Постанова

від 04.12.2024 по справі 734/1948/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 734/1948/22

провадження № 61-13335св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 січня 2023 року в складі судді Домашенка Ю. М. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 липня 2023 року в складі колегії суддів: Скрипки А. А., Євстафіїва О. К., Шарапової О. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» (далі - ПрАТ «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499») та просив: визнати дії відповідача незаконними та такими, що порушують його громадянські права; визнати незаконними дії відповідача в особі касира щодо відмови у наданні йому права пільгового проїзду; стягнути з відповідача на його користь 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування позову зазначав, що він є учасником бойових дій та має пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу», зокрема, щодо безкоштовного проїзду автобусами міжміських та приміських маршрутів.

18 серпня 2022 року об 11:00 год він прибув до Чернігівського центрального автовокзалу (АС Чернігів-1) та підійшов до каси №4, за якою знаходилась старший касир ОСОБА_2 . Пред`явивши їй посвідчення УБД (АТО), він попросив білет на автобус «Чернігів-Десна» на рейс на 15:00 год. Касир ОСОБА_2 повідомила, що посвідчення УБД наразі не діє, і вона не надасть позивачу пільговий білет для безкоштовного проїзду.

Внаслідок незаконної відмови старшого касира ОСОБА_2 він не отримав пільговий квиток, внаслідок чого йому було заподіяно моральну шкоду, яка виразилась у глибоких стражданнях, приниженні його честі та гідності, надмірному хвилюванні, головних болях, безсонні, підвищеному серцебитті та тиску, порушенні звичного способу життя, необхідністю звертатись за захистом своїх прав до органів державної влади.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 січня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано дії ПрАТ «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» в особі касира щодо відмову у наданні ОСОБА_1 права пільгового проїзду протиправним.

Стягнуто з ПрАТ «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3 000,00 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивач є учасником бойових дій та має пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу», зокрема щодо безоплатного проїзду автобусами міжміських та приміських маршрутів. Відповідач в особі касира безпідставно не надав позивачу пільговий квиток на проїзд автобусом за маршрутом «Чернігів-Десна», і такі дії відповідача є протиправними. Заборона на здійснення продажу квитків пільговим категоріям пасажирів суперечить положенням статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт», підпункту 10 пункту 145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту на затверджених маршрутах згідно з розкладом руху. Внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_1 зазнав душевних страждань, у зв`язку з чим пройшов лікування та змушений був витрачати час на звернення до органів державної влади з метою захисту свої прав. Визначаючи розмір компенсації моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з характеру та обсягу душевних страждань, яких зазнав позивач, їх тривалості.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 13 липня 2023 року рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 січня 2023 року змінено, викладено мотиви та підстави часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 січня 2023 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що касир, яка є працівником відповідача, 18 серпня 2022 року не надала позивачу пільговий квиток на проїзд автобусом за маршрутом «Чернігів-Десна», чим порушила його права. Внаслідок зазначених протиправних дій ОСОБА_1 переніс душевні страждання, тому на його користь підлягає стягненню 3 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, розмір якої визначено з урахуванням фактичних обставин справи та норм матеріального права.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У вересні 2023 року ПрАТ «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» засобами поштового зв'язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 січня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 липня 2023 року й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

На обґрунтування касаційної скарги зазначало про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року в справі № 646/9604/16-ц, від 10 жовтня 2018 року в справі № 219/5142/16-ц, від 24 жовтня 2018 року в справі № 296/5099/16-ц та від 12 грудня 2018 року в справі № 728/2783/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Оформлюючи квиток на проїзд відповідач виконує посередницьку послугу від імені перевізника шляхом укладення в його інтересах договору перевезення з окремими пасажирами та діє виключно в межах доручення, наданого перевізником на продаж квитків на рейси, що ним здійснюються, з урахуванням кількості та вартості квитків, встановлених також самостійно перевізником.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Козелецького районного суду Чернігівської області.

26 жовтня 2023 року справа № 734/1948/22 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2024 року справу призначено до судового розгляду.

ОСОБА_1 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що позивач є учасником бойових дій, особою з інвалідністю 2 групи, і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

18 серпня 2022 року працівник ПрАТ «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» старший касир ОСОБА_2 відмовила ОСОБА_1 у наданні пільгового квитка на проїзд як учаснику бойових дій та повідомила, що пільга для учасників бойових дій не діє. Інших роз`яснень щодо відмови у наданні пільгового квитка старший касир ОСОБА_2 позивачу не надала.

18 серпня 2022 року позивач звернувся до начальника Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області із заявою про проведення перевірки щодо відмови касира та начальника Чернігівського автовокзалу надати йому пільговий квиток для проїзду в пасажирському транспорті.

19 серпня 2022 року ОСОБА_1 звертався до лікаря зі скаргами на серцебиття, головну біль.

Встановлено, що 01 січня 2013 року ПрАТ «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» та ДП «Техавтосервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс» (далі - перевізник) уклали договір про надання послуг автостанціями ПрАТ «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499», відповідно до умов якого відповідач надає перевізнику послуги з обслуговування перевезень пасажирів автобусами за маршрутами відповідно укладених договорів із замовником перевезень та затверджених розкладів руху. Відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2 договору перевізник зобов`язаний здійснювати перевезення пасажирів відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт», Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту на затверджених маршрутах згідно з розкладом руху.

Відповідно до заяви від 01 липня 2022 року перевізник доручив т.в.о. директора ПрАТ «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» не здійснювати продаж квитків пільговим категоріям пасажирів з 01 липня 2022 року у зв`язку з відсутністю фінансування (відшкодування) з державного та місцевих бюджетів, збитків за здійснення перевезень пасажирів пільгових категорій.

Листом від 05 вересня 2022 року Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області повідомило позивача про відсутність на день надання відповіді правових підстав на проведення позапланової перевірки додержання суб`єктом господарювання законодавства про захист прав споживачів, оскільки пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану.

Листом від 09 вересня 2022 року Департамент енергоефективності, транспорту, зв`язку та житлово-комунального господарства Чернігівської обласної державної адміністрації повідомило ДП «Техавтосервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс» про необхідність дотримання чинного законодавства України та зобов`язань за договором перевезення від 17 липня 2022 року № 295-07-20/284, зокрема в частині виконання пільгових перевезень пасажирів. Вказаним листом також попереджено, що у разі порушень в подальшому умов договору, він буде розірваний в односторонньому порядку.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) учасникам бойових дій надається безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньо- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;.

Діяльність автостанцій в Україні регулюється ЦК України, ГК України, Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2011 року № 2344- IIІ (далі - Закон України № 2344-ІІІ), постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» (далі - Правила № 176), наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27 вересня 2010 року № 700 «Про затвердження Порядку регулювання діяльності автостанцій» (далі - Порядок № 700).

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України № 2344-ІІІ пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

ПрАТ «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» не є автомобільним перевізником і перевезень не здійснює, а виступає в якості посередника між пасажиром і перевізником.

Відповідно до статті 39 Закону України № 2344-ІІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документами для регулярних пасажирських перевезень для пасажира є квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Згідно зі статтею 41 Закону України № 2344-ІІІ пасажир зобов`язаний мати при собі квиток на проїзд, на перевезення багажу, за наявності права пільгового проїзду - відповідне посвідчення чи довідку, на підставі якої надається пільга, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - зареєструвати електронний квиток.

Частиною другою статті 42 Закону України № 2344-ІІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, - з моменту посадки в автобус.

Таким чином, Законом України № 2344-ІІІ встановлено право пасажира, який користується пільгами на транспорті, безпосередньо скористатися пільговим проїздом, пред`явивши водієві автобусу посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до статті 1 Закону України № 2344-ІІІ автостанція - споруда або комплекс будівель, споруд, стоянок та під`їздів для прийняття, відправлення, управління рухом автобусів та обслуговування пасажирів; автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з частиною третьою статті 32 Закону України № 2344-ІІІ власники автостанцій зобов`язані укласти договір з автомобільним перевізником, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, тільки за наявності в нього договору із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування про організацію перевезення на автобусних маршрутах загального користування чи дозволу органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на обслуговування маршрутів загального користування, що пролягають через цю автостанцію.

Предметом укладеного ПрАТ «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» з перевізником ДП «Техавтосервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс» договору № 02 про надання послуг автостанціями ПАТ «ЧОПАС 17499» є надання підприємством за дорученням перевізника за винагороду на території своїх автостанцій комплексу обов`язкових послуг, пов`язаних з організацією прибуття і відправлення автобусів, інформуванням водіїв щодо умов дорожнього руху, а також інші послуги відповідно до вимог Закону України № 2344-ІІІ і Правил № 176.

Згідно з пунктом 2.1.2 вказаного договору ПрАТ «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» зобов`язане проводити своєчасний попередній і поточний продаж квитків пасажирам на автобуси, що відправляються від автостанцій, та надавати інші послуги, пов`язані з їх проїздом автобусними маршрутами загального користування.

Ураховуючи положення статті 42 Закону України № 2344-ІІІ, яка регулює договори щодо перевезення пасажирів, діяльність автостанцій з продажу квитків підпадає під правове регулювання посередницької діяльності.

Правове регулювання посередницької діяльності визначене статтями 243, 1003 ЦК України, відповідно до яких комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Автомобільний пасажирський перевізник вправі встановлювати автостанції як його комерційному агенту обсяги здійснення угод - продажу квитків. При цьому, зазначена діяльність не є монопольною у розумінні статті 299 ГК України, оскільки відповідно до пункту 115 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту перевізники відповідно до укладених договорів здійснюють продаж квитків через автостанції, агентства з продажу квитків та/або самостійно.

Отже, кількість комерційних посередників перевізника є необмеженою, а чинне законодавство заборон щодо встановлення перевізниками обсягів продажу квитків автостанціями не містить.

Суди попередніх інстанцій встановивши, що позивач як учасник бойових дій має право на безоплатний проїзд, не врахували те, що вина ПрАТ «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» у порушенні прав позивача відсутня, оскільки відповідач не є автомобільним перевізником і не здійснює перевезень, а виступає в якості посередника між пасажиром і перевізником, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Вимоги до перевізника позивач не заявляв.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10 жовтня 2018 року в справі № 219/5142/16-ц, від 24 жовтня 2018 року в справі № 296/5099/16-ц та від 12 грудня 2018 року в справі № 728/2783/16-ц.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції в незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» задовольнити.

Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 січня 2023 року у незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 липня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов