Ухвала

від 05.12.2024 по справі 750/11945/20

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 750/11945/20

провадження № 1-в/610/205/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Балаклія Ізюмського району Харківської області клопотання про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку засудженого ОСОБА_3 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Неданчичі Ріпкинського району Чернігівської області, зареєстрованого та до засудження проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,

Засудженого 19.10.2021 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 3 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі,

який відбуває покарання у Державній установі "ПОКРОВСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№17)",

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2024 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 , який відбуває покарання у ДУ "ПВК (№17)" про вирішення питання щодо приведення вироку у відповідність до вимог Закону України №3886-IX від 18.07.2024 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів".

Засуджений ОСОБА_3 у судове засідання не доставлений, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, від проведення судового в режимі відеоконференції відмовився.

Представник ДУ "ПВК (№17)" в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Прокурор подала заяву, в якій просила у задоволенні клопотання відмовити та розглядати за її відсутності.

Відповідно до ч. 5 ст. 539КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.10.2021 ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Вирок набрав законної сили 03.12.2021. Сума завданої матеріальної шкоди за цим вироком становить 4226,24 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питання, передбаченого п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України.

Згідно із п. 13 ч. 1 ст. 537КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів"(даліЗакон №3886-IX), яким, зокрема, було внесено зміни до ст.51 КУпАП.

Положеннями ч. 1 ст. 51КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1п.169.1ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Зі змісту вироку від 19.10.2021 вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.185 КК України, ОСОБА_3 вчинив 18.09.2020, чим завдав збитки у сумі 4226,24 грн.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2010,20 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1005,10 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексуУкраїни та Закону №3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2010,20 грн (1005,10*2=2010,20).

Як убачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, за вироком від 19.10.2021 діями ОСОБА_3 було заподіяно матеріальну шкоду 18.09.2020 у сумі 4226,24 грн.

Ураховуючи те, що вартість викраденого 18.09.2020 майна становило 4226,24 грн., що перевищує розмір 2-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 2020 рік, а тому вказане діяння не може бути визнано дрібною крадіжкою, а є кримінально караним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підстави задоволення клопотання засудженого відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 5, 74 КК України, статтями 537, 539 КПК України, Законом України від 18 липня 2024 року №3886-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів", ч.5 підрозділом 1 Розділу ХХПодаткового кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженимв той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1