Ухвала

від 02.12.2024 по справі 610/3292/24

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/3292/24

провадження № 1-кс/610/1213/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Балаклія

Слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

підозрюваного ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 вересня 2024 року за №12024221080000561, про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Довжанка Красноокнянського району Одеської області, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, в силу ст. 89 КК України судимості не маючого,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2024 року на розгляд слідчого судді надійшло клопотання ст.слідчого СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП у Харківській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 вересня 2024 року за №12024221080000561, про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .

На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024221080000561 від 03.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.09.2024 приблизно о 12.30 год, солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 106-РС від 09.05.2024 зараховано до списків особового складу та призначено на посаду номера обслуги 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , у ході сумісного вживання спритних напоїв разом з військовослужбовцем, який перебуває на посаді номера обслуги 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки та бажаючи їх настання, у ході сварки з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взявши до рук дерев`яну милицю наніс нею декілька ударів (точна кількість досудовим розслідуванням наразі не встановлена) в область голови ОСОБА_7 , спричинивши при цьому своїми діями останньому тілесні ушкодження, відповідно до картки оперативного обліку хворого № 9091 від 02.09.2024 у виді гострої важкої відкритої проникаючої черепно-мозкової травми, забою головного мозку з формуванням контузійних геморагічних вогнищ в правій тім`яній та лобній долях, стиснення головного мозку масивною гострою епідуральною гематомою в правій лобно-скронево-тім`яно-потиличній ділянці, в лівій лобно-тім`яній області, після чого, вийшов із приміщення будинку та з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

04 вересня 2024 року слідчим, за погодженням з процесуальним керівником, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 04.09.2024 стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор", строком до 01 листопада 2024 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 21.10.2024 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор", продовжено в межах строку досудового розслідування до 04.12.2024, без визначення розміру застави.

Постановою керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 16.10.2024 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 04.12.2024.

Обґрунтованість повідомленої підозри слідчий підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

Слідчий зазначає, що є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, підозру у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, зазначивши, що про обставини подій 02.09.2024 він нічого не пам`ятає. При цьому підозрюваний підтвердив факт знайомства з потерпілим ОСОБА_7 та те, що 02.09.2024 вони перебували разом у одному приміщені.

Захисник ОСОБА_5 підтримав думку свого підзахисного, заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Вказав, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України є необґрунтованою; наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не доведено; також не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України; не викладено обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; не викладено обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Вважає що показання свідка ОСОБА_8 є суперечливими з огляду на медичну історію ОСОБА_4 . Вказаний свідок повідомляє, що ОСОБА_4 біг за ним, проте через травму, отриману внаслідок бойового поранення, ОСОБА_4 позбавлений можливості бігати. Він ходить шкутильгаючи, оскільки, фактично, рана постійно відкрита, не заживає та гниє, а сам ОСОБА_4 потребує постійних перев`язок з ранозаживлюючими засобами. До того ж пояснення свідка ОСОБА_9 спростовують наведене ОСОБА_8 в частині можливості ОСОБА_4 бігати за свідком.

Сторона захисту вважає що вказані показання є суперечливими з огляду на показання інших свідків, а також інші вказані обставини кримінального провадження. Серед матеріалів кримінального провадження варто вирізнити протоколи допиту свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які так само є військовослужбовцями в/ч НОМЕР_1 . Вказані протоколи допиту, у частині пояснень зазначених осіб є абсолютно ідентичними, що ставить під сумнів, що це показання саме вказаних свідків. Окрім наведеного, захисник вважав за необхідне відзначити показання, надані самим потерпілим, яких під час допиту повідомив, що не пам`ятає обставин завдання йому травм. Більш того, він не знає такої особи, як ОСОБА_4 , конфліктів ні з ким не мав. Сторона захисту звертає увагу, що відповідно до висновку СМЕ №12-14/99-БЛ/24 відомості про амнезію, втрату пам`яті у ОСОБА_7 відсутні. Крім того, сторона захисту звертає увагу, що показання всіх свідків, окрім ОСОБА_8 , є показаннями зі слів ігших осіб (недопустимі докази), а показання самого ОСОБА_8 містять істотні суперечності. Також захисник зауважив, що більшість доказів, які покладено в обгрунтування підозри є недопустимими, а саме: протокол затримання особи у порядку ст. 208 КПК України, у якому невстановлений точний час затримання ОСОБА_4 ; протоколи допитів свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вказані протоколи у частині пояснень зазначених осіб є абсолютно ідентичними; протокол огляду від 02.09.2024 порушення правил КПК щодо здійснення огляду; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зміст протоколу не відповідає вимогам КПК України; протокол допиту свідка ОСОБА_9 особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, натомість не був свідком події, показання з чужих слів є недопустимими.

Вважає, що відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Більш детально свої заперечення проти заявленого клопотання захисник виклав у письмовій заяві, поданій ним 02.12.2024, яка була досліджена та врахована слідчим суддею під час розгляду клопотання.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_4 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив наступне.

ВП №1 ІРУП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024221080000561 від 03.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

03.09.2024 о 11.09 год ОСОБА_4 фактично затримано в порядку ст. 208 КПК України.

04 вересня 2024 року ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру за ч. 1 ст. 121 КК України.

Ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 04.09.2024 стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор", строком на 60 днів до 01 листопада 2024 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 21.10.2024 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор", продовжено в межах строку досудового розслідування до 04.12.2024, без визначення розміру застави.

Постановою керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_13 від 16.10.2024 строк досудового розслідування вищезазначеного кримінального провадження продовжено до трьох місяців, тобто до 04.12.2024.

Слідчий у клопотанні зазначає, що строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні закінчується 04.12.2024, однак завершити досудове слідство до вказаного строку не виявляється можливим.

Також необхідно провести ряд процесуальних дій, отримати висновки призначених експертиз, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, виконати вимоги ст. 290 КПК України та інші процесуальні дії.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що підтверджується:

1) протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 та вилученими речовими доказами;

2) протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який повідомив, що проходить службу у лавах ЗСУ, на даний час його рота базується у АДРЕСА_2 , він проживає разом із ОСОБА_14 та ОСОБА_7 . З 01.09.2024 по 02.09.2024 вони всі у трьох вживали спиртні напої. 02.09.2024 приблизно о 11:00 год. він ліг спати та прокинувся від того, що ОСОБА_15 почав його душити, він зміг вирватись з його рук та побіг по вулиці до командирів, щоб розповісти про те, що ОСОБА_15 з`їхав з глузду. Після чого на місце події приїхали командири бригади;

3) протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками під час якого свідок ОСОБА_8 впізнав під № 2 Баштана Бориса;

4) протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який повідомив, що проходить службу у лавах ЗСУ та займає посаду командира 1 роти механізованого батальйону. 02.09.2024 до будівлі управління ротою прийшов ОСОБА_8 та повідомив, що за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_15 в стані алкогольного сп`яніння накинувся на нього та почав його душити. Після чого він разом із своїми підлеглими направився на місце події, де побачив, що ОСОБА_7 знаходиться в не притомному стані лежачи на підлозі з окровавленою головою та ОСОБА_15 знаходиться в стані алкогольного сп`яніння, погрожує фізичною розправою та поводить себе агресивно;

5) протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , який повідомив, що проходить службу у лавах ЗСУ та займає посаду головного сержанта 1 роти механізованого батальйону. 02.09.2024 йому зателефонував ОСОБА_17 та повідомив що за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_15 в стані алкогольного сп`яніння наніс тілесні ушкодження ОСОБА_7 . Після чого направився на місце події, де виявив непритомного ОСОБА_7 , голова якого була в крові та агресивно налаштованого ОСОБА_18 , який погрожував фізичною розправою та завдав йому удару в область голови рукою;

6) протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , який повідомив, що проходить службу у лавах ЗСУ та займає посаду оператора 1 роти механізованого батальйону. 02.09.2024 до будівлі управління ротою прийшов ОСОБА_8 та повідомив, що за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_15 в стані алкогольного сп`яніння накинувся на нього та почав його душити. Після чого він разом із командиром та побратимом направився на місце події де побачив, що ОСОБА_7 знаходиться у не притомному стані лежачи на підлозі з окровавленою головою та ОСОБА_15 знаходиться в стані алкогольного сп`яніння, погрожує фізичною розправою та поводить себе агресивно, після чого почав надавати ОСОБА_7 . першу домедичну допомогу;

7) протоколом допиту свідків ОСОБА_11 , який повідомив, що проходить службу у ВЧ НОМЕР_1 у 1 роті механізованого батальйону на посаді сержанта з матеріально-технічного забезпечення. 02.09.2024 він поїхав разом із командиром за адресою: АДРЕСА_2 , в даному домоволодінні проживало три чоловіка ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . Приїхавши на місце події він увійшов у житловий будинок за вище вказаною адресою та побачив на підлозі ОСОБА_7 , голова якого була вкрита речовиною бурого кольору, та він відразу почав йому надавати першу домедичну допомогу. В цей час громадянин ОСОБА_15 знаходився в стані алкогольного сп`яніння та поводив себе агресивно до оточуючих, кидався у бійку та погрожував фізичною розправою;

8) карткою оперативного обліку стаціонарного хворого №9091 від 02.09.2024 з діагнозом пацієнта ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: гострої важкої відкритої проникаючої черепно-мозкової травми, забою головного мозку з формуванням контузійних геморагічних вогнищ в правій тім`яній та лобній долях, стиснення головного мозку масивною гострою епідуральною гематомою в правій лобно-скронево-тім`яно-потиличній ділянці, в лівій лобно-тім`яній області.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі № 511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України", при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.

Крім того, питання щодо обґрунтованості підозри було предметом перевірки слідчого судді в ході судового розгляду при обранні міри запобіжного заходу.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини ("Нечипорук, Йонкало проти України" № 42310/04 від 21.04.2011, "Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства" №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, "Мюррей проти Сполученого Королівства" № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін "обґрунтована підозра" означає, що "існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення" (рішення ЄСПЛ у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", рішення "Котій проти України").

Як зазначив у своєму рішенні ЄСПЛ у справі "Немайстер проти Австрії", наявність обґрунтованої підозри в тому, що затриманий скоїв злочин, є визначальною умовою законності утримання під вартою, однак з часом воно перестає бути достатнім, і Європейський Суд повинен в цьому випадку встановити, чи виправдовують продовження позбавлення волі інші підстави, наведені судовими органами.

Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор у судовому засіданні та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі "Феррарі-Браво проти Італії" № 9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що "питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою"; у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" № 14310/88 від 23.10.1994 "факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування".

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обставинами, які свідчать про існування вказаних ризиків, а також те, що ці ризики не зменшилися та виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, є дані про особу підозрюваного, а саме відомості про те, що він військовослужбовець, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , місце дислокації якої може змінитися в іншу область, враховуючи проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України. Суворість покарання за кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років, у вчиненні якого ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється, вказує на можливість вчинити інше правопорушення та переховуватися від органів досудового розслідування. Крім того, ОСОБА_4 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може здійснити вплив на потерпілого та свідків, застосовуючи фізичну силу та психологічний вплив, навички володіння вогнепальною зброєю та вибуховими речовинами і безперешкодний доступ до вогнепальної зброї та боєприпасів, за допомогою яких може погрожувати потерпілому і свідкам у кримінальному провадженні, тим самим примусити останніх змінити свої показання або взагалі відмовитись від них. Слідчим суддею також враховано те, що потерпілий та свідки є військовослужбовцями тієї ж військової частини, що і підозрюваний, що додатково збільшує ризик впливу на них. Крім того, з матеріалів, що характеризують особу підозрюваного встановлено, що він неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, у т.ч. за вчинення кримінальних правопорушень проти життя та здоров`я осіб, а також проти власності. Зазначені обставини також можуть додатково свідчити про наявність ризиків втечі, так і ризиків вчинення інших кримінальних правопорушень, у т.ч. з метою перешкоджання кримінальному провадженню.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів".

Всі інші питання, фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання належності та допустимості доказів, на які посилається сторона захисту у своїх запереченнях, вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Довжанка Красноокнянського району Одеської області, українець, громадянин України, одружений, з вищою освітою, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , номер обслуги 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти механізованого батальйону, солдат, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , с силу ст. 89 КК України судимостей не має.

Доводи сторони захисту про те, що підозрюваний не може триматися під вартою за станом здоров`я слідчий суддя вважає необґрунтованими, оскільки, як встановлено ОСОБА_4 є військовослужбовцем, непридатним до військової служби внаслідок отримання поранення не визнавався. Надані стороною захисту медичні документи не дають достатніх підстав стверджувати, що перебування підозрюваного під вартою може загрожувати його життю та здоров`ю, а медична допомога, що надається у слідчому ізоляторі недостатня для підтримання здоров`я підозрюваного.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, особу підозрюваного та можливість його впливу на потерпілого та свідків, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом, слідчий суддя вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.

Згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Продовження тримання під вартою з урахуванням положень ст. 199 КПК України можливе за умови, зокрема, що заявлені ризики не зменшилися.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає можливим продовжити йому строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Також, слідчий суддя враховує вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України, підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, слідчий суддя вважає не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки злочин у якому підозрюється ОСОБА_4 вчинений із застосуванням насильства щодо особи.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Керуючись статтями 2, 7, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 199, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити повністю.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк тримання під вартою в Державній установі "Харківській слідчий ізолятор" до 30січня 2025року включно, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно направити підозрюваному та його захиснику, прокурору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 05 грудня 2024 року о 11.30 годині.

Слідчий суддя: ОСОБА_1