Рішення

від 27.11.2024 по справі 755/2986/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/2986/24

Провадження №: 2-о/755/158/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

присяжних - Джавшанашвілі І.В., Єрмоленко Т.І.,

за участі секретарів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

заявника - ОСОБА_3 ,

заінтересованої особи - ОСОБА_4 ,

представника заінтересованої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ,

представника заінтересованої особи Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації - Березанського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, -

у с т а н о в и в:

15.02.2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, у якій просить визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, встановити над нею опіку та призначити заявника її опікуном.

Вимоги заяви мотивовано тим, що заявник рідним братом ОСОБА_4 . Батьки заявника та ОСОБА_4 померли. Сестра заявника не одружена, дітей не має і постійно проживає разом із заявником за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 є інвалідом 2 групи з дитинства довічно, перебуває на обліку лікаря-психіатра і згідно висновку лікарської комісії потребує постійного стороннього догляду внаслідок психічного розладу. ОСОБА_4 страждає на хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого нездатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Вона не орієнтується у життєвих ситуаціях, самостійно не спроможна обслуговувати себе. Визнання ОСОБА_4 недієздатною необхідне для захисту її майнових та немайнових прав, захисту її особистих інтересів від сторонніх осіб, створення для неї належних умов лікування, проживання, офіційного оформлення постійного догляду за нею заявником. Після смерті батьків заявник фактично виконує обов`язки опікуна.

Ухвалою суду від 22.02.2024 року відкрите провадження у справі, призначений розгляд справи за правилами окремого провадження у складі одного судді та двох присяжних.

Ухвалою суду від 04.04.2024 року доручено Лівобережному київському місцевому центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначити адвоката заінтересованій особі ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 30.04.2024 року у справі призначено проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи, витребувано необхідну для проведення експертизи медичну інформацію та зупинене провадження у справі до отримання висновку експерта.

Ухвалою суду від 27.06.2024 року відновлене провадження у справі та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

Протокольною ухвалою суду від 27.11.2024 року закрите підготовче провадження у справі та суд перейшов до судового розгляду справи по суті у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні заявник підтримав вимоги своєї заяви з підстав викладених у ній, просить заяву задовольнити і додатково пояснив суду, що батьки заявника та ОСОБА_4 померли. При оформленні спадкових прав нотаріус побачивши ОСОБА_4 відмовилась здійснювати оформлення спадщини на її ім`я через психічний стан ОСОБА_4 . Заявник просить призначити його опікуном ОСОБА_4 аби забезпечити можливість реалізації її прав, оскільки навіть банк відмовляє у виплаті пенсії ОСОБА_4 . Заявник вказує, що проживає разом з ОСОБА_4 , опікується нею, робить все необхідне, купує ліки. На теперішній час заявник працює неофіційно. Заявник має освіту інженера-0землевпорядника та інженера-геодезиста, але з початком повномасштабної агресії рф втратив роботу і натепер працює на дому в галузі ІТ.

Представник заінтересованої особи Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації в судовому засіданні підтримав вимоги заяви та пояснив, що кандидат в опікуни надав всі необхідні документи, особисто представник заінтересованої особи виїжджав до місця проживання заявника та ОСОБА_4 , проводив обстеження умов проживання. В помешканні умови проживання задовільні, заявник та ОСОБА_4 проживають разом, заявник судимостей не має, дохід в родині є, заявник характеризується позитивно. З огляду на зміст висновку психіатричної експертизи ОСОБА_4 слід визнати недієздатною.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав вимоги заяви та зазначив, що з огляду на зміст судової експертизи ОСОБА_4 слід визнати недієздатною, а також призначити її брата опікуном, оскільки недієздатна людина не має залишатись без опікуна, а заявник є рідним братом ОСОБА_4 .

В судовому засіданні суд намагався з`ясувати думку ОСОБА_4 щодо суті справи, однак такі намагання виявились марними, ОСОБА_4 не захотіла відповідати на питання суду. Суд не став наполягати на висловленні думки ОСОБА_4 , оскільки за висновком судово-психіатричного експерта №633 від 03.06.2024 року, ОСОБА_4 має фактичну можливість з`явитись в судове засідання, але за своїм психічним станом не здатна особисто дати пояснення по суті справи.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожен окремо та в їх взаємозв`язку і сукупності, повно, об`єктивно та всебічно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Згідно наявної в матеріалах справи медичної документації ОСОБА_4 є інвалідом 2 групи з дитинства, непрацездатна, обмежена у самообслуговуванні, здатності до спілкування та контролю за своєю поведінкою і потребує постійного стороннього догляду (а.с. 16-17).

За змістом ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Згідно ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення свої дій та (або) керувати ними.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 3 ст. 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Відповідно до ст. 298 ЦПК України, суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №633 від 03.06.2024 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на помірну розумову відсталість (згідно МКХ-10: F71). Дана хвороба у підекспертної є стійким психічним захворюванням. ОСОБА_4 за своїм психічним станом не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_4 за своїм психічним станом потребує встановлення над нею опіки (а.с. 64-67).

Таким чином, зібрані по справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_4 недієздатною.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява в частині заявлених вимог щодо визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною підлягає задоволенню.

При визнанні особи недієздатною суд також виходить із положень ч. 6 ст. 300 ЦПК України, якою передбачено, що строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

В рішенні у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини першої статті 13 Закону України "Про психіатричну допомогу" (справа про судовий контроль за госпіталізацією недієздатних осіб до психіатричного закладу) від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, у тому числі право на свободу та особисту недоторканність, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації (абзаци перший, третій, четвертий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Відповідно до ст. 41 ЦК України, правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-які правочини. Такі дії від імені недієздатної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Згідно норм ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Аналізуючи при цьому як норми ЦК України так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування. При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК також убачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, та саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна.

Отже призначення опікуна недієздатній особі, на думку суду, переслідує перш за все найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена можливості самостійно здійснювати свої права у суспільстві.

Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Порядок встановлення опіки над особою, яка визнана судом недієздатною, виконання опікуном своїх обов`язків та звільнення від повноважень опікуна визначений Главою 6 ЦК України та Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року №34/166/131/88 (далі - Правила).

Згідно ст. 55 ЦК України та п. 1.2 Правил, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

У відповідності до приписів ст. 67 ЦК України та Розділу 4 Правил, опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Статтею 58 ЦК України визначено коло осіб над якими встановлюється опіка, зокрема у ній зазначено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун та піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Як передбачено ч. 5 ст. 63 ЦК України, фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів або піклувальників.

Заявляючи вимогу про визнання фізичної особи недієздатною, заявник просить також призначити його опікуном.

Заявник та ОСОБА_4 зареєстровані та проживають за однією адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7, 10-11, 17, 21, 91).

Заявник та ОСОБА_4 є рідними братом і сестрою, що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження (а.с. 9, 13).

Батьки заявника та ОСОБА_4 померли, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть (а.с. 14-15).

Дружина заявника ОСОБА_3 та його син ОСОБА_6 не заперечують проти призначення заявника опікуном ОСОБА_4 (а.с. 96, 99).

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 25.09.2024 року, квартира АДРЕСА_1 є двокімнатною, облаштована необхідними меблями та побутовою технікою. Квартира знаходиться в охайному стані, прибрано. Квартира утримується в належному санітарному, технічному-справному стані. ОСОБА_4 проживає в окремій кімнаті, забезпечена всі необхідним: одяг, ліки, продукти харчування. Кандидат в опікуни ОСОБА_3 проживає за вказаною адресою разом з сестрою, дружиною та двома дітьми. Житлово-побутові умови задовільні (а.с. 91).

Заявник має добрий стан здоров`я, незнятої чи непогашеної судимості не має, під наглядом лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 90-90а, 92-93).

Обмежень, визначених ст. 64 ЦК України щодо призначення заявника опікуном, судом не встановлено.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Статтею 56 ЦК України встановлено, що органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Права та обов`язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 60 ЦК України передбачено встановлення судом опіки над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначення опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Отже призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства по захисту порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Відповідно до змісту подання органу опіки та піклування від 26.09.2024 року та витягу з протоколу засідання опікунської ради від 26.09.2024 року, ОСОБА_4 є особою з інвалідністю 2 групи з дитинства безстроково, потребує стороннього догляду, нагляду, допомоги та опіки. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані та проживають в кв. АДРЕСА_1 , яка належить їм на праві приватної власності. Житлово-побутові умови задовільні, про що складений акт від 25.09.2024 року. ОСОБА_3 одружений, за місцем проживання характеризується позитивно. Медичних протипоказань щодо призначення заявника опікуном над його сестрою немає. Заявник незнятої чи непогашеної судимості не має. Дружина заявника не має заперечень щодо призначення останнього опікуном, а особисто вона не має можливості виконувати функції опікуна, оскільки має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Син опікуна ОСОБА_6 не має заперечень щодо призначення його батька опікуном, а особисто він не має можливості виконувати функції опікуна, оскільки навчається на денній формі навчання. Батьки заявника та ОСОБА_4 померли, інших осіб. які б виявили бажання бути опікуном ОСОБА_4 немає. ОСОБА_4 не зможе без опікуна самостійно здійснювати та забезпечувати свої права згідно чинного законодавства України, як наслідок буде позбавлена можливості повноцінного життя. Орган опіки та піклування вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над його сестрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі визнання останньої рішенням суду недієздатною особою (а.с. 85-88).

Враховуючи, що заявник ОСОБА_3 є рідним братом ОСОБА_4 , зареєстрований та проживає разом з сестрою, здійснює за нею догляд, медичних протипоказань щодо призначення його опікуном не має, не знятої чи не погашеної судимості також не має, беручі до уваги, що інших кандидатів в опікуни немає, батьки заявника та ОСОБА_4 померли, дружина та син заявника не заперечують проти призначення його опікуном, наведене в сукупності дає підстави вважати можливим виконання ОСОБА_3 обов`язків опікуна над недієздатною сестрою, тому суд убачає визначені законом підстави призначити заявника опікуном над його недієздатною сестрою ОСОБА_4 .

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до частини другої ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна підлягає задоволенню в повному обсязі.

В силу положень ч. 5 ст. 300 ЦПК України, рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 294-300, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 39, 41, 55, 56, 58, 60, 62, 63 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна - задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку м. Києва, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 - визнати недієздатною.

Встановити над ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку та призначити її опікуном - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною суд визначає протягом двох років від дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 02.12.2024 року.

Учасники справи:

Заявник - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Заінтересована особа - Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (м. Київ, бул. Івана Котляревського, 1/1, код ЄДРПОУ 37203257);

Заінтересована особа/Особа стосовно якої розглянуто справу - ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1 , РН НОМЕР_2 ).

Суддя -

Присяжні -