Ухвала

від 06.12.2024 по справі 757/22649/24-ц

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 757/22649/24

2/303/2086/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Мукачівської міської ради, про визначення способу участі батька у вихованні дитини.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.05.2024 року цивільну справу № 757/22649/24-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета служба у справах дітей Мукачівської міської ради, про визначення способу участі батька у вихованні дитини (позовну заяву та заяву про забезпечення позову) передано на розгляд до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, оскільки така не підсудна Печерському районному суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2024 року цивільна справа передана судді Заболотному А.М.

Ухвалою суду від 06.12.2024 року позов залишено без руху.

Одночасно із поданням позовної заяви до суду ОСОБА_1 подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову відповідно до якої позивач просить визначити та зобов`язати відповідача ОСОБА_2 забезпечити контакт через засоби електронного зв`язку в режимі відеоконференції («Viber», «Whatsapp», «Telegram» та/або програм «Zoom», «Skype») батька ОСОБА_1 з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодня з 19 год. 00 хв. та мінімум як на 30 хвилин.

Як на підставу для задоволення заяви про забезпечення позову позивач вказує те, що ним до суду подано позов про визначення способу участі батька у вихованні дитини.

Позов обґрунтовує тим, що 22.10.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, за час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.08.2023 року шлюб між сторонами розірвано. З вимогами ОСОБА_2 дитина залишилась проживати з матір`ю, хоча батько ОСОБА_1 неодноразово заявляв що готовий щоб син проживав з ним. Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 , мати дитини, чинила та продовжує чинити перешкоди у праві батька на особисте спілкування з сином, крім того вона порушує право дитини на нормальний духовний розвиток та розвиток особистості, оскільки нормальним розвитком є такий, в якому беруть участь обоє батьків. Позивач зазначає, що необхідно визначити порядок спілкування батька з сином. У зв`язку з цим подав позов до суду для захисту своїх прав та інтересів дитини.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 вказує на те, що подача такої обумовлена тим, що вже більше півроку із незалежних від нього обставин він не має можливості вільно спілкуватись із своїм сином, а також враховуючи те, що він хоче забезпечити збереження відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з батьком зважаючи на можливий тривалий розгляд справи про визначення способу участі у вихованні малолітньої дитини,

Таким чином, вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Також, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оглянувши матеріали позову та заяви про забезпечення позову, суд вважає, що подана заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково зважаючи на наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це, як правило, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Забезпечення позову у спорах щодо визначення способу участі одного з батьків у вихованні дитини має на меті гарантувати дотримання інтересів дитини, створити передумови, які унеможливлять недобросовісну поведінку батьків, забезпечать фундамент для належного виконання судового рішення.

Згідно з п.п. 3, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Як зазначав Європейський суд з прав людини, національні органи влади зобов`язані максимально сприяти спілкуванню дитини з тим з батьків, з яким дитина не проживає, при цьому мають бути враховані інтереси, а також права та свободи усіх зацікавлених осіб, із наданням першочергової важливості основним інтересам дитини та її правам. Зволікання у цьому, з урахуванням обставин справи, може мати непоправні наслідки для відносин дитини з тим із батьків, хто не проживає з нею (§ 79-80 рішення ЄСПЛ Mamchurv. Ukraine (заява № 10383/09) від 16.07.2015 року).

У рішенні від 04.09.2018 року у справі Сristian Сatalin Ungureanu v. Romania, заява № 6221/14 ЄСПЛ зазначив, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі, з встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися із сином протягом трьох років і п`яти місяців, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції щодо права на повагу до його приватного iсiмейного життя, а тому допустимим є встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті (§33-34).

У § 127 рішення ЄСПЛ Eberhard and M. v. Slovenia від 01.12.2009 року, заяви № 8673/05, 9733/05, наголошено що стаття 8 Конвенції передбачає право батьків на вжиття заходів для возз`єднання їх зі своїми дітьми та зобов`язання національних органів влади сприяти такому возз`єднанню. Суд вважав, що неефективне та запізніле здійснення провадження щодо дитячої опіки може призвести до порушення статті 8 Конвенції.

Суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 4 ст. 10 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 3, 10 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у справі.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача та є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

У постанові від 18.05.2021 року у справі № 914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду зазначала, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Держава не повинна допускати ситуації, коли один з батьків втрачає доступ до власної дитини протягом тривалого часу за наявності судового спору між батьками щодо визначення місця проживання малолітньої дитини.

У постанові від 26.10.2022 року у справі № 752/1253/22 (провадження № 61-7628св22) Верховний Суд дійшов висновку, що заборона батькові та бабусі вчиняти дії, спрямовані на вчинення перешкод матері у спілкуванні та вихованні, проведенні спільного часу разом із сином з встановленням графіку перебування дитини з матір`ю за місцем її реєстрації без присутності батька та бабусі є співмірним заходом забезпечення позову. Верховний Суд мотивував судове рішення тим, що існує необхідність та важливість контакту дитини з кожним із батьків під час достатньо тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Водночас доцільно надати можливість безперешкодного спілкування та побачень матері з дитиною, участі у її вихованні, недопущення розриву сталого психологічного зв`язку протягом певного проміжку часу.

У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей з матір`ю.

У справі № 203/3174/22 (постанова від 17.04.2023 року) Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і зобов`язання батька передавати малолітнього сина матері для особистого спілкування без обмеження місць перебування, без присутності батька у визначений час, а також зобов`язання батька надати необмежене спілкування матері із сином особисто, у вільний час дитини, засобами телефонного, електронного та іншого способу зв`язку.

У справі № 467/403/22 забезпечено позов матері шляхом визначення часу спілкування малолітньої дитини, 2016 року народження, за місцем проживання матері у м. Одеса з 14:00 години кожної першої п`ятниці до 18:00 години кожної першої неділі та з 14:00 години кожної третьої п`ятниці до 18:00 години кожної третьої неділі без присутності батька, зобов`язано батька дитини передавати малолітню дитину її матері за місцем проживання дитини. Верховним Судом у постанові від 15.11.2023 року у цій справі наголошено, що мати, яка на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

У справі № 490/2077/23 (постанова від 05.12.2023 року) Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції, що з метою запобігання втраті емоційного контакту батька з малолітньою дитиною, погіршенню психоемоційного зв`язку між ними на період розгляду справи в суді, який може бути тривалим, забезпечення позову шляхом безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу батька з малолітнім сином, за місцем проживання першого у період з 11:00 год. кожної другої суботи місяця до 16:00 год. неділі, з можливістю ночівлі дитини з батьком, відповідає нормам процесуального права. Судом враховано, що з січня 2021 року позивач через дії матері не має можливості вільно спілкуватись зі своїм малолітнім сином, що призводить до втрати зв`язку між батьком та дитиною.

У справі № 752/1253/22 (постанова від 26.10.2022 року) Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо доцільності забезпечення позову шляхом встановлення графіку перебування дитини з матір`ю з 19:30 год. до 21:00 год. щотижня кожного понеділка, середи, п`ятниці, а також другої, четвертої та п`ятої суботи та неділі місяця з 11:00 год. суботи до 19:30 год. неділі за місцем реєстрації матері, без присутності батька та бабусі. Судом ураховано наявність обставин, які позбавляють матір можливості спілкуватися з малолітнім сином.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що зустрічі та спілкування одного з батьків з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову щодо фізичної опіки над дитиною, враховуючи, що спір виник із сімейних правовідносин (постанови Верховного Суду від 18.11.2020 року у справі № 127/31828/19, від 22.06.2022 року у справі № 757/33742/19-ц, від 24.02.2022 року у справі № 361/8355/21, від 31.08.2022 року у справі № 545/3933/21, від 26.10.2022 року у справі № 752/1253/22, від 15.11.2023 рок у справі № 467/403/22, від 05.12.2023 року у справі № 490/2077/23).

Вжиття заходів забезпечення позову у спорах щодо фізичної опіки над дітьми спрямоване на недопущення чи припинення дій одного з батьків, які порушують права іншого на участь у вихованні дитини, контакт з нею. Відчуження одного з батьків можна охарактеризувати як форму психологічного насильства, яке проявляється у необґрунтованому звинуваченні у застосуванні по відношенню до дитини насильства іншим з батьків або звинуваченні у жорстокій та насильницькій поведінці по відношенню до одного з батьків, переконанні дитини у тому, що контакт з іншим з батьків є несприятливим для неї, нав`язуванні дитині відчуття, що вона знаходиться в небезпеці під час контакту з одним з батьків, необґрунтованих звинуваченнях на адресу бабусі й дідуся, інших членів сім`ї, зміна місця проживання без попереднього обговорення тощо.

Підстави забезпечення позову є суб`єктивними та враховуються судом залежно від конкретного випадку, однак будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та забезпеченням якнайкращих інтересів дитини.

Батьківські повноваження належать обом батькам однаковою мірою. Дитина, як правило, однаково любить обох батьків та потребує турботи та підтримки кожного з них.

Таким чином суд робить висновок про те, що обставини цієї справи свідчать, що з метою недопущення розриву психологічного зв`язку між батьком і дитиною з плином часу, забезпечення належного контакту сина з кожним з батьків під час судового процесу та відсутності остаточного рішення у цій справі доцільно забезпечити принаймі мінімальне проведення батьківського часу батька з дитиною, участі батька у її вихованні.

При цьому, запропонований захід забезпечення позову слід визнати таким, що не суперечить принципу співмірності з позовними вимогами, відповідає інтересам дитини та є гендерно нейтральним.

Додатково суд звертає увагу, що матір не має права штучно створювати перешкоди батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні і піклуванні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і відбувається саме в інтересах дитини.

Незастосування заходів забезпечення позову у цій справі може призвести до розриву психоемоційного зв`язку між батьком та сином, що не відповідає інтересам дитини. Отже негативні непоправні наслідки, які можуть настати у випадку зволікання у відновленні стабільного контакту батька з сином, свідчать про наявність обґрунтованих підстав для вжиття тимчасових заходів забезпечення позову у цій справі.

Разом з тим, встановлення щоденного спілкування позивача з сином суд вважає надмірним, у зв`язку з чим суд забезпечує позов у наступний спосіб.

Відтак застосування судом тимчасового (до набрання законної сили рішенням по суті спору) заходу забезпечення позову шляхом встановлення та зобов`язання відповідача ОСОБА_2 забезпечити контакт через засоби електронного зв`язку в режимі відеоконференції («Viber», «Whatsapp», «Telegram» та/або програм «Zoom», «Skype») батька ОСОБА_1 з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожен понеділок, середу та суботу з 19 год. 00 хв. тривалістю 30 хв., не свідчить про вирішення судом по суті спору про визначення способу участі батька у вихованні дитини в контексті заявлених позовних вимог. Такі заходи забезпечення позову перебувають у межах виконання органами державної влади позитивних зобов`язань, які випливають з гарантій, передбачених ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідають наведеній вище практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.

Керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 260 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в:

Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Тимчасово до набранням рішенням суду про визначення способу участі батька у вихованні дитини законної сили, забезпечити позов шляхом встановлення контакту через засоби електронного зв`язку в режимі відеоконференції («Viber», «Whatsapp», «Telegram» та/або програм «Zoom», «Skype») ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожен понеділок, середу та суботу з 19 год. 00 хв. тривалістю 30 хв.

Зобов`язати ОСОБА_2 забезпечити контакт дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 у встановлений судом спосіб.

В задоволенні решти заяви відмовити.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали про забезпечення позову направити сторонам по справі, а також для негайного виконання та вжиття відповідних заходів.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 (ж/ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Суддя А.М.Заболотний