Ухвала

від 18.03.2021 по справі 404/6816/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/6816/20

Номер провадження 1-кс/404/522/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника фермерського господарства «Ольвія» - адвоката ОСОБА_3 ; власників арештованого майна: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також представника власників арештованого майна ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, про скасування арешту на майно по кримінальному провадженню 12020120020005455, за ч. 3 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Власники арештованих земельних ділянок звернулись до слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням про скасування повністю заходу забезпечення по кримінальному провадженню 12020120020005455 за ч. 3 ст. 190 КК України, застосованого на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 04 листопада 2020 року по цьому кримінальному провадженню.

Під час розгляду клопотання власники арештованого майна та їх представник підтримали вимогу про скасування арешту. Обґрунтовують свої доводи тим, що службові особи Головного відділу Держгеокадастру в Кіровоградській області діяли правомірно. Мали право передати у власність двадцять сім вільних земельних ділянок. Фермерське господарство «Ольвія» не мало кадастрового номеру. На публічній кадастровій мапі не було відмітки про право ФГ користуватись земельною ділянкою. Земля ФГ не обліковувалась, приховувалась і використовувалась суб`єктом господарювання без достатніх правових підстав. Представник власників арештованих земельних ділянок обґрунтовує власну правову позицію тим, що відсутні відомості про право користування земельною ділянкою за ФГ «Ольвія» на публічній кадастровій мапі.

Представник фермерського господарства «Ольвія» наголошує, що метою накладення арешту на спірні земельні ділянки стала необхідність забезпечення збереження речових доказів у їх первинному незмінному стані, оскільки в державному земельному кадастрі в період з 21 жовтня по 30 жовтня 2020 року зареєстровано 54 випадки набуття та переоформлення права власності по одному об`єкту державної форми власності. Одразу після набуття, відбулось подальше відчуження землі державної форми власності, а кінцевим набувачем стало вузьке коло осіб. Заявлена до арешту земельна ділянка останні 20 років була у постійному користуванні ФГ «Ольвія», але без відома і згоди користувача, всупереч імперативних вимог ст. ст. 118, 141, 149 ЗК України вибула з державної форми власності та права користування. Передача земель стала можлива внаслідок використання завідомо підроблених документів та грубим порушенням процедури припинення права державної форми власності та права користування заявленої до арешту земельної ділянки. Для запобігання можливості перетворити, відчужувати, змінити площу, цільове використання, покупців, продавців, кадастрові номери, а також для припинення події злочину, запобіганню появи нових потерпілих продовжує існувати потреба у застосуванні заходу забезпечення у виді накладення арешту на земельні ділянки з забороною її відчуження, розпорядження, користування.

Слідчий не з`явився, причини не повідомив. Прокурор не з`явився, подав заяву про зайнятість в іншій справі.

Матеріали кримінального провадження для дослідження не долучили.

Неявка повідомлених осіб не перешкоджає вирішенню клопотання.

Починаючи з 29 жовтня 2020 року слідчий СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області проводить досудове розслідування по кримінальному провадженню 12020120020005455 за ч. 3 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 04 листопада 2020 року був накладений арешт на двадцять сім земельних ділянок на території Лозуватської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області з наступними кадастровими номерами: 3525584800:02:000:1347; 3525584800:02:000:1308; 3525584800:02:000:1345; 3525584800:02:000:1349; 3525584800:02:000:1325; 3525584800:02:000:1336; 3525584800:02:000:1307; 3525584800:02:000:1292; 3525584800:02:000:1333; 3525584800:02:000:1287; 3525584800:02:000:1332; 3525584800:02:000:1348; 3525584800:02:000:1337; 3525584800:02:000:1318; 3525584800:02:000:1334; 3525584800:02:000:1329; 3525584800:02:000:1344; 3525584800:02:000:1317; 3525584800:02:000:1328; 3525584800:02:000:1342; 3525584800:02:000:1335; 3525584800:02:000:1316; 3525584800:02:000:1326; 3525584800:02:000:1346; 3525584800:02:000:1327; 3525584800:02:000:1286; 3525584800:02:000:1286; 3525584800:02:000:1293

із забороною розпоряджатись та користуватись вказаними земельними ділянками.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Пунктом 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013р. № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» встановлено, що розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: визнання доводів особи, яка не була присутня при прийнятті рішення про накладення грошового стягнення, щодо безпідставності застосування такого заходу обґрунтованими. Рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає; надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року при накладенні арешту на майно необхідно перевіряти наявність - належних підстав для арешту майна.

Згідно усталеної практики застосування принципів Європейського суду з прав людини, (ст.6 Конвенції) упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

За правилами ч. 2 ст. 172 КПК України, в перші дні проведення цього досудового розслідування виправданою стала вимога слідчого про застосування заходу забезпечення без виклику власника майна, оскільки це було необхідно для забезпечення арешту майна.

Досудове розслідування та застосований захід забезпечення тривають більше п`яти місяців.

На відміну від початкової стадії коли накладався арешт на земельні ділянки, зараз підвищились вимоги оцінки доказів «обґрунтованості підозри». Тривале розслідування зобов`язує представників сторони обвинувачення не тільки висловити версію, але й подати належні та допустимі докази, як то вимагають ст.ст. 85-86 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Представники органу досудового розслідування мали достатньо часу об`єктивно необхідного для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, для підтвердження події злочину та необхідності застосування арешту.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе необхідність такого арешту. ( ч. 1 ст. 170 КПК України)

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинні врахувати (ч. 2 ст. 173 КПК України) можливість використання майна як доказу, наявність обґрунтованої підозри.

Диспозиція ст. 190 КК України містить таку кваліфікуючу ознаку як заволодіння чужим майном. Умовою для настання кримінальної відповідальності за ст. 190 КК України є доведеність прямого умислу.

Згідно ч. 2 ст. 24 КК України, прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. (ч. 5 ст. 132 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Після п`яти місяців розслідування слідчий з прокурором не надав достатніх даних, на підставі яких доводиться обґрунтована підозра щодо ознак кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для продовження застосування арешту майна. (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України). Термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Слідчий з прокурором не виконав вимог п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України, оскільки не подав доказів обґрунтованості підозри стосовно невідомих службових осіб Головного відділу Держгеокадастру в Кіровоградській області, які заздалегідь усвідомлювали суспільно небезпечний характер переоформлення землі, передбачали небезпечні наслідки зміни власника і заздалегідь, бажали їх настання.

Замість того щоб доказувати обґрунтованість підозри, слідчий з прокурором не з`явились, матеріали не надали, тобто не підтвердили підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Недоведеність обґрунтованості підозри виключає можливість продовження дії заходу забезпечення.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. (ч. 1 ст. 98 КПК України)

До нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення. (ч. 1 ст. 181 ЦК України).

На відміну від рухомих речей, для нерухомого майна притаманна ознака незмінності. Шар ґрунту знаходиться у незмінному стані. Тому для виконання завдань цього кримінального провадження: запобігання можливості його приховування, знищення, перетворення, достатньо оглянути і оформити протокол огляду земельних ділянок. Перехід майнових прав на об`єкт нерухомого майна не змінює фізичні властивості речового доказу, тому не потребує застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

За версією слідства, передумовою зміни форми власності, стало використання службовими особами завідомо підроблених документів. При цьому, слідчий з прокурором не повідомили з використанням якого підробленого документу стала можлива зміна форми власності земельних ділянок. Зазначену істотну неповноту протягом п`яти місяців не усунули.

Представники сторони обвинувачення не звернулись до слідчого судді з клопотанням про застосування будь-якого заходу забезпечення: тимчасовий доступ до речей і документів, огляд, обшук, привід. Не подали доказів призначення і проведення земельно-технічної експертизи. Без документів та висновку спеціального дослідження залишається непідтвердженим припущення, що арештовані земельні ділянки є одним і тим самим земельним масивом.

Необхідно зауважити, що виникненню земельного спору передувала тривала бездіяльності службових осіб фермерського господарства «Ольвія», які тривалий час не вносили відомості до кадастрової мапи про кадастровий номер спірної земельної ділянки, внаслідок чого на публічній кадастровій мапі некоректно відображалася інформація про земельну ділянку без власника. Крім того, слідчий не долучив докази на підтвердження проведених ним допитів службових осіб Держгеокадастру.

Таким чином слідчому з прокурором після спливу п`яти місяців розслідування недостатньо лише усно припускати про можливі помилки при переоформленні земельних ділянок, а необхідно подати докази умисних шахрайських дій заздалегідь спрямованих на незаконне заволодіння земельними ділянками, чого вони не зробили. Варто зауважити, що судами різних видів судочинств постійно вирішуються тисячі земельних спорів щодо правильності набуття, зміни, припинення земельних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Сукупність фактично з`ясованих обставин переконує в тому що захід забезпечення кримінального провадження повинен виконувати завдання суто кримінального судочинства, тоді як фактично існує невирішений земельний спір.

Вимоги клопотання розглянуто з додержанням частини 1 та 2 ст. 22 КПК України та ст. 26 КПК України, в межах заявлених вимог, доводів і долучених до клопотання доказів. Обовязок доведення обґрунтованості застосованого заходу забезпечення, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено на ініціатора такого клопотання, в даному випадку слідчого та прокурора. Наявні заперечення прокурор і слідчий зобов`язані належним чином обґрунтувати і подати докази на їх підтвердження. З огляду на вказане клопотання вирішено на підставі тих доказів, які подані. При цьому, жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні. За таких умов, переконаний про неможливість подальшого втручання у право на мирне володіння земельними ділянками, у зв`язку з недоведеністю підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження. Накладений на підставі ухвали слідчого судді арешт скасувати через його необґрунтованість.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 про скасування арешту на майно - задовольнити.

Скасувати повністю арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 04 листопада 2020 року по кримінальному провадженню 12020120020005455, за ч. 3 ст. 190 КК України щодо двадцяти семи земельних ділянок, на території Лозуватської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області, у тому числі на раніше встановлені заборони розпоряджатись та користуватись:

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1317, зареєстровану на ОСОБА_6 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1347, зареєстровану на ОСОБА_6 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1308, зареєстровану на ОСОБА_6 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1332, зареєстровану на ОСОБА_6 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1344, зареєстровану на ОСОБА_6 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1329, зареєстровану на ОСОБА_6 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1335, зареєстровану на ОСОБА_6 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1316, зареєстровану на ОСОБА_6 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1334, зареєстровану на ОСОБА_6 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1346, зареєстровану на ОСОБА_6 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1307, зареєстровану на ОСОБА_6 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1287, зареєстровану на ОСОБА_9 ;

земельну ділянку з кадастровим номером 3525584800:02:000:1328, зареєстровану на ОСОБА_9 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1325, зареєстровану на ОСОБА_9 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1318, зареєстровану на ОСОБА_9 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1326, зареєстровану на ОСОБА_9 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1327, зареєстровану на ОСОБА_9 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1292, зареєстровану на ОСОБА_9 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1348, зареєстровану на ОСОБА_9 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1286, зареєстровану на ОСОБА_9 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1333, зареєстровану на ОСОБА_9 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1293, зареєстровану на ОСОБА_9 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1342, зареєстровану на ОСОБА_8 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1345, зареєстровану на ОСОБА_11 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1349, зареєстровану на ОСОБА_5 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 3525584800:02:000:1337, зареєстровану на ОСОБА_10 ;

земельною ділянкою з кадастровим номером 525584800:02:000:1336, зареєстровану на ОСОБА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.

Ухвала не оскаржується в апеляційному порядку.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1