Ухвала

від 07.11.2024 по справі 200/23165/15-ц

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №200/23465/15-ц

Провадження №4-с/932/34/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м.Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Цитульського В.І., за участі секретаря судового засідання Дубовик К.В., представника боржника ОСОБА_1 , представника приватного виконавця Кувшинової Н.В., розглянувши в судовому засіданні скаргу представника заявника ОСОБА_2 адвоката Базюкевича Євгена Вікторовича на дії приватного виконавця Русецької Оксани Олександрівни, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»,, -

В С Т А Н О В И В:

30.08.2024 ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою у якій просить:

- визнати протиправними дії приватного виконавця Русецької Оксани Олександрівни щодо відкриття виконавчого провадження №75818223;

- визнати протиправними та скасувати постанови вказаного приватного виконавця від 15.08.2024 про відкриття виконавчого провадження та від 20.08.2024 про арешт коштів боржника, про арешт майна, про звернення стягнення на заробітну плату.

В обґрунтування своїх вимог послався на те, що виконавче провадження №75818223 стосується виконання рішення у справі №200/23465/15-ц. Проте дії щодо відкриття вказаного виконавчого провадження та прийняті в його межах процесуальні рішення є протиправними з огляду на те, що в межах попереднього виконавчого провадження із виконання того самого рішення суду виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» із зазначенням, що залишок нестягнутої заборгованості 0 грн.

У письмових запереченнях приватний виконавець заперечує проти задоволення скарги, зазначає що виконавчий документ №200/23465/15-ц повернуто стягувачу а не з причин фактичного виконання рішення, відтак відкриття виконавчого провадження та подальші дії виконавця були правомірними. Також виконавець заперечує факт погашення заборгованості за виконавчим листом.

Окрім того приватний виконавець надав докази повернення ним виконавчого документу стягувачу за заявою стягувача та скасування усіх заходів примусового виконання рішення.

Ухвалою судді від 04.09.2024 відкрито провадження за скаргою.

У судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав в частині визнання протиправними дії приватного виконавця, проте не відмовлявся та не просив залишити без розгляду скаргу в іншій частині.

В судовому засіданні представник приватного виконавця просила відмовити у задоволенні скарги з підстав, наведених у письмовому запереченні. Зазначила, що в межах виконання фактичного стягнення не відбулося.

Стягувач явку представника в судове засідання не забезпечив.

Встановлені обставини.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.05.2016 у справі №200/23465/15-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму боргу в сумі 22209,47 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 17453,57 грн. та судовий збір.

На виконання вказаного рішення 20.10.2018 видано виконавчий лист.

На даний час стягувач за таким рішенням замінений на ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп».

На виконання вказаного рішення, 06.06.2019 було відкрито виконавче провадження №59291109.

В межах вказаного виконавчого провадження, постановою державного виконавця Першого правобережного ВДВС у Шевченківському та Центральному районах м. Дніпра від 29.07.2024 вказаний виконавчий лист було повернуто стягувачові на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі заяви стягувача від 09.07.2024.

У постанові вказано, що залишок нестягнутої суми за виконавчим документом становить 0 грн.

Оскаржуваною постановою приватного виконавця Русецької О.О. від 15.08.2024 повторно відкрито виконавче провадження із виконання вказаного вище рішення суду.

В межах цього виконавчого провадження 20.08.2024 винесено постанови про арешт котів боржника, його майна та звернення стягнення на заробітну плату.

Постановою приватного виконавця Русецької О.О. від 08.10.2024 виконавчий документ повернуто стягувачу, скасовано постанови про арешт котів боржника, його майна, про звернення стягнення на заробітну плату та інші заходи примусового виконання.

Застосовані джерела права.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Нормою п.а ч.1 ст.449 ЦПК України встановлено, що скаргу може бутиподано досуду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Згідно з вимогами ч.2 ст.449 ЦПК України, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Викладені строки кореспондуються із вимогами ч.5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження».

За приписамич.2ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За приписами ч.3 вказаної статті, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У відповідності до п.а ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Відповідно до ч.5 вказаної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

В свою чергу фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом є підставою для закінчення кримінального провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» .

У вказаному випадку виконавче провадження не може бути розпочате знову (абзац другий ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виключні підстави для повернення виконавчого документу без прийняття до виконання передбачені ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження». Серед таких підстав відсутня така підстава, як зазначення у постанові про повернення виконавчого документу про відсутність заборгованості боржника.

Висновки суду.

1. Оскільки у виконавчому провадженні №59291109 виконавчий документ повернуто стягувачу на підстави його заяви, повторне відкриття виконавчого провадження за таким документом є правомірним.

Боржник не покликається на наявність обставин, що передбачені ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», які б давали приватному виконавцю підстави для повернення виконавчого документу без прийняття до виконання.

Вказівка у постанові про повернення виконавчого листа про відсутність боргу не може враховуватися виконавцем при повторному пред`явленні виконавчого документа до виконання, адже факт виконання виконавчого документа зафіксується постановою виконавця про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим.

Відтак дії приватного нотаріуса щодо відкриття виконавчого провадження вбачаються правомірними.

У даному випадку, стверджуючи про погашення боргу, боржника мав подати приватному виконавцю відповідні докази вимагаючи закінчення виконавчого провадження.

Проте ані приватному виконавцю ані суду боржником не надано відповідних доказів.

2. Із аналізу ч.2 ст.451 ЦПК України вбачається, що метою задоволення скарги на рішення, дію або бездіяльністю приватного виконавця є відновлення порушеного права чи свободи заявника.

Оскільки на момент розгляду скарги виконавче провадження припинено (виконавчий документ повернуто стягувачу), скасовано заходи примусового виконання, в тому числі й оскаржувані постанови, задовленняскарги не взмозі призвести до відновлення будь-яких права чи свободи заявника.

З огляду на наведене суд,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні скарги представника заявника ОСОБА_2 адвоката Базюкевича Євгена Вікторовича.

Ухвала набирає законної сили з моменту їх проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 12.11.2024.

Суддя: В.І.Цитульський