Ухвала

від 04.12.2024 по справі 946/4730/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/8155/24

Справа № 946/4730/21

Головуючий у першій інстанції Бурнусус О. О.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

04.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в особі судді судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду Заїкіна А.П., дослідивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 жовтня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 жовтня року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно. Задоволено позовні вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, апелянтом 22 листопада 2024 року було подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга не відповідає вимогам ЦПК України, а саме:

- апелянтом не сплачено в повному обсязі судовий збір за подання апеляційної скарги.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №917/1369/17, від 16.03.2020 у справі №910/16651/19, від 12.09.2018 у справі №922/3655/16 майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

З урахування наведеного вбачається, що майновим позовом (позовна вимога майнового характеру) - є позов, що містить вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо (майно) та за наслідком задоволення якої змінюється обсяг прав учасників спору стосовно відповідного блага. Фактично, за своїм змістом, майновим є позов, який містить вимогу про зміну титулів володіння, користування та розпорядження майном або права вимоги стосовно певного майна, чи в інший спосіб змінює розподіл прав осіб - учасників процесу стосовно майнового блага, яке є предметом спору. На противагу зазначеному, позови, які містять вимоги, які за наслідком їх задоволення не призводять до зміни майнового становища позивача (та інших учасників судового розгляду) є немайновими.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги немайнового характеру та вимоги майнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подачу позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

За ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18).

Крім того, у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №168/828/16-ц також зазначається, що за змістом статей 12, 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює оспорювання в судовому порядку такого звіту.

Тягар доказування вартості майна несуть позивачі. Відтак, позивачем не надано доказів проведення належної оцінки майна та не вказано ціни позову, яка б відповідала дійсній вартості майна, яке є предметом спору.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року був установлений в розрахунку на місяць у розмірі 2270,00 грн.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», станом на 2021 рік, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн.).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», станом на 2021 рік, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становила 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (11350,00 грн.).

У зв`язку з не поданням звіту про оцінку майна апеляційний суд виходить, що підлягає сплаті судовий збір відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» в розмірі 5 прожиткових мінімів для працездатних осіб.

Отже, позивачу необхідно було сплатити 12258 (908+11350) гривень.

Крім того апелянтом оскаржується рішення в частині зустрічного позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подачу зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подачу позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки позивачем за зустрічний позов також не було подано звіту майна та останній просив визнати право власності на частину спірного майна, апеляційний суд дійшов до висновку, що відповідачу (позивачу за зустрічний позов) необхідно було сплатити 5675 (11350/2) гривень.

Відповідно до вимог п.п. 6. п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (у редакції на день подачі апеляційної скарги), розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, у даному випадку сума судового збору для сплати становить 26899,5 гривень ((5675+12258) х 150% )

Апелянтом сплачено судовий збір у сумі 1362 гривень.

Для додержання вимог п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, апелянту необхідно доплатити судовий збір у сумі 25537,5 гривень

Вказана грошова сума за сплату судового збору повинна бути внесена за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Хаджибейськ. р-н/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA428999980313161206080015757;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Одеський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Документи, що підтверджують оплату судового збору, подаються до Одеського апеляційного суду воригіналах.

За правилами ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору, застосовуються положення статтею 185 ЦПК України, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних недоліків.

Оскільки апеляційна скарга неоплачена судовим збором вона не може бути призначена до розгляду в суді апеляційної інстанції і підлягає залишенню без руху для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 185, 354, 356, 357, 358 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 жовтня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно залишити без руху.

Повідомити апелянта про необхідність виправити недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Роз`яснити апелянту, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, суддею буде прийняте процесуальне рішення передбачене ст. 358 ЦПК України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Суддя Одеського апеляційного суду: А.П. Заїкін