Ухвала

від 05.12.2024 по справі 363/2770/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 грудня 2024 року

м. Київ

провадження №22-ц/824/19767/2024

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О. Ф.,

перевіривши відповідність апеляційної скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури

на рішення Вишгородського районного суду Київської області

від 28 жовтня 2024 року

у цивільній справі №363/2770/21 Вишгородського районного суду Київської області

за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації

до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 ,

третя особа - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Вищедубечанське лісове господарство",

про визнання недійсним рішення сільської ради, скасування рішення державного реєстратора та повернення земельної ділянки,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, заступник керівника Київської обласної прокуратури 27 листопада 2024 року в порядку ст. 355 ЦПК України безпосередньо до Київського апеляційного суду через засоби поштового зв'язку надіслав апеляційну скаргу. Апеляційна скарга надійшла до суду, зареєстрована та передана судді 03 грудня 2024 року.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Статтею 356 ЦПК України встановлено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.

Однак, апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, оскільки до апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору або документ.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено Київським апеляційним судом, позовну заяву заступник керівника Київської обласної прокуратури подав у 2021 році, її предметом є дві немайнові вимоги про визнання недійсним рішення сільської ради та скасування рішення державного реєстратора, а також майнова вимога про повернення земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17) (пункти 52, 54 - 56 постанови).

Отже, позовна вимога про повернення земельної ділянки має вартісну оцінку та майновий характер, і розмір ставок судового збору за її подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Однак матеріали апеляційної скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури не містять відомостей про вартість спірної земельної ділянки. Оскільки апеляційну скаргу подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, матеріали справи №363/2770/21 у Київському апеляційному суді відсутні, це позбавляє суд можливості встановити вартість спірного нерухомого майна, яке є предметом спору.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до частини 1 статті 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою судовий збір становив 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021" визначено, що станом на 01 січня 2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2 270 грн.

Відповідно до пп. 6 п.1 ч. 2. ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вказувалося вище, рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року в задоволенні позову, а саме двох немайнових вимог та майнової вимоги, відмовлено.

Заступник керівника Київської обласної прокуратури просить скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

За приписами Закону України "Про судовий збір" при зверненні заступника керівника Київської обласної прокуратури в 2021 році до суду з даним позовом підлягав сплаті судовий збір в сумі 2 270 грн за одну немайнову вимогу, а за дві немайнові вимоги - 4 540 грн (2270х2).

Таким чином, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник мав сплатити судовий збір, розрахований за формулою: (4 540) + (вартість спірного майна х 1,5 %) х 150 %, де: 1,5 % - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, 150 % - ставка судового збору за подання апеляційної скарги.

В додатках до апеляційної скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури зазначено про долучення платіжного доручення про сплату судового збору на 1 аркуші. Проте, згідно Акту №1364/0106/24 від 03.12.2024 виявлено відсутність додатку - платіжне доручення про сплату судового збору.

Отже, заступник керівника Київської обласної прокуратури не долучив до апеляційної скарги доказів сплати судового збору, згідно вище наведеної формули та в прохальній частині скарги просив стягнути судові витрати з відповідачів на рахунок Київської обласної прокуратури.

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків апеляційної скарги заступнику керівника Київської обласної прокуратури необхідно подати до суду апеляційної інстанції:

- докази вартості спірної земельної ділянки та докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в установленому законом порядку і розмірі, а саме у розмірі суми, розрахованої за формулою: (4 540) + (вартість спірного майна х 1,5 %) х 150 % за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

На підставі викладеного та керуючись ст. 356, 357 ЦПК України

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку не усунення у встановлений термін виявлених судом недоліків, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.

Інформацію по справі можна отримати в мережі Інтернет на офіційному сайті Київського апеляційного суду за веб адресою: www.kas.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя О. Ф. Мазурик