Постанова

від 12.12.2024 по справі 520/4805/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 р. Справа № 520/4805/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 у справі № 520/4805/24

за позовом Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року адміністративний позов Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено в повному обсязі. Скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 08.11.2023 № 035468/0902. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" сплачений судовий збір у сумі 4844 грн 80 коп.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 у справі № 520/4805/24 залишено без змін.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на правничу допомогу в адміністративній справі за позовом Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено в повному обсязі. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою в розмірі 20 000 грн.

Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задоволено частково. Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі № 520/4805/24 скасовано. Прийнято постанову, якою заяву представника Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою в розмірі 5000 грн. В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.

06.12.2024 від представника Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" надійшла заява про розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи у Другому апеляційному адміністративному суді, в сумі 5 000 грн.

Заяву про розподіл судових витрат з додатками позивачем направлено до Головного управління ДПС у Харківській області 06.12.2024, на підтвердження чого до матеріалів справи надано квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.

Від Головного управління ДПС у Харківській області надійшли заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

У запереченнях на заяву позивача Головне управління ДПС у Харківській області не погоджується з сумою, яку позивач просить розподілити в якості судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи у Другому апеляційному адміністративному суді, зазначає про її необґрунтованість та неспівмірність з наданими послугами на професійну правову допомогу; просить залишити заяву позивача без задоволення.

Заява розглядається відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів уважає, що подана заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17.

Водночас склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 21.03.18 у справі №815/4300/17, від 11.04.18 у справі №814/698/16, від 18.10.18 у справі №813/4989/17.

Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані такі витрати з розглядом справи.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто питання розподілу судових витрат пов`язане з суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися у тому числі через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі №520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Водночас при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем на підтвердження витрат з оплати професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції надано до матеріалів справи копії таких документів: договору про надання професійної правничої (правової) допомоги (послуг) від 26.07.2024; акта про надання послуг адвоката № 12 від 06.12.2024 на суму 5 000,00 грн; акта № 12 приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги (послуг) від 06.12.2024; ордеру на надання правової (правничої) допомоги від 06.12.2024; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія ХВ № 002546.

Надані до суду апеляційної інстанції документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.

Так, згідно з актом № 12 приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги (послуг) від 06.12.2024 адвокат надав професійну правничу (правову) допомогу (послуги) щодо розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі № 520/4805/24 відповідно до ст.134 КАС України:

- складання відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - тривалість надання 4 години 30 хвилин (270 хвилин).

Загальна тривалість надання професійної правничої (правової) допомоги (послуг) адвоката згідно з актом становить 4 години 30 хвилин (270 хвилин).

Загальна вартість наданої професійної правничої (правової) допомоги (послуг) згідно з укладеним сторонами Договором становить 5 000 гривен без ПДВ, відповідно до пункту 4.2 Договору від 26.07.2024.

За актом надання послуг адвоката № 12 від 06.12.2024 адвокат надав, а клієнт прийняв такі послуги: професійна правнича допомога у Другому апеляційному адміністративному суді (справа № 520/4805/24) на загальну суму 5000 грн.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, послуги адвоката у суді першої інстанції оцінені адвокатом у 20 000 грн та зменшені судом апеляційної інстанції до 5000 грн.

З приводу наведеної обставини колегія суддів зауважує, що в будь-якому випадку надання правової допомоги щодо вирішення навіть певної (усієї) сукупності питань у апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у тому ж чи більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. У свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.

Отже, враховуючи наведені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, розмір відшкодування, визначений судом як першої, так і апеляційної інстанції за аналогічні послуги в суді першої інстанції, колегія суддів уважає заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги у суді апеляційної інстанції завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Крім того, участь одного адвоката при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19.

Враховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи у суді апеляційної інстанції та її незначну складність (зокрема, відзив на апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року складається з посилань на правові позиції суду касаційної інстанції), колегія судів апеляційної інстанції вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, у сумі 2500 грн.

Керуючись ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Інженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка" витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя П`янова Я.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.