Рішення

від 04.12.2024 по справі 908/1731/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/121/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024 Справа № 908/1731/24

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Концур Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому матеріали справи № 908/1731/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю УЛФ-Фінанс, ідентифікаційний код юридичної особи 41110750 (пр. Оболонський, 35-а,офіс 300, м. Київ, 04205)

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю АП-Магістраль, ідентифікаційний код юридичної особи 44135558 (вул. Рекордна, буд. 26А, кім. 202, м. Запоріжжя, 69035)

до відповідача 2: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення суми

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Гончаров Д.О., адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000836 від 13.01.2020, ордер № АА 1455625 від 14.06.2024 (в режимі відеоконференції)

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області 17.06.2024 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю УЛФ-Фінанс до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю АП-Магістраль та ОСОБА_1 про стягнення 1 336 438 грн 60 коп., яка складається з: 793 448,09 грн заборгованості по сплаті лізингових платежів за Договором фінансового лізингу № 12105/11/21-Г від 16.11.2021; 76 541,81 грн 10% штрафу; 376 545,75 грн пені; 28 532,95 грн 3% річних; 61 370,00 грн інфляційних нарахувань.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 2; 7, 10, 11, 17 Закону України Про фінансовий лізинг, ст.ст. 3, 6, 11, 12, 15, 16, 22, 202, 203, 204, 509, 526, 530, 543, 546, 549, 550, 551, 553, 598, 610, 611, 612, 615, 625, 626, 627, 629, 632, 638, 806 Цивільного кодексу України та ст.ст. 67, 174, 175, 179, 180, 193, 230 Господарського кодексу України та обґрунтовано порушенням грошових зобов`язань із внесення лізингових платежів за Договором фінансового лізингу № 12105/11/21-Г.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2024 справу № 908/1731/24 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.06.2024 у справі № 908/1731/24 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

12.07.2024 до суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач 1 зазначає, що починаючи з 27.02.2022 року, ТОВ «АП-Магістраль» з незалежних від нього причин та обставин, позбавлене можливості володіти та користуватися предметом лізингу - навантажувачем «Bobcat S770», оскільки він залишився на окупованій території України. За своєю правовою природою, договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченню дії договору. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 року у справі №910/7495/16, правовідносини у якій виникли з орендних відносин, зазначено, що згідно з ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Отже, наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Аналогічна правова позиція щодо застосування норм ч.6 ст.762 ЦК України викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 року у справі №910/14244/20. За таких умов, наявні правові підстави для звільнення ТОВ «АП-Магістраль» від сплати лізингових платежів згідно договору з 27.02.2022 року та до моменту відновлення фактичного володіння та користування ТОВ «АП-Магістраль» навантажувачем «Bobcat S770». Обставини вибуття з володіння та користування ТОВ «АП-Магістраль» навантажувача «Bobcat S770» повідомлялися ТОВ «УЛФ-Фінанс» листом на електронну пошту 16.03.2022 року. У відповідь на вказане повідомлення, ТОВ «УЛФ Фінанс» зазначило про необхідність сплати платежів згідно договору фінансового лізингу. Також, ТОВ «УЛФ-Фінанс» у своїй відповіді зазначило про те, що не буде здійснювати нарахування штрафних санкцій. Проте, в подальшому, ТОВ «УЛФ Фінанс» звернулося до ТОВ «АП-Магістраль» та ОСОБА_1 з вимогою про сплату заборгованості та штрафних санкцій та в подальшому звернулося до суду з позовною заявою. За наявних обставин, виконання лізингодавцем умов договору перед Лізингоодержувачем є неможливим. Тож, договір фінансового лізингу №12105/11/21- Г не може бути виконаний ТОВ «УЛФ-Фінанс» за умов повного виконання зобов`язань ТОВ «АП-Магістраль» (тобто, у ТОВ «УЛФ-Фінанс» відсутня можливість передати у власність ТОВ «АП-Магістраль» предмет лізингу). Відповідно до п.18 розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 дів, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє дотепер. Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, беручи до уваги, що прострочення платежів ТОВ «АП-Магістраль» за укладеним договором фінансового лізингу сталося у період дії воєнного стану на всій території України, а відтак, є підстави для звільнення ТОВ «АП-Магістраль» та ОСОБА_1 від обов`язків сплати на користь ТОВ «УЛФ-Фінанс» штрафу 10%: 76 541 гривня 81 копійка; 3% річних: 28 532 гривні 95 копійок; пені: 376 545 гривень 75 копійок; інфляційних нарахувань: 61 370 гривень 00 копійок, оскільки вони нараховані після 24.02.2022 року та відповідно вказані штрафні санкції підлягають списанню.

Ухвалою суду від 26.08.2024 призначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання по справі призначено на 18.09.2024 о 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 18.09.2024 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/1731/24. Оголосив склад суду.

Суд з`ясував про відводи. Відводів не заявлено.

Представники сторін у судове засідання 18.09.2024 крім відповідача-2, не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

В судовому засіданні представник відповідача-2 надав пояснення по суті спору.

Ухвалою суду від 18.09.2024 відкладено підготовче засідання по справі на 02.10.2024 о 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 02.10.2024 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

02.10.2024 від представника позивача через підсистему Електронний суд надійшла заява в якій представник зазначив, що позов підтримує в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності.

Заява представника позивача прийнята судом до розгляду, задоволена, справа розглядається без участі представника позивача.

Ухвалою суду від 02.10.2024 відкладено підготовче засідання по справі на 23.10.2024 о 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 02.10.2024 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

23.10.2024 від представника позивача через підсистему Електронний суд надійшла заява в якій представник просив розглядати справу за його відсутності.

Ухвалою суду від 02.10.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання по справі на 06.11.2024 о 09 год. 30 хв.

З огляду на те, що представники усіх учасників справи в судове засідання не з`явилися, судове засідання проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч.3 ст. 222 ГПК України.

01.11.2024 через підсистему Електронний суд від представника позивача надійшли: додаткові пояснення; заява про збільшення розміру позовних вимог.

05.11.2024 від представника відповідачів надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

06.11.2024 від представника позивача надійшла заява, в якій представник підтримав позов у повному обсязі, просив провести судове засідання за його відсутності.

Вищеперелічені документи прийнято судом до розгляду.

Розглянувши заяву позивача від 01.11.2024 про збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов до висновку про прийняття її до розгляду та долучення до матеріалів справи.

Таким чином розглядаються позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю АП-Магістраль ідентифікаційний код юридичної особи 44135558 (вул. Рекордна, буд. 26А, кім. 202, м. Запоріжжя, 69035) та ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) 1 630 653,52 грн., яка складається з: 926 617,50 грн заборгованість по сплаті лізингових платежів; 90 091,44 грн штраф 10%; 469 358,62 грн пеня; 39 256,05 грн 3% річних; 105 329,91 грн інфляційні нарахування.

Ухвалою суду від 06.11.2024 відкладено підготовче засідання по справі на 13.11.2024 о 12 год. 30 хв.

В судове засідання 13.11.2024 представники сторін не з`явились.

З огляду на те, що представники усіх учасників справи в судове засідання не з`явилися, судове засідання проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч.3 ст. 222 ГПК України.

12.11.2024 від представника відповідача-2 через підсистему Електронний суд надійшло клопотання, в якому представник просив відкласти судове засідання у зв`язку із перебуванням в іншому судовому засіданні.

13.11.2024 через підсистему Електронний суд від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання представників сторін про відкладення розгляду справи №908/1731/24, суд не вбачає підстав для їх задоволення через їх процесуальну необґрунтованість.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

За наслідками судового засідання, суд на підставі ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 27.11.2024 о 10 год. 40 хв.

В судовому засіданні 27.11.2024 здійснювалась відеоконференція.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/1731/24. Оголосив склад суду.

Представники сторін у судове засідання 27.11.2024 крім позивача, не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

27.11.2024 від представника відповідачів до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача клопотання представника відповідачів про відкладення розгляду справи залишив на розсуд суду.

Щодо клопотання представника відповідачів про відкладення судового засідання з причин зайнятості адвоката у іншій справі, то слід зазначити, що сторона не позбавлена права на представлення її інтересів в суді іншим уповноваженим представником або особисто, задля недопущення зловживання правами та затягування процесу, враховуючи у т.ч. строки розгляду справи.

Суд відмовив в задоволенні клопотання представника відповідачів про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 27.11.2024 заслухано вступне слово представника позивача.

Судом оголошено перерву до 04.12.24.

В судовому засіданні 04.12.2024 здійснювалась відеоконференція.

03.12.2024 від представника відповідачів, відповідно до ордерів від 10.07.24, Штенгелова Олександра Володимировича, до суду надійшло чергове клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на неможливість явки в судове засідання 04.12.2024 року через перебування в іншому судовому засіданні в Ленінському районному суді міста Запоріжжя по справі №334/7915/23 в якості захисника обвинуваченого. До клопотання додано витяг з сайту Судової влади України.

З вказаного витягу вбачається, що розгляд справи № 334/7915/23 призначено о 10:00 Ленінському районному суді міста Запоріжжя, в той час як засідання у цій справі призначено на 11:00, що свідчить про необґрунтованість вказаного клопотання та затягування розгляду справи.

Крім того, суду не надано доказів неможливості явки директора Товариства з обмеженою відповідальністю АП-Магістраль, та ОСОБА_1 особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідачі, в тому числі через свого представника ОСОБА_2 , обізнані про розгляд даної справи та призначення її розгляду на 04.12.24, не з`явились в судове засідання з розгляду по суті справи вже вдруге, що не перешкоджає розгляду цієї справи та прийняття рішення.

Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі №910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинні створюватися в зайвий раз передумови для порушення процесуальних строків розгляду справи.

Суд визнав достатніми матеріали справи для вирішення справи по суті, жодних нових клопотань, окрім як відкладення розгляду справи, відповідачі не подавали.

Представник позивача в судовому засіданні 04.12.24 повністю підтримав доводи позовної заяви просив її задовольнити.

В судовому засіданні 04.12.2024 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.11.2021 року ТОВ «УЛФ-Фінанс» (лізингодавець) та ТОВ «АП-Магістраль» (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №12105/11/21-Г (далі договір №12105/11/21-Г).

Відповідно до розділу 3 договору №12105/11/21-Г об`єктом лізингу є навантажувач Bobscat S770 (бувший у використанні) вартістю 1403451 грн.

Відповідно до п. 9.1. договору №12105/11/21-Г загальна сума лізингових платежів складає 1731480,05 грн.

Розділом 10 договору №12105/11/21-Г сторони погодили Графік внесення лізингових платежів.

Згідно із п. 13 договору №12105/11/21-Г він набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами та скріплення печатками Сторін (у разі їх наявності) та діє протягом перебігу Строку лізингу (крім випадків, коли з підстав та в порядку, передбаченому цим Договором, Сторона відмовиться від Договору в односторонньому порядку або Сторони досягнуть згоди про дострокове припинення/розірвання цього Договору).

Зобов`язання за Договором, у разі його можливого порушення, не припиняються із закінченням строку його дії та припиняються їх повним виконанням.

Відповідно до п. 14 договору №12105/11/21-Г підписанням цього Договору фінансового лізингу Лізингоодержувач приєднується до Загальних умов договору фінансового лізингу, які є публічною частиною Договору фінансового лізингу.

Загальні умови договору фінансового лізингу (та будь-які посилання на них в Договорі), розміщені на офіційному веб-сайті Лізингодавця за посиланням: https://ulf.ua/ua/documenty/usloviya-k-dogovoru-fl.html або QR-кодом, в редакції, діючій на дату укладання цього Договору, та є невід`ємною складовою частиною Договору.

Своїм підписом в цьому документі Лізингоодержувач підтверджує, що він належним чином ознайомлений та погоджується з умовами Договору фінансового лізингу (включаючи Загальні умови) щодо порядку та розміру сплати лізингових та інших платежів, що можуть змінюватися відповідно до Договору, щодо відповідальності та розміру штрафних санкцій, щодо зміни, припинення Договору, порядку та суми дострокового викупу Предмета лізингу тощо. Лізингоодержувач підтверджує, що йому зрозумілі наслідки укладення цього Договору (включаючи Загальні умови) та зобов`язується дотримуватися усіх його умов.

Згідно із п.15 договору №12105/11/21-Г, своїм підписом на Договорі Лізингоодержувач підтверджує факт отримання Договору фінансового лізингу в дату його укладення та запевняє, що на дату підписання Договору ознайомився та має доступ до Загальних умов договору фінансового лізингу», які розміщені на офіційному веб-сайті Лізингодавця та є діючими на дату укладання Договору, а також підтверджує отримання перед укладанням Договору інформації, передбаченої ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно п. 1.1. Загальних умов договору фінансового лізингу (для фінансування вживаних об`єктів лізингу), Лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлене Лізингоодержувачем майно, найменування, специфікація, рік випуску, ціна, строк лізингу, лізингові платежі та інші суттєві умови користування якого зазначаються у Договорі, а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти Об`єкт лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору, а в кінці строку дії Договору має право придбати Об`єкт лізингу у власність за викупною вартістю, визначеною у Договорі.

Свої зобов`язання Позивач виконав своєчасно, належним чином і в повному обсязі, зокрема, набув у свою власність та передав 24.11.2021, згідно акту прийому-передачі на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлений Лізингоодержувачем бувший у використанні міні-навантажувач Bobscat S770, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , заводський номер НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_4 , вартістю на суму 1 403 451 грн.

16.11.2021 в забезпечення виконання вищевказаного договору ТОВ «УЛФ Фінанс» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки (далі договір поруки), згідно п. 1.1 якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання ТОВ «АП-Магістраль» усіх його грошових зобов`язань перед кредитором у повному обсязі, в тому числі і в частині компенсації можливих збитків та сплати штрафних санкцій, комісій (винагород), додаткових платежів, що виникли або виникнуть в майбутньому із договору №12105/11/21-Г, з урахуванням Додатку «Загальні умови до договору фінансового лізингу», а також усіх змін та поповнень до договору, в тому числі тих, що можуть бути укладені у майбутньому.

Відповідно до п. 2.1.-2.2. договору поруки, у разі повного або часткового невиконання боржником своїх грошових зобов`язань за лізинговим договором, кредитор має право пред`явити свої вимоги безпосередньо до поручителя. Поручитель повинен виконати свої зобов`язання на користь кредитора протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту пред`явлення кредитором вимог, забезпечених порукою згідно цього договору, шляхом перерахування суми заборгованості боржника, вказаної у вимозі, на поточний рахунок кредитора, зазначений у розділі 5 цього договору, або інший рахунок, реквізити якого кредитор надасть поручителю. Під пред`явленням вимоги розуміється надсилання кредитором рекомендованим листом на адресу поручителя, вказану в розділі 5 даного договору, письмової вимоги (заяви) про невиконання боржником своїх зобов`язань, передбачених лізинговим договором.

За поясненнями позивача, відповідач 1 сплатив перший лізинговий платіж, прийняв від позивача замовлений об`єкт лізингу, а вже з 6 лізингового платежу взагалі припинив виконувати зобов`язання по оплаті лізингових платежів.

Листом № 1 від 16.03.2022 відповідачем 1 на електронну пошту позивача повідомлено про обставини вибуття з володіння та користування ТОВ «АП-Магістраль» навантажувача «Bobcat S770» у зв`язку з військовими діями на території України.

У відповідь на вказане повідомлення, листом від 18.03.22 ТОВ «УЛФ Фінанс» зазначило про необхідність сплати платежів згідно договору фінансового лізингу при першій можливості.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку, 08.05.2023 року лізингоодержувачу була направлена Досудова вимога №УФ-54990 про сплату заборгованості з попередженням про можливість розірвання Договору фінансового лізингу односторонньому порядку та подальшим зверненням до суду з відповідним позовом про стягнення в примусовому порядку заборгованості з урахуванням усіх штрафних санкції встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох відсотків річних від простроченої заборгованості та будь-яких інших збитків, що матимуть місце при вирішені спору.

Також, на виконання п. 2.2. Договору поруки, позивачем 27.05.2024 року відповідачам було надіслано Вимогу №УФ-67535 про сплату заборгованості по договору №12105/11/21-Г протягом 5-ти банківських днів.

Вказані вимоги залишені без задоволення, у зв`язку з чим подано позов у цій справі.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господаського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Правовідносини сторін у цій справі виникли з договору фінансового лізингу.

Частиною першою статті 292 Господарського кодексу України визначено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

За приписами частин другої та третьої статі 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 глави 58 ЦК України та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 4 лютого 2021 року № 1201-IX лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.

Відповідачем 1 допущено порушення строків внесення лізингових платежів, що визначені розділом 10 договору №12105/11/21-Г (Графік внесення лізингових платежів).

Станом на 29.10.24 заборгованість по сплаті лізингових платежів становить 926 617,50 грн, доказів погашення якою суду не надано, тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно із ч. 4 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг», невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо сплати лізингових платежів відповідно до умов договору фінансового лізингу є підставою для нарахування неустойки, сплату якої лізингодавець маг право вимагати від лізингоодержувача, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у періоді прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення, за час прострочення, якщо інший розмір неустойки не визначений умовами договору фінансового лізингу.

Відповідно до п. 7.1.1. Загальних умов, за несвоєчасну оплату лізингових платежів та інших платежів, передбачених Договором, Лізингоодержувач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 7.1.2. Загальних умов передбачено, що у разі прострочення (затримки) сплати лізингових платежів та інших платежів за Договором понад 15 (п`ятнадцять) календарних днів, крім пені, передбаченої п.7.1.1. Загальних умов, Лізингоодержувач оплачує штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від суми простроченої заборгованості.

Згідно із п. 7.1.8. (пункт змінював нумерацію на 7.1.9) Загальних умов, при нарахуванні штрафних санкцій та неустойки, положення ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до Договору не застосовуються. Неустойка та інші штрафні санкції нараховується за весь період прострочення виконання зобов`язань. До вимог про стягнення штрафних санкцій застосовується позовна давність три роки.

На підставі наведених вище пунктів договору відповідачам нараховано 90 091,44 грн 10% штрафу та 469 358,62 грн пені за загальний період з 24.03.22 по 29.10.24.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем розраховано 39 256,05 грн 3% річних за загальний період з 24.03.22 по 29.10.24; 105 329,91 грн інфляційних нарахувань за період з квітня 2022 року по вересень 2024 року.

Розрахунки штрафу, пені, 3% річних втрат від інфляції судом перевірено та визнано правильними.

За змістом частин 1 та 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 1.3. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, в тому числі за відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, що обумовлені у загальних умовах до лізингового договору та передбачені законодавством України.

Згідно із п. 1.4. договору поруки, відповідальність поручителя та боржника є солідарною.

Пунктом 1.5. Договору поруки передбачено, що причини невиконання боржником своїх зобов`язань за лізинговим договором в жодному разі не можуть впливати на виконання поручителем зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до приписів ст. ст. 610, 554 Цивільного кодексу України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач 1 зобов`язання із внесення лізингових платежів за договором належним чином не виконав.

Частина 1 статті 543 ЦК України визначає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення заявленої суми заборгованості солідарно з відповідачів.

Щодо звільнення відповідача 1 від обов`язку внесення лізингових платежів на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»

1. Лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу.

2. До складу лізингових платежів включаються:

1) сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу;

2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу;

3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором.

Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у випадках та порядку, передбачених таким договором.

Належне виконання лізингоодержувачем обов`язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Таким чином, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п. 43 постанови від 1 червня 2024 року по cправі № 910/6426/23 зазначив таке:

« 4.33 Проаналізувавши структуру та зміст лізингових платежів, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, дійшов висновку, що ці платежі не є рівнозначними платі за користування, на відміну від орендної плати, позаяк містять в собі таку складову, як відшкодування частини вартості предмета лізингу, і з моменту розірвання договору лізингу зобов`язання лізингодавця щодо передачі об`єкта лізингу у власність лізингоодержувача є припиненим, відповідно, в лізингоодержувача припинилось зобов`язання щодо відшкодування вартості цього об`єкта».

Таким чином, лізингові платежі за своєю правою природою не можна ототожнювати з орендною платою, з огляду на особливість відшкодування частини вартості предмета лізингу, тому ч. 6 ст. 762 ЦК України не підлягає застосуванню. А постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 року у справі №910/7495/16, та постанова Верховного Суду від 12.04.2023 року у справі №910/14244/20, не є релевантними до спірних правовідносин.

Згідно із ч. 1 ст. 809 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 22 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 4 лютого 2021 року № 1201-IX

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об`єкта фінансового лізингу та його страхування

1. З моменту передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу ризик випадкового знищення, втрати або випадкового пошкодження об`єкта фінансового лізингу переходить до лізингоодержувача.

2. Об`єкт фінансового лізингу та/або ризики, пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу, підлягають страхуванню, якщо обов`язковість такого страхування встановлена законом або передбачена договором фінансового лізингу.

3. Витрати на страхування за договором фінансового лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено таким договором.

4. У разі настання страхового випадку або оскарження факту його невизнання лізингоодержувач має право самостійно звернутися до страховика та/або до суду за захистом своїх порушених прав.

Пунктом 3.5 Загальних умов Сторони погодили, що з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Об`єкта лізингу до Лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням Об`єктом лізингу (в тому числі, але не обмежуючись, відповідальність за збереження, ризик випадкового знищення, втрати, загибелі або випадкового пошкодження Об`єкта лізингу, ризик допущення помилки під час експлуатації). Лізингоодержувач несе повну цивільно-правову відповідальність перед третіми особами за його використання, відшкодовує в повному обсязі збитки третім особам, заподіяні внаслідок експлуатації Об`єкта лізингу, в частині, не передбаченій договором (-ами) страхування. Лізингоодержувач покриває всі витрати (включаючи штрафні санкції)., пов`язані з використанням Об`єкта лізингу, відповідно до чинного законодавства, в т.ч. пов`язані з використанням Об`єкта лізингу як таксі чи для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.

За актом прийому-передачі предмету лізингу відповідачеві 1 було передано предмет лізингу, тому цього моменту всі ризик втрати міні-навантажувача Bobscat S770, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , були покладені тільки на лізингоодержувача.

В контексті обставин, наведених у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань про те, що 24.02.2022 року військовослужбовці Російської Федерації, та інших військових формувань держави - агресора, застосовуючи засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, порушуючи закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надала Верховна Рада України, діючи умисно, проникли до території подвір`я №1 по вулиці Миру в селі Водяне, Василівського району, Запорізької області, звідки викрали навантажувач «Bobcat S770», який на підставі договору фінансового лізингу №12105/11/21-Г від 16.11.2021 року ТОВ «УЛФ-Фінанс» було передано ТОВ «АП-Магістраль», та вивезли його у невідомому напрямку, відповідачі не позбавлені права на стягнення збитків.

Щодо посилання на п. 18 розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд вважає його помилковим і таким, що застосуванню не підлягає, оскільки правовідносини у даній справі не стосуються кредитних.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів порівну, оскільки солідарне стягнення процесуальним законом не передбачено.

Керуючись ст.ст. 129, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АП-Магістраль», ідентифікаційний код юридичної особи 44135558 (вул. Рекордна, буд. 26А, кім. 202, м. Запоріжжя, 69035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс», ідентифікаційний код юридичної особи 41110750 (пр. Оболонський, 35-а,офіс 300, м. Київ, 04205) 926 617 (дев`ятсот двадцять шість тисяч шістсот сімнадцять) грн 50 коп. заборгованості по сплаті лізингових платежів; 90 091 (дев`яносто тисяч дев`яносто одна) грн. 44 коп 10% штрафу; 469 358 (чотириста шістдесят дев`ять тисяч триста п`ятдесят вісім) грн 62 коп. пені; 39 256 (тридцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят шість) грн 05 коп. 3% річних; 105 329 (сто п`ять тисяч триста двадцять дев`ять) грн 91 коп. інфляційних втрат солідарно з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ). Видати наказ.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс», ідентифікаційний код юридичної особи 41110750 (пр. Оболонський, 35-а,офіс 300, м. Київ, 04205) 926 617 (дев`ятсот двадцять шість тисяч шістсот сімнадцять) грн 50 коп. заборгованості по сплаті лізингових платежів; 90 091 (дев`яносто тисяч дев`яносто одна) грн. 44 коп 10% штрафу; 469 358 (чотириста шістдесят дев`ять тисяч триста п`ятдесят вісім) грн 62 коп. пені; 39 256 (тридцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят шість) грн 05 коп. 3% річних; 105 329 (сто п`ять тисяч триста двадцять дев`ять) грн 91 коп. інфляційних втрат солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю «АП-Магістраль», ідентифікаційний код юридичної особи 44135558 (вул. Рекордна, буд. 26А, кім. 202, м. Запоріжжя, 69035). Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АП-Магістраль», ідентифікаційний код юридичної особи 44135558 (вул. Рекордна, буд. 26А, кім. 202, м. Запоріжжя, 69035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс», ідентифікаційний код юридичної особи 41110750 (пр. Оболонський, 35-а,офіс 300, м. Київ, 04205) 12 229 (дванадцять тисяч двісті двадцять дев`ять) грн 90 коп. судового збору. Видати наказ

5. Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс», ідентифікаційний код юридичної особи 41110750 (пр. Оболонський, 35-а,офіс 300, м. Київ, 04205) 12 229 (дванадцять тисяч двісті двадцять дев`ять) грн 90 коп. судового збору. Видати наказ.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 05.12.2024.

Суддя А.О. Науменко