Постанова

від 02.12.2024 по справі 583/2607/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 583/2607/21

провадження № 61-9900св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника Фермерського господарства «Комишанське плюс» - адвоката Мальченка Дениса Володимировича на постанову Сумського апеляційного суду від 02 липня 2024 року в складі колегії суддів Собини О. І., Криворотенка В. І., Рунова В. Ю.

в справі за заявою Фермерського господарства «Комишанське плюс» про поновлення строку для виконання рішення суду в справі за позовом Фермерського господарства «Комишанське плюс» в особі засновника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

02 лютого 2022 року рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області позов Фермерського господарства (далі - ФГ) «Комишанське плюс» в особі засновника ОСОБА_1 задоволено.

Визначено ФГ «Комишанське плюс» додатковий строк тривалістю три місяці для подання до Охтирської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

21 серпня 2023 року ФГ «Комишанське плюс» звернулося до суду із заявою, в якій просило поновити строк для виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 лютого 2022 року.

Заява була мотивована тим, що через введений в Україні воєнний стан, окупацію частини Сумської області, зокрема і Комишанської об`єднаної територіальної громади Охтирського району, та вимушене припинення роботи приватного нотаріуса Охтирського районного нотаріального округу Зіньківського І. М., заявник не мав змоги вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (враховуючи додатковий строк для прийняття спадщини, наданий рішенням суду).

Територіальну підсудність судових справ Охтирського міськрайонного суду Сумської області розпорядженням Голови Верховного Суду від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22 у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану було змінено на Шишацький районний суд Полтавської області. У період з 25 березня до 23 жовтня 2022 року видача процесуальних документів в Охтирському міськрайонному суді Сумської області не здійснювалася. У зв`язку з веденням бойових дій заявник не зміг отримати судове рішення. Через вказані обставини у період з 10 березня по 10 червня 2022 року не зміг подати заяву про прийняття спадщини до відповідної нотаріальної контори. Під час звернення 23 грудня 2023 року до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини та про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки заявник отримав відмову.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

11 вересня 2023 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області заяву задоволено. Поновлено строк для пред`явлення до виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 лютого 2022 року в цій справі.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в зв`язку з введенням воєнного стану в Україні та бойовими діями на території Сумської області позивач був позбавлений можливості вчасно звернутися для отримання копії рішення суду, що набрало законної сили, та виконати його, а саме подати в строк до 10 червня 2022 року до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, що, на думку суду, стало причиною пропуску строку пред`явлення рішення до виконання, тому, враховуючи зазначене, конституційне закріплення принципу обов`язковості рішень суду, суд виснував про наявність поважних причин пропуску строку для пред`явлення рішення суду до виконання і задовольнив заяву.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

02 липня 2024 року постановою Сумського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 вересня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що 11 квітня 2022 року було повністю відновлено контроль над державним кордоном у Сумській області.

Заявник не був позбавлений можливості отримати копію судового рішення, оскільки відповідно до абзацу другого пункту 12 Розділу XI Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) від 20 серпня 2019 року № 814 зі змінами, у разі неможливості видати копію судового рішення в суді, який ухвалив судове рішення, така копія може бути виготовлена з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) за заявою особи судом, якому визначено територіальну підсудність справ, тобто в Шишацькому районному суді Полтавської області

Доводи заявника щодо припинення роботи нотаріуса Охтирського районного нотаріального округу Зіньковського І. М. спростовуються наказом Міністерства юстиції України від 03 травня 2022 року № 1760/5 «Про затвердження переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна», до якого ввійшов нотаріус Охтирського районного нотаріального округу Зіньковський І. М.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11 липня 2024 року представник ФГ «Комишанське плюс» - адвокат Мальченко Д. В. через систему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сумського апеляційного суду від 02 липня 2024 року, в якій просить її скасувати, залишити в силі ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 вересня 2023 року.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року в справі № 263/4331/18, щодо обов`язковості судового рішення.

Крім того, заявник зазначив, що відсутня практика Верховного Суду щодо питання пропущення строків подачі заяви про прийняття спадщини (після надання додаткового строку відповідно до рішення суду) у зв`язку зі зміною підсудності внаслідок активних бойових дій.

Доводи інших учасників справи

22 серпня 2024 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Послалася на те, що поновлення строку пред`явлення рішення до виконання цивільним процесуальним законодавством не передбачено.Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

06 серпня 2024 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкрито касаційне провадження у цивільній справі та витребувано її із Охтирського міськрайонного суду Сумської області.

У серпні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

02 лютого 2022 року рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області визначено ФГ «Комишанське плюс» додатковий строк тривалістю три місяці для подання до Охтирської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказане рішення суду набрало законної сили 10 березня 2022 року і відповідно до 10 червня 2022 року позивач мав подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

21 серпня 2023 року ФГ «Комишанське плюс» звернулося до суду із заявою про поновлення строку для виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 лютого 2022 року в цій справі.

Позиція Верховного Суду

Касаційне провадження в справі відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно з пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги, відзиву та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Водночас кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

ФГ «Комишанське плюс» звернулося до суду з заявою про поновлення строку для виконання рішення суду від 02 лютого 2022 року. Підставою для поновлення строку заявник вказав введення воєнного стану, бойові дії на території Сумської області, зміну територіальної підсудності Охтирського міськрайонного суду Сумської області, та, як наслідок, неможливість отримання рішення суду й неможливість подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу, оскільки робота нотаріуса Зіньковського І. М. також була припинена. Посилався заявник на статті 431, 433 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У статті 433 ЦПК України передбачено, що в разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.

Згідно зі статтею 3 Закону Українивід 02 червня 2016 року № 1404-VIII«Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час набрання рішення законної сили) підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органіву випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Отже, поновлення судом строку пред`явлення рішення до виконання законом не передбачено.

У постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року в справа № 614/193/17 (провадження № 61-25718св18) зазначено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Під час розгляду цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.

02 лютого 2022 року рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області визначено ФГ «Комишанське плюс» додатковий строк тривалістю три місяці для подання до Охтирської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, апеляційний суд обґрунтовано виснував, що підстав для задоволення заяви ФГ «Комишанське плюс» про поновлення строку для виконання рішення суду від 02 лютого 2022 року немає, оскільки заявник скористався своїм правом і рішенням суду йому було встановлено додатковий строк тривалістю три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 квітня 2022 року № 64/2022 у зв`язку із військовою агресією рф на території України введений воєнний стан, який неодноразово продовжений і триває станом на час розгляду цієї справи.

Із 24 лютого 2022 року рф частково окупувала Сумську область. 11 квітня 2022 року було повністю відновлено контроль над державним кордоном у Сумській області.

Щодо тверджень заявника про неможливість отримати копію судового рішення у зв`язку зі зміною територіальної підсудності судових справ Охтирського міськрайонного суду Сумської області на Шишацький районний суд Полтавської області, апеляційний суд правильно зазначив, що відповідно до абзацу другого пункту 12 Розділу XI Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20 серпня 2019 року № 814 зі змінами, у разі, якщо неможливо видати копію судового рішення в суді, який ухвалив судове рішення, така копія може бути виготовлена з ЄДРСР за заявою особи судом, якому визначено територіальну підсудність справ, або судом апеляційної інстанції за підсудністю, встановленою законом.

Тобто заявник не був позбавлений можливості звернутися до Шишацького районного суду Полтавської області з заявою про видачу судового рішення.

Доводи ФГ «Комишанське плюс» щодо припинення роботи нотаріуса Охтирського районного нотаріального округу Зіньковського І. М. також є необґрунтованими, оскільки наказом Міністерства юстиції України від 03 травня 2022 року № 1760/5 «Про затвердження переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна» до вказаного переліку також увійшов нотаріус Охтирського районного нотаріального округу Зіньковського І. М.

Ці обставини спростовують твердження ФГ «Комишанське плюс» як щодо неможливості отримати копію судового рішення, так і щодо неможливості подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини до 10 червня 2022 року, тобто в строк, встановлений рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 лютого 2022 року.

Із заявою про поновлення строку для виконання рішення суду ФГ «Комишанське плюс» звернулося 21 серпня 2023 року, тобто після спливу більше року з дня закінчення визначеного судом додаткового строку для подання до Охтирської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення заяви ФГ «Комишанське плюс» про поновлення строку для виконання рішення суду.

Посилання заявника в касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року в справі № 263/4331/18, є безпідставним, з огляду на таке.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 12 жовтня 2021 року в справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) та від 22 лютого 2022 року в справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21) зазначила, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Слово «подібний» в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова). Тому термін «подібні правовідносини» може означати як правовідносини, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і правовідносини, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші.

Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, а саме взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 389 та пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 жовтня 2021 року в справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) зазначила, що в кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід визначати з огляду на те, які правовідносини є спірними, порівнювати права та обов`язки сторін цих правовідносин відповідно до правового чи їх договірного регулювання (пункт 31) з урахуванням обставин кожної конкретної справи (пункт 32).

У справі № 263/4331/18, на постанову Верховного Суду від 18 листопада 2020 року в якій посилається заявник у касаційній скарзі, розглядалася заява Маріупольської міської ради про видачу дубліката виконавчого листа в справі за позовом Маріупольської міської ради про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її до придатного для використання стану.

Тобто не можна вважати, що обставини зазначеної справи є подібними обставинам справи, що переглядається.

Оскільки, як вже зазначалося, законом не передбачено поновлення судом строку пред`явлення рішення, яким надавався додатковий строк для подання до Охтирської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, а суд не наділений повноваженнями законодавця і не може встановлювати нові правила, відмінні від тих, що передбачені у законі, відсутні й підстави для формулювання Верховним Судом висновку щодо питання пропущення строків подачі заяви про прийняття спадщини (після надання додаткового строку відповідно до рішення суду) у зв`язку зі зміною підсудності внаслідок активних бойових дій, про який зазначає заявник в касаційній скарзі.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01, пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00, пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, пункт 58), за якою принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належно зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), пункт 29).

Інші доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають таїх не спростовують.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника Фермерського господарства «Комишанське плюс» - адвоката Мальченка Дениса Володимировича залишити без задоволення.

Постанову Сумського апеляційного суду від 02 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська