Ухвала

від 05.12.2024 по справі 320/11001/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 320/11001/23

адміністративне провадження № К/990/45288/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року

у справі №320/11001/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірмова мережа «Київхліб»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

УСТАНОВИВ:

25 листопада 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі №320/11001/23, предметом розгляду якої є визнання протиправними та скасування п`яти податкових повідомлень-рішень від 09 січня 2023 року: №00020310702, яким завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 3 квартал 2019 року на загальну суму 9 359 265,00 грн; №00020540702, яким занижений податок на додану вартість за грудень 2017 рік, лютий 2018 року, жовтень 2018 року, грудень 2018 року, лютий 2019 року, березень 2019 року, квітень 2019 року, за травень 2019 року, червень 2019 року, липень 2019 року, серпень 2019 року, вересень 2019 року на загальну суму 11 584 708,00 грн, за штрафними санкціями - 2 896 177,00 грн; № 00020590702, яким занижений податок на прибуток за 2018 рік, за 3 квартали 2019 року на загальну суму 12 508 512, 00 грн, за штрафними санкціями - 3 127 128,00 грн; № 00020700702, яке вказує на відсутність реєстрації зведених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 193 190,00 гривень, за штрафними санкціями - 25 582,50 гривень; № 00020560702, яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту за вересень 2019 року з податку на додану вартість на загальну суму 287 999 гривень, з мотивів безпідставності та протиправності їх прийняття.

20 листопада 2023 року рішенням Київського окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірмова мережа «Київхліб».

17 жовтня 2024 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду частково задоволено апеляційну скаргу Товариство, скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року та прийнято нову постанову, якою частково задоволені позовні вимоги Товариства, внаслідок чого визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 09 січня 2023 року № 00020310702, № 00020560702, № 00020540702 в частині нарахованої суми податкових зобов`язань - 11 351 500,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій - 2 837 900,00 грн., № 00020590702 в частині нарахованої суми податкових зобов`язань - 10 882 512,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій - 2 720 628,00 грн. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Звертаючись із касаційною скаргою відповідач не погоджуючись із зазначеною постановою суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог, зазначив про наявність підстав для касаційного оскарження встановлених пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України.

Скаржник наводить мотиви незгоди з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій (абзац перший аркушу третього касаційної скарги) про задоволення позову Товариства прийнятими по факту оцінки доказів та фактичних обставин справи, вказує на непривільне застосування норм матеріального права судом апеляційної інстанції, а саме пункт 44.1 статті 44, пункт 185.1 статті 185, пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених у постановах Верховного Суду від 05 травня 2023 року у справі №160/15514/20, від 22 травня 2023 року у справі №420/5019/22, від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19, від 03 серпня 2023 року по справі №320/2797/21, від 31 січня 2024 року по справі №640/ 1595/21, від 07 грудня 2022 року по справі №640/20383/20, від 04 листопада 2020 у справі №300/555/19, від 14 травня 2019 року у справі №820/3546/18, від 08 листопада 2022 року по справі №826/5444/15.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою від 25 листопада 2024 року, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Касаційна скарга відповідача переважно утримує наявність підстав визначених цим пунктом, разом із тим підстави касаційного оскарження ним встановлені не зазначені в поданій скарзі.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд визнає, що підстави для відкриття касаційного провадження відповідно пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України касаційною скаргою, яка надійшла на адресу Суду 25 листопада 2024 року не доведені, в розрізі кожного податкового повідомлення рішення які визнані судом апеляційної інстанції протиправними та скасовані (як повністю так і частково). Зазначені скаржником у касаційній скарзі норми та наведені постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справ у яких вони ухвалені. Жоден правовий висновок сформований Верховним Судом цими постановами, окрім висновків по факту оцінки спірних правовідносин, касаційною скаргою податкового органу не зазначений.

Суд визнає вимоги процесуального закону відповідачем не виконаними, що зумовлює неможливість відкриття касаційного провадження за касаційної скаргою, яка надійшла на адресу суду 25 листопада 2024 року.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом належних підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №320/11001/23, підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №320/11001/23 - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. Ф. Ханова