Постанова

від 04.12.2024 по справі 905/636/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Харків Справа № 905/636/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.,

за участю представників сторін:

від позивача Данильченко О.О. - на підставі довіреності від 10.11.2021 №8597-К-Н-О;

від 1-го відповідача не з`явився,

від 2-го відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк, м.Київ, (вх.№2431 Д/1) на ухвалу господарського суду Донецької області від 09.09.2024 у справі №905/636/23 (суддя Шилова О.М., постановлену в м. Харків, дата складення повного тексту 03.10.2024)

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк, м.Київ,

до 1-го відповідача: Багатогалузевого фермерського господарства Вікторія, с.Олександрівка Лиманського району Донецької області,

до 2-го відповідача: ОСОБА_1 , с.Олександрівка, смт.Ярова Лиманського району Донецької області

про солідарне стягнення 745395,98грн. заборгованості за тілом кредиту, 97914,22грн. заборгованості за процентам

ВСТАНОВИВ:

25.05.2023 Акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Багатогалузевого фермерського господарства Вікторія, ОСОБА_1 , про солідарне стягнення 745395,98грн заборгованості за тілом кредиту, 97914,22грн. заборгованості за процентами.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання 1-им відповідачем зобов`язань за кредитним договором №22012156-КД-1 від 16.04.2021 та додатковою угодою №1 від 16.04.2021 до нього, а також на укладення з 2-м відповідачем договору поруки №22012156-ДП-1/1 від 16.04.2021 в забезпечення виконання зобов`язань 1-го відповідача, внаслідок чого станом на 02.02.2023 утворилась заявлена до солідарного стягнення заборгованість.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.09.2024 у справі №905/636/23 залишено без розгляду позов Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до Багатогалузевого фермерського господарства Вікторія, ОСОБА_1 , про солідарне стягнення 745395,98грн. заборгованості за тілом кредиту, 97914,22грн. заборгованості за процентами, на підставі пункту 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що наявні у справі №905/636/23 виписки і меморіальний ордер додані позивачем до позовної заяви не відповідають приписам статей 73, 77 Господарського процесуального кодексу України та на їх підставі не можуть бути встановлені обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, отже позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом не було дотримано вимоги частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, що є необхідною умовою для вирішення спору по суті.

Акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 09.09.2024 у справі №905/636/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом було порушено норми процесуального права, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Зокрема, апелянт зазначає, що залишаючи позов без розгляду суд вказав, про те, що позивачем не було надано належним чином завірених виписок за рахунками та не виконано вимогу щодо витребування таких доказів судом, а також матеріали справи не містять вимоги суду щодо витребування доказів.

Крім того, у справі наявні докази, які підтверджують наявність кредитного зобов`язання та факт його порушення з боку відповідачів. Проте, місцевим господарським судом не було надано правової оцінки вказаним доказам.

Отже, безпідставний тривалий час розгляду справи судом (понад рік), який мав результатом залишення позову без розгляду призводить до порушення прав позивача на справедливий та неупереджений розляд справи протягом розумного строку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2024 витребувано у господарського суду Донецької області матеріали справи № 905/636/23; відкладено до надходження матеріалів справи вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги.

22.10.2024 матеріали справи №905/636/23 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк на ухвалу господарського суду Донецької області від 09.09.2024 у справі №905/636/23; встановлено сторонам у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено учасникам провадження у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 04.12.2024 о 17:00 годині.

26.11.2024 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення підсистеми "Електронний суд".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 задоволено цю заяву.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 04.12.2024 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 09.09.2024 у справі №905/636/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, представник апелянта (позивача) з`явився в судове засідання та надав пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а 1-ий та 2-ий відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У такій формі у цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак це право не є абсолютним.

Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу, роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Отже, позивач, звертаючись з позовом до суду, має обґрунтувати позовні вимоги та надати належні та допустимі докази на підтвердження викладеного.

А суд, у свою чергу, повинен надати відповідну правову оцінку викладеним вимогам і доводам позовної заяви та наданим позивачем доказам, а також доводам і наданим відповідачем доказам, за їх наявності, і з урахуванням усіх обставин, що мають значення для справи, а також кожному доказу окремо і у їх сукупності, прийняти законне та обґрунтоване рішення у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.05.2023 Акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Багатогалузевого фермерського господарства Вікторія, ОСОБА_1 про солідарне стягнення 745395,98грн. заборгованості за тілом кредиту, 97914,22грн. заборгованості за процентами (т.1 а.с.2-57).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.07.2023, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/636/23; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновано позивачу надати суду: виписки по рахунках за період 16.04.2021 02.02.2023 і меморіальний ордер №112230033 від 22.04.2021, які відповідають вимогам Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №75 від 04.07.2018 протягом 15-ти днів з дня отримання цієї ухвали (т.1 а.с.76).

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, строк розгляду справи у відповідності до приписів статті 248 Господарського процесуального кодексу України становив до 25.09.2023.

Після постановлення господарським судом Донецької області ухвали від 26.07.2023 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд майже через півтора роки встановив, що наявні у справі №905/636/23 виписки і меморіальний ордер додані позивачем до позовної заяви не відповідають приписам статей 73, 77 Господарського процесуального кодексу України та на їх підставі не можуть бути встановлені обставини, що входять до предмету доказування в цій справі.

За наведених обставин, оскаржуваною ухвалою від 09.09.2024 суд залишив позов без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (т.1 а.с.82-83).

Судова колегія вважає відповідні висновки суду передчасними, з огляду на те, що порядок відкриття провадження у справі визначено у статті 176 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною 1 якої за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

У розумінні наведених положень процесуального законодавства залишення позовної заяви без руху в такому випадку, який є винятком із загального правила відкриття провадження у справі, можливе лише в тому разі, коли про обставини, що стали підставою для залишення позову без руху, стало відомо після відкриття провадження у справі.

Разом із тим відповідно до частин 12 і 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України , якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

В пункті 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Отже, наведені положення процесуального законодавства пов`язують можливість залишення судом позову без розгляду після відкриття провадження у справі за позовною заявою, яка містить певні недоліки, а саме подана без додержання вимог, викладених у статтях 162 (позовна заява), 164 (документи, що додаються до позовної заяви), 172 (надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів), 173 (об`єднання і роз`єднання позовів) Господарського процесуального кодексу України, та які позивач не усунув у встановлений судом строк.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 20.09.2022 у справі №904/7769/21.

Таким чином, аналізу вказаних вище правових норм свідчить, що господарський суд першої інстанції наділений повноваженнями на залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі, якщо обставини недодержання вимог статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено саме після відкриття провадження.

Разом з цим, господарський суд першої інстанції не врахував вищенаведені положення процесуального законодавства та залишив позов без розгляду, незважаючи на надану законодавцем можливість залишити позовну заяву без руху.

Колегія суддів також зауважує, що судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення, і лише у випадку обґрунтованої неможливості розгляду справи, суд може залишити позов без розгляду.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина перша статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду, а також що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечено можливість реалізувати зазначені права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності заяв, скарг на рішення тощо. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення ЄСПЛ у справах "Мушта проти України", заява № 8863/06, п. 37; "Kreuz v. Poland", заява № 28249/95, п. 53; "Golder v. the United Kingdom", заява № 4451/70, п. 38, "Stanev v. Bulgaria", заява № 36760/06, п.п. 229-230).

Апеляційний суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007р.; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016р.).

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Беллет проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Судова колегія зазначає, що у даному випадку позивач ще у травні 2023 звернувся до суду за захистом свого порушеного права, і, відповідно, має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом.

Проте, місцевий господарський суд підійшов до вирішення питання відповідності позовної заяви встановленим процесуальним вимогам формально та за наявності відповідного права не залишив позовну заяву без руху, хоча був наділений відповідними повноваженнями, та майже через півтора роки постановив ухвалу, про залишення позовної заяви без розгляду, незважаючи на встановлені статтею 248 Господарського процесуального кодексу України строки розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Стаття 13 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 86 цього ж кодексу, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала про залишення без розгляду позову винесена з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права.

Таким чином, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 129 Конституції України, для захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін, ухвала господарського суду Донецької області від 09.09.2024 у справі №905/636/23 підлягає скасуванню, а справа, з урахуванням положень частини 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, підлягає переданню на розгляд суду першої інстанції.

Виходячи з приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує питання про розподіл судових витрат у разі, якщо справа вирішується по суті.

Частиною 14 вказаної статті встановлено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд апеляційної інстанції не розглядає справу по суті, матеріали справи №905/636/23 відповідно до положень статті 271, пункту 6 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України направляються для розгляду суду першої інстанції, відтак, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 129, 254-255, 269, ч. 3 ст. 271, п. 6 ч. 1 ст. 275, п. 1 ч. 1 ст. 280, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 09.09.2024 у справі №905/636/23 скасувати.

Справу №905/636/23 передати на розгляд господарському суду Донецької області.

Повний текст постанови складено 05.12.2024

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий