Ухвала

від 04.12.2024 по справі 174/641/17

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 174/641/17

провадження 1-і/174/6/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря- ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірську Дніпропетровської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" про поновлення строку для пред`явлення ухвали суду до виконання,-

ВСТАНОВИВ:

До Вільногірського міського суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" (далі - ТОВ "Вільногірське скло") про поновлення строку для пред`явлення ухвали суду до виконання.

В своїй заяві ТОВ "Вільногірське скло" посилається на те, що ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22.09.2017 року накладено арешт на нежитлову будівлю Б-2 (будівля скляного корпусу № 2): І поверх приміщення І пл. 13102,2 кв.м; ІІ пл. - 86,3 кв.м, ІІІ пл. - 88,6 кв.м, реген. приміщення ІV пл. - 309,1 кв.м, загальною площею по І поверху - 13586,2 кв.м; ІІ поверх приміщення V пл. - 10326,6 кв.м, VІ пл. - 474,3 кв.м, VІІ пл. - 16,4 кв.м, VІІІ пл. - 37,9 кв.м, АДРЕСА_1 , загальною площею по ІІ поверху - 10994,9 кв.м.

24.07.2018 року ухвалою слідчого судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області було скасовано арешт нерухомого майна яке належить ТОВ «Вільногірске скло», загальною площею 24581,1 кв.м., що складається з нежитлової будівлі Б-2 (будівля скляного корпусу № 2): І поверх - приміщення І пл. - 13102,2 кв.м; II пл. - 86,3 кв.м, III пл. - 88,6 кв.м., реген. приміщення IV пл. - 309,1 кв.м, загальною площею по І поверху - 13586,2 кв.м; II поверх - АДРЕСА_2 м, загальною площею по II поверху - 10994,9 кв.м. (далі будівля), внаслідок закриття кримінального провадження в межах якого він був накладений.

ТОВ «Вільногірське скло» про проведення судового засідання про скасування арешту майна не повідомлялась, не отримувало копію ухвали і як наслідок, не мало змоги пред`явити вищезазначену ухвалу до виконання у продовж встановленого законодавством строку для пред`явлення до виконання.

Станом на сьогодні виявлено, що Державний реєстр речових прав містить інформацію про будівлю, як така, що має обтяження у вигляді арешту, а ТОВ "Вільногірське скло" зазначене як суб`єкт обтяження.

Просили визнати поважною причину пропуску строку, який надається для пред`явлення виконавчого документа для виконання.

Поновити строк для пред`явлення до виконання ухвали слідчого судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 24.07.2018 року про скасування арешту майна за кримінальним провадженням № 12017040150000388, а саме нежитлової будівлі Б-2 (будівля скляного корпусу № 2): І поверх - приміщення І пл. - 13102,2 кв.м; ІІ пл. - 86,3 кв.м, ІІІ пл. - 88,6 кв.м, реген. приміщення ІV пл. - 309,1 кв.м, загальною площею по І поверху - 13586,2 кв.м; ІІ поверх АДРЕСА_2 м, загальною площею по ІІ поверху - 10994,9 кв.м.

Представник ТОВ "Вільногірське скло" подав клопотання про розгляд заяви за його відсутності

Від прокурора заперечень проти клопотання не надійшло

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв`язку з неявкою сторін, фіксування процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Дослідивши матеріали даного клопотання, суддя доходить висновку, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України. За змістом статей 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Слід зазначити, що за відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.

Захист права власності гарантовано статтею першою Першого протоколу до Конвенції. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 цього міжнародно-правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені у ст. 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в ч. 1 ст. 321 ЦК України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантована ст. 391 цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (ч. 3 ст. 124 Конституції України).

В той же час, матеріалами справи підтверджується, що накладений слідчим суддею Вільногірського міського суду Дніпропетровської області в межах кримінального провадження арешт на підставі якого і було внесено запис про обтяження, було скасовано ухвалою слідчого судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 24.07.2018 року з посиланням на те, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба, внаслідок закриття кримінального провадження, в межах якого він був накладений.

Однак, як свідчить наявна в матеріалах справи інформаційна довідка № 404266085 від 18.11.2024 року щодо інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відносно нежитлової будівлі, загальною площею 24581,1 кв.м., що складається з нежитлової будівлі Б-2 (будівля скляного корпусу № 2): І поверх - приміщення І пл. - 13102,2 кв.м; II пл. - 86,3 кв.м, III пл. - 88,6 кв.м., реген. приміщення IV пл. - 309,1 кв.м, загальною площею по І поверху - 13586,2 кв.м; II поверх - АДРЕСА_2 м, загальною площею по II поверху - 10994,9 кв.м. має обтяження у вигляді арешту, а ТОВ "Вільногірське скло" зазначене як суб`єкт обтяження.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

КПК України передбачає можливість виконання судових рішень органами ДВС, однак не встановлює порядку оскарження дій, рішень чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень, прийнятих у кримінальному провадженні. На це посилається Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.01.2020 року у справі № 823/564/17 (провадження № 11-673апп19).

КПК України також не встановлює порядку вирішення судом питання про поновлення строку для пред`явлення ухвали суду до виконання.

Водночас, як зазначив Верховний Суд в своїй постанові від 21.08.2019 року у справі №911/1247/18 вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до положень ст. 19 ЦПК України, ст. 20 ГПК України можуть бути вирішені судом цивільної чи господарської юрисдикції.

З огляду на викладене, вирішення зазначеного питання судом у порядку господарського судочинства з урахуванням того, що в даному випадку порушені права юридичної особи, не призведе до заміщення ним функцій суду кримінальної юрисдикції.

Отже, судом встановлено, що арешт вже скасовано, однак відповідний запис про обтяження майна продовжує своє існування в державних реєстрах, тому на думку суду ТОВ "Вільногірське скло" не позбавлено права звернутись до компетентного суду в порядку передбаченому процесуальним законодавством із вимогою про вилучення вказаного запису, як способу захисту права власності шляхом звільнення майна з-під арешту, що в тому числі відповідає визначеним в ст.ст. 26, 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" випадкам можливості вчинення таких дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, згідно з якою слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що не тільки винесені на їх розгляд сторонами, але й віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Суддя ухвалюючи рішення з цього питання виходить з вимог ч. 6 ст. 9 КПК України, згідно з якою у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК України, до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень.

Виходячи з викладеного, розглянувши заяву, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви ТОВ "Вільногірське скло" про поновлення строку для пред`явлення ухвали суду до виконання відмовити.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 392, 395КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" про поновлення строку для пред`явлення ухвали суду до виконання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1