Постанова

від 27.11.2024 по справі 209/2381/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9732/24 Справа № 209/2381/23 Суддя у 1-й інстанції - Федотова В. М. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 48

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Красвітної Т.П.,

при секретарі - Шавкун Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 29 липня 2024 року та додаткове рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 серпня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Кам`янської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення часу спілкування, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з 17 лютого 2018 року перебував у зареєстрованому шлюбі із відповідачем, який на теперішній час розірвано. Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу між сторонами проживає з відповідачем.

Зазначає, що після народження доньки сімейні стосунки між ними суттєво погіршилися, вони стали чужими людьми. Відповідач чинить йому перешкоди в регулярному спілкуванні та зустрічах із донькою. В добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо порядку його участі у вихованні дитини та визначення графіку побачень з дитиною.

Зазначає, що має до доньки почуття батьківської любові, турботи, хвилюється та сумує за нею, бажає надати дитині все можливе для її розвитку, виховання та забезпечення.

З огляду на викладене, просив суд усунути перешкоди в реалізації права на виховання та спілкування з дитиною, зобов`язавши відповідача не чинити йому перешкоди в спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначивши йому спосіб участі у вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та час спілкування з донькою шляхом систематичних побачень (усі дні та часи без присутності матері) наступним чином:

- якщо відповідач разом з дитиною постійно або тимчасово проживає у м. Кам`янське Дніпропетровській області, спосіб спілкування з дитиною має бути таким: у робочі дні (понеділок - п`ятниця): з 14-00 до 18-00 годин; у суботу: з 10-00 до 18-00 годин; у неділю: з 10-00 до 20-00 годин; у святкові та неробочі дні: з 10-00 до 20-00 годин; щороку кожен день народження доньки: з 10-00 до 14-00 години; половину тривалості шкільних канікул поспіль протягом навчального року; кожен липень року протягом усього місяця;

- якщо відповідач разом з дитиною постійно або тимчасово проживає за місцем своєї реєстрації (або у своїх батьків), графік спілкування з дитиною має бути таким: у середу кожного тижня з 10-00 до 20-00 годин; кожен другий та четвертий тиждень кожного місяця з 16-00 п`ятниці до 12-00 понеділка наступної неділі; у святкові та неробочі дні з 10-00 до 20-00 годин; якщо за календарем випадає в році 2 і більше разів декілька святкових і неробочих днів по 2 і більше днів поспіль, тоді 34 години разом, а саме: з 10-00 першого дня і до 20-00 годин другого дня; кожен день народження доньки з 10-00 до 14-00 години; половину тривалості шкільних канікул поспіль протягом навчального року; кожен липень року протягом усього місяця.

Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 29 липня 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Усунуто ОСОБА_2 перешкоди в реалізації права на виховання та спілкування із малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язавши ОСОБА_4 не чинити перешкоди в спілкуванні батька ОСОБА_2 із малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначено ОСОБА_2 спосіб його участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та час спілкування батька з донькою шляхом систематичних побачень наступним чином:

- перші три місяці з дня набрання даним рішенням суду законної сили - у робочі дні (понеділок-п`ятниця) з 17:30 год. до 19:30 год. та кожної суботи з 10:00 год. до 13:00 год., з урахуванням стану здоров`я дитини, її графіка сну та відпочинку, у присутності матері дитини ОСОБА_4 та психолога, забезпечення участі якого покласти на батьків дитини;

- після спливу трьох місяців з дня набрання даним рішенням суду законної сили - кожний вівторок, четвер, п`ятницю та суботу з 16:00 год. до 19:00 год. за бажанням дитини та врахуванням стану її здоров`я без присутності матері ОСОБА_4 та психолога з правом батька забирати дитину з дитячого садочка, з можливістю спільного відвідування громадських місць, закладів громадського харчування, розважальних закладів для дітей та спільного відпочинку поза місцем проживання батька ОСОБА_2 ;

- у день народження доньки ОСОБА_3 , 22 лютого кожного року з 10:00 год. до 12:00 год. без присутності матері;

- у період хвороби доньки ОСОБА_3 безперешкодно відвідувати її за місцем її проживання;

а також шляхом безперешкодного спілкування батька з донькою засобами телефонного, електронного чи іншого зв`язку з урахуванням віку дитини та її режиму дня.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Судовий збір пропорційно розміру задоволеного позову у розмірі 1073,60 грн. покладено на ОСОБА_2 .

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір пропорційно розміру задоволеного позову у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для визначення способу участі батька у вихованні малолітньої доньки та спілкуванні з нею, яке у повній мірі відповідатиме інтересам як батьків, так і дитини, а також є достатнім для забезпечення участі батька у процесі виховання дитини. Обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітньою донькою, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з донькою, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, судом першої інстанції не встановлено, відповідачем не доведено, та матеріали справи таких доказів не містять.

Додатковим рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 серпня 2024 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Додаткове рішення суду мотивовано тим, що визначений судом розмір витрат на правову допомогу є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, значенням справи для сторони та документально підтвердженими й вказані витрати відповідають критеріям розумності, справедливості та співмірності, враховуючи часткове задоволення позову.

Не погодившись з рішенням суду в частині встановлення способу та порядку участі у вихованні дитини батьком ОСОБА_2 без присутності матері, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким визначити ОСОБА_2 спосіб його участі у вихованні малолітньої доньки та час спілкування батька з донькою, шляхом систематичних побачень наступним чином: - два рази на тиждень у робочі дні (за погодженням з матір`ю дитини, враховуючи графік життєдіяльності дитини) з 17 години 30 хвилин до 19 години 30 хвилин та кожної суботи або неділі з 10 години 00 хвилин до 13 години 00 хвилин, з урахуванням стану здоров`я дитини, її графіку сну та відпочинку, у присутності матері дитини ОСОБА_1 ; - у день народження доньки ОСОБА_3 , 22 лютого кожного року з 10 години 00 хвилин до 12 години 00 хвилин у присутності матері дитини ОСОБА_1 ; - у період хвороби доньки ОСОБА_3 відвідувати її за місцем її проживання за погодженнмя з матір`ю дитини з врахуванням стану її здоров`я.

Окрім того, ОСОБА_1 не погодилась з додатковим рішенням суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати додаткове рішення.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не врахувавши вік дитини та без висновку практикуючого психолога ОСОБА_5 надав можливість батькові перебувати з донькою без присутності матері. Вказує, що не згодна з рішення суду стосовно порядку особистих зустрічей, який пропонував позивач, оскільки донька занадто маленька для того, щоб мати такі тривалі зустрічні без участі матері та відвідуваннями за місцем проживання дитини та забиранням дитини до місця проживання її батька. Крім того, стверджує, що проведення зустрічей за відсутності матері може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, у зв`язку з її прив`язаності до матері. Визначений судом першої інстанції розмір витрат на правову допомогу є безпідставним та недоведеним належними та допустимими доказами у справі.

З огляду на те, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині вимог про встановлення способу та порядку участі у вихованні дитини батьком ОСОБА_2 без присутності матері, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення лише в частині, яка оскаржується. В іншій частині рішення суду не оскаржується, а відповідно й апеляційним судом не перевіряється.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішеннь суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду в оскарженій частині та додаткове рішення без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Із заяви ОСОБА_2 від 19 грудня 2022 року вбачається, що він звертався до Органу опіки та піклування із заявою про затвердження графіку спілкування батька з донькою.

Із акту про проживання № 25 від 27 січня 2023 року, наданого Комунальним підприємством Кам`янської міської ради «Добробут» вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсно проживають без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», позивач ОСОБА_2 станом на 28 грудня 2022 року до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Згідно побутової характеристики ОСББ «Моноліт-2016» від 26 грудня 2022 року, ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за період роботи правління ОСББ «Моноліт-2016» скарг на позивача від мешканців будинку не надходило.

ОСОБА_2 також має позитивну характеристику із ТОВ «Хіт Геймз Компані», де працював з 29 липня 2020 року по 12 липня 2022 року, та показав себе як активний та зацікавлений у своїй діяльності фахівець, відрізняється пунктуальністю, тактовністю та гнучкістю у спілкуванні, сумлінно підходить до вирішення завдань.

Згідно довідки КНП «Міська лікарня № 1» КМР від 23 грудня 2022 року, ОСОБА_2 ознак наркологічного захворювання не має.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 15 листопада 2023 року ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

За виняткову відданість, мужність, відвагу, розумну ініціативу та за старанне виконання службових обов`язків щодо захисту суверенітету та територіальної цілісності України ОСОБА_2 нагороджений подякою командира 4 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_2 .

Позивач добровільно сплачує аліменти на утримання дитини на належному та гідному рівні, що підтверджується матеріалами справи, добровільну сплату позивачем аліментів на утримання дитини також підтвердила відповідач.

Службою у справах дітей адміністрації Кам`янської міської ради було надано до суду висновок № 8 вих-20/520 від 18 вересня 2023 року про визначення ОСОБА_2 порядку участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому Службою у справах дітей адміністрації Кам`янської міської ради визначено порядок участі ОСОБА_2 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період проходження батьком військової служби в ЗСУ та під час перебування його у відпустці наступним чином: понеділок з 16:00 год. до 18:00 год., середа з 16:00 год. до 18:00 год., п`ятниця з 16:00 год. до 18:00 год., субота з 10:00 год. до 13:00 год., безперешкодне та необмежене спілкування батька з донькою засобами телефонного, електронного чи іншого зв`язку з урахуванням віку дитини та режиму її дня, всі зустрічі проводити за попередньою домовленістю з матір`ю дитини та у її присутності.

Згідно із частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Одним із завдань Сімейного кодексу України є забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (стаття 1).

Згідно із частиною 2 статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За правилами статті 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно із статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частин 1, 3 статті 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

У відповідності до частини 2 статті 54 СК України усі найважливіші питання життя сім`ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім`ї.

Згідно із статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Як визначено положеннями статті 150, 151 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини та право обирати форми та методи виховання, крім тих які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

На підставі статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Частиною 1 статті 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

У відповідності до частини 2 статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно із частинами 1-3 статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. З ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно частини 1 статті 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина 5, 6 статті 19 СК України).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 14 вересня 2023 року у справі № 176/2855/19 зазначив, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Службою у справах дітей адміністрації Кам`янської міської ради було надано суду висновок № 8 вих-20/520 від 18 вересня 2023 року про визначення ОСОБА_2 порядку участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому Службою у справах дітей адміністрації Кам`янської міської ради визначено порядок участі ОСОБА_2 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період проходження батьком військової служби в ЗСУ та під час перебування його у відпустці наступним чином: понеділок з 16:00 год. до 18:00 год., середа з 16:00 год. до 18:00 год., п`ятниця з 16:00 год. до 18:00 год., субота з 10:00 год. до 13:00 год., безперешкодне та необмежене спілкування батька з донькою засобами телефонного, електронного чи іншого зв`язку з урахуванням віку дитини та режиму її дня, всі зустрічі проводити за попередньою домовленістю з матір`ю дитини та у її присутності.

Відповідно до частини 1 статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

У даній справі, між сторонами дійсно існують тривалі напружені конфліктні відносини, які носять особистий характер та які вочевидь не сприяють у реалізації батьком можливості регулярно, комфортно спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні. Факт наявності напружених відносин сторони не заперечували, а навпаки підтвердили під час розгляду справи. У зв`язку з цим загострились взаємовідносини сторін і така ситуація не дає можливості мирним шляхом вирішити питання порядку спілкування з дитиною, який би влаштовував кожну зі сторін.

До того ж, судом першої інстанції пропонувалось сторонам укласти мирову угоду, у якій обумовити всі нюанси та умови щодо зустрічей батька з дитиною, встановлення графіку побачень, який буде підходити кожному з батьків, проте сторони категорично заперечували проти укладення мирової угоди, кожен наполягав на своєму.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

На підставі частини 2 статті 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статтей 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно принципу 6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, принаймні в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлученою зі своєю матір`ю.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь- якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (МАМСНUR v. UKRAINE, №10383/09, §100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №753/15487/18 (провадження № 61-18994св19) зазначено, що «відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. Суд першої інстанції, встановивши, що між сторонами склались стосунки, які позбавляють позивача можливості регулярно спілкуватися з дітьми, відповідач чинить перешкоди у спілкуванні батька з дітьми, які проживають з матір`ю, дійшов правильного висновку про доцільність спілкування батька з дітьми без присутності матері».

Визначаючи конкретний порядок участі одного з батьків у вихованні дитини, суд має врахувати те, що форми й методи виховання дитини не повинні суперечити Конституції України (стаття 52), Конвенції про права дитини від 02 листопада1989 року (статті 8, 12, 16, 19, 28, 31, 32, 34, 36, 37), Декларації прав дитини, Закону України «Про охорону дитинства» та приймає до уваги те, що позивач бажає брати участь у вихованні доньки і таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

В аспекті наявності підстав для встановлення обмежень щодо побачень батька з дитиною заслуговує на увагу рішення Європейського суду з прав людини від 19 жовтня 2023 року (заява № 35481/20 «Терещенко проти України»), у якому суд констатував порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при зменшенні періодичності побачень батька з дитиною без відповідних і достатніх підстав для цього.

У зазначеній справі під час розгляду по суті судом не встановлено доказів, які б підтверджували неналежне ставлення батька до виконання своїх обов`язків, особистої неприязності дитини до батька, чи обставин, які б свідчили, що спілкування батька з донькою перешкоджало б нормальному розвитку дитини, або обумовлювало необхідність проведення побачень позивача з дитиною лише у присутності матері.

Право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам. Між тим з батьків, хто проживає окремо, і дитиною має існувати постійний, систематичний контакт. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дітей з батьками служить задоволенню життєво важливих потреб дитини. Крім того, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості, потребує любові і розуміння. Діти мають рости під опікою і відповідальністю обох батьків, а тому участь позивача у вихованні дитини, спілкуванні між ними не лише забезпечить виконання батьківських прав позивача, а буде відповідати й інтересам дитини.

Таким чином, батько, який проживає окремо від своєї дитини, очевидно має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком.

У постанові Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 569/18837/19 (провадження № 61-1728св22) вказано, що визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини. Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

З урахуванням вищевикладеного та на підставі належним чином оцінених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, оскільки визначений судом порядок спілкування позивача з дитиною є достатнім, таким, що відповідає віковим потребам дитини та принципу розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритету інтересів дитини, підтримку зв`язків з родичами, та буде достатнім для забезпечення участі батька у процесі виховання малолітньої доньки. Визначений судом спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дитини не є перешкодою для підтримки зв`язків між батьком і дитиною у інших формах та в інший час, за погодженням батьків. З урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати віковим інтересам дитини.

Колегія суддів погоджується також з висновком суду першої інстанції про те, що встановлення способу участі у вихованні та спілкуванні дитини з батьком без присутності матері після спливу трьох місяців з дня набрання судовим рішенням законної сили, забезпечить найбільш повний взаємозв`язок між батьком та дитиною та дозволить батькові вільно, без напруги, спілкуватись з дитиною у звичних для нього умовах без огляду на присутність матері.

За приписами частини 1 пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із вимогами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу було надано: копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер на представництво інтересів ОСОБА_2 адвокатом Ворон А.І., копію договору про надання правової допомоги адвокатом від 10 березня 2023 року, копію додаткової угоди № 01 від 10 березня 2023 року до договору про надання правової допомоги адвокатом від 10 березня 2023 року (протокол погодження адвокатського гонорару) у якій сторони погоди вартість адвокатських послуг у розмірі 25000,00 грн., копію акту прийому-передачі робіт до договору до договору про надання правової допомоги адвокатом від 10 березня 2023 року, копію квитанції № 05-08 від 05 серпня 2024 року про сплату позивачем адвокатського гонорару згідно договору від 10 березня 2023 року.

Розподіляючи витрати на правову допомогу, суд першої інстанції виходив із того, що наявні в матеріалах справи та надані документи є підставою для частково відшкодування судом витрат на правову допомогу з іншої сторони, адже цей розмір не є доведений, документально не обґрунтованиий та не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, складності справи, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов до висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача 15000,00 грн. витрат за надання правової допомоги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення витрат на правову допомогу саме у розмірі 15000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що визначений судом порядок побачень батька з донькою без присутності матері не відповідає віку дитини, що може негативно вплинути на психоемоційний стан доньки, є безпідставними, оскільки визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суд врахував принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини, з дотриманням розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Посилання скаржника на те, що дитина є занадто маленька для того, щоб мати визначені судом тривалі зустрічі з батьком без участі матері, оскільки дитина емоційно прив`язана до матері, не є підставою для обмеження батька у спілкуванні з дитиною. Для налагодження довірчих відносин між батьком і дитиною потрібен час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування і формування емоційної прихильності дитини до батька. Спілкування доньки з батьком відповідає її найкращим інтересам, а батько підтверджує своє бажання брати в житті дитини найактивнішу участь.

Аргументи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахувавши вік дитини та без висновку практикуючого психолога ОСОБА_5 надав можливість батькові перебувати з донькою без присутності матері, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначені обставини були предметом розгляду судом першої інстанції, судом надано на ці доводи вичерпну відповідь, а скаржником в свою чергу не доведено вказані обставини належними та допустимими доказами у розумінні норм діючого законодавства.

Доводи апеляційної скарги про те, що визначений розмір витрат на правову допомогу є завищеним та не підтвердженим належними та допустимими доказами у справі, колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки наявні у справі докази є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у визначеному судом розмірі з іншої сторони, адже цей розмір є доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив частково позов, колегія суддів не приймає до уваги оскільки, такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для скаржника, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Ленінськогорайонного судум.Дніпропетровськавід 29липня 2024року тадодаткове рішенняЛенінського районногосуду м.Дніпропетровськавід 14серпня 2024року -залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

Т.П. Красвітна