Ухвала

від 05.12.2024 по справі зд/380/6/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2024 року

м. Київ

справа №ЗД/380/6/22

адміністративне провадження №К/990/34209/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Львівської обласної організації Політичної партії «Українська Галицька Партія» про передачу справи №ЗД/380/6/22 на розгляд палати Верховного Суду,

УСТАНОВИВ:

Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 03 лютого 2022 року частково задовольнив заяву ОСОБА_1 , застосував заходи забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 , зупинивши дію рішення Політичної ради політичної партії «Українська Галицька Партія» про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 23 січня 2022 року, що оформлено Протоколом засідання Політичної ради УГП від 23 січня 2022 року №23/01-2022, до набрання законної сили відповідним судовим рішенням. В застосуванні інших заходів забезпечення позову до подання позову суд відмовив.

Зазначене судове рішення набрало законної сили.

21 лютого 2023 року представник Політичної партії «Українська Галицька партія» звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив змінити застосований ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року захід забезпечення позову на інший захід забезпечення позову, а саме: «заборонити Львівській обласній територіальній виборчій комісії визнавати обраним депутатом Львівської обласної ради наступного за черговістю кандидата у депутати від Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька Партія» на підставі рішення Політичної ради політичної партії «Українська Галицька Партія» про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 23.01.2022, до набрання законної сили відповідним судовим рішенням».

Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 23 лютого 2023 року клопотання представника політичної партії «Українська Галицька Партія» про заміну заходів забезпечення позову задовольнив.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 вересня 2023 року скасував ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року про заміну заходу забезпечення позову та ухвалив нову постанову, якою у задоволенні клопотання представника політичної партії «Українська Галицька Партія» про заміну заходів забезпечення позову відмовив повністю.

Політична партія «Українська Галицька Партія» оскаржила це судове рішення до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Політичної партії «Українська Галицька Партія» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Від Львівської обласної організації Політичної партії «Українська Галицька Партія» до Верховного Суду надійшло клопотання, в якому заявник просить передати цю справу на розгляд палати Верховного Суду для відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 21 березня 2023 у справі №260/3329/22 та постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №260/5415/22.

Свої доводи заявник обґрунтовує тим, що Верховний Суд у постанові від 21 березня 2023 у справі №260/3329/22 вказав таке:

« 48. Вжиття заходів забезпечення позову в обраний судом першої інстанції спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову, такий захід забезпечення позову не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених КАС України. Розгляд справи судом і ухвалення рішення (про задоволення позову), яке буде неможливо виконати, та яке не спричинить ефективного захисту, поновлення порушених прав/інтересів позивача, не буде відповідати завданням та основним засадам адміністративного судочинства, визначеним у статті 2 КАС України.».

« 53. Той факт, що політична партія не є суб`єктом владних повноважень, на чому наголошує скаржник, не свідчить про неможливість обрання судом такого способу вжиття заходів забезпечення позову як зупинення дії прийнятого політичною партією відповідного рішення, яке є предметом оскарження в адміністративній справі, за наявності відповідних правових підстав.».

На противагу цим висновкам, заявник вважає, що норми статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не містять переліку заборон щодо застосування заходів забезпечення позову, а вказують на виключний перелік видів забезпечення позову, які можуть бути застосовані адміністративним судом. За приписами статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову, але КАС України не дозволяє адміністративному суду застосовувати заходи забезпечення позову, які не передбачені в статті 151 КАС України. Зауважує, що нормами статті 19 Конституції України та статті 1 КАС України імперативно встановлено, що адміністративний суд при застосуванні заходів забезпечення позову зобов`язаний діяти у спосіб та в межах повноважень, що визначені Конституцією та КАС України.

На думку заявника, захід забезпечення у вигляді зупинення дії рішення вищого керівного органу політичної партії не відповідає процесуальним нормам КАС України, адже такий захід не передбачений статтею 151 КАС України чи іншим законом. Повторює, що перелік видів забезпечення позову за статтею 151 КАС України є вичерпним та не може бути розширений судом з власної ініціативи чи за клопотанням учасника справи. Рішення вищого керівного органу політичної партії не є індивідуальним актом в розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, а політична партія не суб`єктом владних повноважень відповідно до приписів пункту 7 частини першої статті 4 КАС України.

Крім цього, заявник стверджує, що частина друга статті 150 КАС України визначає 2 виключні підстави для застосування заходів забезпечення позову. В цій справі відсутні підстави для застосування підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 150 КАС України, оскільки відповідачі у справі - Політична партія «Українська Галицька Партія» та Львівська обласна організація Політичної партії «Українська Галицька Партія» не є суб`єктами владних повноважень, немає очевидних ознак протиправності їх рішень, дій чи бездіяльності.

Заявник доводить, що всупереч висновку Верховного Суду, викладеному в пунктах 47 та 49 згаданої постанови про те, що заходи забезпечення у вигляді зупинення дії рішення про відкликання депутата не змінюють обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, не спричиняють негативних наслідків для інших осіб, насправді зупинення дії рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата змінює обсяг його прав - безпідставно продовжує повноваження депутата, якого було відкликано, а також спричиняє негативні наслідки для інших осіб (виборців та політичної партії, її місцевої організації, від якої його було обрано депутатом).

Обговоривши наведені в клопотанні мотиви, колегія суддів дійшла висновку про відсутність визначених КАС України правових підстав для передачі справи на розгляд відповідної палати Верховного Суду, керуючись таким.

КАС України передбачає, що у визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснює, зокрема, судова палата Касаційного адміністративного суду (частина дев`ята статті 33 КАС України).

Стаття 346 КАС України закріплює підстави для передачі справи на розгляд палати. Зокрема, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати (частина перша статті 346 КАС України).

Порядок передачі справи на розгляд палати регламентує стаття 347 КАС України. Згідно із частинами першою - четвертою цієї статті питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується більшістю від складу суду, що розглядає справу. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.

Колегія суддів зауважує, що Конституцією України (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав.

Єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики (пункт 4 частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в адміністративному судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників судового процесу.

Згідно із частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

Відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, провадження №11 377апп18).

У розглядуваному випадку наведені заявником мотиви щодо передачі справи на розгляд відповідної палати Верховного Суду зводяться до незгоди з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21 березня та 18 жовтня 2023 року у справах №260/3329/22, №260/5415/22 щодо можливості та ефективності застосування заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата за народною ініціативою до набрання законної сили судовим рішенням у відповідній справі, де таке рішення оскаржується. Ключові мотиви заявника ґрунтуються на тому, що захід забезпечення у вигляді зупинення дії рішення вищого керівного органу політичної партії не передбачений статтею 151 КАС України, де визначено вичерпний перелік таких заходів, рішення вищого керівного органу політичної партії не є індивідуальним актом в розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, а політична партія не суб`єктом владних повноважень відповідно до приписів пункту 7 частини першої статті 4 КАС України.

Колегія суддів зауважує, що питання про застосування заходу забезпечення позову, законність якого ставить під сумнів заявник, було вирішено Львівським окружним адміністративним судом, який ухвалою від 03 лютого 2022 року зупинив дію рішення Політичної ради політичної партії «Українська Галицька Партія» про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 23 січня 2022 року, що оформлено Протоколом засідання Політичної ради УГП від 23 січня 2022 року №23/01-2022, до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

У разі незгоди із цим судовим рішенням, заявник мав право оскаржити його до суду апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2023 року, яку залишив без змін Верховний Суд постановою від 07 червня 2023 року, визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Політичної партії «Українська Галицька Партія», відмовлено у задоволенні заяви про поновлення цього строку та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Політичної партії «Українська Галицька Партія» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі №ЗД/380/6/22.

Разом із цим, судова колегія акцентує увагу на тому, що питання дотримання судами норм матеріального і процесуального права при застосуванні заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата за народною ініціативою до набрання законної сили судовим рішенням у відповідній справі, не є у цьому випадку предметом касаційного перегляду. Таким наразі є питання заміни застосованого заходу забезпечення позову іншим відповідно до статті 155 КАС України, яке Верховний Суд в постановах від 21 березня та 18 жовтня 2023 року у справах №260/3329/22, №260/5415/22 не вирішував.

До того ж, за своєю суттю, мотиви заявника не містять обґрунтувань стосовно того, що сформульований Верховним Судом висновок про застосування норми права варто змінити через помилковість, неефективність, застарілість такого підходу тощо, натомість ґрунтуються суто на незгоді з позицією Верховного Суду, що не може бути самостійним свідченням необхідності відступу від неї.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що клопотання Львівської обласної організації Політичної партії «Українська Галицька Партія» про передачу справи №ЗД/380/6/22 на розгляд відповідної палати Верховного Суду не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 345, 346, 347, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ

У задоволенні клопотання Львівської обласної організації Політичної партії «Українська Галицька Партія» про передачу справи №ЗД/380/6/22 на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Г. Загороднюк

Л.О. Єресько

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду