Ухвала

від 24.10.2024 по справі 607/12108/24

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

607/12108/24

1-кп-2254/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 ,

захисників обвинувачених ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 290, ч. 1 ст. 366 КК України

В С Т А Н О В И В:

Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 перебуває на стадії підготовчого розгляду.

Від прокурора надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому, заперечував проти продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу та просив змінити його на домашній арешт, посилаючись на те, що підозра необгрунтована, а ризики, зазначені прокурором, відсутні.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу та просив змінити його на домашній арешт.

Обвинувачений підтримав думку захисників.

Вирішуючи питання стосовно продовження чи зміни міри запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 суд виходить з наступного.

ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні, зокрема, особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі.

Статтею 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зазначається, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, зокрема, характер та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення.

Відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинене кримінальне правопорушення, тобто, чим більш сувора санкція передбачена за кримінальне правопорушення, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.

Також, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув?язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв?язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.

Так, суд вважає, що ризики, визначені ухвалою про застосування запобіжного заходу, наразі лишаються дійсними та триваючими, зокрема, ризик переховування від суду та впливу на свідків, з метою зміни їх показань.

Виходячи з цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає необхідним з урахуванням часу надходження обвинувального акту до суду, продовжити строк дії застосованого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до 20.12.2024.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Отже, задовольняючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне зменшити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави, відповідно до п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України, та визначити її у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.

При визначені розміру застави, суд враховує конкретні обставини інкримінованих діянь, тяжкість кримінальних правопорушень, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, відомості, які характеризують особу обвинуваченого.

Застосований до обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості ще не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості інкримінованих діянь, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленням від суду, стан його здоров`я на даний час не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309 Кримінального процесуального кодексу України

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - задовольнити.

Міру запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовживши строк дії цього запобіжного заходу до 20.12.2024 включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави як альтернативний запобіжний захід.

Визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р UA128201720355259002001012089;

МФО (код банку) 820172;

Одержувач ТУ ДСАУ в АДРЕСА_1 ;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

Банк одержувача Державна казначейська служба України м. Київ.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це усно і письмово прокурора та суддю Печерського районного суду м. Києва.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1