Постанова

від 06.12.2024 по справі 331/5184/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 06.12.2024 Справа № 331/5184/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №331/5184/24 Головуючий у першій інстанції: Світлицька В.М.

Провадження № 22-ц/807/2288/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Кухаря С.В.,

Трофимової Д.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізького національного університету про відновлення становища, що існувало до порушення, поновлення на навчанні та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И ЛА:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до Запорізького національного університету про відновлення становища, що існувало до порушення, поновлення на навчанні та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.08.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя 21 жовтня 2024 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом неповно з`ясовані всі обставини справи, та посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що згідно з частиною 3 статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першоїстатті 368 ЦПК Україниу суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті369 цього Кодексу.

За положенням ч.2ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в п. 6 частини першоїстатті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7ЦПКУкраїни розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В силу вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанціїв межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.08.2024 року була залишена без руху позовна заява позивача, оскільки подана з порушенням ст.185ЦПК України.

Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення позовної заяви суд першої інстанції виходив з того, що заявником не усунуто недоліки зазначені в ухвалі судді від 26.08.2024 року.

Колегія суддів не погоджується з зазначеним рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з довідки про доставку електронного документу Ухвала про залишення позовної заяви без руху від 26.08.2024 року по справі №331/5184/24 надіслана одержувачу ОСОБА_1 в її електронний кабінет 14.10.2024 року об 19:19:52.

Відповідно до частини 6 статті 272 ЦПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, ухвала про залишення позовної заяви без руху від 26.08.2024 року вважається врученою позивачці 15.10.2024 року, а п`ятиденний строк наданий судом для усунення недоліків починається з 16.10.2024 року, тобто останнім днем для подання заяви про усунення недоліків є 20.10.2024 року.

Проте, 20.10.2024 року припадає на вихідний день тижня неділю.

Відповідно до частини 3 статті 124 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином останній днем для подання заяви про усунення недоліків є 21.10.2024 року.

Відповідно до частини 5 статті 124 ЦПК України останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Постановляючи ухвалу про визнання позовної заяви визнано та її повернення заявнику судом першої інстанції не враховано зазначені норми процесуального права.

Конституційний Суд України у Рішенні №9-зп від 25 грудня 1997 року зазначив, що частина першастатті 55 Конституції Українимістить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим закономвимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно достатті 64 Конституції України не може бути обмежене. Таким чином, положення частини першоїстатті 55 Конституції Українизакріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина.

Відповідно доРішення Конституційного Суду України № 6-зп від 25 листопада 1997 рокуГоловним обов`язком держави, згідно зістаттею 3 Конституції України, є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується (стаття 8 Конституції України).

Так, у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, заява №4451/70, пункти 28-36) Європейським судом з прав людини було визначено, що право на доступ до суду є одним з аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. У цій справі Суд визнав право на доступ до суду як невід`ємний аспект гарантій, закріплених у статті 6, пославшись на принципи верховенства права та недопущення свавілля, покладені в основу більшості положень Конвенції. Разом з тим, право на доступ до суду повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (рішення у справі "Беллє проти Франції" (Bellet v. France), заява № 13343/87, пункт 36). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд (рішення у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany ), [ВП] заява № 42527/98, пункт 45 та рішення у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Лупені та інші проти Румунії", (Lupeni Greek Catholic Parish and others v. Romania), [ВП] заява № 76943/11, пункти 84, 86).

При цьому колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 «Про верховенство права» (Venice Commission: the Rule of Law; прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року (далі - Доповідь Венеціанської комісії).

В пункті 37 Доповіді Венеціанської комісії вказано, що верховенство права включає в себе вісім «інгредієнтів: (1) доступність закону (в тому значенні, що закон має бути зрозумілим, чітким та передбачуваним); (2) питання юридичних прав мають бути вирішені нормами права, а не на основі дискреції; (3) рівність перед законом; (4) влада має здійснюватися у правомірний, справедливий та розумний спосіб; (5) права людини мають бути захищені; (6) мають бути забезпечені засоби для розв`язання спорів без надмірних матеріальних витрат чи надмірної тривалості; (7) суд має бути справедливим; (8) дотримання державою як її міжнародноправових обов`язків, так і тих, що обумовлені національним правом.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено передчасний висновок, щодо визнання неподаною та повернення позовної заяви.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 21 жовтня 2024 року та є підставами її скасування і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2024 року у цій справі скасувати, направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06 грудня 2024 року.

Головуючий

Судді: