Ухвала

від 20.01.2025 по справі 640/21956/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

20 січня 2025 року

м. Київ

справа №640/21956/19

адміністративне провадження № К/990/51026/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Коваленко Н.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-Кі» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024 у справі за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-Кі» до Міністерства юстиції України, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Дніпрометалсервіс», про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 та постановою Верховного Суду від 07.10.2020, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України у зв`язку з тим, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У грудні 2022 року Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-Кі» звернулося до Київського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2023, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024, у задоволенні заяви про перегляд за виключними обставинами ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2019 відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями, Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-Кі» подало касаційну скаргу до Верховного Суду.

Касаційна скарга направлена до Верховного Суду засобами поштового зв`язку 27.12.2024, тобто в межах строку касаційного оскарження.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, колегія суддів виходить із такого.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно із частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, скаржник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми процесуального права.

В обґрунтування своїх доводів скаржник зазначає, що судами помилково ототожнено рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з ухвалою про відмову у відкритті провадження у справі. Також наголошується на неправильному застосуванні судом положень пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, що фактично унеможливило оскарження наказу Міністерства юстиції України, прийнятого до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 16 листопада 2022 року № 9-р(ІІ)/2022.

Заявник підкреслює, що з урахуванням зазначеного рішення Конституційного Суду України наказ Міністерства юстиції України підлягає скасуванню, оскільки під час його прийняття було застосовано норму, яку згодом визнано неконституційною.

Надаючи оцінку вищевказаним доводам скаржника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд ухвали за виключними обставинами, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог не передбачає можливості його примусового виконання. Таким чином, таке рішення не може вважатися «невиконаним» у розумінні пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже, не підлягає перегляду за виключними обставинами на підставі зазначеної норми.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що аналіз змісту положень частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку: юридичний факт, з яким законодавець пов`язує виникнення права особи на перегляд судового рішення за виключними обставинами (у спірному випадку - визнання неконституційною норми закону), має виникнути після ухвалення такого рішення суду, а не передувати йому. У протилежному випадку особа, яка вважає, що суд неправильно застосував норми матеріального права або порушив норми процесуального права, повинна скористатися своїм правом на оскарження такого судового рішення в апеляційному або, як у цьому випадку, касаційному порядку.

Також, суд апеляційної інстанції наголосив, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2019, яку позивач просив переглянути за виключними обставинами, було відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України. Суд дійшов висновку, що заявлений позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. При цьому суд роз`яснив, що позивач має право звернутися з цим позовом до відповідного господарського суду. Зазначена ухвала суду першої інстанції була залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Таким чином аргументи заявника в частині, що стосуються протиправності наказу Мін`юсту України від 16.08.2019 №2576/5, перебувають поза межами предмету оцінки під час перегляду за виключними обставинами ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2019 про відмову у відкритті провадження у справі.

Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.02.2021 у справі №808/1628/18 сформувала правовий висновок щодо практичного застосування положень зазначеної норми КАС України. Так, Суд зазначив:

«…положення пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.

Слід звернути увагу, що словосполучення «ще не виконане», яке вживається у пункті 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння, а також «розширеного тлумачення» про яке зазначено в ухвалі Верховного Суду від 14 травня 2020 року, якою справу №808/1628/18 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше ніж це передбачено процесуальним законодавством».

Окремо Суд зазначив: «…не може вважатись невиконаним, в розумінні положень пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду, що набрало законної сили та яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки таке рішення не передбачає примусового його виконання».

Колегія суддів не бере до уваги постанови Верховного Суду від 25.01.2024 у справі № 320/3339/23, від 22.11.2022 у справі № 29/5005/6325/2011, від 09.11.2022 у справі №183/3701/16, від 11.02.2020 у справі №915/572/17, від 04.06.2019 у справі №815/5049/17, від 20.05.2019 у справі №826/9046/16 та Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №910/8424/17, оскільки положення яких цитує скаржник, стосуються питань права, які не пов`язані з переглядом судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.

Враховуючи, що зміст ухвали Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024, свідчить про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-Кі» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024 у справі за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-Кі» до Міністерства юстиції України, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Дніпрометалсервіс», про визнання протиправним та скасування наказу.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя С.Г. Стеценко

Суддя Т.Г. Стрелець