Ухвала

від 10.01.2025 по справі 741/2357/24

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер № 741/2357/24

Номер провадження 2/741/186/25

УХВАЛА

іменем України

10 січня 2025 року м. Носівка

СуддяНосівського районного суду Чернігівської області Крупина А.О., розглянувши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів ОСОБА_1 до Носівської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

21 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Носівського районного суду Чернігівської області із позовною заявою до Носівської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, у якій просить суд визначити додатковий строк на прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 26 листопада 2024 року заяву залишено без руху та надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати десяти днів із дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.

Так, частиною 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

У абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У листі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296-1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Згідно зі ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Подана ОСОБА_1 позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.

Так, ОСОБА_1 не конкретно викладено зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, не викладено обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги; не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини; не зазначено щодо наявності у неї або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; не наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; не викладено підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

ОСОБА_1 просить суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , однак не вказує, строк якою тривалістю їй потрібен, не додає до позовної заяви копії свідоцтва про смерть батька.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

Засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI.

Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону № 3674-VI.

Вимога про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є вимогою немайнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору, який повинен бути сплачений за подання вищевказаної позовної заяви, повинен становити 1211,20 грн, і саме цю суму судового збору ОСОБА_1 необхідно було сплатити.

Однак, ОСОБА_1 не додано до заяви квитанції про сплату судового збору або ж документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Указані позивачем підстави для несплати судового збору, такі як дія воєнного стану в Україні та відсутність трудової діяльності в Україні з 2022 року, не є підставами для пільг зі сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Також згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб із дотриманням вимог ст. 95 ЦПК України.

Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до п. 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації" відмітка про засвідчення копії документів складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ч. 1 ст. 177 ЦПК України, оскільки до позовної заяви додано копії документів, які жодним чином не засвідчені.

Відповідно до розписки, даної особисто ОСОБА_1 , вона отримала копію ухвали від 26 листопада 2024 року про залишення її позовної заяви без руху 27 листопада 2024 року.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 06 грудня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Крупини А.О.

Станом на 10 січня 2025 року заявником у визначений в ухвалі строк не усунуто недоліки позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ураховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що повернення позовної заяви відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до правосуддя (оскільки після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із указаним позовом), уважаю за необхідне заяву ОСОБА_1 визнати неподаною та повернути позивачеві у зв`язку з тим, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. ст. 185, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Носівської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини уважати неподаною та повернути позивачеві разом із доданими до неї документами.

Копію позовної заяви залишити в суді.

Ухвала суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Носівський районний суд Чернігівської області протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Суддя Анатолій КРУПИНА