Ухвала

від 06.12.2024 по справі 741/2357/24

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 741/2357/24

Провадження № 2-ві/741/3/24

У Х В А Л А

м. Носівка 06 грудня 2024 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Крупини Анатолія Олександровича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Носівської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку,

встановив:

21 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Носівської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 листопада 2024 року визначено головуючого суддю Крупину А.О.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області Крупини А.О. від 26 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів із дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

27 листопада 2024 року ОСОБА_1 подала до суду клопотання про відвід судді Крупини А.О., яке мотивувала тим, що суддя необ`єктивний та справу не розглядає згідно додатків, поданих у заяві від 21 листопада 2024 року, яка містить 22 листки-додатки. Суддя не враховує військовий стан в Україні, Чернігівській області та криє злочин, кримінал у м. Носівка.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області Крупини А.О. від 29 листопада 2024 року визнано необґрунтованим клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Крупини Анатолія Олександровича.

Клопотання про відвід судді Крупини А.О. разом з матеріалами цивільної справи передано до канцелярії суду для визначення судді, уповноваженого на його розгляд у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Розпорядженням керівника апарату суду від 05 грудня 2024 року було призначено повторний авторозподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 грудня 2024 року заява про відвід була передана судді Киреєву О.В.

Відповідно до частини 8 статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд проводить судове засідання без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши заяву про відвід, суд приходить до наступного.

Так зокрема ст. 36 цього Кодексу визначено, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до вимог ст. 36, 37 ЦПК України встановлено перелік підстав для відводу судді, що виключають участь судді в розгляді справи, зокрема, в тому числі, якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Також, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein ), п. 43).

У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України",заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п. 97).

Тобто, якщо говорити у ракурсі безсторонності суду, то слід ураховувати те, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді (рішення ЄСПЛ від 23.06.1981 у справі «Ле Комт (Le Compte), Ван Левен (Van Leuven) и Де Мейер (De Meyere) проти Бельгії»), як наслідок таку презумпцію спростувати досить складно, адже критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості.

Тобто, об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішнiй вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

ОСОБА_1 не надано доказів та не було обґрунтовано підстави та обставини, які б піддавали сумніву об`єктивність і неупередженість судді, якому заявлено відвід.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді є необґрунтованою, підстав, визначених ст. 36 ЦПК України, не містить та ґрунтується лише на припущеннях, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.36, 37, 40, 353 ЦПК України, суд, -

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Крупини Анатолія Олександровича.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Киреєв