Ухвала

від 05.12.2024 по справі 1309з-24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

05 грудня 2024 року м. Харків Справа № 1309з-24

Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Гребенюк Н.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 2813 Х/1)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.11.2024 (повний текст судового рішення складений та підписаний 20.11.2024, суддя Ольшанченко В.І.)

у справі № 1309з-24

за заявою ОСОБА_1 , Харківська область, Красноградський район, селище Слобожанське,

про забезпечення позову до подачі позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.11.2024 у справі №1309з-24 відмовлено у забезпеченні позову за заявою ОСОБА_1 (вх.№1309 від 19.11.2024) повністю.

ОСОБА_1 , не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 20.11.2024 у справі №1309з-24 та ухвалити нове судове рішення, яким частково задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, а саме вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- заборони ОСОБА_2 використовувати корпоративні права ОСОБА_1 в розмірі 9,54% під час голосування на загальних зборах учасників ТОВ Кегичівський агрошляхбуд до вирішення питання по суті справи;

- заборони вносити будь-які зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо складу учасників ТОВ Кегичівський агрошляхбуд до вирішення питання по суті позовних вимог.

Одночасно апелянтом подане клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2024 для розгляду справи №1309з-24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2024 у справі №1309з-24 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №1309з-24; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх. № 2813Х) на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.11.2024 у справі № 1309з-24, до надходження матеріалів справи.

04.12.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №1309з-24.

Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшла висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.

Відповідно до положень статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно зі статтею 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Положеннями п.2 ч.3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України на заявників апеляційних скарг покладено обов`язок щодо надання до апеляційної скарги доказів сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (частина друга) встановлено, що при зверненні до господарського суду встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;

- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини 3 наведеної статті закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, при поданні апеляційної скарги скаржником мав бути сплачений судовий збір у розмірі 2422,4грн (3028*0,8).

Натомість, апелянтом при поданні апеляційної скарги не було надано доказів сплати судового збору.

Разом з тим, звертаючись з апеляційною скаргою, апелянтом було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого остання посилалась на те, що є пенсіонеркою, а дохід ОСОБА_1 за період з січня 2024 року по листопад 2024 року (включно) складає 38 859,15 грн. Як зазначає апелянт, виходячи з щомісячних виплат річний дохід останньої за 12 місяців становить 42441,64 грн (38859,15 грн + 3582,49 (розмір пенсії за місяць)), що підтверджує скрутне фінансове становище заявниці, яка отримує пенсію як єдине джерело доходу, та перевищення суми судового збору за подання апеляційної скарги як 5% річного доходу скаржниці, що становить 2122,08 грн. Також апелянт посилається на те, що нею вже було сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 6056,00 грн., а також кошти за подання зави про забезпечення позову в розмірі 1514,00 грн, тому кошти на сплату судового збору за подання апеляційної скарги в ОСОБА_1 відсутні.

Розглянувши клопотання апелянта, а також викладені в ньому доводи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 1 статті 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 наведеної статті Закону).

З огляду на викладене, підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 цього Закону, є врахування ним тієї обставини, що заявник відноситься до переліку осіб, визначених у ст. 8 Закону та майнового стану такої особи.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Зменшення або звільнення від тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його цивільних прав та обов`язків.

Ключовими принципами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Верховенство права є однією із засад господарського судочинства.

Недопустимість обмеження доступу до правосуддя підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що судовий збір має бути таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачено. У свою чергу розмір судового збору, який не враховує фінансове становище сторони розцінюється як такий, що обмежує право на доступ до правосуддя (справа «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії», рішення від 26.07.2011).

Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної мети (рішення суду від 28.11.2006 у справі «Апостол проти Грузії», заява №40765/02).

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання - забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див. рішення суду від 28.10.1998 року у справі «Ейрі проти Ірландії», серія А, № 32).

Стала судова практика Верховного Суду свідчить, що законодавче закріплення судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат); по-друге: покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.

Як зазначено вище, апелянт в обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що є пенсіонеркою, а дохід останньої за період з січня 2024 року по листопад 2024 року (включно) складає 38 859,15 грн, що підтверджує скрутне фінансове становище заявниці, яка отримує пенсію як єдине джерело доходу, та перевищення суми судового збору за подання апеляційної скарги як 5% річного доходу скаржниці, що становить 2122,08 грн.

На підтвердження викладених обставин апелянтом додані довідка про доходи, видана Головним управлінням пенсійного фонду України в Харківській області за період з 01.01.2024 по 30.11.2024, та копія пенсійного посвідчення.

Поряд з тим, надані апелянтом документи не можуть підтверджувати скрутний майновий стан особи, зокрема, перевищення 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарних рік, та бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Так, надана скаржником довідка Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області за неповний період поточного року не є належним та допустимим доказом на підтвердження перевищення встановленого законом розміру судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, а саме - 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

У розумінні положень чинного господарського процесуального законодавства визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат, якими можуть бути, у тому числі, відомості податкового органу щодо отримання доходів за попередній, тобто 2023, календарний рік.

Крім того, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про відстрочення від сплати судового збору, зменшення розміру, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку, дивідендів тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26.07.2015, «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26.07.2015).

Отже, заявляючи клопотання про зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, заявникам слід надавати докази важкого майнового стану, відсутності необхідних коштів на банківських або депозитарних рахунках, а також інформацію контролюючих органів про виплачені доходи, відомості про відсутність рухомого чи нерухомого майна, цінні папери, тощо.

При цьому, суд звертає увагу, що відмова у задоволенні клопотання про зменшення/ звільнення/ розстрочення/ відстрочення від сплати судового збору не позбавляє особу права на повторне заявлення відповідного клопотання у випадку одночасного звернення із заявою про поновлення строку на її подання з наданням доказів на її обґрунтування.

Таким чином, враховуючи відсутність обставин застосування у даному випадку положень п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», а також відсутність доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, апеляційну скаргу скаржником подано з порушенням вимог п.п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме: до скарги не додано доказів на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Отже, з метою усунення недоліків апеляційної скарги апелянту належить у строк, визначений даною ухвалою, надати докази сплати судового збору на суму 2422,4грн.

Частиною 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За приписами ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164,172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Перевіркою матеріалів апеляційної скарги встановлено, що апеляційну скаргу скаржником подано з порушенням вимог п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме за відсутності доказів сплати судового збору в установлених порядку та розмірі.

На виконання вимог частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що апелянту слід надати суду докази сплати судового збору (2422,4грн).

Керуючись ст. ст. 174, 234, п. 2 ч. 3 ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач Східного апеляційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 2813 Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.11.2024 у справі № 1309з-24 залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянту усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду: докази сплати судового збору в сумі 2422,4грн.

3. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною та підлягатиме поверненню скаржникові.

Суддя Н.В. Гребенюк