Ухвала

від 05.12.2024 по справі зд/380/6/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2024 року

м. Київ

справа №ЗД/380/6/22

адміністративне провадження №К/990/34209/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Політичної партії «Українська Галицька Партія» про передачу справи №ЗД/380/6/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду,

УСТАНОВИВ:

Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 03 лютого 2022 року частково задовольнив заяву ОСОБА_1 , застосував заходи забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 , зупинивши дію рішення Політичної ради політичної партії «Українська Галицька Партія» про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 23 січня 2022 року, що оформлено Протоколом засідання Політичної ради УГП від 23 січня 2022 року №23/01-2022, до набрання законної сили відповідним судовим рішенням. В застосуванні інших заходів забезпечення позову до подання позову суд відмовив.

Зазначене судове рішення набрало законної сили.

21 лютого 2023 року представник Політичної партії «Українська Галицька партія» звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив змінити застосований ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року захід забезпечення позову на інший захід забезпечення позову, а саме: «заборонити Львівській обласній територіальній виборчій комісії визнавати обраним депутатом Львівської обласної ради наступного за черговістю кандидата у депутати від Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька Партія» на підставі рішення Політичної ради політичної партії «Українська Галицька Партія» про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 23.01.2022, до набрання законної сили відповідним судовим рішенням».

Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 23 лютого 2023 року клопотання представника політичної партії «Українська Галицька Партія» про заміну заходів забезпечення позову задовольнив.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 вересня 2023 року скасував ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року про заміну заходу забезпечення позову та ухвалив нову постанову, якою у задоволенні клопотання представника політичної партії «Українська Галицька Партія» про заміну заходів забезпечення позову відмовив повністю.

Політична партія «Українська Галицька Партія» оскаржила це судове рішення до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Політичної партії «Українська Галицька Партія» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Від Політичної партії «Українська Галицька Партія» до Верховного Суду надійшло клопотання, в якому заявник просить передати цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми щодо:

1) законності застосування адміністративним судом заходу забезпечення позову, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме, зупинення дії індивідуального акта, щодо рішення вищого керівного органу політичної партії (громадського об`єднання), що суперечить нормам пунктів 7, 19 частини першої статті 4 КАС України, які містять визначення «акта індивідуальної дії» та «суб`єкта владних повноважень»;

2) предметної юрисдикції справ за позовом депутата місцевої ради (фізичної особи) до політичної партії (юридичної особи приватного права) з позовними вимогами щодо визнання протиправними та скасування рішення вищого керівного органу політичної партії (громадського об`єднання) про відкликання депутата місцевої ради та віднесення такого спору до компетенції адміністративних судів, з урахуванням положень частини першої статті 2, пунктів 7, 19 частини першої статті 4, частини першої статті 5, частини четвертої статті 46, статей 276- 277 КАС України.

Свої доводи заявник обґрунтовує тим, що захід забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення вищого керівного органу політичної партії не передбачений статтею 151 КАС України, а його застосування судом суперечить приписам КАС України. Перелік видів забезпечення позову за статтею 151 КАС України є вичерпним та не може бути розширений судом з власної ініціативи чи за клопотанням учасника справи. Рішення вищого керівного органу політичної партії не є індивідуальним актом в розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, а політична партія не суб`єктом владних повноважень у значенні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України.

Заявник вважає, що при прийнятті рішення про застосування заходів забезпечення позову суд має з`ясувати чи взагалі спір між сторонами підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Також указує, що обраний позивачем спосіб захисту прав не передбачений КАС України, суперечить законодавству та є неефективним, оскільки оскаржуване рішення вищого керівного органу політичної партії не є рішенням, що прийняте суб`єктом владних повноважень та не пов`язане з виконанням владних управлінських функцій або наданням адміністративних послуг, водночас норми Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачають право депутата оскаржити до суду рішення, дії чи бездіяльність територіальної виборчої комісії, а не політичної партії чи її місцевої організації. Заявник переконує, що це узгоджується з положеннями статті 5 КАС України, оскільки територіальна виборча комісія, а не політична партія, є суб`єктом владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого можуть бути оскаржені до адміністративного суду в порядку КАС України (стаття 46 Закону). Разом із цим, рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата місцевої ради належить до внутрішньої діяльності та виключної компетенції політичної партії, і не підлягає оскарженню до адміністративного суду в порядку КАС України.

Обговоривши наведені в клопотанні мотиви, колегія суддів дійшла висновку про відсутність визначених КАС України правових підстав для передачі справи на розгляд Великої Верховного Суду, керуючись таким.

Відповідно до частини п`ятої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною п`ятою статті 346 КАС України, передбачає наявність у справі виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в судовому рішенні від 26 березня 2019 року у справі 804/15369/13-а, для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати декілька з наведених ознак:

- справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права;

- встановлена необхідність відступити від викладеного в постанові Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист;

- існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, а саме значний перелік подібних справ (зокрема, між тими ж сторонами або з однакового предмета спору), які перебувають на розгляді в судах;

- існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, зокрема:

- немає усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному;

- невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права;

- встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому;

- наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах.

За правилами частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо:

1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції;

2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;

3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Згідно із частиною першою статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Положеннями статті 2 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 КАС України є Верховний Суд, у складі якого за змістом статей 36, 37 Закону №1402-VIII діє, зокрема, Касаційний адміністративний суд. Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Отже, до повноважень Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, належить вирішення питань про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення при вирішенні юридичних спорів в адміністративних справах чи проблем щодо забезпечення захисту прав, свобод або інтересів. Реалізація таких повноважень пов`язана з наявністю правових проблем.

Колегія суддів вважає, що наведене у клопотанні обґрунтування наявності виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, не створює підстави для передачі на розгляд Великій Палаті Верховного Суду цієї справи.

Зокрема, стверджуючи у клопотанні про необхідність передачі справи до Великої Палати Верховного Суду задля вирішення питання предметної юрисдикції справ за позовом депутата місцевої ради до політичної партії з позовними вимогами щодо визнання протиправними та скасування рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата місцевої ради, Політична партія «Українська Галицька Партія», яка є заявником касаційної скарги, не заявляла про порушення правил предметної юрисдикції у своїй касаційній скарзі та не обґрунтовувала порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах.

Водночас Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2024 року в справі №640/21435/22, послуговуючись висновками, раніше висловленими в постановах від 29 грудня 2020 року в справі №819/151/18 та від 02 листопада 2023 року в справі №460/37812/22, зазначив, що рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата місцевої ради є остаточним рішенням вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, що, відповідно, може мати наслідком зміну складу місцевої ради., а отже таке рішення може бути самостійним предметом судового розгляду.

Крім цього, колегія суддів зауважує, що питання про застосування заходу забезпечення позову, законність якого ставить під сумнів заявник, було вирішено Львівським окружним адміністративним судом, який ухвалою від 03 лютого 2022 року зупинив дію рішення Політичної ради політичної партії «Українська Галицька Партія» про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 23 січня 2022 року, що оформлено Протоколом засідання Політичної ради УГП від 23 січня 2022 року №23/01-2022, до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Як свідчать матеріали справи, Політична партія «Українська Галицька Партія» скористалася правом на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення, проте ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2023 року, яку залишив без змін Верховний Суд постановою від 07 червня 2023 року, визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Політичної партії «Українська Галицька Партія», відмовлено у задоволенні заяви про поновлення цього строку та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Політичної партії «Українська Галицька Партія» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі №ЗД/380/6/22.

Разом із цим, судова колегія акцентує увагу на тому, що питання дотримання судами норм матеріального і процесуального права при застосуванні заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата за народною ініціативою до набрання законної сили судовим рішенням у відповідній справі, не є у цьому випадку предметом касаційного перегляду, який наразі стосується питання заміни застосованого заходу забезпечення позову іншим відповідно до статті 155 КАС України.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що клопотання Політичної партії «Українська Галицька Партія» про передачу справи №ЗД/380/6/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 345, 346, 347, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ

У задоволенні клопотання Політичної партії «Українська Галицька Партія» про передачу справи №ЗД/380/6/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Г. Загороднюк

Л.О. Єресько

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду