Рішення

від 26.11.2024 по справі 646/8440/21

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/8440/21

№ провадження 2/646/392/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/повний текст/

26.11.24 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Барабанової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Ільченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харковіу порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон»</a>, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:Акціонерне товариство «Харківобленерго» про зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

22.12.2021 до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Протон», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Харківобленерго» про зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що ОСОБА_1 (надалі - «Позивач 1») володіє на правах приватної власності нежитловими приміщеннями 12-го поверху № 10-11, 13, 15-17, 24, 25, 27-34, 51 загальною площею 298,5 кв.м, і 1/2 частини приміщень загального користування № 18, 22, 39 загальною площею 112,7 кв.м. в літ. «Ф-15» за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрованих у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14.02.2007, номер витягу 13571222, реєстраційний номер 17836985, номер запису: 3822 в книзі: 1.

ОСОБА_2 (надалі - «Позивач 2») володіє на правах приватної власності двома об`єктами нерухомого майна у літ. «Ф-15» за адресою АДРЕСА_1 , а саме: нежитлові приміщення 13-го поверху № 1-:-6, 6а, 66, 6в, 7-:-9, 9а, 96, 15, 16, 17, 18, 20, 22, 23 у громадській будівлі в літ. «Ф-15» загальною площею 415,8 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1785045963101; нежитлові приміщення 13-го поверху №№ 10-14, 14а, 146, 19, 21, 24-29, 31-33, І, 1/2 (одну другу) частину приміщення № 22 в літ. «Ф-15» загальною площею 425,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1248441663101.

Приміщення Позивача 1 та Позивача 2 є невід`ємною частиною єдиного багатоповерхового технологічно-адміністративного комплексу (Будівлі), яке належно забезпечено інженерним обладнанням, окремою вбудованою двотрансформаторною електропідстанцією, який був запроектований та збудований у 1987 році. Балансоутримувачем Будівлі є Державне підприємство «Центральне конструкторське бюро «Протон».

Відповідно до технічних паспортів та наявного стану, приміщення позивачів обладнані мережами електроживлення та приєднані через окремі вузли обліку до внутрішніх електричних мереж будівлі, що знаходяться на балансі у відповідача.

Означене нерухоме майно за функціональним призначенням є офісними приміщеннями, має високоякісний ремонт, меблі, потрібне технологічне обладнання та більше п`ятнадцяти років використовується за призначенням для власних потреб та для здачі в оренду.

В період до 2019 року включно електрозабезпечення приміщень позивачів відбувалося згідно договорів по відшкодуванню витрат на утримання майна, які укладалися з відповідачем.

Так, наприклад, позивачем 1 був укладений договір від 01.12.2010 №34-С/2010, відповідно до якого відбувалася сплата за використану енергію з додатково нарахованими втратами на перетікання реактивної енергії на розрахунковий рахунок відповідача згідно до рахунків ЦКБ «Протон» які, у свою чергу, складалися за показниками існуючого вузлу обліку. Межі балансової та експлуатаційній належності електричних мереж позивача 1 та відповідача, потужність та категорія приєднання, тип вузлу обліку використаної електричної енергії встановлено в розроблених ЦКБ «Протон» технічних умовах 25/571 від 10.08.2010, а належне виконання цих технічних умов підтверджено актом №5 від 18.10.2010.

Тим же Актом, відповідно до технічних умов 25/571 від 10.08.2010, відповідач узгодив існуюче приєднання електричних мереж приміщень позивача 1 за 3 категорією надійності електропостачання в обсязі 35 кВт.

Таким чином, фактично відповідач виконував перерозподіл електричної енергії на користь позивача 1, яку він, у свою чергу, як субспоживач отримував від AT «Харківобленерго» у межах дії Договору про постачання електричної енергії № 4-210,06 від 30.08.2005.

Слід відзначити, що таке становище цілком відповідало дійсному на той час законодавству з розподілу електричної енергії.

Аналогічним чином відбувалося електричне живлення приміщень позивача 2.

На протязі 2019 року електроживлення приміщень позивачів було припинено. Так, у червні 2019 року приміщення позивача 2, а згодом у грудні 2019 року приміщення позивача 1 без жодного попередження були знеструмлені працівниками ЦКБ «Протон» шляхом самовільного демонтажу транзитних електромереж та вузлів обліку власності позивачів.

На письмову вимогу позивача 2 від 19.07.2019 відновити електропостачання, відповідач відмовився листом від 29.07.2019 №671/020, пояснюючи своє рішення тим, що відповідач не має права здійснювати електропостачання без відповідної ліцензії в одержанні якої він не має потреби. Додатково в своєму листі відповідач зазначив, що наявні ліміти дозволеної/договірної потужності електричних мереж знаходяться у розпорядженні відповідача, тому саме відповідач приймає рішення хто і в якому обсязі має право користуватися електрикою в будівлі. Відповідач, на думку позивача, такого права не має та повинен укласти нові прямі договірні відносини з AT «Харківобленерго» поза межами існуючих лімітів дозволеної/договірної потужності, тобто, говорячи інакше, створити нове приєднання до електричних мереж AT «Харківобленерго» замість існуючого побудувати нову підстанцію, нові електричні мережі та таке інше.

Не погоджуючись з такою точкою зору відповідача та вважаючи ситуацію, що склалося, неправомірною, позивач 2, з метою одержати консультаційні роз`яснення, звернувся листом від 06.08.2019 №19/13-01 до відділу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Харківській області та листом від 12.08.2019 №19/13-02 до AT «Харківобленерго».

AT «Харківобленерго» у листі від 22.08.2019 №56К-01/06-6204 та НКРЕКП у листі від 19.09.2019 №1012/19 надали однакові за суттю роз`яснення, в яких зазначили, що механізм постачання електроенергії, яку здійснював раніше відповідач у рамках дії договору про відшкодуванню витрат на утримання майна, не відповідає вимогам нового закону України «Про ринок електричної енергії», та надали алгоритм дій, відповідно до якого слід діяти позивачу 2 та Відповідачу для відновлення стосунків у рамках діючого законодавства.

Згідно до наданих роз`яснень позивач 2, електричні мережі якого є фактично приєднаними до внутрішньобудинкових електричних мереж відповідача, має укласти новий договір приєднання з AT «Харківобленерго». Для цього відповідач, як балансоутримувач електричних мереж будівлі та діючий контрактор AT «Харківобленерго», повинен надати письмове погодження приєднання приміщень Позивача до своїх електричних мереж у рахунок зменшення власної договірної потужності за власним договором про надання послуг з розподілу електричної енергії. Таке погодження відповідач повинен надати на протязі 3 робочих днів з дня отримання звернення. Іншого порядку врегулювання відносин згідно діючого законодавства немає.

Позивач 2, листом від 03.09.2019 №19-03/05 повідомив Відповідача про роз`яснення AT «Харківобленерго» та запропонував йому погодити дозволену/договірну потужність приміщень у передбачений законодавством строк.

Відповідач, листом від 13.09.2019 №774/571 категорично відмовив у погодженні договірної потужності приміщень позивача 2 без надання законних підстав та, в подальшому, ігнорував спроби Позивача легалізувати відношення та відновити електропостачання.

Більш того, відповідач з грудня 2019 року відмовився подовжувати листування з питання електропостачання в односторонньому порядку - лист від 06.12.2019 №7/8-12-04 на цей час залишається без відповіді.

Повністю аналогічна ситуація утворилася за участі позивача 1.

Так, позивач 2, живлення приміщень якого відбувалося за договором про відшкодуванню витрат на утримання майна, отримав листом від НКРЕКП 12.12.2019 №19274/20.2/9-19 роз`яснення по запиту позивача 2 від 18.11.2019 №19/13-09 щодо питань електрозабезпечення його приміщень.

Отримавши роз`яснення, що є аналогічними до роз`яснень наданих позивачу 2, позивач звернувся до відповідача листом від 20.11.2019 №7/8-12-03 з вимогою письмово погодити приєднання належних йому приміщень та ініціювати переукладення договірних відносин с AT «Харківобленерго», але листом від 26.11.2019 йому було відмовлено в незрозумілому вигляді. Повторне звернення позивача 1 від 06.12.2019 №7/8-12-04 на цей час залишається без відповіді. У тому ж місяці приміщення позивача 1 були знеструмлені.

Позивачі зверталися до AT «Харківобленерго» із заявами приєднаннями від 11.11.2019 №19/03-08 та від 19.11.2019 №7/8-12-01 з проханням укласти договір приєднання, але їм було відмовлено, з посиланням на те, що укладення окремого договору можливо лише за умови отримання згоди від відповідача на зменшення потужності, обумовленої в договорі, укладеному між ним та AT «Харківобленерго».

Станом на сьогодні електроенергія до приміщень позивачів не подається, що унеможливлює користування даними приміщеннями, функціонування протипожежних та інших інженерних систем, важливих для безпеки в межах багатоповерхової будівлі.

Слід зазначити, що основоположна розбіжність інтересів позивачів та відповідача полягає у відмінному баченні на право розпорядження дозволеною потужністю приєднаних електричних мереж будинку.

Згідно до змісту п. 21) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» дозволена потужність це максимальна величина потужності, дозволена до використання в будь-який час за кожним об`єктом споживача відповідно до умов договору, набута на підставі виконання договору про приєднання або у результаті набуття права власності чи користування на об`єкт (об`єкти).

Позивачі вважають, що дозволена потужність, що зазначена в дійсному договорі між AT «Харківобленерго» та відповідачем, визначена на підставі проекту на будівництво багатоповерхової Будівлі єдиного архітектурного комплексу в цілому та враховує потреби в електрозабезпеченні усіх без винятку електрифікованих приміщень будівлі.

Тобто, потреба в електриці приміщень позивачів, які є електрифіковані згідно до паспортів на приміщення, вже врахована в загальній дозволеній потужності.

Таким чином позивачі, які є співвласниками будівлі, фактично є співвласниками дозволеної потужності та мають право на виділення своєї частки дозволеної потужності в натурі.

Змінами в Постанові НКРЕКП від 28.04.2021 №717 доповнені вимоги приєднання до власних електричних мереж. А саме, Відповідач має на протязі 5 робочих днів погодити листом Заявників про згоду та надати технічні вимоги та/або вихідні дані відповідно до заяв позивачів про приєднання електроустановок певної потужності за типовою формою разом з документами відповідно до переліку, встановленого пунктом 4.4.2 глави 4.4 розділу IV Кодексу систем розподілу.

З іншого боку, базовою, вихідною точкою врегулювання відносин між позивачами та AT «Харківобленерго», пов`язаних з електроживленням належних позивачам приміщень, а саме укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, є попереднє оформлення паспорту точки розподілу, оформлення якого у свою чергу можливе виключно після ініціювання Відповідачем коригування власної дозволеної (договірної) потужності.

Таким чином, для вирішення спору між сторонами, необхідно попередньо врегулювати питання стосовно приєднання електроустановки до електричних мереж шляхом, що наведено вище.

Аналогічну позицію виклав Верховний Суд у своєї постанові від 04 червня 2020 року по справі № 653/1169/17.

Порядок приєднання до систем розподілу регулюється Кодексом системи розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №310.

Згідно з пунктом 4.1.2 Кодексу систем розподілу оператор систем розподілу не має права відмовити в приєднанні електроустановок замовника до системи розподілу за умови дотримання замовником вимог цього розділу.

Відповідно до п. 4.1.3. Кодексу, приєднання електроустановок до електричних мереж не має призводити до порушення нормативних вимог щодо надійності електропостачання та якості електричної енергії для Користувачів (у тому числі вимоги щодо дотримання нульового перетоку реактивної потужності при приєднанні Користувачів потужністю вище 50 кВт).

Пунктом 4.1.11. Закону передбачено, що при виконанні такого приєднання мають виконуватися такі умови: електроустановки замовника, що приєднуються, не можуть погіршувати якість електропостачання існуючих Користувачів, приєднаних у цьому енерговузлі; схема приєднання електроустановки до електричних мереж не може виконувати функції транзитної установки для живлення інших Користувачів; має бути забезпечений окремий комерційній облік електричної енергії, відпущеної, виробленої, включаючи витрати на власні потреби, електроустановками замовника (електроустановки власних потреб приєднуються за рахунок договірної потужності суб`єкта господарювання), відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку; суб`єкт господарювання та замовник після реалізації проекту мають забезпечити виконання доведених завдань (виданих диспетчерських команд) щодо примусового розвантаження, АЧР тощо; електроустановки з виробництва електричної енергії замовника мають відповідати вимогам щодо генеруючих одиниць типу А (регулювання напруги, реактивної потужності, моніторингу показників); замовник має погодити проектну документацію в частині виконання технічних вимог: із суб`єктом господарювання на відповідність технічним вимогам та/або вихідним даним; із ОСР на відповідність технічним умовам.

Суб`єкт господарювання має погодити з ОСР проектну документацію в частині виконання технічних умов ОСР щодо організації комерційного обліку електричної енергії та забезпечення контролю дотримання суб`єктом господарювання величини дозволеної до використання потужності.

Відповідно до вимог пункту 4.1.11 глави 4.1 розділу IV Кодексу суб`єкт господарювання (споживач електричної енергії) має право за зверненням замовника погодити приєднання електроустановок замовника до власних електричних мереж у таких випадках: у рахунок зменшення величини договірної потужності споживання за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії на напрузі приєднання власних струмоприймачів суб`єкта господарювання, що не перевищує 20 кВ. У разі приєднання електроустановок одиничною потужністю не більше 100 Вт (на рівні напруги 220 В), але сумарною встановленою потужністю не більше 1 кВт на одного замовника, зменшення величини договірної потужності суб`єкта господарювання не вимагається;у межах договірної потужності споживання цього суб`єкта за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії у відповідний період доби на напрузі приєднання власних струмоприймачів суб`єкта господарювання, що не перевищує 20 кВ; у межах договірної потужності споживання цього суб`єкта за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії у разі підключення електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії замовленою сумарною, з урахуванням існуючої потужності генерації в мережах основного споживача, до приєднання потужністю до 1 МВт (та напругою в точці приєднання, що не перевищує 20 кВ). У цьому випадку зменшення суб`єктом господарювання величини договірної потужності за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії не вимагається.

З метою погодження приєднання об`єкта (електроустановок) замовника до електричних мереж суб`єкта господарювання замовник звертається до цього суб`єкта із заявою про приєднання електроустановки певної потужності за типовою формою, наведеною в додатку 3 до цього Кодексу (далі - заява про приєднання). До заяви про приєднання додаються документи відповідно до переліку, встановленого пунктом 4.4.2 глави 4.4 цього розділу.

У разі згоди на приєднання об`єкта (електроустановок) замовника до власних електричних мереж суб`єкт господарювання протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повідомляє листом замовника про згоду та надає відповідні технічні вимоги та/або вихідні дані.

Замовник згідно з вимогами глави 4.4 цього розділу звертається до ОСР, до електричних мереж системи розподілу якого приєднані електроустановки суб`єкта господарювання, щодо видачі проекту договору про нестандартне приєднання і технічних умов та надає ОСР технічні вимоги та/або вихідні дані, отримані від суб`єкта господарювання.

ОСР протягом 10 робочих днів з дня отримання звернення видає замовнику технічні умови про нестандартне приєднання, технічні умови та технічні вимоги суб`єкту господарювання щодо організації комерційного обліку електричної енергії та забезпечення контролю дотримання суб`єктом господарювання величини дозволеної до використання потужності.

З аналізу норм Кодексу системи розподілу, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, Правил роздрібного ринку електричної енергії, Закону України «Про ринок електричної енергії», Закону України «Про природні монополії» вбачається, що послуга з приєднання електроустановок замовника, які розташовані у будівлі, має здійснюватися в порядку встановленому п. 4.1.11 глави 4.1 розділу IV Кодексу системи розподілу, оскільки іншого способу приєднання не передбачено законодавством України, що регулює відносини у сфері енергетики.

За таких обставин можна прийти до висновку, що приєднання власних електроустановок Позивачів має здійснюватись в порядку встановленому п.4.1.11 глави 4.1. розділу IV Кодексу систему розподілу, шляхом приєднання до вже існуючої системи електропостачання, після отримання позивачами погодження від суб`єкта господарювання (балансоутримувача будинку) - Відповідача, за адресою АДРЕСА_1 .

Позивачі зазначають, що відповідач, відмовивши позивачам в їх письмових вимогах узгодити договірну потужність за рахунок зменшення власної договірної потужності, фактично протиправно привласнив частину потужності на свою користь.

Таким чином позивачі здійснили усі можливі заходи для того, щоб повернути електрозабезпечення своїх приміщень відповідно до вимог закону.

Додатково зазначають, що такі дії відповідача, на думку позивачів, спрямовані виключно на завдання шкоди позивачам. Таке становище підтверджує той факт, що частина співвласників Будівлі, інші ніж позивачі, на цей час отримують електрику без прямих договорів з AT «Харківобленерго» та розраховуються за спожиту електроенергію безпосередньо з відповідачем за старою схемою поза законом. Причиною цього, на думку позивачів, є те, що відповідач також здає частину вільних приміщень в оренду, а більш привабливі запропоновані орендарям умови позивачів зменшують його можливості здачі в оренду власних приміщень.

Серед способів захисту, передбачених у статті 16 Цивільного кодексу України, не зазначено такого способу захисту як зобов`язання особи до укладення відповідних договорів.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 Велика Палати Верховного Суду вказала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Таким чином, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов`язків (статей 3, 6, 12 - 15, 20 Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу), враховуючи ситуацію, яка склалась між Позивачами та Відповідачем, а також неодноразове намагання вирішити спір шляхом переговорів та листування, вважають за можливе обрати спосіб захисту у вигляді визнання погодженим приєднання електроустановок Позивачів до власних електричних мереж ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЦЕНТРАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО «ПРОТОН», оскільки саме такий спосіб захисту максимально ефективно поновить порушене право позивачів та убезпечує таке право від майбутніх порушень з боку відповідача.

У зв`язку з викладеним, позивачі просили задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.12.2021 позовну заяву залишено без руху.

04.01.2022 представником позивачів подана заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04.01.2022 відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

14.02.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив про таке.

ДП «ЦКБ «ПРОТОН» вважає, що воно є неналежним відповідачем по цій справі.

Вимоги позивачів фактично базуються на бажанні отримати в користування потужності електропостачання ДП «ЦКБ «ПРОТОН». Розмір кВт, зазначений в позовній заяві, та обов`язок погодити цей обсяг цілком надумані та безпідставні.

Посилання позивачів на Лист AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» від 22.08.2019 №56-К-01/06-6204 та Лист НКЕРКП від 19.09.2019 №1012/19 з доданим до цього листа Протоколом засідання комісії інформаційно-консультаційного відділу управління інформаційної політики та роботи зі споживачами AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» (ІКВ УІПРС) від 18 вересня 2019 року за №68, є безпідставними, бо ці документи мають посилання на п. 4.1.11 Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 і роз`яснюють, що суб`єкт господарювання має право за зверненням замовника погодити приєднання електроустановок Замовника до власних електромереж. В будівлі розташовано декілька суб`єктів господарювання, які отримують електроенергію за окремими договорами, чому позивачі не звернуться саме до них зі своїми вимогами.

В жодному із цих документів не зазначено, що ДП «ЦКБ «ПРОТОН» зобов`язано погодити позивачам дозвільну потужність приміщень, які йому належать.

Стосовно п. 4.1.11. КОДЕКСУ систем розподілу ЗАТВЕРДЖЕНОГО Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, то цей пункт встановлює, що суб`єкт господарювання має право за зверненням замовника погодити приєднання електроустановок замовника до власних електричних мереж у таких випадках: у рахунок зменшення договірної потужності за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії на напрузі приєднання власних струмоприймачів суб`єкта господарювання; у межах договірної потужності цього суб`єкта за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії у відповідний період доби; без зменшення договірної потужності цього суб`єкта за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії у разі підключення електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії генеруючою одиницею типу А, у межах договірної потужності цього суб`єкта.

З метою погодження приєднання об`єкта (електроустановок) замовника до електричних мереж суб`єкта господарювання замовник звертається до цього суб`єкта із заявою про приєднання електроустановки певної потужності за типовою формою, наведеною в додатку 3 до цього Кодексу. До заяви про приєднання додаються документи відповідно до переліку, встановленого пунктом 4.4.2 глави 4.4 цього розділу.

У разі згоди на приєднання об`єкта (електроустановок) замовника до власних електричних мереж суб`єкт господарювання протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повідомляє замовника про свою згоду листом та надає відповідні технічні вимоги та/або вихідні дані.

Зазначають, що цим пунктом чітко встановлені межі відносин Замовника та Суб`єкта господарювання, ключовим моментом являється визначення стосунків через слова - має право та згоден. Тобто в нормі права не зазначено - зобов`язаний та повинен. В такому випадку ДП «ЦКБ «ПРОТОН» керується своїм правом визначати, яким чином реагувати на листи позивача, а позивач має право зі своїми пропозиціями звертатися до інших суб`єктів господарювання власників приміщень в будівлі літ. «Ф-15» за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, ОСОБА_2 04 липня 2019 року придбав у фізичних осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 нежитлові приміщення 13 поверху №№ 10-14, 14а, 146, 19, 21, 24, 29, 31-33,1, частину приміщення №22 в літ. «Ф-15», загальною площею 425,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 03 червня 2019 року придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЙС ОФІС» нежитлові приміщення 13 поверху №№ 1-:-6, 6а, 66, 6в, 7-:-9, 9а, 96, 15, 16, 17, 18, 20, 22, 23 в громадській будівлі в літ. «Ф-15», загальною площею 415,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Приміщення покупцем було прийнято і зауважень стосовно технічного стану для забезпечення належної експлуатації об`єкту у покупця не було.

ОСОБА_1 15.12.2006 придбав у товариства з обмеженою відповідальністю «КРОК» нежитлові приміщення 12 поверху №10-11, 13, 15-17, 24-25, 27- 34, 51 в громадській будівлі в літ. «Ф-15», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

П.п. 1.4 Договору Купівлі-Продажу від 15.12.2006 встановлено, що претензій до Продавця щодо якісних характеристик відчужуваних нежитлових приміщень Покупець не має.

П.п. 4.1.2 Договору Купівлі-Продажу від 15.12.2006 встановлено, що нежитлові приміщення мають бути передані у стані, придатному для експлуатації Покупцем, відповідати санітарно технічним вимогам і умовам Договору.

Приміщення покупцем було прийнято і зауважень стосовно технічного стану для забезпечення належної експлуатації об`єкту у Покупця не було, тому, претензія позивача щодо самовільного демонтажу транспортних електромереж з боку ДП «ЦКБ «Протон» є безпідставною, демонтаж кабельної лінії та обладнання провів попередній власник ФО-П ОСОБА_6 з датою отримання демонтованого устаткування 12.10.2019.

Зазначають, що у ДП «ЦКБ «ПРОТОН» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нічого не купували, ніяких договорів купівлі-продажу з ДП «ЦКБ «ПРОТОН» не укладали і ДП «ЦКБ «ПРОТОН» перед ними ніяких зобов`язань не має та мати не може.

Відповідно до розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, підключений кабельними лініями 6 кВ-ЮОм. від РП-5377 (ячейка №29, №4 трансформатор №2 КТП-8), кабельна лінія 0,4 кВ. від ТП -6 до ТП-8-100м. використовується як резервна на стороні 0,4 кВ. причому балансоутримувачем РП - 5377 та КТП - 6 є Державне підприємство «Харківський радіозавод «Протон» (код ЄДРПОУ 31733589).

А будинок (об`єкт архітектури) літ. «Ф-15» за адресою місто Харків, майдан Захисників України, будинок № 7/8 не приєднаний до мереж AT «Харківобленерго».

Відповідно розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, балансова належність електромереж та електроустановок Електропередавальної організації (АТ «ХОЕ») є РП 790 та ТП 541, Споживача (ДП ХРЗ «Протон») РП 790 зборка 6 кВ. ДП ХРЗ «Протон» та КЛ - 6 кВ. від ТП 541 до РП 790, межа відповідальності сторін встановлена на ізоляторах в РП 790 між сборкою 6 кВ. ХГЕС (AT) та 6 кВ. ДП ХРЗ Протон» та на кабельних наконечниках у ТП 541.

І вирішувати свої питання про приєднання до мереж AT «Харківобленерго» позивачі повинні з ДП ХРЗ «Протон». Зазначають, що ДП «ЦКБ «ПРОТОН» і ДП «ХРЗ «ПРОТОН» є різними юридичними особами і мають різне відомче підпорядкування, таким чином Позивачі зі своїми пропозиціями повинні звертатися до ДП «ХРЗ «ПРОТОН», яке є основним споживачем електроенергії у взаємовідносинах з оператором систем розподілу (ОСР) AT «Харківобленерго».

Додаткова угода про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії №4-210.06 від 30.08.2005 датована 15.09.20018 зроблена не з оригіналу, про що свідчать відображені на ксерокопії штами з надписом «копія вірна» іншого адвоката, що дає відповідачу право стверджувати, що копія посвідчена адвокатом Данильчуком С.Г., зроблена з копії, зробленої іншим адвокатом і напис «згідно з оригіналом» не відповідає дійсності. Ця копія у них викликає сумніви стосовно її достовірності і вони вважають, що для використання цього документу як доказу, Позивачі повинні представити оригінал документу, з якого була зроблена ця копія.

Визначення поняття копії документа міститься у Правилах організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, ОМС, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5. (Далі за текстом Правила №1000/5).

Так, відповідно до п. 2 глави «Загальні положення» Правил №1000/5 копія документа документ, що містить точне знакове відтворення змісту чи документної інформації іншого документа і в окремих випадках деяких його зовнішніх ознак.

Тобто копія документа це точне відтворення оригіналу документа, яке нічим від нього не відрізняється.

Порядок і процедура засвідчення копій документів, прийнятих органами виконавчої влади, регламентовані Правилами №1000/5, «Типовою інструкцією зділоводства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади»2, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55.

Так, відповідно до п.п. 1-11 глави «Засвідчення копій та витягів службових документів» Правил №1000/5 порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи.

Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку.

З приводу Листа ОСОБА_2 від 15.07.2019 про укладання з ДП «ЦКБ «ПРОТОН» Договору на обслуговування приміщень зазначають, що ДП «ЦКБ «ПРОТОН» законом не зобов`язаний укладати з ОСОБА_2 договори на обслуговування приміщень.

З приводу Листа ОСОБА_2 від 15.08.2019 про укладання з ДП «ЦКБ «ПРОТОН» Договору на обслуговування приміщень зазначають наступне, що ДП «ЦКБ «ПРОТОН» законом не зобов`язаний укладати з ОСОБА_2 договори на обслуговування приміщень.

В Листі ОСОБА_2 від 19.07.2019 про укладання з ДП «ЦКБ «ПРОТОН» Договору про відшкодування витрат балансоутримувача будівлі, не зазначено якої саме будівлі, і не зазначено підстав отримання ОСОБА_2 постачання електроенергії (немає посилання на укладений ОСОБА_2 договір з AT «Харківобленерго»),

З приводу листів ОСОБА_2 до начальника відділу НКРЕКП у Харківські області від 06.05.2019 та 12.08.2019, ці листи містять інформацію, яка є особистим баченням речей автором і не має нічого спільного з реальністю.

Станом на 14.08.2019 ОСОБА_2 не звертався до AT «Харківобленерго» про укладення договорів електропостачання. (Лист до ОСОБА_2 від AT «Харківобленерго» від 14.08.2019 №03-40/8915).

Станом на 22.08.2019 ОСОБА_2 не звертався до AT «Харківобленерго» про укладення договорів електропостачання. (Лист до ОСОБА_2 від AT «Харківобленерго» від 14.08.2019 №56К-01/06-6204).

Згідно листа Відділу ЕКПЕР у Харківській області від 19.09.2019 №1012/19, адресованому ОСОБА_2 , до якого було надано протокол засідання інформаційно- консультаційного відділу управління інформаційної політики та роботи зі споживачами AT «Харківобленерго» (ІКВ УПРС), комісія (згідно протоколу) вирішила рекомендувати AT «Харківобленерго» звернутися до ДП «ХРЗ «ПРОТОН». Тобто висновки комісії і її рішення жодним чином не стосуються ДП «ЦКБ «ПРОТОН», а стосуються відносин ОСОБА_7 , AT «Харківобленерго» та ДП «ХРЗ «ПРОТОН».

Стосовно листа ОСОБА_1 №7/8 від 06.12.2019, адресованого ДП «ЦКБ «ПРОТОН», автор в п. 2 листа просить ДП «ХРЗ «ПРОТОН», як основного споживача укласти/переукласти договори приєднання до мереж AT «Харківобленерго». Зазначають, що ДП «ЦКБ «ПРОТОН» і ДП «ХРЗ «ПРОТОН» є різними юридичними особами і мають різне відомче підпорядкування, таким чином позивач зі своїми пропозиціями повинен звертатися до ДП «ХРЗ «ПРОТОН».

Листом НКРЕКП №19274/20.2/9-19 від 12.12.2019 надано відповідь на звернення ОСОБА_2 і чітко прописано, що «ви є власником нежитлових приміщень 13-го поверху об`єкту архітектури (будівлі) громадській будівлі в літ. «Ф-15», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , На даний час вказаний об`єкт архітектури (будівля) є власністю ДП «УКРОБОРОНПРОМ», балансоутримувачем є ДП «ПРОТОН»»... Цим листом чітко розмежовано, хто є власником, а хто є балансоутримувачем, посилання в листі на ДП «ЦКБ «ПРОТОН» немає, тому невідомо, чому позивач на це посилається, бо як зазначено в цьому листі, балансоутримувачем (будівлі) є ДП «ПРОТОН», а це зовсім інша юридична особа.

Листом № 946/060 від 26.11.2019 позивачу ОСОБА_1 було повідомлено, що власником електричних мереж є ДП «ХРЗ «ПРОТОН». Зазначають, що ДП «ЦКБ «ПРОТОН» і ДП «ХРЗ «ПРОТОН» є різними юридичними особами і мають різне відомче підпорядкування, таким чином Позивач зі своїми пропозиціями повинен звертатися до ДП «ХРЗ «ПРОТОН».

Листом №7/8-12-04 від 06.12.2019, адресованим ДП «ЦКБ «ПРОТОН», Позивач ОСОБА_1 вкотре помилково звертається до ДП «ЦКБ «ПРОТОН», та просить у ДП «ЦКБ «ПРОТОН», щоб основний споживач ДП «ХРЗ «ПРОТОН» вчинив певні дії на користь позивача. Зазначають, що ДП «ЦКБ «ПРОТОН» і ДП «ХРЗ «ПРОТОН» є різними юридичними особами і мають різне відомче підпорядкування, таким чином Позивач зі своїми пропозиціями повинен звертатися до ДП «ХРЗ «ПРОТОН».

Стосовно наданих до позовної заяви технічних вимог №1 приєднання до електромереж, то невідомо хто і навіщо їх складав від імені ДП «ЦКБ «ПРОТОН», юридичної сили вони не мають та не відповідають діючому законодавству.

Немає підтвердження існування у позивача під`єднаних до відповідача електричних мереж.

За таких обставин, вимоги позивача є надуманими, безпідставними та такими що не підлягають задоволенню з огляду на те, що жодним нормативним актом не передбачено, що оборонне підприємство ДП «ЦКБ «ПРОТОН» (субспоживач електроенергії) повинно приєднати до свого енергетичного комплексу цивільного споживача, відмовитися на його користь від власних електричних потужностей і погодити позивачу дозвільну потужність за рахунок електроенергії, яка використовується при виконанні оборонних заказів Держави.

Вважають, що права позивачів ДП «ЦКБ «ПРОТОН» не порушувало, а позивачі повинні звернутися до ДП «ХРЗ «ПРОТОН», для вирішення поставлених в позовній заяві питань.

ДП «ЦКБ «ПРОТОН» вважає, що воно є неналежним відповідачем по цій справі.

У зв`язку з викладеним, представник позивача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17.02.2022 у задоволенніклопотання представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Данильчука Сергія Григоровича про перехід до розгляду справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін відмовлено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 09.11.2022 прийнято до розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Протон», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Харківобленерго» про зобов`язання вчинити певні дії.

20.03.2023 до Червонозаводського районного суду м. Харкова з Ленінського районного суду м. Полтави надійшла цивільна справа №646/8440/21 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Протон», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Харківобленерго» про зобов`язання вчинити певні дії (на підставі ухвали Ленінського районного суду Полтави від 25.01.2023 про передачу справи за підсудністю).

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.03.2023 прийнятоидо розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Протон», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Харківобленерго» про зобов`язання вчинити певні дії. Призначено цивільну справу до розгляду в загальному позовному провадженні в підготовче судове засідання.

13.04.2023 до суду надійшло клопотання представника позивачів, в якому він зазначив, що під час перевірки документів в системі «Електронний суд» він виявив відсутність у справі документу, а саме: відповіді на відзив, у зв`язку з чим просив його долучити до матеріалів справи.

У відповіді на відзив представник позивачів посилався на таке.

ДП «ЦКБ «ПРОТОН» є належним відповідачем у справі, оскільки саме він, як балансоутримувач, є власником розпорядником електричних мереж, що підтверджується договором від 01.03.2011 №1-К/2011 в п. 1.1. якого зазначено, що ДП «ЦКБ «ПРОТОН» є власником інженерно-технічних комунікацій і систем будівлі, а у п 3.1. зазначено, що електрична схема передачі електроенергії Замовнику (за договором це позивач 1) сформована таким чином, що Замовник користується мережами Виконавця (за договором відповідач); рахунками фактури за актами з відшкодування комунальних послуг за договором від 01.03.2011 №1-К/2011 та іншими.

Як свідчить правова позиція Верховного суду (постанова від 04.06.2020 у справі №653/1169/17), єдиний можливий шлях врегулювання відносин стосовно приєднання електроустановок позивачів до електричних мереж відповідача є послідовні дії відповідно до пункту 4.1.11 глави 4.1 розділу ІV Кодексу розподілу. Таким чином, згода відповідача на приєднання тотожна узгодженню Технічних даних підключення з його боку, та неможлива одна без одної.

Відповідач відмовився надати свою згоду на приєднання електроустановок позивачів та, відповідно, відмовився узгоджувати Технічні дані підключення, що є предметом спору по цьому провадженню.

Тому позивачі, звертаючись до суду з метою отримати примусове узгодження приєднання своїх електроустановок, надали проект Технічних даних підключення для електромереж обох позивачів з метою явно конкретизувати технічні дані таких підключень. Та додатково надати відповідачу та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору можливість надати свої заперечення у разі незгоди з технічними характеристиками що наведені у проекті Технічних даних підключення.

Таким чином, єдиним способом відновлення електропостачання в приміщеннях позивачів є звернення до суду з позовними вимогами щодо визнання погодженими ДП «ЦКБ «ПРОТОН» приєднання електроустановок, розміщених у нежитлових приміщеннях позивачів до власних електричних мереж ДП «ЦКБ «ПРОТОН» за існуючою схемою електропостачання у рахунок зменшення договірної потужності ДП «ЦКБ «ПРОТОН».

Надану фотокопію Додаткової угоди позивач 2 отримав під час ознайомлення з оригіналами матеріалів по справі №641/10563/19, зокрема з відзивом відповідача по справі - AT «Харківобленерго» (вх. peєстр. №2895 від 29.01.2020), додатком №2 до якого є зазначена копія Додаткової угоди про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії №4-210,06 від 30.08.2015.

Представник позивачів, на виконання ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві зазначив, що оригінал Додаткової угоди від 15.05.2013 про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії №4-210,06 від 30.08.2005 знаходиться у відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Крім того, вказує, що підставою засідання комісії інформаційно-консультаційного відділу інформаційної політики та роботи зі споживачами АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» (ІКВ УІПРС), на якій було прийнято Протокол №68 від 18.09.2019 було звернення Позивача 2 з листом №19/13-02 від 12.08.2019.

Протокол №68 дублює зміст листа позивача 2, а саме те, що «на даний час вказана будівля є власністю ДП «Укроборонпром», балансоутримувачем є ДП «Протон», отже, в даному випадку мається на увазі саме ДП «ЦКБ «ПРОТОН», а не ДП «ХРЗ «ПРОТОН».

Відповідач навмисно вводить в оману Суд з метою уникнення відповідальності в даній справі шляхом перекладення відповідальності на іншу юридичну особу.

В цьому ж Протоколі №68 АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» пояснює, що «об`єкти, зазначені у зверненні ОСОБА_2 , до мереж товариства не підключені, договір споживача про надання послуг з розподілу (про постачання/користування електричною енергією) не укладався. Водночас слід зазначити, що ці об`єкти приєднані до мереж всього будинку. Отже їх власником (балансоутримувачем) є основний споживач.

Таким чином, для вирішення питання, яке викладене у зверненні ОСОБА_2 , він має звертатись до основного споживача».

Після виконання вимог Розділу 4 Кодексу з розподілу (отримання погодження приєднання до електричних мереж ДП «ЦКБ «ПРОТОН») Замовнику необхідно звернутись до АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», для укладання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії».

За таких обставин, неможливо не звернути увагу суду на те, що заперечення проти позовних вимог викладені у відзиві відповідача, мають на меті ухилитись від виконання вимог законодавства, зокрема норм Кодексу системи розподілу, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, Правил роздрібного ринку електричної енергії, Закону України «Про ринок електричної енергії».

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.04.2023 клопотання представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Данильчука С.Г. про витребування доказів та заміну відповідача його правонаступником, задоволено.

Замінено у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Протон», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Харківобленерго» про зобов`язання вчинити певні дії, первісного відповідачаДержавне підприємство «Центральне конструкторське бюро «Протон» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон»</a> (місцезнаходження за адресою: м. Харків, м-н Захисників України, буд.7/8, код ЄДРПОУ 14309408).

Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон»</a> належним чином завірену копію Додаткової угоди від 15.05.2013 про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії №4-210,06 від 30.08.2005.

31.05.2023 від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон»</a> надійшла заява, в якій серед іншого, представник посилався на те, що в їх розпорядженні відсутня Додаткова угода від 15.05.2013 про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії №4-210,06 від 30.08.2005, яка витребувана судом.

05.06.2023 від представника позивачів надійшли додаткові пояснення, в яких він посилався на таке.

Зміна форми власності Відповідача ДП «ЦКБ «Протон » на ТОВ «ЦКБ «Протон» здійснена згідно Закону України від 01.01.2023 №1630-1Х «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» та постанови Кабінету Міністрів України «Про створення акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» від 21.03.2023, яка передбачає реорганізацію Державного концерну «Укроборонпром» в акціонерне товариство відповідно до частини 1 статті 3 Закону. Згідно Закону Підприємства, що були у складі Укроборонпрому, включно казенні підприємства, реформуються у господарські товариства. Таким чином Державне підприємство «ЦКБ «Протон» було перетворено на ТОВ «ЦКБ «Протон» зі 100% статутним капіталом Держави, а в статті 14 Закону зазначено, що створене «Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків підприємства з дня внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб...». Таким чином всі угоди, договори та таке інше є обов`язковими до виконання новоутвореними товариствами, в даному випадку новим Відповідачем ТОВ «ЦКБ «ПРОТОН».

В такому разі, посилання ТОВ «ЦКБ «Протон» на відсутність у нього позовної заяви по цивільній справі №646/8440/21 провадження №2/646/932/2023 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного підприємства «ЦКБ «Протон» є безпідставними.

Одночасно, є не правдивими та хибними посилання на відсутність у відповідача Додаткової Угоди від 15.05.2013 про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії №4-210,06 від 30.08.2005. Все майно, включно обладнання та мережі електропостачання будівлі передані у вигляді уставного капіталу як 100% власність Держави новому відповідачу, а виконання діючих договорів є обов`язковим.

Відповідно до п. 4. Постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» в редакції від 14.03.2018, оператор систем розподілу (далі - ОСР - АТ «Харківобленерго») зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Граничний строк укладання таких договорів був встановлений до 01 грудня 2018 - тобто законодавством було надано майже дев`ять місяців з моменту вступу нормативу у дію для приведення стосунків суб`єктів енергетичного ринку України до норм дійсного законодавства.

Таким чином відповідач, згідно до вимог чинного законодавства, був зобов`язаний у строк до 01 грудня 2018 року укласти договір про надання послуг з розподілу електричної енергії з ОСР - АТ «Харківобленерго».

Одночасно з укладанням договору споживача про надання послуг з розподілу з ОСР, Відповідач, який згідно до визначень є Основним споживачем, має укласти з ОСР договір про спільне використання технологічних електричних мереж відповідно до вимог п. 2.5.1. ПРРЕЕ.

Отже відповідач, як балансоутримувач електричних мереж, до яких приєднані інші споживачі, фактично є Основним споживачем, мав відобразити дані приєднаних субспоживачів (в даному випадку Заявників) в договорі про надання послуг з розподілу та мав укласти з ОСР договір про спільне використання власних технологічних електричних мереж, в якому врегульовується взаємовідносини транзиту с іншими субспоживачам у відповідності до вимог глави 2.5. «Розподіл мережами основного споживача» ПРРЕЕ.

Вимоги абз. 16) п. 5.5.13. ПРРЕЕ зобов`язує відповідача, як діючого Споживча, повідомити про нових субспоживачів (у даному випадку власників приватизованих приміщень будівлі) оператора системи та електропостачальника та в порядку, встановленому Кодексом систем розподілу та Кодексом системи передачі, ініціювати коригування дозволеної (договірної) потужності (зменшення дозволеної (договірної) потужності на величину приєднаної потужності нових субспоживачів).

Таким чином, відповідач був зобов`язаний у рамках діючого законодавства повідомити ОСР про існуючих субспоживачів та ініціювати коригування власної дозволеної (договірної) потужності на користь субспоживачів у межах проектної потужності зовнішніх та внутрішніх електричних мереж будівлі. Але, не виконавши вимоги законодавства, Відповідач фактично привласнив спільні проектні електричні потужності будівлі, одночасно позбавивши інших власників приміщень можливості електропостачання.

03 липня 2023 року представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон»</a> - Вотяков О.І. звернувся до суду із відзивом на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовної заяви, посилаючись на таке.

ТОВ «ЦКБ «ПРОТОН» є одним з підприємств Державного концерну «УКРОБОРОНПРОМ». Підприємство знаходиться в м. Харкові по адресу майдан Захисників України 7/8. Для забезпечення підприємства електричною енергією було укладено Договір з AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» згідно якого відбувається забезпечення переданих в оперативне управління підприємству нежитлових приміщень, які знаходяться в будівлях літ. «Ф-4», літ. «Ф-4», літ. «Ш-1» та частини приміщень в літ «Ф-15». При укладанні Договору на електропостачання підприємство при поданні заявки на отримання лімітів електричної енергії (потужностей) виходило з власних потреб та розраховувало ці ліміти (потужності) для забезпечення своїх приміщень електричною енергією необхідною для виконання оборонних замовлень Держави.

Приміщення, які знаходяться у власності позивачів, ніколи не входили до структури ТОВ «ЦКБ «ПРОТОН» і підприємство жодного відношення до цих приміщень не має.

Режим постачання електричної енергії на підприємство, як на об`єкт критичної інфраструктури, відрізняється від інших споживачів.

Згідно Акту категоризації об`єкта критичної інфраструктури, складеного робочою групою, яка створена Наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 30.06.2022 №78 ДП «ЦКБ «ПРОТОН» віднесено до II категорії критичності об`єкта критичної інфраструктури.

Акт категоризації об`єкта критичної інфраструктури є документом під грифом «ДСК» тому до Відзиву надається Лист №616/060 від 06.12.2022 ДП «ЦКБ «ПРОТОН» до AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» про внесення ДП «ЦКБ «ПРОТОН» до переліку підприємств, відключення електропостачання яких не здійснюється.

Постановою КМУ від 23.12.2004 №1734 підприємство входить до переліку стратегічно важливих для держави.

Для встановлення повноти картини і отримання інформації про кількість власників нерухомого майна яке знаходиться за адресою майдан Захисників України 7/8 в м. Харкові надаємо витяг з реєстру, також наголошують на тому, що ці власники отримують постачання електричної енергії і це постачання відбувається без участі і не за рахунок ТОВ «ЦКБ «ПРОТОН».

Жодних інших суб`єктів господарювання в систему електрозабезпечення ТОВ «ЦКБ «ПРОТОН» не підключено. ТОВ «ЦКБ «ПРОТОН» не являється балансоутримувачем будівлі. Відповідач нічого позивачам не продавав та жодного відношення до приміщень, які знаходяться у власності позивачів, не має.

Відповідач здійснює свою діяльність виключно в межах чинного законодавства України, згідно окремого укладеного Договору отримує постачання електроенергії як і інші власники приміщень, які знаходяться за адресою м. Харків, майдан захисників України, 7/8.

Так склалося, що приміщення в будівлі літ. «Ф-15», належать декільком власникам, які на свій розсуд проводять господарську діяльність і ця діяльність є незалежною. Власниками приміщень в будівлі являються не тільки Позивачі, а ще цілий ряд інших фізичних та юридичних осіб, які згідно окремо укладених Договорів, отримують постачання електроенергії.

Усі власники, окрім позивачів, уклали свої власні договори на електропостачання та отримали від AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» необхідний для них обсяг потужностей, жодних проблем в укладанні договорів у них не виникало. Ніхто із них, окрім позивачів, не намагався заволодіти потужностями іншого і без проблем отримував необхідну для нього потужність.

Ніякої загальної дозвільної потужності в будівлі літ «Ф-15» не існує, кожен власник приміщень в будівлі самотужки визначає, скільки йому необхідно електричної енергії і отримує її згідно прямих договорів з AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО».

Твердження позивача стосовно вбудованої дво-трансформаторної електростанції не відповідає дійсності і є видумкою. Твердження позивачів про те, що всі внутрішні електричні мережі будівлі знаходяться на балансі ТОВ «ЦКБ «ПРОТОН», не відповідає дійсності і є видумкою.

Ліміти потужності виділені ТОВ «ЦКБ «ПРОТОН» є лімітами, виділеними ТОВ «ЦКБ «ПРОТОН» і нічим іншим, інші споживачі мають право замовляти і отримувати ліміти у AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» на свій розсуд при укладенні прямих Договорів з енергопостачальною організацією.

При укладенні договорів на електропостачання, відповідач виходив із власних потреб, і робив це виключно для забезпечення електричною енергією власних приміщень, на забезпечення електроенергією сусідніх приміщень і будівель у відповідача ні бажання, ні повноважень немає.

Поведінка позивача скоріш за все обумовлена небажанням укладати окремий Договір на постачання електрики, бо це пов`язано з необхідністю оплачувати розробку технічних умов та оплачувати ліміти потужності. На думку відповідача позивачі бажають зробити це за рахунок Державного підприємства тобто за рахунок Держави.

У п.п. 1.4 Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 19.12.2006, укладений між ТОВ «КРОК» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) зазначено, що відчужувані нежитлові приміщення оглянуті Покупцем. Недоліків, які перешкоджають використанню нежитлових приміщень за цільовим призначенням, на момент огляду не виявлено. Претензій до Продавця щодо якісних характеристик відчужуваних нежитлових приміщень, Покупець не має.

У п.п. 4.1.2. вищезазначеного Договору зазначено, що Нежитлові приміщення мають бути передані у стані, придатному до експлуатації Покупцем, відповідати санітарним та технічним вимогам та умовам Договору.

п. 2. Акту прийому передачі нежитлових приміщень від 10 січня 2007 року до вищезазначеного Договору встановлює, що нежитлові приміщення передані в стані, придатному до експлуатації Покупцем, відповідають санітарним та технічним вимогам і умовам Договору.

З огляду на викладене вбачається, що сторони договору претензій одна до одної не мають, позивач придбав приміщення, придатні для експлуатації та без недоліків. Тобто позивач що бажав, то й придбав.

Відповідач ТОВ «ЦКБ «ПРОТОН» до цього договору відношення не має, Стороною договору не являється і за цим Договором ніяких прав та обов`язків не здобув.

Якщо позивач ОСОБА_1 вважає, що йому було продано непридатне для експлуатації приміщення, свої вимоги він повинен адресувати Продавцю.

п.п. в) п. 4.1.1. Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 03 червня 2019 року, укладений між ТОВ «НАЙС ОФІС» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) зазначено, що усі інженерні комунікації нерухомого майна знаходяться в робочому стані і функціонують за призначенням.

З огляду на викладене вбачається, що сторони договору претензій одна до одної не мають, позивач придбав приміщення, придатні для експлуатації та без недоліків. Відповідач ТОВ «ЦКБ «ПРОТОН» до цього договору відношення не має, Стороною договору не являється і за цим Договором ніяких прав та обов`язків не здобуває.

Якщо позивач ОСОБА_2 вважає, що йому було продано непридатне для експлуатації приміщення, свої вимоги він повинен адресувати Продавцю.

п. 8. Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 04липня 2019 року укладений між ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (продавці) та ОСОБА_2 (покупець) зазначено, що нежитлове приміщення, що відчужується, візуально оглянуте Покупцем до підписання Договору. Недоліків чи дефектів, які перешкоджали б його використанню за призначенням, на момент огляду не виявлено.

З огляду на викладене вбачається, що сторони договору претензій одна до одної не мають, позивач придбав приміщення, придатні для експлуатації та без недоліків. Відповідач ТОВ «ЦКБ «ПРОТОН» до цього договору відношення не має, Стороною договору не являється і за цим Договором ніяких прав та обов`язків не здобуває.

Якщо позивач ОСОБА_2 вважає, що йому було продано непридатне для експлуатації приміщення, свої вимоги він повинен адресувати Продавцю.

Акт №5 від 18.10.2018 є неукладеним і не може бути доказом у справі, бо не підписаний Директором ДП «ЦКБ «ПРОТОН», або особою, якій надано право підпису від імені підприємства, не містить підпису Представника філіалу «ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ», в ньому не зазначений строк дії і взагалі незрозуміло, хто його виготовляв та з якою метою, а саме: не зрозуміло, до чого тут зовнішнє електрозабезпечення об`єкту і де цей об`єкт знаходиться.

Стосовно твердження позивачів про те, що відповідач виконував перерозподіл електричної енергії на користь позивачів у межах дії Договору про постачання електричної енергії №4-210,06 від 30.08.2005, не відповідає дійсності, це фантазії позивачів, які не підтверджуються жодними доказами. Також зазначають, що власниками приміщень позивачі остаточно стали у 2019 році, а договір, на який вони посилаються, датований 2005 роком.

Зауважують, що відповідач, є підприємством концерну УКРОБОРОНПРОМ, здійснює свою діяльність на виконання державних оборонних замовлень і в жодному разі за своєю статутною діяльністю не є організацією, яка забезпечує інших осіб комунальними послугами або послугами з електро, газо та водозабезпечення.

Вимоги позивачів є безпідставними та необґрунтованими, а відповідач нічого нікому організовувати не повинен. Усі листи та вимоги позивачів про те, що відповідач повинен приймати безпосередню участь в господарській діяльності та забезпеченні позивачів всім необхідним є безпідставними, відповідач позивачам нічого не винен.

До матеріалів позовної заяви додано переписку Позивачів з AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», посилаючись на цю переписку Позивач трактує роз`яснення, які йому було надано, так як йому вигідно. Ці роз`яснення Позивачу надавалися виходячи саме із тих ввідних даних, які зазначав у своїх зверненнях позивач, а у зв`язку із тим, що данні, які зазначав позивач, були не достовірними (такі як балансоутримувач будівлі, балансоутримувач електричних мереж усієї будівлі та інше...) та видуманими, AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» надавало роз`яснення виходячи із невірних даних і ці роз`яснення не мають юридичної сили стосовно дійсних обставин справи.

До матеріалів позовної заяви надано також і переписку Позивача з ДП «ЦЕНТРАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО «ПРОТОН». Стосовно цієї переписки зазначають наступне. Посилання Позивачів на лист AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» від 22.08.2019 №5 6-К-01/06-6204 та Лист НКЕРКП від 19.09.2019 №1012/19 та доданого до цього листа Протоколу засідання комісії інформаційно-консультаційного відділу управління інформаційної політики та роботи за споживачами AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» (ІКВ УІПРС» від 18 вересня 2019 року за №68, є такими, що не обґрунтовують вимоги Позивачів, бо ці документи, посилаючись на п. 4.1.11 Кодексу систем з розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року (надалі Кодекс з розподілу) роз`яснюють, що суб`єкт господарювання має право за зверненням замовника погодити приєднання електроустановок замовника до власних електромереж.

В жодному із цих документів не зазначено, що Відповідач зобов`язаний Позивачу погодити дозвільну потужність приміщень які йому належать.

п. 4.1.11 Кодексу систем з розподілу законодавець чітко встановив межі відносин Замовника та суб`єкта господарювання, ключовим моментом є визначення стосунків через слова має право та згоден. Тобто норма права не зазначає зобов`язаний та повинен. В такому випадку відповідач керується своїм правом самостійно визначати, яким чином реагувати на листи позивача. Також зазначають, що саме до ТОВ «ЦКБ «ПРОТОН» Позивачі з такими вимогами не зверталися.

Жодним нормативно правовим актом не передбачено, що відповідач повинен за заявою позивачів погодити дозвільну потужність приміщень, які йому належать в обсязі 70 та 35 кВт.

З приводу Листа ОСОБА_2 від 15.07.2019 про укладання з ДП «ЦКБ «ПРОТОН» Договору на обслуговування належних ОСОБА_2 приміщень зазначають, що цей лист жодного відношення до позовних вимог ОСОБА_2 не має і доказом в розумінні ст.ст. 77-80 ЦПК України не є. Також зауважують, що ДП «ЦКБ «ПРОТОН» законом не зобов`язаний на укладання договорів на обслуговування приміщень.

В листі ОСОБА_2 від 19.07.2019 про укладання з ДП «ЦКБ «ПРОТОН» Договору про відшкодування витрат балансоутримувача будівлі, не зазначено, якої саме будівлі, і не зазначено підстав отримання ОСОБА_2 постачання електроенергії (немає посилання на укладений ОСОБА_2 договір з AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО»). Цей лист жодного відношення до позовних вимог ОСОБА_2 не має і доказом в розумінні ст.ст. 77-80 ЦПК України не є. Також зауважують, що ДП «ЦКБ «ПРОТОН» законом не зобов`язаний на укладання договорів на обслуговування приміщень ОСОБА_2

Лист ДП «ЦКБ «ПРОТОН» від 29.07.2019 №671/020 свідчить лише про те, що підприємство Державного концерну «УКРОБОРОНПРОМ» не є електропостачальником і не бажає укладати Договори на постачання електричної енергії. Цей лист жодного відношення до позовних вимог ОСОБА_2 немає і доказом в розумінні ст.ст. 77-80 ЦПК України не є. ДП «ЦКБ «ПРОТОН» законом не зобов`язаний на укладання договорів на обслуговування приміщень ОСОБА_2 .

Лист ОСОБА_2 від 06.08.2019 №19/13-01, адресований начальнику відділу НКРЕКП у Харківській області Безязичному В.Ф. сам автор зазначає, що розподільча підстанція належить ДП «ХАРКІВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД «ПРОТОН» і помилково зазначає, що ДП «УКРОБОРОНПРОМ» є власником будівлі літ «Ф-15». Цей лист є відображенням хибної думки позивача стосовно його правовідносин з ДП «ЦКБ «ПРОТОН».

Лист ОСОБА_2 від 12.08.2019 №19/13-02 адресований в.о. генерального Директора AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», мова в листі йдеться про електропідстанцію ДП «ХРЗ «ПРОТОН» та висловлювання думок автора з приводу трактування Законодавства України. Дане звернення жодної доказової сили не має і містить лише звернення автора листа до в.о. генерального Директора AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» з проханням надати йому правову допомогу в складанні договору.

Лист AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» від 14.08.2019 №03-40/8915 свідчить лише про те, що ОСОБА_2 станом на 14.08.2019 не звертався до AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» та не надавав документи для укладення Договору на електропостачання. Цей лист встановлює лише той факт, що позивач станом на 14.08.2019 взагалі не звертався до постачальника електричної енергії за укладенням Договору.

Лист АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» від 22.08.2019 №56к-01/06-6204 взагалі не має відношення до ТОВ «ЦКБ «ПРОТОН», мова в листі про відповідача взагалі не ведеться.

Лист відділу НКРЕКП у Харківській області від 19.09.2019 №1012/19 адресований ОСОБА_2 , до якого надано протокол засідання інформаційно-консультаційного відділу управління інформаційної політика та роботи зі споживачами AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» (ІКВ УПРС), комісія (згідно протоколу) вирішила рекомендувати AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» звернутися до ДП «ПРОТОН», а ДП «ПРОТОН» це інша ніж ДП «ЦКБ «ПРОТОН» юридична особа. Також за текстом протоколу встановлено, що розподільча підстанція є власністю ДП «ХРЗ «ПРОТОН», а ДП «ХРЗ «ПРОТОН» це інша ніж ДП «ЦКБ «ПРОТОН» юридична особа.

Листом №7/8-12-04 від 06.12.2019 ОСОБА_1 зазначає що він вважає, що ДП «ЦКБ «ПРОТОН» та ДП «ХРЗ «ПРОТОН» повинні переукласти договори про приєднання до мереж з AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО». До цих договорів ОСОБА_1 ніякого відношення не має і втручатися в господарську діяльність державних підприємств не має права.

Лист ОСОБА_2 від 18.11.2019 №19/13-09, адресований керівнику апарату НКРЕКП та відповідь на нього №19247X20.2/9-19 від 12.12.2019 стосується ДП «ХРЗ «ПРОТОН» та ДП «ПРОТОН», а це інші ніж ДП «ЦКБ «ПРОТОН» юридичні особи.

Лист ОСОБА_2 від 11.11.2019 року №19/03-08 адресований AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», ніякого відношення до ТОВ «ЦКБ «ПРОТОН» не має він висвітлює лише взаємовідносини ОСОБА_2 та AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО».

Представник відповідача вважає, що позивачі не зробили жодної спроби укласти прямий Договір на електропостачання з AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», а бажання приєднатися до Договору між AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» та ТОВ «ЦКБ «ПРОТОН» повинно гуртуватися не лише на бажанні Позивачів, а також і на бажанні сторін договору приєднати до нього іншого учасника. Такого бажання у відповідача не існує.

ТОВ «ЦКБ «ПРОТОН» є оборонним підприємством, віднесеним до об`єктів критичної інфраструктури і приєднувати до своєї системи іншого споживача бажання не має, також не має бажання зменшувати потужності оборонного підприємства на користь приватної особи.

Стосовно позовної вимоги про внесення змін до умов Договору між AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» та відповідачем зазначають, що ця вимога безпідставна і позивачі не мають права ініціювати внесення таких змін в Договір, бо ч. 1 ст. 651 ЦК України встановлює, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04.07.2023 клопотання представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , адвоката Данильчука С.Г. про витребування доказів, задоволено.

Витребувано у АТ «Харківобленерго» належним чином завірену копію Додаткової угоди від 15.05.2013 про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії №4-210,06 від 30.08.2005.

Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон»</a> належним чином завірену копію Робочої документації будівлі Ф-15. Електрична частина. Електропостачання. Вбудована трансформаторна підстанція.

17.07.2023 від представника позивачів надійшла відповідь на відзив, в якій представник посилався на таке.

Відповідно до Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2021 року №1594 «Про припинення шляхом реорганізації Державного концерну «Укроборонпром» в порядку перетворення в акціонерне товариство» на підставі постанови КМУ від 21 березня 2023 року №441 було створено Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром».

28.06.2023 припинено діяльність концерну «Укроборонпром», його правонаступником стало акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість». Вказана інформація є публічною, загальнодоступною та висвітлена в загальних засобах масової інформації.

Отже, посилання відповідача у відзиві від 03.07.2023 на те, що ТОВ ЦКБ «ПРОТОН» є одним і підприємств Державного концерну «Укроборонпром» є хибним та не відповідає дійсності.

На підставі вищевказаних нормативно-правових актів, ТОВ ЦКБ «ПРОТОН» є правонаступником ДП ЦКБ «ПРОТОН», витяги з ЄДР, що це підтверджують, були додані до заяви про заміну Відповідача його правонаступником.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків підприємства з дня внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Таким чином всі угоди, договори та таке інше, є обов`язковими до виконання новоутвореними товариствами, в даному випадку Відповідачем - ТОВ «ЦКБ «Протон».

Виходячи з вищевикладеного, посилання ТОВ «ЦКБ «Протон» на відсутність у нього позовної заяви по цивільній справі №646/8440/21 провадження №2/646/932/2023 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного підприємства «ЦКБ «Протон» є безпідставними.

Так, згідно прийнятого законодавства у галузі розподілу електроенергії, при формуванні лімітів споживач (основний споживач) - балансоутримувач будівлі ТОВ «ЦКБ Протон» був зобов`язаний у строк до 01.12,2018, укласти договір про надання послуг з розподілу електричної енергії з Оператором систем розподілу (далі - ОСР) - АТ «Харківобленерго». Відповідно до п. 4. Постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» в редакції від 4.03.2018, ОСР зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Граничний строк укладання таких договорів був встановлений до 01 грудня 2018 року тобто законодавством було надано майже дев`ять місяців з моменту вступу нормативу у дію для приведення стосунків суб`єктів енергетичного ринку України до норм дійсного законодавства.

Отже відповідач, як власник електричних мереж, до яких приєднані інші споживачі, фактично є Основним споживачем, мав відобразити дані приєднаних споживачів в дійсному договорі про надання послуг з розподілу та мав укласти з ОСР договір про спільне використання технологічних електричних мереж, в якому врегульовуються взаємовідносини транзиту з іншими субспоживачами у відповідності вимог глави 2.5. «Розподіл мережами основного споживача» ПРРЕЕ.

Наявність факту фізичного підключення до електричних мереж будівлі Ф-15 для забезпечення власних електроприймачів інших власників приміщень підтверджується матеріалами, що є в додатках до позовної заяви та відповіді на відзив від 21.02.2022.

Комінтернівським районним судом м. Харкова розглядалась справа №641/10563/19 за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Харківобленерго», 3-я особа Державне підприємство «Центральне конструкторське бюро «Протон» про визнання травною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії та визнання укладеним договору.

В рішенні від 26.07.2021 по вказаній справі зроблені наступні висновки:

«Нежитлові приміщення позивача 13-го поверху у громадській будівлі літ. "Ф-15» за адресою: АДРЕСА_1 вже приєднано і підключено до внутрішьньобудинкових мереж об`єкту архітектури (будівлі). Розподіл потужності за цим об`єктом має визначатися згідно проекту внутрішнього електропостачання (технічним умовам), що був розроблений при введенні в експлуатацію будівлі, зокрема величинами договірної потужності на ці нежитлові приміщення.

Згідно з роз`ясненнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у енергетики (НКРЕ), наданими в листі від 14.05.2013 №3175/26/47-13, технічні умови видаються на об`єкти архітектури (як при новому будівництві, так і для існуючих об`єктів) з подальшим приєднанням окремих приміщень об`єкта архітектури (квартир, офісів, магазинів тощо) від внутрішньобудинкових мереж.

Відповідно до додатку №3.1. «Перелік місць встановлення розрахункових приладів та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію» до договору №0210,06 від 30.08.2005, дозволена до використання потужність ЕСБ «Протон» 700 кВт.»

З приводу вказаного, позивачі звертають увагу суду, що дозволена до використання потужність ДП ЦКБ «Протон» складає 700 кВт., а приєднана (проектна) 1000 кВт (кВА)». Тобто, приєднана електрична потужність будівель має значний резерв живлення.

Одночасно, законодавством передбачена можливість коригування дозволеної (договірної) потужності основним споживачем у разі зміни власних електроприймачів, або електроприймачів субспоживачів у межах приєднаної (проектної-) потужності, для чого він має повідомити про це ОСР - AT «Харківобленерго» за місяць.

Також факт того що ДП «ЦКБ «Протон» правонаступник ТОВ «ЦКБ «Протон» є балансоутримувачем будівлі, підтверджується низкою документів, як то підготовка договорів на відшкодування комунальних витрат (лист від 08.11.2019 №887/060), рахунками-фактурами, листуванням та ін.

Слід зазначити, що нормативними документами розподілу електроенергії враховані засоби побудови електричних мереж, перш за все, з точки зору раціональності і безпеки, та які базуються виключно на договірних, добровільних відносинах сторін. Технічний нагляд за мережами споживачів, оснащенням захисним обладнанням, вузлами обліку, відповідно до нової нормативної бази здійснює Оператор систем розподілу, в даному випадку, AT «Харківобленерго».

Важливою умовою роботи ринку розподілу електроенергії є встановлена законодавством субординація у складі учасників, а саме те, що головним регулятором виступає Оператор систем розподілу - ОСР, в даному випадку AT «Харківобленерго», одним із завдань якого є оптимізація використання існуючих потужностей і мереж з метою побудови раціональних та безпечних схем електропостачання учасників ринку.

Законодавець визначив, що власник технологічних електричних мереж основний споживач) не має права відмовити Оператору системи, на території ліцензованої діяльності якого приєднані мережі власника, в укладанні (переукладанні) договору про спільне використання технологічних електромереж у передбачених цими Правилами випадках (абзац четвертий п.1.2.3 глави 1.2 розділу ПРРЕЕ із змінами постановою НКРЕКП №1525 від 18.07.2019, №1219 від 26.06.2020.

Єдиним способом відновлення енергопостачання в приміщеннях Позивачів є звернення до суду з позовними вимогами щодо визнання погодженим ДП «ЦКБ «ПРОТОН» приєднання електроустановок, розміщених у нежитлових приміщеннях позивачів до власних електричних мереж ДП «ЦКБ «ПРОТОН» за існуючою схемою електропостачання у рахунок зменшення договірної потужності ДП «ЦКБ «ПРОТОН».

20.07.2023 на адресу суду, на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, від третьої особи АТ «Харківобленерго» надійшла належним чином звірена копія Додаткової угоди від 15.05.2013 про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії №4-210,06 від 30.08.2005.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.11.2023 закрито підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон»</a>, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Харківобленерго» про зобов`язання вчинити певні дії. Призначено справу до судового розгляду по суті.

08.12.2023 на адресу суду надійшла заява представника відповідача про застосування позовної давності, в якій представник вказує на те, що позивачами пропущено строки позовної давності з наступних обставин: п. п. 1.4 Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 19.12.2006, укладеного між ТОВ «КРОК» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) зазначено, що відчужувані нежитлові приміщення оглянуті Покупцем. Недоліків, які перешкоджають використанню нежитлових приміщень за цільовим призначенням, на момент огляду не виявлено. Претензій до Продавця щодо якісних характеристик відчужуваних нежитлових приміщень Покупець не має. п. п. 4.1.2. вищезазначеного Договору зазначено, що Нежитлові приміщення мають бути передані у стані, придатному до експлуатації Покупцем, відповідати санітарним та технічним вимогам та умовам Договору. П.п. 1.2. Договору зазначено, що приміщення належить продавцям з 2004 року. п. 2. Акту прийому передачі нежитлових приміщень від 10 січня 2007 року до придатному до експлуатації Покупцем, відповідають санітарним та технічним вимогам і умовам Договору.

З огляду на викладене вбачається, що сторони договору претензій одна до одної не мають, позивач придбав приміщення придатні для експлуатації та без недоліків.

Відповідач ТОВ «ЦКБ «ПРОТОН» до цього договору відношення не має, Стороною договору не являється і за цим Договором ніяких прав та обов`язків не здобув.

Якщо Позивач ОСОБА_1 вважає, що йому було продано непридатне для експлуатації приміщення, свої вимоги він повинен адресувати Продавцю.

п. п. в) п. 4.1.1. Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 03 червня 2019 року укладений між ТОВ «НАЙС ОФІС» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) зазначено, що ... усі інженерні комунікації нерухомого майна знаходяться в робочому станіі функціонують за призначенням.

п. п. 1.2. Договору зазначено, що приміщення належить продавцям з 24 червня 2005 року.

З огляду на викладене вбачається, що сторони договору претензій одна до одної не мають, позивач придбав приміщення придатні для експлуатації та без недоліків. Відповідач ТОВ «ЦКБ «ПРОТОН» до цього договору відношення не має, Стороною договору не являється і за цим Договором ніяких прав та обов`язків не здобуває.

Якщо Позивач ОСОБА_2 вважає, що йому було продано непридатне для експлуатації приміщення свої вимоги він повинен адресувати Продавцю.

п. 8. Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 04 липня 2019 року укладеному між ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (продавці) та ОСОБА_2 (покупець) зазначено, що нежитлове приміщення, що відчужується, візуально оглянуте Покупцем до підписання Договору. Недоліків чи дефектів які перешкоджали б його використанню за призначенням на момент огляду не виявлено.

п. 2. Договору зазначено, що приміщення належить продавцям з 2009 року.

З огляду на викладене вбачається, що сторони договору претензій одна до одної не мають, позивач придбав приміщення придатні для експлуатації та без недоліків. Відповідач ТОВ «ЦКБ «ПРОТОН» до цього договору відношення не має, Стороною договору не являється і за цим Договором ніяких прав та обов`язків не здобуває.

Якщо Позивач ОСОБА_2 вважає, що йому було продано непридатне для експлуатації приміщення, свої вимоги він повинен адресувати Продавцю.

Як вбачається з вищевикладеного, попередні власники приміщень самостійно володіли ними як мінімум з 2004 року і ці приміщення були придатними та цілком їх задовольняли, а відповідач не мав до цих приміщень жодного відношення.

То якщо б і існувало будь-яке порушення чиїх ось прав, то сплив би строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людині основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути ущемлені у разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (див. рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («ОАО Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява №14902/04, пункт 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stabbingsand Others v. The United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, пункт 51)», йдеться у постанові.

В постанові ВП ВС від 07.11.2018 по справі №575/476/16-ц (14-306ис18) зазначено: Встановивши, що позовну давність пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цієї підстави, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Постанова ВП ВС від 27.03.2019 по справі № 727/5743/15-ц (14-78 цс 19) визначає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач вважає, що жодні права позивача не порушено, а позовні вимоги є надуманими безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, що є самостійною підставою для відмови в позові, але відповідач також користується і своїм правом заявити Суду про сплив позовної давності.

10.04.2024 на адресу суду надійшла заява представника відповідача, в якій він просив долучити до матеріалів справи документи, а саме: Довідку ТОВ «ЦКБ» ПРОТОН» №267/020 від 02.04.2024, копію договору №1/17 від 01.01.2017; витяг з ДРРП №358777792.

Крім того,в означенудату,від представникапозивачів надійшлоклопотання прозупинення провадженняу справі,в обґрунтуванняякого зазначив,що відділом спеціальної поліції ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222750000040 від 17.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Підставою звернення з заявою про вчинення кримінального правопорушення став незаконний демонтаж службовими особами ДП «ЦКБ «Протон» належного ОСОБА_2 (Позивачу в даній справі) силових кабелів живлення та розподілу електричної енергії, шафи обліку електроенергії та двох теплових насосів марки Daikin. Факт вчинення кримінального правопорушення знайшов своє підтвердження в матеріалах даної цивільної справи, докази цього були надані представниками ТОВ «ЦКБ «Протон».

Враховуючи, що предметом розгляду даної цивільної справи є цивільно-правові відносини з приводу постачання електроенергії в нежитлові приміщення позивачів, якраз через демонтовані електричні мережі, представник позивачів вважає, що наявна об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення кримінального провадження, виявлення винних та повернення обладнання.

Вказане клопотання судом не розглядалося, оскільки під час судового розгляду в судовому засіданні позивачі відмовилися від нього та просили не розглядати.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про його місце та час повідомлялися своєчасно та належним чином.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляду справи без участі позивачів, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилися, просив розгляд справи відкласти.

Відповідно до ч. 2ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справив судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка всудове засіданняучасника справи,щодо якоговідсутні відомостіпро врученняйому повідомленняпро дату,час імісце судовогозасідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, а також того, що представник відповідача неодноразово не з`являвся у судове засідання та звертався до суду із заявами про відкладення, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача. Водночас, будь-яких нових доказів або обставин по справі останнім не надано, клопотань про їх витребування/долучення тощо не заявлено.

У протилежному випадку відкладення розгляду справи без відповідних об`єктивних підстав та пошуку реальних можливостей здійснювати правосуддя, може бути розцінено як самоусунення від виконання обов`язку по здійсненню розгляду справи.

Суд враховує, що відповідно до ч.2ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки суду, а й учасників справи.

Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

З урахуванням завдань цивільного судочинства та розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача.

Зважаючи на те, що учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та правовідносини сторін.

Згідно зст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизначається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції встановлене право на ефективний спосіб захисту прав, що означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Право на суд не є абсолютним, а судового розгляду потребують ті справи, в яких є «спір» про «право», реальний і серйозний, який може стосуватися як самого існування права, так і сфери його дії (справа Аллан Якобсон проти Щвеції). Результат проваджень має бути значущим для відповідного права (наприклад, Ulyanov v. Ukraine (dec.) (Ул`янов проти України)).

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті6та статті13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 у справі «Голден проти Сполученого королівства» та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Відповідно до вимогст.5ЦПКУкраїни здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогамист. 10 ЦПК Українипередбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцієюта законами України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 володіє на правах приватної власності двома об`єктами нерухомого майна у літ. «Ф-15» за адресою АДРЕСА_1 , а саме: нежитлові приміщення 13-го поверху № 1-:-6, 6а, 6б, 6в, 7-:-9, 9а, 9б, 15, 16, 17, 18, 20, 22, 23 у громадській будівлі в будівлі літ. «Ф-15» загальною площею 415,8 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1785045963101; нежитлові приміщення 13-го поверху №№ 10-14, 14а, 14б, 19, 21, 24-29, 31-33, І, 1/2 (одну другу) частину приміщення № 22 в будівлі літ. «Ф-15» загальною площею 425,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1248441663101.

Електрозабезпечення приміщень позивача відбувалося згідно договорів про відшкодування комунальних витрат, які укладалися з балансоутримувачем будівлі ДП «ЦКБ «Протон», зокрема, згідно договору від 01.12.2010 №34-С/2010.

У 2019 році електроживлення приміщення позивача було припинено.

Позивачзвернувся листом від 06.08.2019№19/13-01 до відділу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Харківській області та листом від 12.08.2019№19/13-02 до АТ«Харківобленерго» з метою одержати консультаційні роз`яснення з приводу відновлення енергопостачання та необхідних дій з боку Позивача.

АТ«Харківобленерго» у листі від 22.08.2019№56К-01/06-6204 та НКРЕКП у листі від 19.09.2019 №1012/19 надали однакові за суттю роз`яснення, в яких зазначили, що механізм постачання електроенергії, яку здійснював раніше відповідач у рамках дії договору про відшкодуванню витрат на утримання майна, не відповідає вимогам нового закону України «Про ринок електричної енергії», та надали алгоритм дій, відповідно до якого треба діяти позивачу2 та відповідачу для відновлення стосунків у рамках діючого законодавства. Відповідач, як балансоутримувач електричних мереж будівлі та діючий контрактор АТ«Харківобленерго», повинен надати письмове погодження приєднання приміщень Позивача до своїх електричних мереж у рахунок зменшення власної договірної потужності за власним договором про надання послуг з розподілу електричної енергії. Таке погодження Відповідач повинен надати на протязі 3 робочих днів з дня отримання звернення. Іншого порядку врегулювання відносин згідно діючого законодавства немає.

Листом від 03.09.2019№19-03/05 Позивач повідомив балансоутримувача ДП «ЦКБ «Протон» про роз`яснення АТ«Харківобленерго» та запропонував йому погодити дозволену/договірну потужність приміщень у передбачений законодавством строк.

Листом від 13.09.2019№774/571 Відповідач відмовив в погодженні договірної потужності приміщень Позивача.

Заявами від 11.11.2019 №19/03-08 та від 19.11.2019 №7/8-12-01 Позивач звернувся до АТ «Харківобленерго» з проханням укласти договір приєднання, але йому було відмовлено листами від 21.11.2019 №56К-01/12-8602 та №03-56К/12-12780, з посиланням на те, що укладення окремого договору можливо лише за умови отримання згоди від балансоутримувача на зменшення потужності, обумовленої в договорі, укладеному між ним та АТ«Харківобленерго».

Листом НКРЕКП від12.12.2019, позивачуроз`яснено, щозгідно з пунктом 3.1.6 розділу III ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачу здійснюється, зокрема, якщо споживач є стороною діючих договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. При цьому, звертають увагу, що однією з невід`ємних частин договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є паспорт точки розподілу пункт 2.1,12 розділу II ПРРЕЕ. Одночасно зазначено, що укладення договору про розподіл електричної енергії, можливе за умови виконання сторонами наступних дій: 1) Надання проекту внутрішнього електропостачання із розбивкою дозволеної до використання потужності на належні Позивачу нежитлові приміщення в межах загальної потужності об`єкту архітектури (будівлі), що була дозволена технічними умовами на приєднання до електричних мереж об`єкта архітектури (будівлі), який розташований за адресою: майдан Захисників України, 7/8, м. Харків, погодженого з ОСР. (Скасовано постановою НКРЕКП від 28.04.2021 №717). 2) Оформлення паспорту точки розподілу за об`єктом замовника. 3) Внесення змін у Договір про розподіл електричної енергії споживачу (паспорт точки розподілу) вказаного об`єкта архітектури (будівлі) щодо вилучення потужності, передбаченої па нежитлові приміщення. 4) Приєднання до умов договору споживача про розподіл електричної енергії розподільчої компанії.

Основними нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між оператором системи розподілу - АТ Харківобленерго та споживачами є Закон України Про ринок електричної енергії, Кодекс систем розподілу, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 14.02.2018 № 310, та Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПКРРЕЕ), а також інші нормативно-технічні документи.

Вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини оператора систем розподілу користувачів системи розподілу та замовників послуги з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання » електроустановок, визначаються Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310.

Відповідно до п. 2.1.1 ПРРЕЕ, результатом розподілу (передачі) електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним суб`єктом роздрібного ринку електричної енергії необхідного обсягу електричної енергії та рівня електричної потужності із забезпеченням параметрів якості електропостачання, які відповідають установленим стандартам, та категорії надійності електрозабезпечення відповідно до договору в точках приєднання учасників роздрібного ринку.

Відповідно до п. 2.1.2 ПРРЕЕ оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи.

Разом з цим, пп. 1 п 11.3.14 глави 11 КСР встановлено, що неприєднання електроустановки заявника до системи розподілу є підставою для відмови у доступі до системи розподілу.

Система розподілу електричної енергії це система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії (п. 82 ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії).

Оскільки електроустановки позивача не приєднані до системи розподілу оператора АТ «Харківобленерго» відповідно до підпункту 1 п. 11.3.14 Кодексу систем розподілу це є підставою для відмови у доступі до систем розподілу оператора без згоди балансоутримувача електричних мереж будівлі - ДП «ЦКБ «Протон», до яких приєднані приміщення позивача.

Відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії приєднання електроустановки - надання замовнику оператором системи передачі або оператором системи розподілу послуги із створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж системи передачі або системи розподілу (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності. Порядок приєднання електроустановок замовників до електричних мереж у т.ч. приєднання електроустановок замовників до електричних мереж власників, які не є ОСР, регулюється розділом IV Кодексу систем розподілу.

Об`єкти позивача, зазначені у позовній заяві, а саме: нежитлові офісні приміщення 13- го поверху у громадській будівлі літ. Ф-15 за адресою: АДРЕСА_1 , до мереж АТ«Харківобленерго» не підключені, договір споживача про надання послуг з розподілу (про постачання/користування електричною енергією) за вказаними об`єктами не укладався.

Ці об`єкти приєднані до мереж всього об`єкту архітектури (будинку) літ. «Ф- 15» за адресою м. Харків, майдан Захисників України, 7/8, власником якого є Державний концерн «Укроборонпром» (на цей час АТ «Українська оборонна промисловість» та Кабінет міністрів), а балансоутримувачем є ДП «ЦКБ «ПРОТОН» (код ЄДРПОУ 14309408), правонаступником якого, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є ТОВ«ЦКБ «ПРОТОН» (код ЄДРПОУ 14309408).

Відповідно до статті 1 Закону України Про архітектурну діяльність визначено, що об`єкти архітектурної діяльності (об`єкти архітектури) - це будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об`єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Вказаний об`єкт архітектури, балансоутримувачем якого є ДП ЦКБ «Протон», відповідно до Акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід`ємним додатком № 8 до Додаткової угоди про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 4-0210,06 від 30.08.2005, підключений кабельними лініями 6 кВ від РП-5377 (ячейка №29, №4 трансформатор №2 КТП-8), кабельна лінія 0,4 кВ. від ТП-6 до ТП-8-100м. використовується як резервна на стороні 0,4 кВ. причому балансоутримувачем РП - 5377 та КТП - 6 є Державне підприємство «Харківський радіозавод «Протон» (код ЄДРПОУ 31733589).

Нежитлові приміщення позивачів 12-го та 13-го поверхів у громадській будівлі літ. "Ф-15 за адресою: м. Харків, майдан Захисників України, 7/8 вже приєднано і підключено до внутрішньо-будинкових мереж об`єкту архітектури (будівлі). Розподіл потужності за вказаним об`єктом має визначатися згідно проекту внутрішнього електропостачання (технічним умовам), що був розроблений при введенні в експлуатацію будівлі, зокрема величинами договірної потужності на ці нежитлові приміщення.

Вказані обставини встановлені в рішенні Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 липня 2021 року у справі №641/10563/19 за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Харківобленерго», 3-я особа: Державне підприємство «Центральне конструкторське бюро «Протон» про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії та визнання укладеним договору.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, заперечення відповідача з приводу того, що ТОВ ЦКБ «Протон» не являється балансоутримувачем будівлі спростовується матеріалами справи, зокрема, листом ДП ЦКБ «Протон» від 29.07.2019№671/020, листом АТ«Харківобленерго» від 22.08.2019№56К-01/06-6204, листом ДП ЦКБ «Протон» від 27.08.2019 №730/671 та вищевказаним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 липня 2021 року у справі №641/10563/19. Будь-яких інших доказів на спростування даної інформації відповідач не надав.

Відповідно до п. 21 ч.1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» дозволена потужність це максимальна величина потужності, дозволена до використання в будь-який час за кожним об`єктом споживача відповідно до умов договору, набута на підставі виконання договору про приєднання або у результаті набуття права власності чи користування на об`єкт (об`єкти).

Відповідно до роз`яснень, наданих НКРЕКП та АТ «Харківобленерго», виділення частки дозволеної потужності відбувається відповідно до п.4.1.11 Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018№310, у рахунок зменшення договірної потужності Відповідача за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії, шляхом письмового погодження приєднання до власних електричних мереж та коригуванням існуючих договірних відносин з АТ«Харківобленерго».

Пунктом 4.1.11.глави 4.1розділуIVКодексу системрозподілу (вредакції станомна моментвиникнення спірнихправовідносин)встановлено,що суб`єктгосподарювання (споживачелектричної енергії)має правоза зверненнямзамовника погодитиприєднання електроустановокзамовника довласних електричнихмереж утаких випадках: у рахунок зменшення величини договірної потужності споживання за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії на напрузі приєднання власних струмоприймачів суб`єкта господарювання, що не перевищує 20 кВ. У разі приєднання електроустановок одиничною потужністю не більше 100 Вт (на рівні напруги 220 В), але сумарною встановленою потужністю не більше 1 кВт на одного замовника, зменшення величини договірної потужності суб`єкта господарювання не вимагається;у межах договірної потужності споживання цього суб`єкта за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії у відповідний період доби на напрузі приєднання власних струмоприймачів суб`єкта господарювання, що не перевищує 20 кВ; у межах договірної потужності споживання цього суб`єкта за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії у разі підключення електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії замовленою сумарною, з урахуванням існуючої потужності генерації в мережах основного споживача, до приєднання потужністю до 1 МВт (та напругою в точці приєднання, що не перевищує 20 кВ). У цьому випадку зменшення суб`єктом господарювання величини договірної потужності за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії не вимагається.

З метою погодження приєднання об`єкта (електроустановок) замовника до електричних мереж суб`єкта господарювання замовник звертається до цього суб`єкта із заявою про приєднання електроустановки певної потужності за типовою формою, наведеною в додатку 3 до цього Кодексу (далі заява про приєднання). До заяви про приєднання додаються документи відповідно до переліку, встановленого пунктом 4.4.2 глави 4.4 цього розділу.

У разі згоди на приєднання об`єкта (електроустановок) замовника до власних електричних мереж суб`єкт господарювання протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повідомляє листом замовника про згоду та надає відповідні технічні вимоги та/або вихідні дані.

Замовник згідно з вимогами глави 4.4 цього розділу звертається до ОСР, до електричних мереж системи розподілу якого приєднані електроустановки суб`єкта господарювання, щодо видачі проекту договору про нестандартне приєднання і технічних умов та надає ОСР технічні вимоги та/або вихідні дані, отримані від суб`єкта господарювання.

ОСР протягом 10 робочих днів з дня отримання звернення видає замовнику технічні умови про нестандартне приєднання, технічні умови та технічні вимоги суб`єкту господарювання щодо організації комерційного обліку електричної енергії та забезпечення контролю дотримання суб`єктом господарювання величини дозволеної до використання потужності.

Тобто, відновлення порушеного права позивачів на постачання електричної енергії та укладання договору про надання послуг з розподілу можливо тільки після виконання вимог Розділу 4 Кодексу з розподілу, а саме узгодження з балансоутримувачем мереж ТОВ ЦКБ «Протон» проекту внутрішнього електропостачання із розбивкою дозволеної до використання потужності на нежитлові приміщення, що належать Позивачам, в межах загальної потужності об`єкту архітектури (будівлі), що була дозволена технічними умовами на приєднання до електричних мереж об`єкта архітектури (будівлі) літ. «Ф-15» за адресою: м. Харків, майдан Захисників України, 7/8 та встановлення окремого комерційного обліку електроенергії, відповідно до положень Кодексу з комерційного обліку та п. 2.3.3 ПРРЕЕ, а також надання до АТ «Харківобленерго» копій документів, згідно з п. 2.1.7 ПРРЕЕ.

Позивачі звертались до відповідача, як до власника електричних мереж з проханням підписати погодження приєднання до власних електричних мереж, однак отримали відмову у погодженні.

Суд зазначає, що дозволена потужність, яку просять погодити позивачі, встановлена, зокрема в Акті №5 розмежування балансової приналежності електромереж в якому Відповідач узгодив існуюче приєднання електричних мереж приміщень Позивача1 за 3 категорією надійності електропостачання в обсязі 35кВт.

Межі балансової та експлуатаційній належності електричних мереж позивача1 та відповідача, потужність та категорія приєднання, тип вузлу обліку використаної електричної енергії встановлено в розроблених ЦКБ «Протон» технічних умовах 25/571 від 10.08.2010, а належне виконання цих технічних умов підтверджено актом №5 від 18.10.2010.

Тим же Актом, відповідно до технічних умов 25/571 від 10.08.2010, відповідач узгодив існуюче приєднання електричних мереж приміщень позивача1 за 3 категорією надійності електропостачання загальною площею 354,5м2 в обсязі 35кВт.

Враховуючи архітектурну однотипність та призначення приміщень позивача 1 та позивача 2 як сучасних офісних приміщень, що обладнані необхідним інженерним обладнанням тепло-водопостачання, а загальна площа приміщень позивача 2 складає 841,3м2, тобто в 2,37 рази більша за площу приміщень позивача 1, то обсяг необхідної для їхнього функціювання електричної потужності в 70 кВт за 3 категорією надійності є обґрунтованим.

Щодо тверджень відповідача про необхідність укладення прямих договорів з постачальником електроенергії, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.5.8 Кодексу системи розподілу технічні умови на приєднання розробляються ОСР з урахуванням детальних планів території та схем перспективного розвитку розподільних електричних мереж.

Згідно ч. 1 - ч. 7 ст.30Закону України"Прорегулювання містобудівноїдіяльності" технічні умови це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації. Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою. Технічні умови надаються протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви. Технічні умови повинні відповідати законодавству, містити достовірну інформацію та обґрунтовані вимоги до об`єктів будівництва, а також відповідати намірам заявника щодо забудови земельної ділянки. У технічних умовах враховується, що місце приєднання інженерних мереж замовника до магістральних чи інших інженерних мереж розташовується на межі земельної ділянки замовника або за його згодою на території такої земельної ділянки. Якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність. У разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту. Склад, зміст, порядок надання технічних умов та порядок визначення вартості послуг з їх надання визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади або державними колегіальними органами. Технічні умови є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до технічних умов можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Об`єктами будівництва, в силу ч. 3ст. 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Як зазначено в ч. 1ст. 1 Закону України "Про архітектурну діяльність"об`єкти архітектурної діяльності (об`єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об`єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів; проект - документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Окремі приміщення об`єкта архітектури не підпадають під визначення об`єкта будівництва, оскільки вони вже збудовані і введені в експлуатацію у складі об`єкта архітектури. Таким чином, технічні умови видаються на об`єкт архітектури в цілому (як при новому будівництві, так і для існуючих об`єктів, при необхідності змінити технічні параметри діючих електроустановок внаслідок реконструкції чи технічного переоснащення) з подальшим приєднанням окремих приміщень об`єкта архітектури (у даному випадку нежитлового приміщення) від внутрішньобудинкових мереж.

Пунктом 4.5.7 Кодексу системи розподілу передбачено, що у випадку якщо за однією адресою відбувається виділ частки майна (приміщення) співвласників із спільної сумісної власності, внаслідок чого кожен із співвласників набуває права власності на окрему частку такого майна, перерозподіл потужності між власниками не потребує розробки та видачі технічних умов, якщо не збільшується величина сумарної приєднаної потужності об`єкта архітектури та/або не змінюється категорія надійності електропостачання електроустановки. У цьому випадку роботи, що забезпечують перерозподіл потужності та облік електричної енергії, здійснюються ОСР після внесення кожним із власників (співвласників) плати за монтаж (демонтаж) додаткових елементів мережі та встановлення окремих вузлів обліку.

Суд приходить до висновку, що вчинені відповідачем дії, зокрема відключення електричного живлення в приміщеннях, що належать позивачам (в яких останні здійснюють свою підприємницьку діяльність) з вказівкою на необхідність укладення прямої угоди з постачальником електроенергії (в даному випадку АТ "Харківобленерго") та одночасна відсутність його погодження як власника електричних мереж на вчинення такої дії, як обов`язкової умови для укладення прямої угоди з постачальником електроенергії суперечать одна одній та унеможливлює нормальне здійснення суб`єктом господарювання своєї господарської діяльності.

Стосовно тверджень відповідача щодо умов погодження власником (користувачем) електричних мереж про узгодження приєднання електричних мереж позивачів до його мереж, а саме що він має право дати згоду на приєднання, але не зобов`язаний це робити. Як свідчить правова позиція, яку надав Верховний суд в своїй постанові від 04.06.2020 по аналогічній справі №653/1169/17, єдиний можливий шлях врегулювання відносин стосовно приєднання електроустановок Позивачів до електричних мереж Відповідача є послідовні дії відповідно до вимог пункту 4.1.11 глави 4.1 розділу IV Кодексу розподілу. Згода на приєднання електроустановок позивачів до мереж відповідача виражається в наданні узгоджених технічних вимог приєднання до власних мереж. Без такого узгодження укладання прямого договору електропостачання між позивачами та АТ «Харківобленерго» є не можливим. Таке підключення відноситься до не типового підключення та має вирішуватись у договірний засіб.

З огляду на те, що приміщення позивачів є невід`ємною частиною споруди, обладнані електричними мережами що вже приєднані до внутрішніх мереж будівлі, багато років експлуатуються в такому стані, а позивачі на протязі значного часу сплачували за спожиту електроенергію згідно договорів з відповідачем на відшкодування витрат на утримання майна як балансоутримувачем будівлі. Згідно Кодексу таке підключення належить до не типового підключення електричних мереж та має вирішуватись у договірному порядку.

Щодо решти позовних вимог, то суд відмовляє у їх задоволенні, оскільки позовні вимоги про визнання незаконними дій відповідача, є неефективним способом судового захисту, оскільки рішення суду про зобов`язання вчинити певні дії є достатньою підставою для здійснення відповідних реєстраційних дій на користь позивача, як законного власника майна.

Суд відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності з огляду на таке.

У відповідності достатті 256 ЦК Українипозовна давністьце строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільним кодексом Українивизначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Загальні строки позовної давності є абстрактними, поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.

Загальний строк позовної давності складає три роки і не залежить від суб`єктного складу правовідносин (стаття 257 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, датою звернення позивача із даною позовною заявою 22 листопада 2021 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався та закінчився 30 червня 2023 року.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина другастатті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Українидоповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Україниу редакціїЗакону України від 30 березня 2020 року № 540-IXперелічені всістатті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.

Таким чином, з огляду на приписи статей256,257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинностіЗаконом України від 30 березня 2020 року №540-IXщодо продовження строків позовної давності на час дії карантину - 02 квітня 2020 року, пункти 12, 19Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на встановлені судом обставини, зокрема, день початку відліку строку позовної давності, дату зверненя до суду із даною позовною заявою, суд дійшов висновку, що трирічний строк позовної давності позивачем не пропущений.

З огляду на докази, досліджені в судовому засіданні та вислухані в судових засіданнях пояснення сторін, рішення Комінтернівського районного суду, позицію Верховного суду по аналогічній справі, наведену в своїй постанові від 04.06.2020 №653/1169/17, вимог законодавства про розподіл електричної енергії, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон»</a>, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Харківобленерго» підлягають задоволенню в частині визнання погодженим Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон» (ЄДРПОУ 14309408) приєднання електроустановок та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон»</a> (ЄДРПОУ 14309408) скоригувати відповідні договірні стосунки з AT «Харківобленерго».

Відповідно дост.141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивачів, підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон»</a>, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Харківобленерго» про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати погодженим Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон» (ЄДРПОУ 14309408) приєднання електроустановок, розміщених у нежитлових приміщень 12-го поверху № 10-11, 13, 15-17, 24, 25, 27-34, 51 загальною площею 298,5 кв.м. і 1/2 частини приміщень загального користування № 18, 22, 39 загальною площею 112,7 кв.м. в будівлі літ. «Ф-15» за адресою АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 до власних електричних мереж Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон»</a> (ЄДРПОУ 14309408) в обсязі 35 кВт за існуючою схемою електропостачання у рахунок зменшення договірної потужності Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон»</a> у встановлені Законодавством строки, а саме протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повідомити листом замовника про згоду та надати відповідні технічні вимоги та/або вихідні дані.

Визнати погодженим Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон» (ЄДРПОУ 14309408) приєднання електроустановок, розміщених у нежитлових приміщень 13-го поверху № 1-:-6, 6а, 66, 6в, 7-:-9, 9а, 96, 15, 16, 17, 18, 20, 22, 23 та № 10-14, 14а, 146, 19, 21, 24-29, 31-33, І, 1/2 (одна друга) частина приміщення № 22 в будівлі літ. «Ф-15» за адресою АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_2 до власних електричних мереж Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон»</a> (ЄДРПОУ 14309408) в обсязі 70 кВт за існуючою схемою електропостачання у рахунок зменшення договірної потужності Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон»</a> у встановлені Законодавством строки, а саме протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повідомити листом замовника про згоду та надати відповідні технічні вимоги та/або вихідні дані.

Зобов`язати Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон»</a> (ЄДРПОУ 14309408) скоригувати відповідні договірні стосунки з AT «Харківобленерго».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон»</a> на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн.. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон»</a> на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

У задоволенні позовних вимог в іншій їх частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон»</a>, місцезнаходження за адресою: м. Харків, м-н Захисників України, буд. 7/8, код ЄДРПОУ: 14309408.

3-я особа: Акціонерне товариство «Харківобленерго», місцезнаходження за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149.

Повний текст рішення складено 04.12.2024.

Суддя: В.В. Барабанова