Ухвала

від 04.12.2024 по справі 916/2033/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

04 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2033/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Демиденко В.А., за ордером;

від відповідача: Лапін К.А., за ордером;

від МОУ (не є учасником справи): Добров Ю.І., у порядку самопредставництва;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛАН ОЙЛ

на рішення Господарського суду Одеської області

від 09 вересня 2024 року (повний текст складено 18.09.2024)

у справі № 916/2033/24

за позовом: Публічного акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта

до: Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛАН ОЙЛ

про визнання недійсною додаткову угоду, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 Публічне акціонерне товариство Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта (далі також позивач, ПАТ «Укртатнафта») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ГЛАН ОЙЛ (далі також відповідач) про визнання недійсною додаткової угоди від 30.06.2021 до договору поставки нафтопродуктів від 31.01.2020 №166/2/2118.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Укртатнафта» посилається на те, що вказаною додатковою угодою внесено зміни в розділ 4 «Ціна та порядок розрахунків» договору, доповнивши його пунктом 4.4., викладеним у наступній редакції: Оплата вартості товару, який поставлено по даному договору станом на 30.06.2021 (включно) на суму 32 589 581,55 грн. у тому числі ПДВ, покупець здійснює не пізніше 30.09.2036 та внесено зміни до розділу 7 договору, якими викладено пункт 7.1. договору у наступній редакції: Строк дії договору: з моменту укладення його сторонами по 30.09.2036, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення. Водночас, позивач зазначає, що особа, яка підписала додаткову угоду зі сторони ПАТ «Укртатнафта», - ОСОБА_1 не мала повноважень на її укладення, оскільки Статутом та внутрішніми документами позивача встановлені обмеження щодо вчинення правочинів на суму більшу, ніж 10 000 000,00 грн., які діють і для Пінчука А.І., який діяв на підставі довіреності від 06.01.2021 №14/03-106, в той час, як п. 2 додаткової угоди від 30.06.2021 до договору поставки нафтопродуктів від 31.01.2020 №166/2/2118 визначає суму товару у розмірі 32 589 581,55 грн., що значно перевищує дозволений розмір для вчинення відповідного правочину.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.09.2024 у справі №916/2033/24 (суддя Малярчук І.А.) позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ ГЛАН ОЙЛ звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2024 у справі №916/2033/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта до ТОВ ГЛАН ОЙЛ про визнання недійсною додаткової угоди відмовити повністю.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ ГЛАН ОЙЛ на рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2024 у справі №№ 916/2033/24 та призначено її розгляд на 04.12.2024 року об 11:00 год.

У судове засідання 04.12.2024 з`явились представники сторін, а також представник Міністерства оборони України, яким до суду раніше було подано заяву (вх. №4221/24 від 08.11.2024) про вступ у справу №916/2033/24 Міністерства оборони України, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

В обґрунтованої заяви Міністерство оборони України (далі також Міноборони) вказує, що акції АТ Укртатнафта вилучені у власність Держави, а їх управління передано Міноборони; АТ Укртатнафта має важливе стратегічне значення для оборони України. Наказом Міністерства енергетики України від 05.07.2024 №243 АТ Укртатнафта віднесено до підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період. Укладення оспорюваної додаткової угоди про відстрочення строку виконання грошового зобов`язання перед АТ Укртатнафта завдає значних матеріальних збитків як безпосередньо підприємству, так і Державі в особі Міноборони, оскільки унеможливлює відновлення пошкоджених ракетними та дроновими обстрілами технологічних об`єктів підприємства об`єкту критичної інфраструктури, з метою забезпечення Сил Оборони пальним, що створює безпосередню загрозу національним інтересам. Наведене, на переконання заявника, свідчить про те, що рішення у даній справі вплине на інтереси Міноборони, яке є органом управління, а залучення останнього забезпечить належний розгляд справи та відповідатиме інтересам держави Україна.

Разом зі вказаною заявою Міноборони надані додаткові документи, які останнє просить врахувати при розгляді даної справи, а також заявлено клопотання про здійснення подальшого розгляду справи №916/2033/24 у закритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав надану Міністерством оборони України заяву про залучення останнього до участі у даній справі та просив суд задовольнити відповідну заяву.

ТОВ ГЛАН ОЙЛ подало до суду заперечення на заяву Міноборони про вступ у справу в якості третьої особи, в якому, посилаючись на ст. 50 ГПК України, вказує, що третя особа може бути залучена до участі у справі судом першої інстанції до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання і якщо таке не відбулось, то така можливість втрачається на наступних стадіях судового розгляду справи, зокрема, і підчас апеляційного провадження. Разом з тим, під час розгляду справи №916/2033/24 в суді першої інстанції Міноборони з відповідним клопотанням не зверталось, а суд першої інстанції не знайшов підстав для залучення Міноборони до участі у даній справі з власної ініціативи.

Представник ТОВ ГЛАН ОЙЛ у судовому засіданні 04.12.2024 підтримав заперечення відповідача щодо задоволення клопотання про залучення до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Міністерства оборони України.

Крім того, ТОВ ГЛАН ОЙЛ підтримало своє клопотання (яке надійшло до суду 02.12.2024) про зупинення апеляційного провадження у справі №916/2033/24 до закінчення перегляду справи №904/2465/21 Верховним Судом у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

В обґрунтування даного клопотання, відповідач зазначає, що справа №904/2465/21, яка є подібної для справи №916/2033/24, має значну цінність для розгляду останньої, оскільки Об`єднана палата Касаційного господарського суду розглядатиме схожий за фактичними обставинами спір за умов одночасного існування правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 13.03.2024 у справі №757/23249/17 та від 27.06.2018 у справі №668/13907/13-ц, в яких Велика Палата Верховного Суду по-різному вирішує питання розподілу тягаря доказування та достатності ознак реальної обізнаності третьої особи про обмеження повноважень представника юридичної особи, оскільки за висновками суду у справі №668/13907/13-ц лише посилання у договорі на положення Статуту може бути недостатньо для визнання дій третьої особи нерозумними. Разом з цим, Касаційний господарський суд у складі Об`єднаної палати буде змушений вирішувати спір у справі №904/2465/21 за умов існування правового висновку у справі №757/23249/17 щодо презумпції обізнаності контрагента про обмеження повноважень представника за умов наявності посилання на Статут (який лежить в основі вимог АТ «Укртатнафта» у цій справі) та з урахуванням висловленої цим же складом суду необхідності відступу від такого правового висновку на користь правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №668/13907/13-ц (на який посилається ТОВ «ГЛАН ОЙЛ»).

Виходячи із клопотання відповідача, подібність спірних правовідносин у справі №916/2033/24 та справі №904/2465/21 апелянт пояснює наступним: спір виник між двома суб`єктами господарювання щодо укладеного правочину; обидві справи стосуються визнання правочину недійсним з підстав перевищення представником юридичної особи наданих повноважень; оспорювані правочини вчинено представником акціонерного товариства з перевищенням повноважень, визначених Статутом; позовні вимоги у справах №916/2033/24 та №904/2465/21 ґрунтуються значною мірою на висновках Верховного Суду, відповідно до яких: «якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі Статуту товариства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони цього договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента»; в обох справах №916/2033/24 та №904/2465/21 відсутні докази як схвалення, так і несхвалення оспорюваних правочинів, при цьому головним питанням є оцінка дій контрагента та з`ясування того: якими є ознаки обставин, за яких контрагент вважається таким, що знав або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не міг не знати про обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи? Вчинення яких конкретно дій контрагентом достатньо аби стверджувати, що його поведінка була добросовісною та розумною під час укладення правочину за участі представника юридичної особи, який діяв з перевищенням повноважень?

Таким чином, подібність згаданих справ полягає в однаковому суб`єктному складі, подібності спірних правовідносин щодо визнання правочину недійсним у зв`язку з його вчиненням представником з перевищенням повноважень та тотожному правовому обґрунтуванні позовних вимог, що пов`язане з презумпцією обізнаності контрагента про наявність обмежень представника юридичної особи.

При цьому, висновки, які будуть надані касаційним судом у справі №904/2465/21, будуть мати істотне значення при оцінці обставин та застосуванні апеляційним судом норми ст. 92 ЦК України у цій справі під час перегляду рішення суду першої інстанції.

В свою чергу, ПАТ "Укртатнафта" надало заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, зазначаючи, що обставини у справі №916/2033/24 та справі №904/2465/21 свідчать про неподібність спірних правовідносин.

Розглянувши вказане клопотання, апеляційна колегія зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 5 ч.4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд повинен надати мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Суд може за заявою учасника справи, а також з власної іниціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, Об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду (п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом названої норми, вирішення питання про зупинення провадження у справі обумовлено необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.

Положеннями п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що провадження у справі зупиняється, зокрема, у випадку передбаченому п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

У судовому засіданні 04.12.2024 колегія суддів встановила наявність підстав для застосування процесуального механізму зупинення провадження у справі ( п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України).

Так, апеляційним судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 05.04.2023 передано справу №904/2465/21 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі ч. 2 ст. 302 ГПК України - у зв`язку із необхідністю відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 20.02.2018 у справі №906/100/17, від 12.06.2018 у справі №927/976/17, від 02.10.2019 у справі №910/22198/17, від 05.07.2022 у справі №910/2958/20, від 07.12.2022 у справі №904/6735/20 (624/215/21) щодо врегулювання розбіжностей у застосуванні ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України про презумпцію добросовісності третьої особи, яка, укладаючи з товариством правочин, не знала і не мала знати, що він є значним для товариства. Судова колегія вважає, що обставини справи №916/2033/24, яка наразі переглядається судом апеляційної інстанції, щодо суб`єктного складу учасників та предмету спору є подібними до справи №916/2033/24, яка знаходиться на касаційному перегляді у Верховному Суді.

З огляду на наведене, у зв`язку з тим, що правовідносини у справі №904/2465/21 та даній справі є подібними та з метою забезпечення єдності судової практики, яка є реалізацією принципу правової визначеності, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №916/2033/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи №904/2465/21.

Щодо клопотання Міноборони про вступ у дану справу в якості третьої особи на стороні позивача.

У відповідності до ч. 1 ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. (ч. 2 ст. 50 ГПК України)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Зі змісту цієї статті вбачається, що визначальною умовою для залучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, є імперативна умова - у разі, коли рішення у справі може вплинути на її права або обов`язки щодо однієї із сторін. Тобто, коли рішення у справі буде стосуватись конкретної особи, яка не брала участі у справі і вказаним рішенням суду буде вирішено її права або визначить її обов`язки.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №910/7966/21.

Аналогічні положення наведені в Постанові Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами), в якій зазначено, що стосовно наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде, у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи, таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Відповідно до висновків викладених у постанові Верховного суду від 23.08.2023 у справі №707/3085/21 особа не залучена до участі у справі повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: - вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; - такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

У постанові від 01.03.2023 у справі №757/55549/17 Верховний Суд зазначив, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має перебувати з однією із сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі №910/17792/17 вказала, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас, предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.

Проте, як вбачається із позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним правочину, стороною якого Міноборони не є.

Органами управління позивача ПАТ «Укртатнафта» є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави та які є засновниками (учасниками, акціонерами) інших юридичних осіб, реалізують свої права засновника, учасника або акціонера таких юридичних осіб самостійно через органи управління таких юридичних осіб згідно з вимогами закону та статуту.

Відповідно до ст. 116 ЦК України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Таким чином, за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства або суб`єктів управління об`єктів державної власності жодним чином не змінюється.

Отже, укладення представником ПАТ «Укртатнафта» спірного правочину могло свідчити про порушення прав та інтересів самого Товариства (позивача), а не корпоративних прав його учасників або майнових прав та інтересів Міноборони, як суб`єкта управління об`єктом державної власності, а тому судові рішення у даній справі можуть вплинути на права та обов`язки саме ПАТ «Укртатнафта» як юридичної особи та не впливають безпосередньо на права та обов`язки як учасників позивача, так і суб`єктів управління останнього. Міноборони не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, яким чином рішення по цій справі може вплинути на права та обов`язки 3-ої особи.

Враховуючи вищевикладене суд не знаходить достатніх підстав для задоволення заяви Міноборони про вступ у справу №916/2033/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача

Крім того, суд враховує, що третя особа може бути залучена до участі у справі судом першої інстанції до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. При цьому, суд, відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України, не наділений повноваженнями залучати до участі у справі третіх осіб на стадії апеляційного перегляду справи.

Вказана позиція підтверджується постановою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 09.06.2023 у справі №916/3938/21.

З огляду на наведене, апеляційна колегія відмовляє в задоволенні заяви Міністерства оборони України про вступ у справу як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Відповідно, клопотання Міноборони щодо здійснення закритого розгляду справи №916/2033/24 залишається без розгляду.

Керуючись ст.ст. 50, 228, 229, 234, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Міністерства оборони України про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача відмовити.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛАН ОЙЛ про зупинення провадження у справі №916/2033/24 задовольнити.

Зупинити апеляційне провадження у справі №916/2033/24 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи №904/2465/21.

Зобов`язати сторін повідомити Південно-західний апеляційний господарський суд про результати вказаного розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк, встановлений ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддяЯ.Ф. Савицький

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М. Принцевська