Постанова

від 26.11.2024 по справі 591/3946/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2024 р. Справа№ 591/3946/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників учасників справи:

від позивачки: Матішинець В.В.

від відповідачів 1, 2: Сивенко В.М. (в режимі відеоконференції);

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Сумської області від 22.08.2024 (повний текст - 09.09.2024)

у справі № 591/3946/20 (суддя - Джепа Ю.А.)

за позовом ОСОБА_3

до: 1) ОСОБА_1

2) ОСОБА_2

3) ОСОБА_4

4) ОСОБА_5

5) ОСОБА_6

6) ОСОБА_7

7) ОСОБА_8

8) ОСОБА_9

9)Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельна фірма "Магазин "Славутич"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

1) Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Нагорна Наталія Василівна

2) Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Хвостик Ганна Іванівна

про визнання права власності у порядку спадкування, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог

ОСОБА_3 (надалі - позивачка) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , Товариство з обмеженою відповідальністю торгівельна фірма «Магазин «Славутич», приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Нагорна Н.В., приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Хвостик Г.І., про визнання права власності у порядку спадкування, визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом.

Позов обґрунтований тим, що 10.02.2015 померла мати позивачки ОСОБА_11 . Після смерті її матері відкрилася спадщина, у тому числі на частку в статутному капіталі ТОВ ТФ «Магазин «Славутич», спадкоємцем якої вона є. 03.04.2018 позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину на 0,73 % частки у статутному капіталі ТОВ ТФ «Магазин «Славутич», що становить 1 200,00 грн. Однак, із таким розміром частки у статутному капіталі ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» вона не погоджується, оскільки частка спадкодавця за життя була зменшена у зв`язку зі збільшенням частки ОСОБА_12 . Тоді як за життя спадкодавцю належала частка у розмірі 1,4 % статутного капіталу ТОВ ТФ «Магазин «Славутич», що становить 1 200,00 грн. Також, позивачка вказувала, що видача відповідачам свідоцтв про право на спадщину за законом на частину 74,24 % статутного капіталу ТОВ ТФ «Магазин «Славутич», що становить 121 460,00 грн, була здійснена приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н. В. із порушенням вимог закону. Зокрема, приватний нотаріус не витребувала від спадкоємців правовстановлюючі документи на право на спадкування 74,24 % частки у статутному капіталі товариства. Крім того, приватний нотаріус при видачі свідоцтв про право на спадщину за законом не врахувала, що на частку ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» в розмірі 74,24 % було накладено арешт на підставі ухвали суду про забезпечення позову, який станом на момент видачі свідоцтв знятий не був.

З урахуванням заяви про зміну предмета позову (вх. №4913 від 14.12.2023), позивачка просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину 74,24% частки у статутному капіталі ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» (код ЄРДРПОУ: 14008264), що становить - 121460 грн., видане 20.09.2017 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу у Сумській області Нагорною Т.В., яке зареєстроване в реєстрі за № 5048 та у Спадковому реєстрі за № 61252363, (бланк НМІ 003495) на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб -платників податків: НОМЕР_1 ; визнати недійсним - свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину 74,24 % частки у статутному капіталі ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» (код СРДРПОУ: 14008264), що становить - 121460 гри., видане 20.09.2017 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу у Сумській області Нагорною Т.В., яке зареєстроване в реєстрі за № 5047 та у Спадковому реєстрі за № 61252330, (бланк НМІ 003494) на ім`я ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб- платників податків: НОМЕР_2 ; визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (код НОМЕР_3 ) право власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_11 на частку у статутному капіталі ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» (код СРДРПОУ: 14008264) у розмірі 1,4%; судові витрати покласти на відповідачів.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19.11.2021, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 23.02.2022 позов ОСОБА_3 задоволено частково; визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на частину 74,24 % частки у статутному капіталі ТОВ ТФ «Магазин «Славутич», що становить 121 460,00 грн, видане 20 вересня 2017 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н. В., яке зареєстроване в реєстрі за № 5048 та у спадковому реєстрі за № 61252363 на ім`я ОСОБА_1 ; визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на частину 74,24 % частки у статутному капіталі ТОВ ТФ «Магазин «Славутич», що становить 121 460,00 грн, видане 20 вересня 2017 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н. В., яке зареєстроване в реєстрі за № 5047 та у спадковому реєстрі за № 61252330 на ім`я ОСОБА_2 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 16.08.2023 рішення Зарічного районного суду міста Суми від 19.11.2021 та постанову Сумського апеляційного суду від 23.02.2022 скасовано. Провадження у справі №591/3946/20 закрито. Роз`яснено позивачці, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06.09.2023 справу №591/3946/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна марка «Магазин «Славутич», приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Нагорна Наталія Василівна, приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Хвостик Ганна Іванівна, про визнання права власності у порядку спадкування, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом передано для розгляду до Господарського суду Сумської області.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 22.08.2024 позов задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину 74,24 % частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної фірми «Магазин «Славутич», що становить 121 460,00 грн, яке видане 20 вересня 2017 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Наталією Василівною та зареєстроване в реєстрі за № 5048 і у Спадковому реєстрі за № 61252363 (бланк НМІ 003495), на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину 74,24 % частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної фірми «Магазин «Славутич», що становить 121 460,00 грн, яке видане 20 вересня 2017 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Наталією Василівною та зареєстроване в реєстрі за № 5047 і у Спадковому реєстрі за № 61252330 (бланк НМІ 003494), на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відмовлено в іншій частині позовних вимог. Стягнуто зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 2 684 грн судового збору. Стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_3 2 684 грн судового збору.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 28.09.2024 (засобами поштового зв`язку) звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (була зареєстрована 07.10.2024), в якій просили рішення суду першої інстанції у частині задоволених позовних вимог - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову - відмовити, в іншій частині рішення - залишити без змін. Судові витрати покласти на позивачку.

15.10.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою прийнято до провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Сумської області від 22.08.2024 у справі № 591/3946/20, у складі колегії суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Сумської області від 22.08.2024 у справі № 591/3946/20. Розгляд справи було призначено на 26.11.2024.

13.11.2024 до суду апеляційної інстанції від позивачки надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду.

13.11.2024 від позивачки надійшов відзив на апеляційну скаргу у дані справі, який було прийнято судом апеляційної інстанції до спільного розгляду в порядку ст. 263 ГПК України.

В судове засідання 26.11.2024 з`явились представники позивачки та відповідачів 1, 2. Адвокат відповідачів апеляційну скаргу у даній справі підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції у задоволеній частині скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові повністю. Представник позивачки проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представники інших учасників апеляційного провадження в судове засідання 26.11.2024 не з`явились. Про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить наступне.

Ухвали, які були надіслані на адресу відповідачів 3, 4, 6, 9 та третьої особи 1 повернулись адресу суду апеляційної інстанції з відмітками: «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. А тому вказані учасники повідомлені належним чином про дату судового засідання в порядку передбаченим ст. 242 ГПК України.

Ухвали, надіслані на адресу відповідачів 5, 8 та третій особі 2 були вручені відповідачам, що підтверджується поштовими повідомленнями, які надійшли на адресу суду 24.10.2024, 25.10.2024 та 23.10.2024 відповідно.

Ухвала надіслана на адресу відповідачки 7 була повернута до суду апеляційної інстанції 12.11.2024 з відміткою: «за закінченням терміну зберігання». Північний апеляційний господарський суд вчинив всі можливі дії для належного повідомлення відповідачки 7, а саме: з`ясував у представника позивача, відповідача 1 та відповідача 2 інформацію щодо актуальних адрес відповідачки 7, про що було повідомлено, що інші адреси відсутні; досліджено матеріали справи щодо будь яких інших адрес місця перебування відповідачки 7; здійснено публікацію на сайті судової влади щодо дати та часу судового засідання.

Про причини нез`явлення на судове засідання 26.11.2024 вказані особи суд апеляційної інстанції не повідомили, заяв про неможливість розгляду апеляційної скарги без їх участі не подали.

Враховуючи вчинення судом апеляційної інстанції всіх можливих дій для належного повідомлення усіх учасників апеляційного провадження, враховуючи обмежений строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції (60 діб), та відсутністю у сторін, які з`явились в судове засідання 26.11.2024, заперечень щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності інших учасників апеляційного провадження (вказане відображено в протоколі судового засідання від 26.11.2024), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд апеляційної скарги по суті за відсутність вказаних вище осіб.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в них доводів

Апелянти не погоджується з рішенням місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог, вважають його незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, що обґрунтовується наступним.

Так, апелянти зазначили, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. При цьому відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачкою способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Скаржники зазначили, що обґрунтовуючи порушення своїх прав, позивачка зазначала, що зменшення її частки та видача оспорюваних свідоцтв суттєво впливає на її права як спадкоємця в частині отримання майна товариства пропорційно частці у статутному капіталі. Так, у власності товариства перебуває нежитлове приміщення загальною площею 1212,3 кв.м., а тому при частці у 0,73 % вона може претендувати приблизно на 9 кв.м., а при частці у 1,4 % на 18 кв.м. майна, ринкова вартість якого (різниця у 9 кв.м.) складає 18000,00 дол. США.

Водночас, за доводами апелянтів, у даному випадку, в ході розгляду справи позивачка не довела наявність порушення її прав, на що суд першої інстанції увагу не звернув та не застосував положення статті 15 ЦК в сукупності з положеннями статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Апелянти вважають, що як на час подання позову, так і на час постановлення цього судового рішення права позивачки, як спадкоємця частки ОСОБА_11 , не були та й не могли бути порушеними, оскільки остання не виходила з Товариства.

Також апелянти зазначили, що вартість частки учасника не тотожна вартості майна, яке належить товариству, оскільки вартість майна товариства, з якої розраховується вартість частки учасника, визначається як вартість чистих активів, яка на дань виходу може мати як позитивне, так і негативне значення, що прямо буде впливати на вартість частки учасника. А тому посилання позивачки на можливість претендувати на 9 кв. м. нежитлового приміщення взагалі не відповідають положенням ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Отже, при вирішенні цього спору суд першої інстанції повинен був встановити наявність у позивачки суб?єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з?ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. А також з`ясувати питання ефективності обраного способу захисту.

Так, відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.06.2020 у справі № 922/2155/18 предметом позову с певна матеріально-правова вимога позивачки до відповідачів, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право порушено. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з?ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб. А тому апелянти просили рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові повністю.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка зазначила, що не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не спростовує висновків суду першої інстанції.

Так, позивачка вважає, що доводи апелянтів щодо неправильного застосування норм матеріального права є необґрунтованими, оскільки в апеляційній скарзі взагалі відсутнє посилання на те, яку норму матеріального права застосував суд до даних правовідносин.

Окрім цього, позивачка зазначила, що не погоджується із доводами апеляційної скарги про неналежно обраний спосіб захисту. На її думку, обраний спосіб захисту є правильним та таким, що може захистити порушене право позивачки.

Також зазначила про помилкові твердження апелянтів про необґрунтоване застосування судом першої інстанції положень ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань». Оскільки як позивачка, так і суд, не застосовував вказану норму права в оскаржуваному рішенні.

Заперечує позивачка також доводи апелянтів про відсутність накладеного арешту на частку ОСОБА_1 оскільки, за доводами позивачки, наявність такого арешту підтверджується ухвалою Зарічного районного суду міста Суми від 25.04.2008 у справі № 2204/2008. А тому просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення через необґрунтованість.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів від 25.02.1994 було зареєстровано ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» та проведено його державну реєстрацію. Додатковою угодою до установчого договору про створення та діяльність ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» від 02.12.2002 учасники товариства дійшли згоди про наступний розмір вкладів у статутний фонд та розміри часток у статутному фонді товариства: ОСОБА_12 - 53 860,00 грн, що становить 62,62 % статутного фонду; ОСОБА_7 - 3 440,00 грн, що становить 4 % статутного фонду; ОСОБА_13 - 200,00 грн, що становить 0,23 % статутного фонду; ОСОБА_9 - 50,00 грн, що становить 0,06 % статутного фонду; ОСОБА_11 - 1 200,00 грн, що становить 1,40 % статутного фонду; ОСОБА_14 - 2 000,00 грн, що становить 2,33 % статутного фонду; ОСОБА_4 - 100,00 грн, що становить 0,12 % статутного фонду; ОСОБА_15 - 25 150,00 грн, що становить 29,24 % статутного фонду.

На підставі додаткової угоди до установчого договору про створення та діяльність ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» від 05.11.2003 та рішення зборів учасників ТОВ ТФ «Магазин «Славутич», оформленого протоколом від 05.11.2003, статутний фонд товариства був збільшений до 118 000,00 грн шляхом внесення додаткових коштів ОСОБА_12 у розмірі 32 000,00 грн, у зв`язку з чим між учасниками відбувся перерозподіл часток у статутному фонді ТОВ ТФ «Магазин Славутич» наступним чином: ОСОБА_12 - 85 860,00 грн, що складає 72,76 % статутного фонду; ОСОБА_7 - 3 440,00 грн, що становить 2,92 % статутного фонду; ОСОБА_13 - 200,00 грн, що становить 0,17 % статутного фонду; ОСОБА_9 - 50,00 грн, що становить 0,04 % статутного фонду; ОСОБА_11 - 1 200,00 грн, що становить 1,02 % статутного фонду; ОСОБА_14 - 2 000,00 грн, що становить 1,70 % статутного фонду; ОСОБА_4 - 100,00 грн, що становить 0,08 % статутного фонду; ОСОБА_15 - 25 150,00 грн, що становить 21,31 % статутного фонду.

На підставі зазначеного рішення були внесені зміни до статуту ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» та проведена державна реєстрація внесення змін до статуту ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» у зв`язку зі збільшенням розміру статутного фонду товариства.

Рішенням зборів учасників ТОВ ТФ «Магазин «Славутич», оформленим протоколом від 31.05.2004, статутний капітал ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» був збільшений до 163 600,00 грн шляхом внесення додаткових коштів ОСОБА_12 в розмірі 35 600,00 грн, з них сума 11 000,00 грн була внесена грошовими коштами, а сума 24 600,00 грн грошовими коштами не була внесена у зв`язку із заліком заборгованості товариства перед ОСОБА_12 за договорами позики в розмірі 24 600,00 грн. Також ОСОБА_15 вніс 10 000,00 грн грошовими коштами. Цим же рішенням зборів учасники визначили наступний порядок формування статутного капіталу та розподілу часток: ОСОБА_11 - 0,73 % статутного капіталу, що складає 1 200,00 грн; ОСОБА_15 - 21,50 % статутного капіталу, що складає 35 150,00 грн; ОСОБА_9 - 0,03 % статутного капіталу, що складає 50,00 грн; ОСОБА_13 - 0,12 % статутного капіталу, що складає 200,00 грн; ОСОБА_4 - 0,06 % статутного капіталу, що складає 100,00 грн; ОСОБА_7 - 2,10 % статутного капіталу, що складає 3 440,00 грн; ОСОБА_14 - 1,22 % статутного капіталу, що складає 2 000,00 грн; ОСОБА_12 - 74,24 % статутного капіталу, що складає 121 460,00 грн.

На підставі рішення зборів учасників товариства були внесені зміни до статуту та проведена державна реєстрація внесення змін до статуту ТОВ ТФ «Магазин «Славутич».

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 23.11.2006 у справі № 2-1282/2006 визнано незаконним рішення загальних зборів ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» від 05.11.2003 в частині зменшення часток учасників товариства: ОСОБА_9 з 0,06 % статутного капіталу товариства до 0,04 % статутного капіталу товариства; ОСОБА_13 з 0,23 % статутного капіталу товариства до 0,17 % статутного капіталу товариства; ОСОБА_4 з 0,12 % статутного капіталу товариства до 0,08 % статутного капіталу товариства. Визнано незаконним рішення загальних зборів ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» від 31.05.2004 в частині звільнення учасника товариства ОСОБА_12 від обов`язку внесення вкладу до статутного капіталу в розмірі 24 600,00 грн та заліком заборгованості перед ОСОБА_12 за договорами позики в розмірі 24 600,00 грн, а також в частині зменшення часток учасників товариства: ОСОБА_9 з 0,04 % статутного капіталу товариства до 0,03 % статутного капіталу товариства; ОСОБА_13 з 0,17 % статутного капіталу товариства до 0,12 % статутного капіталу товариства; ОСОБА_4 з 0,08 % статутного капіталу товариства до 0,06 % статутного капіталу товариства.

Зазначене рішення суду набрало законної сили (постанова Вищого господарського суду України від 15.08.2007).

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 24.09.2008 у справі № 2-27/2008, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2009, визнано незаконним пункт 2 рішення зборів ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» від 05.11.2003 в частині зменшення частки учасника товариства ОСОБА_15 з 29,24 % статутного капіталу товариства до 21,31 % статутного капіталу товариства. Визнано незаконними пункти 3 та 4 рішення зборів ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» від 31 травня 2004 року про збільшення статутного капіталу та перерозподіл часток у статутному капіталі в частині зменшення частки учасника товариства ОСОБА_15 з 29,24 % статутного капіталу товариства до 21,50 % статутного капіталу товариства. Стягнуто з TOB ТФ «Магазин «Славутич» на користь ОСОБА_15 10 000,00 грн, внесених як додатковий вклад.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 у справі № 5021/2957/2011 стягнуто з ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» на користь ОСОБА_12 67 600,00 грн, внесених як додатковий вклад (т. 1 а. с. 22, 23).

На виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 у справі № 5021/2957/2011 ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» виплатило ОСОБА_12 в якості повернення додаткового вкладу кошти у загальній сумі 67 600,00 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 08 травня 2012 року на суму 2 600,00 грн, платіжним дорученням від 13.05.2015 № 52 на суму 6 500,00 грн та видатковим касовим ордером від 17.02.2017 на суму 58 500,00 грн.

Після ухвалення зазначених судових рішень директором ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» ОСОБА_12 не були внесені відомості до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також до статуту товариства щодо зміни розміру статутного капіталу та зміни розміру часток учасників товариства у статутному капіталі.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_12 померла. Після смерті ОСОБА_12 спадщину прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом подання заяв про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Нагорної Н. В.

Станом на 22.06.2017 розмір статутного капіталу ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» становив 163 600,00 грн, що підтверджується бухгалтерською довідкою ТОВ ТФ «Магазин «Славутич». З цієї суми згідно із рішенням Харківського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2012 року у справі № 5021/2957/2011 ОСОБА_12 отримала 67 600,00 грн та згідно із постановою про відкриття виконавчого провадження від 03 липня 2009 року ВП № НОМЕР_4 ОСОБА_15 отримав 10 000,00 грн. Всього зі статутного капіталу виплачено 77 600,00 грн. Зазначені обставини не спростовані на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

20.09.2017 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н. В. видано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на частину 74,24 % частки у статутному капіталі ТОВ ТФ «Магазин «Славутич», що становить 121 460,00 грн.

03.04.2018 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Хвостик Г. І. видано ОСОБА_3 як спадкоємцю ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частку в статутному капіталі ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» в розмірі 0,73 %, що станом на 27 березня 2018 року становить 1 200,00 грн.

Рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 24.09.2008 у справі №2-27/2008, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2009, визнано незаконним пункт 2 рішення зборів ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» від 05.11.2003 в частині зменшення частки учасника товариства ОСОБА_15 з 29,24% статутного капіталу товариства до 21,31% статутного капіталу товариства. Визнано незаконним пункти 3 та 4 рішення зборів ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» від 31 травня 2004 року про збільшення статутного капіталу та перерозподіл часток у статутному капіталі в частині зменшення частки учасника товариства ОСОБА_15 з 29,24% статутного капіталу товариства до 21,50% статутного капіталу товариства. Стягнуто з ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» на користь ОСОБА_15 10000 грн внесених як додатковий вклад.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що у разі збитковості товариства воно повинно було зменшити статутний капітал або здійснити додаткові внески, а ні як не збільшувати його, що в даному випадку призвело до перерозподілу часток між учасниками на користь учасника ОСОБА_12 . Якби учасники товариства прийняли рішення про внесення додаткових вкладів для збільшення вартості чистих активів, без зміни часток учасників, не збільшуючи статутного капіталу, то рішення повністю відповідало б нормам діючого законодавства України. Однак, збільшення статутного капіталу товариства до 163600 грн з перерозподілом часток між учасниками суперечить статті 144 Цивільного кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) та є незаконним.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2012 року у справі №5021/2957/2011 стягнуто з ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» на користь ОСОБА_12 67 600 грн, внесених як додатковий вклад.

Як встановлено вищезазначеним судовим рішенням, ОСОБА_12 безпідставно було внесено 67 600 грн додаткових внесків у статутний капітал, оскільки рішення загальних зборів ТОВ «Торгівельна фірма «Магазин «Славутич», на підставі яких зазначені грошові внески були внесені, суперечать нормам матеріального права, що підтверджується матеріалами справи та судовими рішеннями Зарічного районного суду м. Суми та постановою Харківського апеляційного господарського суду. Таким чином, ТОВ «Торгівельна фірма «Магазин «Славутич», повино повернути їй грошові кошти у розмірі 67 600 грн, які були додатковим внеском у статутний капітал товариства, оскільки підстава, на якій вони були внесені, відпала, що підтверджується рішеннями Зарічного районного суду міста Суми.

На виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 ТОВ «Торгівельна фірма «Магазин «Славутич» виплатило ОСОБА_12 в якості повернення додаткового вкладу кошти у загальній сумі 67 600 грн, а саме: на підставі видаткового касового ордера від 08.05.2012 на суму 2 600 грн, платіжного доручення від 13.05.2015 № 52 на суму 6 500 грн та видаткового касового ордера від 17.02.2017 на суму 58 500 грн.

В подальшому, 20.09.2017 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В. видано свідоцтва про право на спадщину за законом про те, що спадкоємцями майна ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , є її син ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2 , у розмірі 1/2 частки кожний. Спадщина, на яку в указаних частках видано свідоцтво, складається з частки у статутному капіталі ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» в розмірі 74,24% статутного капіталу товариства, що становить 121 460 грн.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.04.2018 спадкоємицею ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вигляді частки в статутному капіталі ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» в розмірі 0,73%, що станом на 27.03.2018 складає 1 200грн, є її дочка ОСОБА_3 , яка і звернулась з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст.16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Водночас позивачка, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

У постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Оцінюючи належність обраного позивачкою способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає те, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340.

Отже, коли особа звернулася до суду по захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивачки, який існував до відповідного порушення, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту. Такий правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.

Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (на яку посилається скаржник), спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Таким чином, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

Суди повинні встановити, настання яких дійсних правових наслідків прагне досягнути позивач шляхом подання позову і чи за встановлених обставин обраний позивачем спосіб захисту призведе до поновлення його прав та інтересів.

В цій частині приймаючи доводи апелянтів, суд апеляційної інстанції на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України враховує правову позицію Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, викладену у постанові 11 грудня 2023 року у справі № 907/922/21, що у частині п`ятій статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Частиною другою статті 25 зазначеного Закону передбачено перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей, які не стосуються розміру статутного капіталу, розміру часток у статутному капіталі чи складу учасників товариства (пункт 149 постанови Верховного Суду від 08 серпня 2022 року у справі № 911/2780/20, пункт 42 постанови Верховного Суду від 01 серпня 2022 року у справі № 907/166/21).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуючи свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину 74,24% частки у статутному капіталі ТОВ ТФ «Магазин «Славутич», що становить - 121460 грн., видане 20.09.2017 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу у Сумській області Нагорною Т.В., яке зареєстроване в реєстрі за № 5048 та у Спадковому реєстрі за № 61252363, на ім`я ОСОБА_1 , та свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину 74,24 % частки у статутному капіталі ТОВ ТФ «Магазин «Славутич», що становить - 121460 гри., видане 20.09.2017 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу у Сумській області Нагорною Т.В., яке зареєстроване в реєстрі за № 5047 та у Спадковому реєстрі за № 61252330, на ім`я ОСОБА_2 - позивачкою жодним чином не обґрунтовано яким чином і яке порушене право (щодо визначення її частки (у розмірі 0,73% (або ж як просила визнати позивачка в розмірі 1,4%)) буде захищено, виходячи з обраного нею способу захисту.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що звертаючись з позовом у даній справі, позивачка не просила визначити розміри часток інших учасників, яких згідно витягу з ЄДР є 21 учасник. А тому суд апеляційної інстанції в цій частині враховує доводи скаржників про неефективність обраного позивачкою способу захисту.

Більше того, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині визнання недійсними спірних свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про визнання за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (код НОМЕР_3 ) права власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_11 на частку у статутному капіталі ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» (код ЄДРПОУ 14008264) у розмірі 1,4%, фактично взагалі не вказав (в порушення п. 6 ч. 4 ст. 238 ГПК України) яке право позивачки порушено, а лише скасував правовстановлюючі документи на частку інших осіб та створив перешкоди у здійсненні іншими особами права власності. Тоді як суд апеляційної інстанції в розумінні ст. 4 ГПК України таких порушених прав позивачки (за захистом якого звернулась позивачка в обраний спосіб) не встановив, що і є підставою для відмови в позові. А тому доводи позивачки, викладені у відзиві на апеляційну скаргу (в частині порушених прав та правильно обраного способу захисту) відхиляються судом апеляційної інстанції як такі, що спростовуються наведеними висновками суду та з урахуванням правових висновків Верховного Суду.

Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки обрання позивачкою неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, судом апеляційної інстанції не досліджуються та не встановлюються інші обставини, на які посилаються сторони по суті спору.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що позивачка з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові (п. 4 резолютивної частини рішення) не зверталась, а підстав для виходу за межі апеляційної скарг (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) суд апеляційної інстанції не встановив. Судом переглядається рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, тоді як рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові - не переглядалось (п. 4 резолютивної частини рішення).

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Підставами для зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосування наведених норм матеріального права, а також нез`ясування обставин, що мають значення для справи.

Таким чином, апеляційна скарга відповідачів 1, 2 підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції (в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом на частину 74,24 % частки у статутному капіталі ТОВ ТФ «Магазин «Славутич», що становить 121 460,00 грн, видане 20 вересня 2017 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н. В., яке зареєстроване в реєстрі за № 5048 та у спадковому реєстрі за № 61252363 на ім`я ОСОБА_1 ; та свідоцтва про право на спадщину за законом на частину 74,24 % частки у статутному капіталі ТОВ ТФ «Магазин «Славутич», що становить 121 460,00 грн, видане 20 вересня 2017 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н. В., яке зареєстроване в реєстрі за № 5047 та у спадковому реєстрі за № 61252330 на ім`я ОСОБА_2 ) - скасуванню з прийняттям нового про відмову в позові з новим розподілом судових витрат.

9. Судові витрати

Згідно з положеннями ст. 129 ГПК України та через задоволення апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції покладається на позивачку. В порядку ч. 14 ст. 129 ГПК України суд апеляційної інстанції (з урахуванням прийняття нового рішення в оскаржуваній частині) відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, ст. 275-277, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Сумської області від 22.08.2024 у справі №591/3946/20 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 22.08.2024 у справі №591/3946/20 в оскаржуваній частині про задоволення позову - скасувати з прийняттям нового - про відмову в задоволенні позову до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з новим розподілом судових витрат.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанції покласти на позивачку.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 4 026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 4 026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказів доручити суду першої інстанції.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 02.12.2024.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко