Ухвала

від 03.12.2024 по справі 487/6033/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/6033/23

Провадження № 1-кс/487/6918/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2024 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості про яке 27.09.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022230000000425 про обраннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою стосовноОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,

УСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 , , за погодженням з прокурором Генічеської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , звернулась до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке 27.09.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022230000000425 про обраннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою стосовноОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Більш м`який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання вказаним ризикам. Таким чином, на даний час є достатні підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

У судовому засіданні захисник заперечував проти задоволення клопотання.

Розгляд клопотання було проведено слідчим суддею в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст.193КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022230000000425 від 27.09.2022 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконання вказівки окупаційної влади рф, 29.04.2022 добровільно зайняв посаду директора так званого «Державного підприємства дослідного господарства Інститут рису Української національної академії аграрних наук» та з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, здійснюючи управлінську діяльність вказаного підприємства - вчинює умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво).

Разом з цим, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване Державне підприємство «Дослідне господарство Інституту рису Національної академії наук України», ЄДРПОУ 04850391, розташоване за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с. Антонівка, вулиця Студенстька, 11, засновником якого є Національна академія наук України. Зареєстрованими видами діяльності підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), вирощування, рису, вирощування інших культур та інші.

Відповідно Постанови КПУ № 421 від 28.04.2021 «Державне підприємство «Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України» перебуває у віданні Національної академії аграрних наук.

До складу ДП «Дослідне господарство Інституту рису» входять: виробничі ділянки; зернотік із заводом по переробці рису, тваринницький комплекс.

Громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше серпня 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи на території тимчасово окупованого російськими військами Скадовського району Херсонської області, будучи обізнаним про введення воєнного стану в Україні, внаслідок незаконного вторгнення збройних сил та інших військових формувань російської федерації на її територію, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння фактів ведення російською федерацією агресивної війни проти України, тобто застосування збройної сили проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності України, захоплення та подальшого утримання рф території Херсонської області, зокрема, с. Антонівка, Скадовського району Херсонської області, переслідуючи прямий злочинний умисел, перебуваючи на посаді заступника директора з виробництва ДП «ДГ Інституту рису НААН», маючи на меті підвищення на посаді та кар`єрне зростання, з метою завдання шкоди Україні, вчинив дії, направлені на підтримку та реалізацію рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора рф.

Так, ОСОБА_6 , не пізніше серпня 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на території с. Антонівка, Скадовського району Херсонської області, прийняв пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням представників окупаційної адміністрації та добровільно зайняв посаду директора так званого «Державного унітарного підприємства «Антонівське дослідно-експериментальне господарство» (мовою оригіналу, російською «Государственное унитарное предприятие «Антоновское опытно-эксперементальное хозяйство»), розташованого на базі майнового комплексу та виробничих потужностей ДП «ДГ Інституту рису НААН» за адресою: Херсонська область, Скадовський район, c. Антонівка, вулиця Студенстька, 11.

В подальшому, ОСОБА_6 , діючи в підтримку та з метою реалізації рішень держави-агресора рф, а саме федерального закону від 21.11.2022 № 451-ФЗ «Про внесення змін в федеральний закон «Про введення в дію частини першої цивільного кодексу російської федерації» (мовою оригіналу, російською - Федеральный закон от 21.11.2022 N 451-ФЗ "О внесении изменений в Федеральный закон "О введении в действие части первой Гражданского кодекса Российской Федерации"), яким визначено не пізніше 31.12.2022 внесення та реєстрацію підприємств, розташованих на території, зокрема Херсонської області, до єдиного державного реєстру юридичних осіб російської федерації, а також рішення федеральної податкової служби рф від 25.11.2022, перебуваючи на території м. Скадовськ Херсонської області здійснив державну реєстрацію так званого «Державного унітарного підприємства «Антонівське дослідно-експериментальне господарство» в окупаційних органах держави-агресора рф.

Перебуваючи на посаді директора, ОСОБА_6 здійснював керівництво та управління господарською та фінансовою діяльністю підприємства, виробничим процесом з виготовлення молочної та м`ясної продукції, великої рогатої худоби, її переробки та реалізації на окупованих територіях.

Крім того, ОСОБА_6 , використовуючи наявні у нього організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські повноваження директора так званого «Державного унітарного підприємства «Антонівське дослідно-експериментальне господарство» вчинив умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору та окупаційній адміністрації держави-агресора рф, чим підтримав та реалізував рішення окупаційного органу влади рф щодо функціонування та розвитку агропромислового комплексу на тимчасово окупованій території України відповідно до законодавства російської федерації, а саме: склав штатний розпис так званого «Державного унітарного підприємства «Антонівське дослідно-експериментальне господарство» з визначенням штатних одиниць та посадових окладів, який затвердив в окупаційних органах влади Херсонської області; здійснював набір працівників та керівництво трудовим колективом; визначав напрямки та наряди роботи, які доводив працівникам; забезпечив воєнізовану охорону території підприємства з числа представників держави-агресора рф; проводив агітацію серед підпорядкованих працівників щодо підтримки дій держави-агресора по захопленню Херсонської області; здійснив виготовлення печатки та штампів так званого «Державного унітарного підприємства «Антонівське дослідно-експериментальне господарство», які використовував при посвідченні офіційних документів; забезпечив ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства, зокрема сформував зворотно-сальдову відомість за 01.08.2022 -31.08.2022 з зазначенням відпрацьованих годин та розміру заробітної плати, бюджетні запити, відомість потреб безготівкових коштів у валюті російський рубль у розмірі та в межах сум видатків, затверджених окупаційною владою Херсонської області відповідно до рішення окупаційної влади - «тимчасового регламенту здійснення операцій з використанням безготівкових засобів при виконанні бюджету Херсонської області» (мовою оригіналу, російською временного Регламента осуществления операций с использованием безналичных денежных средств при исполнении бюджета Херсонской области), які подав до так званого «Департаменту економіки ВЦА Херсонської області».

Крім того, перебуваючи на посаді директора так званого «Державного унітарного підприємства «Антонівське дослідно-експериментальне господарство», ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою завдання шкоди Україні та підтримки рішень окупаційної адміністрації держави-агресора, а саме указу так званого «голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області» № 027-р від 23.05.2022, яким затверджено на території Херсонської області обіг національної валюти держави-агресора рф російського рубля, проведення безготівкових операцій суб`єктами господарювання в російських рублях та конвертацію української гривні в російський рубль, здійснив відкриття в так званій філії № 4 КБ «МРБ Банк» БИК, який є банківською установою російської федерації розрахункового рахунку так званого «Державного унітарного підприємства «Антонівське дослідно-експериментальне господарство» № 40502810340060103573 у валюті російський рубль, та в період з серпня 2022 року забезпечив нарахування та видачу заробітної плати працівникам так званого «Державного унітарного підприємства «Антонівське дослідно-експериментальне господарство» у валюті державиагресора російському рублі, чим підтримав та реалізував рішення та дії окупаційної адміністрації держави-агресора рф щодо введення в обіг на тимчасово окупованій частині Херсонській області російського рубля як платіжного засобу та єдиної грошової одиниці для інтеграції в банківську систему російської федерації.

Указом так званого губернатора Херсонської області від 03.11.2024 № 26-у «Про визначення підзвітності організацій Херсонської області» так зване «Державне унітарне підприємство «Антонівське дослідно-експериментальне господарство», директором якого являється ОСОБА_6 , є підвідомчим окупаційному органу влади Херсонської області - так званому « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України кваліфікуючими ознаками якого є: умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), окупаційній адміністрації держави агресора, вчинені громадянином України з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора.

21.11.2024 у порядку ст. 135 та ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Запоріжжя Запорізької області, раніше не судимому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, викладені та підтверджуються наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема: допитом свідка ОСОБА_7 , який повідомив, що знайомий з ОСОБА_6 , який до окупації працював заступником директора інституту рису Скадовського району село Антонівка, а під час окупації 27-28 квітня 2022 року був призначений російськими військами директором вищевказаного інституту; допитом свідків ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 , які повідомили, що їм відомий ОСОБА_6 , та як вони разом працювали в Інституті рису. Під час окупації в літку прийшли військові рф разом з Корнбергером та повідомили що він вже тут головний; протоколом огляду від 27.04.2023 відповідно до якого зафіксовано наявність публікації наступного змісту: «В Херсонской области животноводческая ферма получит технику на сумму 120 млн рублей. В прошлом году экспериментальное хозяйство получило 3 млн рублей субсидий, а уже в этом году руководство оформило документы на приобретение техники на суму порядка 120 млн рублей благодаря агролизингу и Минсельхозу Херсонской области. "Это разная техника, которую мы, последние годы, просто не имели возможности приобрести в условиях Украины" Антоновское экспериментальное хозяйство" Корнбергер Владимир, рассказал директор ГУП»; протоколом огляду від 05.04.2023 офіційної інтернет-сторінки « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка містить реєстраційну та іншу інформацію станом на 05.04.2023 щодо т.зв. «Государственное унитарное «Антоновское опытно-экспериментальное хозяйство»», зокрема: дату реєстрації 02.12.2022, дані щодо діючого керівника: ОСОБА_6 ; допитом свідка ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , які повідомили, що знайомі з ОСОБА_6 , в кінці квітня 2022 року стали свідками приїзду військових рф на підприємство. По завершенню зустрічі стало відомо про призначення ОСОБА_6 , керівником Інституту рису - згідно наказу поставленого окупаційною владою ОСОБА_12 . Також організовував вивіз зерна, рису та сої в Крим машинами з російськими номерами; документами щодо ведення господарської діяльності «ГУП Антоновское опытно-эксперементальное хозяйство» з країною агресором; висновоком судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/115-23/9984-ПЧ від 21.07.2023, яким встановлено належність підписів ОСОБА_6 у документах: штатний розпис так званого «Державного унітарного підприємства «Антонівське дослідно-експериментальне господарство» ( ОСОБА_13 посвідчував своїм підписом як директор копію, зворотно-сальдовій відомості, документі з банківськими реквізитами підприємства, бюджетному запиті на грошові кошти); протоколом огляду від 01.10.2024 відповідно до якого зафіксовано наявність публікації та встановлено її зміст: «B Херсонской области продолжает развиваться отрасль животноводства. В поселке Антоновка животноводческая отрасль опытно-экспериментального хозяйства специализируется на производстве молочной продукции крупного рогатого скота. "Общая численность 250 голов, из них 120 дойное стадо. Ежедневный объем продукции, которую мы получаем на этом участке составляет НОМЕР_1 тонны высококачественного молока", - рассказал директор ГУП Антоновского опытно-экспериментального хозяйства Владимир Корнбергер»; висновками судово - портретних експертиз №СЕ-19/112-24/12194-ФП від 29.10.2024 та №СЕ-19/112-24/12336-ФП від 30.10.2024 в ході яких встановлено, що у відеофайлах наданих на дослідження та «Ф1 відносно ОСОБА_6 » зображена одна і та ж сама особа.

Ці дані здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).

Згідно ч. 1 ст. 111-2 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

21.11.2024 в газеті «Урядовий кур`єр», опубліковано повідомлення ОСОБА_6 про підозру за ч. 1 ст. 111-2 КК України та на сайті Офісу Генерального прокурора разом із повістками про виклик до слідчого на 25.11.2024, 26.11.2024 та 27.11.2024, для вручення йому письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій.

Разом з тим у вказані дати та час підозрюваний ОСОБА_6 до слідчого не прибув, будь-які документи, які підтверджують поважність причин не прибуття не надав.

28.11.2024 постановою слідчого оголошено у міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_6 у зв`язку з переховуванням від органів слідства на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 03.12.2024 року було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) кримінального правопорушення.

Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри за ч. 1 ст. 111-2 КК України, а також враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також прокурором у судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість ОСОБА_6 у разі застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою їх схилити до надання неправдивих показів, оскільки з усіма свідками він особисто знайомий, а тому може вплинути на їх свідчення, які підлягають допиту у суді під час розгляду справи судом по суті. Більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки та виконання обов`язків підозрюваним ОСОБА_6 , а вільно пересуваючись, він зможе перешкоджати кримінальному провадженню й іншим чином через свої стійкі зв`язки з представниками іноземної держави російської федерації, державними зрадниками та колаборантами, а також продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111-2 КК України.. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами ОСОБА_6 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Окрім викладеного, матеріали кримінального провадження містять інформацію, що ОСОБА_6 продовжує вчиняти злочин, у якому він підозрюється, а саме: перебуває на посаді директора так званого «Державного унітарного підприємства «Антонівське дослідно-експериментальне господарство». У зв`язку з цим, ОСОБА_6 на цей час продовжує та продовжить надалі вчиняти діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, у тому числі й у взаємодії з іншими зрадниками та колаборантами, та може вчинити нові злочини. Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, в разі визнання винуватим підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років. ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Запоріжжі, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Пунктом 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07р. - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного на свободу.

Згідно ч.6ст.193КПК України,у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу до ОСОБА_6 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України. За вказаних вище обставин запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантію його належної процесуальної поведінки на даній стадії кримінального провадження.

Обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не тотожне застосуванню такого, оскільки після затримання ОСОБА_6 питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м`який запобіжний захід буде розглядатися судом у встановленому законом порядку. Відтак розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України суд позбавлений можливості застосувати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід.

Більш того, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6,260,261,437-442 КПК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України тримання під вартою (ч. 6 ст. 176 КПК України).

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 КПК України, строк дії такої ухвали не зазначається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193, 194, 197, 309, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 задовольнити.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке 27.09.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022230000000425.

Після затримання ОСОБА_6 , не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки до місця кримінального провадження, доставити до слідчого судді, суду для розгляду за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м`який.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 06.12.2024 року

.

Слідчий суддя ОСОБА_1