Постанова

від 14.01.2025 по справі 200/23165/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/577/25 Справа № 200/23165/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Цитульський В. І. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвокатаБазюкевич Є.В.на ухвалуБабушкінського районногосуду м.Дніпропетровська від 03червня 2024року зазаявою представникаТОВ«Фінансова компанія«Дніпрофінансгруп»прозаміну сторониїїправонаступником у цивільній справі за позовною заявою ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

30 квітня 2024 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернулося до суду із вищезазначеною заявою, в обґрунтування якої заявник посилається на те, що 11 квітня 2024 року він набув право вимоги за кредитним договором №11177320000 від 02.07.2007 року. У зв`язку з чим, посилаючись на вимоги ст.ст.512,514 ЦК України, просив замінити стягувача АТ «УКРСИББАНК» на його правонаступника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2024 року заяву представника ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» - Скребець О.С. про заміну сторони її правонаступником задоволено частково.

Замінено сторону стягувача з АТ«УКРСИББАНК», як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме: ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», як такий, що набув всі права та обов`язки стягувача згідно договору про відступлення права вимоги за договором про надання споживчого кредиту N? 11177320000, укладеного 11 квітня 2024 року у виконавчих листах по справі N? 200/23165/15-ц.

В іншій частині заяви відмовлено.

В апеляційнійскарзі представникАккузіна В.Б.просить скасуватиухвалу судупершої інстанціїта ухвалитинову провідмову узадоволенні заяви.Вважає,щосудом першоїінстанції неприйнято доуваги,що заявникомдодано дозаяви копіяіншого договоруз іншимномером ідатою:№11177320000від 11.04.2024року.Таким чиномзаявник претендувавна прававимоги напідставі договорувід 23.02.2024року,якийукладенийдо моменту відступлення таких прав від первісного кредитора УКРСИББАНКУ до ТОВ «ІНКОМ-ФІНАНС». Отже повідомлена заявником на адресу суду інформація свідчить, що станом на дату договору 23.02.2024 ТОВ «ІНКОМ-ФІНАНС» не мало прав вимоги до боржників, які були передані. Отже, вимога заявника не містить під собою підстав.

Також не відбулось заміни кредитора у виконавчих провадженнях після відступлення вимоги від УКРСИББАНКУ до ТОВ «ІНКОМ-ФІНАНС», що унеможливлює задоволення заяви іншої особи про заміну сторони у виконавчому провадженні. Тобто, подана до суду заява містить інші підстави щодо відступлення права вимоги, ніж додані до заяви документи. Отже заяву слід вважати безпідставною, що унеможливлює її задоволення.

В додатках до заяви надані два договори, датовані 11.04.2024 року про відступлення права вимоги від УКРСИББАНКУ до ТОВ «ІНКОМ-ФІНАНС», і в той же день про відступлення від ТОВ «ІНКОМ-ФІНАНС» на користь заявника - ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП». Права вимоги згідно доданих договорів переходили виключно після оплати (пункти 3.4.-3.8. договору факторингу, 1.4. договору про відступлення права вимоги). При цьому суд також залишив поза увагою, що на момент укладення договору про відступлення права вимоги і оплати по такому договору від заявника на ТОВ «ІНКОМФІНАНС» (11.04.2024 в 09:16:00) відбулось раніше, ніж оплата від ТОВ «ІНКОМФІНАНС» на користь УКРСИББАНКА (11.04.2024 в 11:15:15).

Тобто ТОВ «ІНКОМФІНАНС» продало право вимоги заявнику раніше моменту отримання таких прав від банку, що тягне за собою нікчемність відступлення боргу на користь заявника. В договорах від 11.04.2024 про відступлення прав вимоги безпідставно збільшені суми заборгованості. Залишок заборгованості у виконавчому провадженні становила 359187,70 грн, а вказана заявником сума є істотно більшою навіть порівняно із первісною сумою боргу, стягнутою за рішенням суду. Так, заявник додав договір про відступлення прав вимоги на неіснуючу суму боргу: 17626,59 доларів США основного боргу та 23904,55 доларів США процентів.

Суд також проігнорував клопотання боржника про витребування у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни матеріалів виконавчого провадження № 64659628 про стягнення коштів з ОСОБА_2 із зазначенням інформації про стан виконання рішення суду, що призвело до неповного, дослідження обставин виконання рішення суду.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» просить ухвалу суду залишити без змін як законну та обгрунтовану, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відпредставника АккузінаВ.Б.надійшло клопотанняпро зупиненнястягнення увиконавчому провадженнідо завершенняапеляційного провадження.Однак згідно статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Про час та місце розгляду справи учасники повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про отримання повісток в електронному суді, також в електронному суді повідомлений представник ОСОБА_1 -адвокат Базюкевич Є.В.. Повістки на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернулися з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до 3, 4 ч.8. ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В судовезасідання з`явилися представник ОСОБА_1 -адвокат Базюкевич Є.В. та представник ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»-адвокат Чміль Ю.В..

Відповідно дочастин 1,2статті 367ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони стягувача її правонаступником, суд першої інстанції виходив із того, що до останнього перейшли права кредитора за вимогами до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Такий висновок відповідає встановленим обставинам та нормам процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи зі змісту наведених норм права, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першоїстатті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи універсального правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття первісного кредитора з одночасною заміною його новим кредитором.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Наведене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 803/1273/16 та висновками Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18).

Виходячи зі змісту статей512,514 ЦК України,статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положеньстатті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особиправ іобов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, нормастатті 442 ЦПК Українимає імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого

провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно ізЗаконом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей512,514 ЦК України.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий

кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц, від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17, від29 березня 2021 рокуу справі№ 2-5356/10.

Відповідно дост.442ЦПК Україниу разівибуття однієїіз сторінвиконавчого провадженнясуд замінюєтаку сторонуїї правонаступником. Заявупро замінусторони їїправонаступником можеподати сторона(заінтересованаособа),державний абоприватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Отже, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.05.2016 року у справі 200/231165/15 позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення суми заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк`суму боргу за договором надання споживчого кредиту N 11177320000 від 02 липня 2007 року в розмірі 22209,47 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 17453,57 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк» суму сплаченого судового збору у розмірі 7463,51 грн., в рівних частках з кожного по 3731,76 грн.

Постановою Касаційного цивільного суду від 16.02.2022 року заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2016 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20.10.2021 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором змінено. Суму заборгованості за кредитним договором від 02 липня 2007 року, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 солідарно із ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», змінено, визначено її у розмірі 21 992,21 доларів США та 12 489,97 грн, яка складається із: 19 647 доларів США - тіло кредиту; 2 345,21 доларів США - проценти; 4 520,45 грн - пеня за прострочення сплати кредиту; 7 969,52 грн - пеня за прострочення сплати процентів.

Згідно договору факторингу N11/04/2024 від 11 квітня 2024 року, укладеного між АТ «УКРСИББАНК» та товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ-ФІНАНС», право вимоги за договором про надання споживчого кредиту N 11177320000 від 02.07.2007 року, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк», (правонаступником всіх прав та обов`язків якого є акціонерне товариство «УКРСИББАНК») та ОСОБА_1 та договорами поруки, укладеним в забезпечення виконання вказаного кредитного договору, первісний кредитор - акціонерне товариство «УКРСИББАНК» відступив на користь ТОВ«ІНКОМ-ФІНАНС».

Згідно договору про відступлення права вимоги від 11 квітня 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ-ФІНАНС» відступило ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» право вимоги за договором про надання споживчого кредиту N 11177320000 від 02.07.2007 року, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк»(правонаступником всіх прав та обов`язків якого є акціонерне товариство «УКРСИББАНК») та ОСОБА_1 та договорами поруки, укладеними в забезпечення виконання вказаного кредитного договору.

На підтвердження укладання договорів факторингу надано акти приймання -передачі прав

вимоги від 11 квітня 2024 року; акт приймання -передачі документації від 11 квітня 2024 року; платіжні інструкції від 11 квітня 2024 року про сплату згідно договорів відступлення прав вимоги.

При зверненні до суду ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» надало договір про відступлення права вимоги від 11 квітня 2024 року, акт приймання -передачі документації від 11 квітня 2024 року,і зокрема договір про надання споживчого кредиту N 11177320000 від 02.07.2007 року, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (правонаступником всіх прав та обов`язків якого є акціонерне товариство «УКРСИББАНК») та ОСОБА_1 , договір поруки N 11177320000/П від 02.07.2007 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (правонаступником всіх прав та обов`язків якого є акціонерне товариство «УКРСИББАНК») та ОСОБА_2 ; платіжну інструкцію №7514 від 11 квітня 2024 року про сплату згідно договорів відступлення прав вимоги.

За встановлених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно виходив із того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей512,514 ЦК України, і дійшов обгрунтованого висновку про те, що заява ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» про заміну сторони стягувача у виконавчих листах підлягає задоволенню.

Посилання нате,що станом на 23.02.2024 року ТОВ «ІНКОМ-ФІНАНС» не мало прав вимоги до боржників, які були передані ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» є безпідставним та спростовується встановленими обставинами. В обгрунтування заяви про заміну сторони стягувача заявником надано договір факторингу N11/04/2024 від 11 квітня 2024 року, укладеного між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ІНКОМ-ФІНАНС», за яким АТ «УКРСИББАНК» відступило право вимоги за договором про надання споживчого кредиту N 11177320000 від 02.07.2007 року, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк», (правонаступником всіх прав та обов`язків якого є акціонерне товариство «УКРСИББАНК») та ОСОБА_1 ..

Згідно договору про відступлення права вимоги від 11 квітня 2024 року ТОВ «ІНКОМ-ФІНАНС» відступило ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» право вимоги за договором про надання споживчого кредиту N 11177320000 від 02.07.2007 року, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк»(правонаступником всіх прав та обов`язків якого є акціонерне товариство «УКРСИББАНК») та ОСОБА_1 та договорами поруки, укладеними в забезпечення виконання вказаного кредитного договору.

Таким чином відступлення права вимоги відбулося 11 квітня 2024 року.

Доводи про те, що ТОВ «ІНКОМФІНАНС» продало право вимоги заявнику раніше моменту отримання таких прав від банку, що тягне за собою нікчемність відступлення боргу на користь заявника не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки при відступленні прав вимоги сторонами було дотримано всіх необхідних умов і проведення оплати в день укладання договорів в різний час не впливає на законність укладених договорів відступлення прав вимоги.

Аргументи апелянта про те, що в договорах від 11.04.2024 року про відступлення прав вимоги безпідставно збільшені суми заборгованості, не впливають на правильність прийнятого судового рішення, оскільки це не було предметом судового розгляду, судом першої інстанції не вирішувалося питання щодо визначення розміру заборгованості.

Інші доводи апеляційної скаргине спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Відповідно достатті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, то відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись статями 268,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Базюкевич Є.В. залишити без задоволення .

Ухвалу Бабушкінськогорайонного судум.Дніпропетровська від 03червня 2024року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 січня 2025 року.

Судді: