Ухвала

від 02.12.2024 по справі 462/1995/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/1995/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/605/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 та НКП ЛОР «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» в особі в.о. генерального директора ОСОБА_8 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 26 квітня 2024 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Суховоля Городоцького району Львівської області, українця, громадянина України, працевлаштованого на посаді лікаря з медицини невідкладних станів КНП ЛОР «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7

потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12

представника потерпілих адвоката ОСОБА_13

представника цивільного відповідача ОСОБА_14

встановила:

вироком Залізничного районного суду м. Львова від 26 квітня 2024 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.ст. 49, 74 КК України ОСОБА_6 звільнено від покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на користь ОСОБА_10 350 000 (триста п`ятдесят тисяч) гривень відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на користь ОСОБА_11 350 000 (триста п`ятдесят тисяч) гривень відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф на користь ОСОБА_15 350 000 (триста п`ятдесят тисяч) гривень відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно вироку суду, ОСОБА_6 відповідно до наказу головного лікаря Комунального підприємства «Львівська станція швидкої медичної допомоги» від 02.12.2009р. призначений на посаду лікаря швидкої медичної допомоги підстанції-1 цього ж підприємства та згідно посвідчення №1070-к/44 від 05.12.2009р. володіє вищою кваліфікаційною категорією за спеціальністю «Лікар медицини невідкладних станів», тобто є медичним працівником.

Відповідно до графіку роботи працівників підстанції-1 Станції екстреної медичної допомоги Львів КНП ЛОР «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_6 , з 19:30 25.03.2020р. по 07:30 26.03.2020р. заступив на чергування в складі бригади швидкої медичної допомоги №153, володіючи вищою кваліфікаційною категорією за спеціальністю «Лікар медицини невідкладних станів», несучи персональну відповідальність за організацію та надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі, здійснення огляду пацієнта, визначення необхідності проведення обстеження, встановлення попереднього діагнозу в період часу з 20:32 по 22:42 год 25.03.2020р., здійснюючи виїзд до пацієнта ОСОБА_16 за адресою АДРЕСА_3 , порушуючи вимоги п. «а» ч. 1 ст. 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992р., ст. ст. 3, 5 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» від 05.07.2012р., п. 6,15 «Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги», затвердженого Кабінетом Міністрів України №1114 від 21.11.2012р., п. 75 «Лікар з медицини невідкладних станів» підрозділу «Професіонали в галузі лікувальної справи (крім стоматології)» розділу «Професіонали» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого Наказом МОЗ України №117 від 29.03.2002р., п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.5., 2.7, 2.10, 2.11, 2.13, 2.26, 3.5, 3.7, 4.1, 4.2, 4.4, 5.1., 5.3., 5.4., 5.7, 5.10, 5.11, 5.14, 5.16 Посадової інструкції лікаря з медицини невідкладних станів, затвердженої головним лікарем КП ЛОР «Львівська станція швидкої медичної допомоги» від 31.05.2013р., Наказу МОЗ України «Про оптимізацію заходів щодо недопущення занесення і поширення на території України випадків Covid-19» №663 від 13.02.2020р., Локального протоколу екстреної медичної допомоги адаптованого до умов роботи КНП ЛОР «ЛОЦЕМД та МК» «Обструкція дихальних шляхів стороннім тілом», затвердженого в.о. директора КНП ЛОР «ЛОЦЕМД та МК» № 31 від 11.02.2020, п. п. 1.1., 5.1., 5.2., 7.2., 7.3., 7.5. розділу «Універсальна допомога», п. 7.1. розділу «Респіраторні захворювання» Наказу МОЗ України «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги», не виконав своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для ОСОБА_16 , зокрема: не в повному обсязі провів первинний фізікальний огляд хворого ОСОБА_16 , враховуючи стан хворого, а саме низький рівень сатурації 62%, що свідчило, у першу чергу, про проблеми з дихальною системою, не оглянув та не оцінив ротову порожнину та прохідність дихальних шляхів. Враховуючи відсутність у хворого ОСОБА_16 ознак гострого респіраторного захворювання, тісного контакту із хворими з підтвердженим або ймовірним випадом Covid-19, а також попередній огляд сімейного лікаря ОСОБА_17 , під час якого будь-яких відхилень не виявлено, ОСОБА_6 встановив попередній діагноз «Позагоспітальна двобічна пневмонія. Covid-19?, який в подальшому при судово-гістологічному дослідженні легень і трахеї трупа ОСОБА_16 підтверджений частково, методом ПЛР, РНК вірусу Sars-CoV-2 не виявлено.

Крім того, лікарем ОСОБА_6 упродовж двох годин з моменту приїзду на виклик хворому ОСОБА_16 , який перебував у критичному стані, не надано екстреної медичної допомоги, не забезпечено постійного моніторингу життєвих показників, в першу чергу не оглянуто та не видалено із верхніх дихальних шляхів сторонніх мас, не проведено штучної вентиляції легень, не забезпечено хворого належною респіраторною підтримкою з метою відновлення функцій дихальної системи, не доправлено хворого до закладу охорони здоров`я, а натомість безпідставно викликано та залучено до хворого додаткову спеціалізовану бригаду та залишено ОСОБА_16 без належного нагляду, внаслідок чого близько 22:41 констатовано його біологічну смерть. Причиною смерті ОСОБА_16 є механічна обтураційна асфіксія, яка наступила від закриття просвіту дихальних шляхів сторонніми масами (неперетравлені шматки м`яса) на фоні гнійної пневмонії і набряку головного мозку.

Не погоджуючись із оскарженим вироком, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржений вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України. Кримінальне провадження щодо нього закрити на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. У задоволенні цивільних позовів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 до КНП «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» - відмовити.

Представник НКП ЛОР «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» в апеляційній скарзі просить змінити оскаржений вирок в частині зменшення розміру моральної шкоди, визначеної судом при задоволенні позовних вимог цивільних позовів ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та встановити розмір моральної шкоди що підлягає до задоволення по 58 333, 33 грн. для кожного позивача.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_7 заявили клопотання про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності та скасування вироку Залізничного районного суду м. Львова від 26.04.2024 року.

Заслухавши доповідь головуючого, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали подане клопотання, прокурора ОСОБА_9 , потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які заперечили проти закриття кримінального провадження, представника цивільного відповідача ОСОБА_14 , який висловився на розсуд суду, колегія суддів вважає, що клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження підлягає до задоволення, виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Санкцією ч.1 ст.140 КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п`яти років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, що у відповідності до ст. 12 КК України - є нетяжким злочином.

Згідно п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Так, відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 1 ч.2 ст.284 КПК України, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження. За правилами ч. 8 вказаної статті, закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п.1 ч.2 цієї ж статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.

Так, відповідно до вимог ст.49 КК України матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених законом строків давності та відсутність обставин, що порушують перебіг строків давності.

Строк притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності по інкримінованій статті сплив, оскільки подія мала місце 25.03.2020 року, а передбачених ст.49 КК України обставин, що перешкоджають застосуванню давності, немає, оскільки від слідства або суду обвинувачений не ухилявся.

Відповідно до ст.417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 та НКП ЛОР «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» в особі в.о. генерального директора ОСОБА_8 слід залишити без задоволення, а оскаржений вирок скасувати, кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Долю речових доказів по справі належить вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 та НКП ЛОР «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» в особі в.о. генерального директора ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Вирок Залізничного районного суду м. Львова від 26 квітня 2024 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України скасувати.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Речові докази :

-протокол засідання медичної ради від 25.04.2020р, карту виклику швидкої медичної допомоги від 25.03.2020 № 444, карту виїзду швидкої медичної допомоги від 25.03.2020 № 444, карту виїзду швидкої медичної допомоги від 25.03.2020 № 444, дві інформаційні записки ОСОБА_6 , карту виклику швидкої медичної допомоги № 464 за 25.03.2020, інформаційну записку лікаря ОДВ ОСОБА_18 , інформаційну записку диспетчера ОСОБА_19 , посадову інструкцію ОСОБА_6 , DVD-R диск із двома записами, медичну карту амбулаторного хворого ОСОБА_16 залишити в матеріалах справи.

-гістологічні препарати: 4 парафінові блоки №844/20, 4 предметні скельця №844/20, вологий архів у формаліновому розчині 1 банку знищити.

Касаційна скарга на рішення суду може бути подана до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4