Постанова

від 05.12.2024 по справі 520/4805/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 р. Справа № 520/4805/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, повний текст складено 26.06.24 у справі № 520/4805/24

за позовом Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 у справі № 520/4805/24 адміністративний позов Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" (далі за текстом також - позивач, ІМВК "Кріотехніка") до Головного управління ДПС у Харківській області (далі за текстом також - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення задоволено в повному обсязі.

Скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 08.11.2023 за № 035468/0902.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" сплачений судовий збір у сумі 4844 грн 80 коп.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на правничу допомогу задоволено в повному обсязі.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою в розмірі 20 000 грн 00 коп.

Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати судове рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що витрати на правничу допомогу в сумі 20000 грн є необґрунтованими, оскільки аналіз змісту складених та поданих до суду представником позивача процесуальних документів свідчить про те, що їх підготовка не потребувала значного часу, щодо подібних спорів існує судова практика, яка, беззаперечно, спрощує процес аналізу норм чинного законодавства, що унормовує спірні правовідносини, та підготовку документів до суду.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржуване рішення відповідає нормам процесуального права, є законним. Вважає заявлений розмір витрат на правову допомогу обґрунтованим та таким, що підтверджений достатніми доказами. За результатами апеляційного розгляду просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення - без змін.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною третьою статті 132 КАС України доскладу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані такі витрати з розглядом справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI (надалі Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копії: свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія ХВ № 002546; акт про надання послуг адвоката № 4 від 19.06.2024 на суму 20 000,00 грн; акт № 5 приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги (послуг) від 19.06.2024; договору про надання професійної правничої (правової) допомоги (послуг) від 19.02.2024; платіжної інструкції № 1361 від 20.06.2024 на суму 20 000,00 грн; додаткового договору про надання професійної правничої (правової) допомоги (послуг) від 19.02.2024; рахунку на послуги адвоката № 4 від 19.06.2024; ордеру на надання правової (правничої) допомоги Серії АХ від 19.02.2024.

Надані документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.

Так, згідно з актом № 5 приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги (послуг) від 19.06.2024 адвокат надав таку професійну правничу (правову) допомогу (Послуги) відповідно до ст.134 КАС України:

- складання позовної заяви ІМВК «Кріотехніка» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 08.11.2023 № 035468/0902, тривалість надання 4 години 30 хвилин (270 хвилин);

- складання відповіді на відзив представника Головного управління ДПС у Харківській області у справі № 520/4805/24, тривалість надання - 2 години (120 хвилин);

Загальна тривалість надання професійної правничої (правової) допомоги (послуг) адвоката згідно з актом становить 6 годин 30 хвилин (390 хвилин).

Загальна вартість наданої професійної правничої (правової) допомоги (послуг) згідно з укладеним сторонами Договором (з урахуванням додаткового договору) становить 20 000 гривен без ПДВ, відповідно до пункту 4.2 Договору від 19.02.2024.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої/правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи, а також ураховуючи предмет позову та обставини справи, суть виконаних послуг, дійшов висновку, що сума, заявлена позивачем до відшкодування 20 000 грн, підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Дослідивши подані позивачем докази, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн, оскільки такий є завищеним та неспівмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача, наведеними в апеляційній скарзі щодо того, що витрати на правничу допомогу в сумі 20 000 грн не підтверджені належними аргументами, які б доводили необхідність та неминучість понесення правничих витрат позивачем.

Ураховуючи незгоду відповідача з розміром витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, критерії, закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що у даному конкретному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу буде сума 5 000,00 грн.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у додатковій постанові від 16 березня 2023 року у cправі № 927/153/22 щодо того, що право на відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням установлених обставин справи.

Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що рішення у справі слід скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити частково.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі № 520/4805/24 скасувати.

Прийняти постанову, якою заяву представника Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк