньому має бути викладена суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та інтересів. Відповіді на всі поставлені нею питання мають бути одержані та вичерпні, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Згідно з ст. 25 КПК України, слідчий, прокурор зобов`язані вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Слідчий, прокурор повинні забезпечити повне та ефективне проведення досудового розслідування (ст. ст. 36, 40 КПК України).

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення (п.п.1-2 ч. 1 ст. 91 КК України). Обов`язок доказування обставин кримінального правопорушення покладається на слідчого та прокурора (ст.91-93 КПК України).

Згідно ст. 85 КПК України, належними єдокази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, та інших обставин, які мають значення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 190 КК України настає за шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.

Надаючи юридичну оцінку та викладаючи у постанові мотиви щодо відсутності складу кримінального правопорушення слідчий мав дати обґрунтовану відповідь на питання:

-Чому службові особи ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області не перевірили чи була у користуванні Фермерського господарства « ОСОБА_4 » вказана земельна ділянка?

-Чи знали службові особи ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області про фактичне користування спірної земельної ділянки?

Крім цього слідчий не проводив тимчасовий доступ до рішень ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області згідно яких надано у власність громадянам земельні ділянки площею 2,00 га кожна, для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки площею 50,00 га, яка знаходиться у постійному користуванні ФГ « ОСОБА_4 », не витребував посадові інструкції осіб, уповноважених на безоплатну передачу земельних ділянок.

Не допитав службових осіб ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області щодо обов`язку перевірки ними факту постійного користування спірною земельною ділянкою фермерським господарством « ОСОБА_4 » на момент передачі цієї земельної ділянки третім особам.

Не допитав ОСОБА_40 , яка підписувала накази про надання дозволів та передачі земельних ділянок.

Не допитав 25 осіб-набувачів земельних ділянок, про мотиви і обставини їх поведінки, які одночасно стали власниками, а згодом разом передали належні їм земельні ділянки одному набувачу родині Дудачави.

Крім того, суб`єкт вчинення кримінального правопорушення за ст. 190 КК України є загальним. В даному випадку заявник вказує на вчинення злочину саме службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, які є спеціальним суб`єктом вчинення кримінального правопорушення. Отже, якщо суб`єктом є службова особа, яка для обману чи зловживання довірою використовує своє службове становище, то її дії повинні кваліфікуватися за сукупністю статей 190 та 364 КК України, тому спочатку слідчий помилково встановив кваліфікацію злочину лише за ст. 190 КК України, проігнорувавши той факт, що службові особи Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є спеціальним суб`єктом вчинення злочину.

Кримінальна відповідальність за ст. 364 КК України настає за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Отже, визначальним елементом для кваліфікації злочину за ст. 364 КК України є заподіяння істотної шкоди службовими особами.

Слідчим не встановлювався розмір прямої дійсної шкоди, оскільки не проводився розрахунок, експертизи, порівняльний аналіз отриманого прибутку за попередні роки.

Останні 4 роки суб`єкт господарювання свавільно позбавлений права користування 50 га земель сільськогосподарського призначення.

Предметом доказування у цьому кримінальному провадженні є підстави законності передачі земельних ділянок які перебувають у постійному користуванні ФГ « ОСОБА_4 » третім особам, отже єдиним джерелом доказування можуть бути результати зафіксовані під час тимчасового доступ до рішень ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області та допиту службових осіб ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області, 25 осіб-набувачів земельних ділянок. Тільки після вилучення, ретельного огляду і вивчення матеріалів отриманих під час вказаних слідчих дій можливо зробити правовий висновок про наявність чи відсутність ознак вчинення кримінального правопорушення за ст. 190, 364 КК України.

Слідчий надав неправильну кримінально-правову оцінку встановленим фактичним обставинам по цьому кримінальному провадженні, а тому його відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, є необґрунтованим, неправильним, передчасним.

Слідчий не зібрав і не дав оцінку обставинам, що підлягають доказуванню і мають значення.

Підставою скасування оскарженої постанови є невідповідність фактичним обставинам кримінального провадження, тому що висновок дізнавача не підтверджуються доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження.

В мотивувальній частині постанови, слідчий обґрунтовує закриття кримінального провадження наступним: « В ході досудового розслідування встановлено, що порушено перехідні положення земельного кодексу і ознак заволодіння вказаними земельними ділянками внаслідок зловживання довірою чи введення в оману немає».

Слідчий суддя критично оцінює вказане твердження слідчого, оскільки воно не розкриває змісту і суті обставин на які слідчий посилається для такого висновку. Слідчий не розкриває як було встановлено, що порушено перехідні положення земельного кодексу, які саме перехідні положення земельного кодексу було порушено.

Таким формальним висновком слідчий порушив ст. 6 Конвенції «Про основоположні права та свободи людини», оскільки в тексті постанови формально послався на загальні правила оцінки доказів передбачених ст. 94 КПК України щодо : повноти, об`єктивності, всебічності. Тому слідчий зробив непідтверджений доказами висновок про відсутність складу кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 190 КК України.

Висловлені у постанові слідчого твердження не можна перевірити, адже він не вказав які обставини підлягали його перевірці, не послався на норми передбачені КПК України, які б спростовували факт вчинення кримінального правопрушення за ст. 190 КК України, тобто поставив заявника, слідчого суддю в умови якими обмежив у використанні можливостей для з`ясування важливих обставин справи.

За таких умов необхідно використати практику застосування оцінки доказів, висловлену Верховним Судом по справі № 991/722/21 від 21 листопада 2023 року, коли своїми діями сторона кримінального провадження створила та/або сприяла створенню обставин, через які дослідження доказів став недоступним для сторони обвинувачення через значний сплив часу. Цей принцип має також застосовуватися,mutatis mutandis, коли сторона через ті чи інші обставини обмежується у використанні можливостей для з`ясування важливих обставин справи. Наслідки поведінки слідчого, який своїми діями унеможливив або значно ускладнив дослідження важливих доказів, має тлумачитися на користь протилежної сторони, щоб не заохочувати сторону до використання таких прийомів.

Отже, враховуючи вищевикладене, постанова підлягає скасуванню із зазначених підстав через невідповідність висновків фактичним обставинам кримінального провадження, що вплинуло чи могло вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість особи та правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема і подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). При цьому, положеннями ст. 92 КПК України регламентовано, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається на дізнавача, слідчого, прокурора.

Закриття провадження є кінцевим процесуальним рішенням. Разом із цим текст постанови не містить дослідження і правового аналізу дослідження проступку за ст. 190 КК України, отже передчасним стало припущення про відсутність складу кримінального правопорушення.

Слідчі дії є діями, спрямованими на отримання доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої дії є наявність достатніх підстав, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1-2 ст. 223 КПК України).

На досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником (п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України).

Рішення про закриття кримінального провадження можна буде визнати законним лише тоді, коли службова особа, якій доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні на підставі належних та допустимих доказів проведе повний і об`єктивний правовий аналіз фактично встановлених ним реальних обставин.

Принципи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема право особи на справедливий суд зобов`язують дати належну та об`єктивну оцінку фактично встановленим обставинам.

За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути постановлена ухвала про скасування рішення дізнавача, слідчого чи прокурора, зобов`язання вчинити певну дію (ч. 2 ст. 307 КПК України). Скаржник має право на повний і всебічний розгляд факту можливого кримінального правопорушення. Слідчий при прийнятті процесуального рішення про закриття кримінального провадження, цих положень Закону, не дотримався. Висновки про неможливість встановити винну особи є передчасними, а рішення про закриття кримінального провадження необґрунтованим.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що скарга фермерського господарства « ОСОБА_4 » підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 303-307 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову начальника відділення СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 28.08.2024 року про закриття кримінального провадження №12020120020005455, за ч. 3 ст. 190 КК України.

Копію ухвали направити прокурору Кропивницької окружної прокуратури для організації подальшого досудового розслідування.

Відповідно до ст. 309 КПК України, ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, заперечення проти такої ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1