Постанова

від 05.12.2024 по справі 640/21956/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/21956/19 Судді першої інстанції: Лапій С.М.

Щавінський В.Р., Балаклицький А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Костюк Л.О.,

суддів Бужак Н.П., Грибан І.О.,

при секретарі Чорній К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-Кі» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року (прийняту у порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту - відсутня), постановлену за наслідками розгляду заяви Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-Кі» про перегляд за виключними обставинами ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року у справі за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-Кі» до Міністерства юстиції України, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Дніпрометалсервіс», про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2019 року Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-Кі» (далі - позивач, ПІІ ТОВ «Фермой-Кі») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін`юст України), третя особа - Приватне акціонерне товариство «Дніпрометалсервіс» (далі - третя особа, ПрАТ «Дніпрометалсервіс»), про скасування наказу Міністерства юстиції України від 16.08.2019 №2576/5.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 та постановою Верховного Суду від 07.10.2020, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України у зв`язку з тим, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У грудні 2022 року Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-Кі» звернулося до Київського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, в якій просило скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2019 та продовжити розгляд позовної заяви в суді першої інстанції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 у задоволенні заяви відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що за правилами п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України перегляд за виключними обставинами судового рішення можливий лише у випадку, якщо воно не виконане, а рішення Конституційного Суду України від 16.11.2022 №9-р(ІІ)/2022 не вплинуло на правильність висновків суду під час постановлення ухвали, про перегляд якої просив заявник.

Не погоджуючись із викладеним в ухвалі рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування своїх доводів зазначає, зокрема, що судом помилково ототожнено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі. Наголошує на неправильному застосуванні судом приписів п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, внаслідок чого фактично неможливо оскаржити наказ Міністерства юстиції України, прийнятий до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 16.11.2022 №9-р(ІІ)/2022. Підкреслює, що з урахуванням рішення Конституційного Суду України наказ Міністерства юстиції України має бути скасований, оскільки під час його прийняття застосована норма, яка визнана неконституційною.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, продовжено строк розгляду справи, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.12.2024.

У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «Дніпрометалсервіс» просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує, зокрема, тим, що апеляційна скарга не містить належних обґрунтувань існування підстав для її задоволення, ухвала про відмову у відкритті провадження, яку просить переглянути заявник, лише вказувала на неналежність розгляду цього спору у порядку адміністративного судочинства, а не вирішувала питання застосування приписів ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», окреме формулювання якого у подальшому визнано неконституційним. Окремо зазначає про правильність висновків суду першої інстанції про те, що рішення Конституційного Суду України не має ретроспективної дії. Поміж іншим зауважує, що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана поза межами тридцятиденного строку.

Відзиву на апеляційну скаргу від Мін`юсту України не надійшло.

У судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній мотивів і підстав.

Представники відповідача і третьої особи заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Приписи п. 1 ч. 5 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

У постанові від 19.02.2021 у справі №808/1628/18 об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вказала, що положення п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.

У цій же постанові суд касаційної інстанції звернув увагу, що словосполучення «ще не виконане», яке вживається у п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння.

Отже, за висновками Верховного Суду, судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог не передбачає можливості його примусового виконання й тому не може вважатися «не виконаним» у розумінні п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, а відтак не може переглядатися за виключними обставинами з вказаної нормативної підстави.

Указана позиція Верховного Суду є сталою.

Таким чином, як правильно зауважив суд першої інстанції, ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2019 про відмову у відкритті провадження у справі не може вважатися невиконаною в контексті приписів п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, оскільки відповідне судове рішення не передбачає примусового виконання.

Поміж іншим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що рішенням Конституційного Суду України від 16.11.2022 №9-р(ІІ)/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), припис пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12 травня 2022 року № 2255-IX, а саме «скасування рішення державного реєстратора».

У пункті 2 резолютивної частини указаного рішення викладено застереження, що окремий припис пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12 травня 2022 року № 2255-IX, визнаний неконституційним, втрачає чинність через шість місяців з дня ухвалення цього Рішення.

Крім того, пунктом 3 резолютивної частини свого рішення Конституційний Суд України приписав Верховній Раді України протягом шести місяців з дня ухвалення цього Рішення привести нормативне регулювання, установлене пунктом 1 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12 травня 2022 року № 2255-IX, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

Колегія суддів зазначає, що аналіз змісту приписів ч. 5 ст. 361 КАС України дає підстави для висновку, що юридичний факт, з яким законодавець пов`язує виникнення права особи на перегляд судового рішення за виключними обставинами (у спірному випадку визнання неконституційною норми закону), має виникнути після прийняття такого рішення суду, а не передувати йому. У протилежному випадку особа, яка вважає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права, має право оскаржити таке судове рішення в апеляційному або, як у спірному випадку, у касаційному порядку.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2019, яке за виключними обставинами просив переглянути позивач, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України у зв`язку з тим, що позов не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства. При цьому судом роз`яснено, що ПІІ ТОВ «Фермой-Кі» має право на звернення із вказаним позовом до відповідного господарського суду. Указана ухвала суду першої інстанції залишена без змін судами апеляційної і касаційної інстанції.

Відтак, всупереч доводів апелянта, згаданою ухвалою суду не створено підприємству перешкоди у доступі до суду, а лише вказано на те, за правилами якого судочинства має розглядатися відповідний спір. Як правильно зауважила третя особа у відзиві на апеляційну скаргу, постановляючи ухвалу від 10.12.2019 Окружний адміністративний суд міста Києва не керувався приписами як п. 1 ч. 7 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», так і положеннями цього Закону взагалі, оскільки вирішував виключно питання належності розгляду і вирішення цього спору у порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням наведеного та за встановлених обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що прийняття Конституційним Судом України рішення від 16.11.2022 №9-р(ІІ)/2022 не є підставою для перегляду за виключними обставинами ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2019 про відмову у відкритті провадження у справі з підстав неналежності її розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 6 ст. 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Відтак аргументи апеляційної скарги в частині, що стосуються протиправності наказу Мін`юсту України від 16.08.2019 №2576/5, перебувають поза межами предмету оцінки під час перегляду за виключними обставинами ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2019 про відмову у відкритті провадження у справі.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про правильність твердження суду першої інстанції щодо відсутності у поданій заяві обставин, які б відповідали виключним у розумінні п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 361-369 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-Кі» - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя Л.О. Костюк

Судді Н.П. Бужак

І.О. Грибан

Повний текст постанови складено та підписано 05 грудня 2024 року.