Ухвала

від 26.11.2024 по справі 497/247/19

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.11.24

Справа № 497/247/19

Провадження № 2/497/10/24

УХВАЛА

26.11.24 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Раца В.А.

за участю секретаря Божевої І.Д.

за участю представника відповідача - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

20.02.2019 позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_3 суму заборгованості та визнати недійсним купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку.

18.03.2019 року ухвалою суду було відкрито провадження по справі.

24.01.2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності.

Ухвалою суду від 24.01.2020 року зустрічний позов об`єднано з первинним позовом.

20.10.2024 року у зв`язку зі смерті позивача ОСОБА_4 провадження по справі було зупинено до залучення правонаступника позивача.

27.01.2021 року ухвалою суду поновлено провадження по справі.

15.07.2021 року ухвалою суду було закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, за клопотанням представника відповідача було закрито на підставі ч.1 п.2,6 ст. 255 ЦПК України.

17.10.2022 року постановою Одеського апеляційного суду ухвала суду про закриття провадження від 15.07.2021 року була скасована за апеляційною скаргою ОСОБА_2 (правонаступника позивача ОСОБА_4 ) у зв`язку з незалученням її в якості правонаступника після смерті позивача, а справу було направлено до суду для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 27.01.2023 року було задоволено заяву про самовідвід головуючої по справі судді Кравцової А.В.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу для розгляду було перерозподілено судді Висоцькому С.О.

06.02.2023 року ухвалою суду було прийнята справа до розгляду та залучено ОСОБА_5 в якості правонаступника позивача ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 11.05.2023 року була закрито підготовче судове засідання по справі та призначено судовий розгляд.

10.04.2024 року у зв`язку з відстороненням судді ОСОБА_6 справу було перерозподілено судді Раца В.А. та ухвалою суду від 15.04.2024 року справу прийнято до розгляду і призначено підготовче судове засідання.

24.03.2023 року представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Петрушко І.С. до суду надала клопотання про закриття провадження по справі.

Своє клопотання мотивує тим, що неодноразово під час розгляду справи відповідач та його представник вказував на наявність між сторонами корпоративного спору, який має розглядатися в порядку господарської юрисдикції. Так, за умовами розписки від 30 листопада 2017 року ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 200 000 доларів США в рахунок оплати за корпоративні права в іноземній компанії «MarineStar» Co.Ltd., а ОСОБА_3 передав документи щодо іноземної компанії «MarineStar» Co.Ltd, що підтверджується актом приймання-передачі. З огляду на зміст розписки від 30.11.2017 року, остання фактично являє собою договір купівлі-продажу корпоративних прав, за яким ОСОБА_4 передає корпоративні права в іноземній компанії «Marine Star Co. Ltd», які йому належать, ОСОБА_3 , а останній сплачує за вказані корпоративні права суму коштів у розмірі 250 000 доларів США в порядку, встановленому сторонами. До того ж згідно з Актом приймання-передачі документів «по компанії «Marine Star Co. Ltd», що є додатком до зазначеної розписки, ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 оригінали документів, що стосуються здійснення іноземною компанією своєї господарської діяльності, у тому числі всі установчі документи «Marine Star Co. Ltd» та навіть її печатку, тобто метою укладення даного правочину (складення розписки) був перехід корпоративних прав від одного учасника іноземної компанії до іншого, оскільки наявність усіх вказаних документів у особи, дає змогу їй у повній мірі управління діяльністю такої компанії.

В судовому засіданні представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 клопотання про закриття провадження по справі підтримала в повному обсязі, наполягала на його задоволенні.

Інші сторони до суду не з`явилися.

Представник позивача - адвокат Плачков Ф.І. до суду надав заяву про відкладення розгляду справи через перебування його на оздоровленні.

Враховуючи, що представник позивача ОСОБА_7 жодного разу з чотирьох судових засідань до суду не з`являвся, причин своєї неявки не поясняв, надав лише в останнє судове засідання заяву про відкладення без жодних підтверджень, суд вважає його неявкою неповажною.

Вислухавши пояснення представника відповідача (позивача за зустрічним позовом), розглянувши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання про закриття провадження по справі підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з вимог ст.ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно вимогам ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Разом з цим, відповідно до п.3 ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Судом встановлено, що до матеріалів справи додано розписку від 30 листопада 2017 року, з якої вбачається, що ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 200 000 доларів США в рахунок оплати за корпоративні права в іноземній компанії «MarineStar» Co.Ltd., а ОСОБА_3 передав документи щодо іноземної компанії «MarineStar» Co.Ltd, що підтверджується актом приймання-передачі. З огляду на зміст розписки від 30.11.2017 року, остання фактично являє собою договір купівлі-продажу корпоративних прав, за яким ОСОБА_4 передає корпоративні права в іноземній компанії «Marine Star Co. Ltd», які йому належать, ОСОБА_3 , а останній сплачує за вказані корпоративні права суму коштів у розмірі 250 000 доларів США в порядку, встановленому сторонами. До того ж згідно з Актом приймання-передачі документів «по компанії «Marine Star Co. Ltd», що є додатком до зазначеної розписки, ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 оригінали документів, що стосуються здійснення іноземною компанією своєї господарської діяльності, у тому числі всі установчі документи «Marine Star Co. Ltd» та навіть її печатку, тобто метою укладення даного правочину (складення розписки) був перехід корпоративних прав від одного учасника іноземної компанії до іншого, оскільки наявність усіх вказаних документів у особи, дає змогу їй у повній мірі управління діяльністю такої компанії.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що фактично заявлений спір є спором, що виникає з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), а тому відноситься до господарської юрисдикції.

Згідно ч.1 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15,16 ЦК України, ст.ст. 19,255,256,260 ЦПК України, ст. 20 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 про закриття провадження по справі - задовольнити.

Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити сторонам право на звернення із зазначеним спором до суду в порядку господарської юрисдикції.

Ухвала протягом п`ятнадцяти днів може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 02.12.2024 року.

Суддя В.А.Раца