Рішення

від 14.11.2024 по справі 492/946/23

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 492/946/23

провадження № 2/492/263/24

РІШЕННЯ

Іменем України

14 листопада 2024 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Гусєвої Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Гамурар І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою до відповідачів, вимоги якої в подальшому уточнив про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відносно їх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посилаючись на те, що відповідачі, як батьки вказаних дітей, не піклувалися про вказаних дітей, не переймалися їх фізичним і духовним розвитком, не виявляли інтересу до їх внутрішнього світу, а також будь-якої іншої участі у вихованні дітей не приймали, зокрема не забезпечували необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дітей, що негативно вплинуло на їх розвиток, внаслідок чого вказані діти поміщені до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області та за час перебування дітей у вказаному центрі відповідачі не цікавляться дітьми, не проявляють заінтересованості в їх подальшій долі, не спілкуються з дітьми, не створили умов для проживання дітей разом з відповідачами. Вказані дії відповідачів свідчать про те, що відповідачі ухилилися від виконання своїх обов`язків щодо утримання і виховання вказаних дітей, що є підставою для позбавлення відповідачів батьківських прав та стягнення з відповідачів аліментів на утримання дітей, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою.

відповідачі притягувалися до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Відповідачі у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, але не заперечували проти позбавлення їх батьківських прав відносно їх дітей та стягнення з них на утримання дітей аліментів, пояснивши суду, що вони не мають постійного доходу та місця роботи.

Представники третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити, пояснивши, що за час перебування неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області їх батьки не цікавляться життям дітей.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши обґрунтування представників позивача та заперечення відповідачів, думку представників третьої особи, дитини Крістіни, дослідивши та оцінивши в сукупності письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов`язані з ухиленням батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню дітей, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Сімейним Кодексом України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Мирнопільською сільською радою Арцизького району Одеської області, серії НОМЕР_2 , виданого Арцизьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, матір`ю неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено ОСОБА_2 (а. с. 8, 109-110), відповідачку у справі, батьком ОСОБА_1 (а. с. 7, 106, 107), відповідача у справі (а. с. 9, 10).

Як вбачається з довідки про реєстрацію місця проживання особи, неповнолітні діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 13, 14).

Мирнопільський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області, листом № 305 від 01 грудня 2021 року довів до відома Теплицької сільської ради, служби у справах дітей, ювенальної превенції про складну ситуацію, у якій опинилася учениця ОСОБА_3 , оскільки батьки вихованням дитини не займаються, навчанням не цікавляться та дитина проживає з бабусею, яка є похилого віку, тому просить вжити заходів щодо вирішення питання подальшого проживання дитини (а. с. 19).

Відповідно до акту проведення оцінки рівня безпеки дитини від 01 грудня 2021 року неповнолітня ОСОБА_3 проживає з бабусею ОСОБА_5 (а. с. 22-26).

Висновком акту оцінки потреб сім`ї за період з 06 грудня 2021 року по 08 грудня 2021 року встановлено ухилення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , відповідачів у справі, від виконання своїх обов`язків із виховання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а. с. 27-32).

Відповідно до листа № 64.3/7855 від 08 грудня 2021 року, № 64.1/2669 від 08 травня 2023 року, Відділення поліції № 1 Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , відповідачка у справі, притягувалась до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків по догляду за дітьми та ОСОБА_1 , відповідач у справі, притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства фізичного характеру (а. с. 33, 46). Як вбачається з характеристик № 04-06/30, 04-06/31 від 19 травня 2023 року, виданих Теплицькою сільською радою Болградського району Одеської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідачі у справі, поставлені на облік, як батьки, що не займаються вихованням та не виконують батьківських обов`язків, а також відносно них неодноразово надходили усні та письмові скарги від адміністрації навчального закладу, працівників медичного пункту (а. с. 39, 40).

Згідно з наказами № 39, № 40 від 09 грудня 2021 року, виданими Службою у справах дітей Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області, неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах Служби у справах дітей Теплицької сільської ради у зв`язку із ухиленням батьків від виконання батьківських обов`язків (а. с. 15, 16).

Відповідно до актів прийому дитини до центру від 03 березня 2022 року неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 прийнято до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області (а. с. 17, 18).

З актів обстеження умов проживання від 01 грудня 2021 року, 03 березня 2022 року, 29 червня 2022 року вбачається, що проведено обстеження умов проживання дітей, а саме будинку АДРЕСА_1 , в результаті якого встановлено, що умови проживання дітей незадовільні (а. с. 20, 34, 35).

Відповідно долиста №02-02/214від 20вересня 2022року,№ 02-02/63від 28квітня 2023року Центрусоціально-психологічноїреабілітації дітейслужби усправах дітейБолградської районноїдержавної адміністраціїОдеської області,неповнолітні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з 03 березня 2022 року перебувають у вказаному закладі на повному державному забезпеченні та у зв`язку з воєнними діями, які відбуваються на території України, з метою збереження життя та здоров`я дітей на підставі наказу № 48-ОД від 09 вересня 2022 року, виданого вказаним закладом, 16 вересня 2022 року їх було евакуйовано до Республіки Польща та за час перебування дітей у закладі їх мати ОСОБА_2 , відповідачка у справі, жодного разу дітям не дзвонила та не цікавилася їх життям, здоров`ям та навчанням (а. с. 38, 44, 153-157).

Судом достовірно встановлено, а також підтверджено письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідачі у справі, не проявляють до своїх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість, ухилилися від виконання своїх батьківських обов`язків, абсолютно не цікавляться ні здоров`ям, ні подальшою долею дитини, у зв`язку з чим неповнолітні діти поміщені до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області, внаслідок чого суд дійшов висновку, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт ухилення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідачами у справі, від виконання своїх обов`язків по вихованню своїх неповнолітніх дітей.

Як вбачається з висновку Виконавчого комітету Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області, як органу опіки та піклування, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області, як органу опіки та піклування № 28-VIII від 21 червня 2023 року, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідачів у справі, відносно їх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (а. с. 48-49, 50-52).

Відповідно до частин 2, 3 статті 171 СК України діти, які можуть висловити свою думку, мають бути вислухані при вирішенні спору про позбавлення їх батьків батьківських прав; суд має право постановити рішення всупереч думці дітей, якщо цього вимагають їх інтереси.

Згідно зі статтею 3 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року, ратифікованої Україною 03 серпня 2006 року (дачі - Європейська конвенція), діти, які внутрішнім законодавством визнаються такими, що мають достатній рівень розуміння, під час розгляду судовим органом справи, що їх стосується, наділяються правами, використання яких вони можуть вимагати: а) отримувати всю відповідну інформацію; b) отримувати Консультацію та мати можливість висловлювати свою думку; с) бути поінформованими про можливі наслідки реалізації цієї думки та про можливі наслідки будь-якого рішення.

Статтею 6 «Порядок прийняття рішення» Європейської конвенції визначено, що під час розгляду справи, що стосується дітей, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дітям висловлювати їх думку, якщо внутрішнім законодавством діти визнаються такими, що мають достатній рівень розуміння, і приділяє належну увагу думкам, висловленими дітьми.

З цією метою дітям, зокрема, надається можливість бути заслуханими в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дітей, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що діти є особистостями, з думками яких потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо їх стосуються.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 640/15771/19 (провадження № 61-11061св21).

Заслухана у судовому засіданні в режимі відеоконференції неповнолітня ОСОБА_3 пояснила суду, що за час проживання зі своїми батьками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідачами у справі, не вистачало продуктів харчування, одягу, батьки вживали алкогольні напої, висловила бажання не повертатися до батьків.

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дітей. Матір має право і зобов`язана виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дітей, готувати їх до самостійного життя та праці (частина 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

В силу частини 7 статті 7 СК України, дітям має бути забезпечена можливість здійснення їх прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дітей. Дітям забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для їх благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки їх батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають права дітей, які розлучаються з батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дітей.

Відповідно до частин 2, 3 статті 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, готувати їх до самостійного життя.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Аналіз пункту 2 частини 1 статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до статті 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має орган опіки та піклування.

Звертаючись до суду із позовною вимогою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідачів у справі, стосовно їх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач посилався, зокрема, на те, що відповідачі ухилилися від виконання своїх батьківських обов`язків відносно своїх дітей, що негативно вплинуло на розвиток дітей.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батьків, так і для дітей.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дітей, захист їх інтересів та ін.), що надані батькам до досягнення дітьми повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з ними, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійний характер.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ: Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дітей є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дітей у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дітей буде збереження їх зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дітей буде забезпечення їх розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаній категорії справ, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин.

При вирішенні такої категорії спорів судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках. і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують, особистості батьків як осіб, що становлять реальну загрозу для дітей, їх здоров`я,та психічного розвитку.

Діти мають право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав відносно дітей вже несе в собі негативний вплив на свідомість дітей, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дітей.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі № 357/12295/18. від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18. від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц. від 08 травня 2019 року у справі №409/1865/17-ц.

Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Однакове застосування закону забезпечує загально обов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дітей та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дітей, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

З огляду на вищевикладене, обставини справи та досліджені судом докази, які дають суду підстави дійти висновку, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідачі у справі, свідомо нехтують своїми обов`язками батьків перед своїми неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема вихованням дітей не займаються, навчання не цікавляться, умов для належного виховання та утримання дітей не створюють, тобто ухилилися від виконання своїх обов`язків щодо утримання і виховання дітей, внаслідок чого діти були поміщені до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що в судовому засіданні були встановлені усі підстави, які дають суду дійти висновку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які свідомо ухилились від виконання своїх батьківських обов`язків, батьківських прав відносно їх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виходячи лише з інтересів дітей, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є доведеними та такими, що підлягають задоволенню, у зв`язку з чим позовна заява підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 169 СК України батьки, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів суд зазнає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дітей.

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дітей, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Такий принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо дітей ґрунтується на нормах Конституції України, які проголошують, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (стаття 21), громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (стаття 24).

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина 2 статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Отже, обов`язок батьків з утримання своїх дітей виникає незалежно від факту окремого спільного проживання батьків. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати свою дитину є безумовним.

Виниклі між сторонами правовідносини регулюються частиною 3 ст. 181 СК України згідно якої встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у твердій грошовій сумі за вибором законного представника дітей, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до положень статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно зі статтею 182 СК України суд при визначенні розміру аліментів враховує такі обставини як: стан здоров`я та матеріальне становище дітей; стан здоров`я та матеріальне становище платників аліментів; наявність у платників аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіків, дружини, батьків; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Як вбачається з висновків про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини, виданих Комунальним некомерційним підприємством «Тарутинська центральна лікарня» Тарутинської селищної ради Одеської області, неповнолітній ОСОБА_3 , відносно якої вирішується питання про позбавлення її батьків батьківських прав, встановлено діагноз «Анізометропія»; неповнолітньому ОСОБА_4 «Клиновидна деформація грудної клітини» (а. с. 36, 37).

Окрім вказаних висновків про стан здоров`я дітей, позивачем та відповідачами не надано суду жодних доказів, підтверджуючих обставини, які відповідно до вимог статті 182 СК України судом необхідно врахувати при визначенні розміру аліментів, тому суд визначає розмір аліментів на підставі наявних у справі доказів.

Виходячи з аналізу перелічених норм закону, враховуючи обставини та матеріали справи, надані позивачем суду докази, суд дійшов висновку, що незважаючи на те, що відповідачі проживають окремо з дітьми, зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, які є поміщеними до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області до досягнення ними повноліття в розмірі, визначеному судом.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги обов`язок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як батьків дітей, утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачів на користь закладу, де перебуватимуть діти, аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 1416,50 грн. на кожну дитину, щомісячно з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, і до досягнення дітьми повноліття.

Згідно з частиною 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тому по наявній справі аліменти з відповідачів мають бути присуджені з 24 серпня 2023 року.

Аналізуючи вищезазначені норми права, з`ясовуючи встановлені судом обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, вирішивши чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги Виконавчого комітету Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області, як органу опіки та піклування, про стягнення аліментів.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць, оскільки наявна справа про стягнення аліментів.

Суд не приймає до уваги: інформацію щодо виконання плану соціального супроводу сім`ї (а. с. 41), звіт за результатами соціального супроводу сім`ї (а. с. 42-43), листи № 02-10/903 від 12 травня 2023 року, № 02-10/1096 від 12 червня 2023 року (а. с. 47, 53), оскільки зазначені документи не містять інформацію щодо предмета доказування, в розумінні статті 77 ЦПК України.

Також, суд не приймає до уваги: протоколи бесід від 01 грудня 2021 року, 03 травня 2023 року (а. с. 21, 45), оскільки вони не є письмовими доказами в розумінні статті 95 ЦПК України та відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України вони одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області, як органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів є доведеними, а тому є такими, що підлягають задоволенню, оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка доводять, що позов обґрунтований, а викладені позивачем в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та вони не спростовані відповідачами.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з зазначеним позовом 24 серпня 2023 року заявивши до відповідачів дві позовні вимоги, беручи до уваги, що позивачем сплачено судовий збір за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав, а за позовну вимогу про стягнення аліментів позивач звільнений від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що на підставі статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2684,00 грн. (2684,00 : 2 = 1342,00) та на користь держави судовий збір у сумі 2684,00 грн. (2684,00 : 2 = 1342,00) у рівних частинах з кожного з відповідачів.

Керуючись статтями 7, 12, 13, 19, 43, 48, 53, 76-83, 89, 95, 133, 141, 223, 258-259, 265, 268, 354, 430 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Виконавчого комітету Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області, як органу опіки та піклування задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно їх неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь закладу, до якого влаштовані неповнолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на їх утримання в твердій грошовій сумі в розмірі по 1416 (однійтисячі чотиристашістнадцять)гривень 50копійок накожну дитину, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, тобто з 24 серпня 2023 року, і до досягнення повноліття ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 та 19 липня 2034 року відповідно.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь закладу, до якого влаштовані неповнолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на їх утримання в твердій грошовій сумі в розмірі по 1416 (одній тисячі чотириста шістнадцять) гривень 50 копійок на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, тобто з 24 серпня 2023 року, і до досягнення повноліття ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 та 19 липня 2034 року відповідно.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Виконавчого комітету Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області, як органу опіки та піклування (код ЄДРПОУ: 04377428; розташованого за адресою: вул. Центральна, буд. № 135, с. Теплиця Болградського району Одеської області, 68421) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок в рівних частинах з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 15 листопада 2024 року.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Гусєва Н.Д.