Постанова

від 03.12.2024 по справі 921/419/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2024 р. Справа №921/419/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддів Матущак О.І.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Процевич Р.Б.

розглянувшиапеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"ЕКСПЕРТ ПРОЕКТ ПЛЮС" б/н від 25.10.2024 (вх. № ЗАГС 01-

05/3034/24 від 25.10.2024)

на рішенняГосподарського суду Тернопільської області від 02.10.2024 (суддя Андрусик Н.О., повний тест рішення складено та підписано 08.10.2024)

у справі № 921/419/24

за позовом: Приватного підприємства "ТЕРНОБУДТЕХЕКСПЕРТ" (надалі ПП "ТЕРНОБУДТЕХЕКСПЕРТ"), м.Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПЕРТ ПРОЕКТ ПЛЮС"</a> (надалі ТзОВ "ЕКСПЕРТ ПРОЕКТ ПЛЮС"), м.Тернопіль

про: стягнення 311 187,17 грн.,

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ПП "ТЕРНОБУДТЕХЕКСПЕРТ" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ТзОВ "ЕКСПЕРТ ПРОЕКТ ПЛЮС" про стягнення 311 187,17 грн., з яких: 219 363,00 грн. вартість проведених експертиз робочих проектів, 76 475,59 грн. інфляційних нарахувань та 15 348,58 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договорів, укладених між сторонами на виконання експертизи по робочому проекту, в частині оплати виконаних позивачем послуг у строки, визначені умовами зазначених договорів.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.10.2024 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПЕРТ ПРОЕКТ ПЛЮС"</a> на користь Приватного підприємства "ТЕРНОБУДТЕХЕКСПЕРТ" - 219 363,00 грн. основного боргу, 76 475,59 грн. інфляційних втрат, 15 348,58 грн. 3% річних та 4 667,80 грн. в повернення сплаченого судового збору.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що 05.11.2021, 22.11.2021, 29.11.2021, 30.11.2021, 08.12.2021, 10.12.2021, 24.12.2021 та 30.12.2021 між ПП "ТЕРНОБУДТЕХЕКСПЕРТ" (Виконавець) та ТзОВ "ЕКСПЕРТ ПРОЕКТ ПЛЮС" (Замовник) укладено договори №428/10-21, №445/11-21, №446/11-21, №447/11-21, №448/11-21, №449/11-21, №455/11-21, №461/11-21, №482/11-21, №483/11-21, №484/11-21, №487/11-21, №488/11-21, №492/11-21, №504/12-21, №521/12-21, №530/12-21, №531/12-21, №532/12-21, №533/12-21, №534/12-21, №535/12-21 про надання послуг, згідно з якими Замовник доручив, а Виконавець зобов`язався в двотижневий термін, у відповідності до умов договорів провести експертизу проектно-кошторисної документації по робочих проектах. Виконавець свої договірні зобов`язання виконав в повному обсязі, про що свідчать акти здачі-прийому виконаних робіт на загальну суму 219 363,00 грн., у яких є покликання на договори. Дані акти підписані повноважними особами сторін, зауважень чи інших застережень щодо якості виконаних робіт чи ціни послуги матеріали справи не містять. Водночас, доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати наданих послуг на суму 219 363,00 грн. матеріали справи не містять. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є правомірними, документально підтвердженими первинними документами та підлягають задоволенню. Крім того, перевіривши розрахунки нарахування 3% річних в сумі 15 348,58 грн. та інфляційних втрат в розмірі 76 475,59 грн., врахувавши період їх нарахування, суд встановив, що такі проведено правильно, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТзОВ "ЕКСПЕРТ ПРОЕКТ ПЛЮС" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПП "ТЕРНОБУДТЕХЕКСПЕРТ" відмовити повністю.

Скаржник вважає оскаржуване рішення прийнятим при неповному з`ясуванні всіх обставин справи, при невідповідності висновків обставинам справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що суд не врахував того, що 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан, дія якого продовжується і на теперішній час. Листом від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням /обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Водночас, при укладенні договору сторонам не було відомо про зазначені обставини, та не могли бути враховані негативні наслідки, які ці обставини спричинили. При цьому, скаржник зауважує, що відповідачем вже здійснювались оплати по договорах позивачу, що свідчить про добросовісну поведінку відповідача. На переконання скаржника, нарахування штрафних санкцій під час дії форс-мажорних обставин є неправомірним.

ПП "ТЕРНОБУДТЕХЕКСПЕРТ" у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним, прийнятим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Зокрема, вважає безпідставними покликання скаржника на Указ президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено воєнний стан, дія якого продовжується і на теперішній час та на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1, оскільки усі договори за якими було судом стягнуто заборгованість, укладені у 2021 році і обов`язок у відповідача оплатити надані послуги виник саме у цей період, тобто, до введення воєнного стану. Крім того, позивач наголошує, що твердження скаржника (відповідача), що ним вже здійснювалася оплата за договорами є надуманим і не відповідають дійсності, оскільки на підтвердження своїх доводів скаржником не подано жодних доказів. Просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.10.2024 у справі № 921/419/24 залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ "ЕКСПЕРТ ПРОЕКТ ПЛЮС" - без задоволення.

Сторони не забезпечили участі уповноваженених представників в судове засідання, причин неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних листів, складеними відповідальним працівником Західного апеляційного господарського суду.

Згідно з положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Враховуючи практику Верховного Суду та Європейського Суду з прав людини з даного питання, й те, що явка сторін у справі не визнавалася судом обов`язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто при відсутності сторін у справі.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСПЕРТ ПРОЕКТ ПЛЮС" (Замовник) та Приватним підприємством "ТЕРНОБУДТЕХЕКСПЕРТ" (Виконавець) укладено договори на виконання експертизи по робочому проекту, а саме: №428/10-21 від 27.10.2021; №445/11-21 від 03.11.2021; №446/11-21 від 03.11.2021; №447/11-21 від 03.11.2021; №448/11-21 від 03.11.2021; №449/11-21 від 03.11.2021; №455/11-21 від 09.11.2021; №461/11-21 від 12.11.2021; №482/11-21 від 23.11.2021; №483/11-21 від 23.11.2021; №484/11-21 від 23.11.2021; №487/11-21 від 25.11.2021; №488/11-21 від 25.11.2021; №492/11-21 від 29.11.2021; №504/12-21 від 06.12.2021; №521/12-212 від 20.12.2021; №530/12-21 від 24.12.2021; №531/12-21 від 24.12.2021; №532/12-21 від 24.12.2021; №533/12-21 від 24.12.2021; №534/12-21 від 24.12.2021 та №535/12-21 від 24.12.2021. Умови даних договорів є ідентичними за своїм змістом, які передбачають виконання Виконавцем за дорученням Замовника проведення експертиз проектно-кошторисної документації по робочих проектах (пункт 1.1 договорів).

Відповідно до пункту 2.2 договорів Замовник зобов`язався прийняти послуги та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цими договорами та чинним в Україні законодавством, а Виконавець зобов`язався, в обумовлений в договорах термін якісно та в повному обсязі провести експертизу проектів будівництва (п. 2.3 договорів).

Згідно з п. 2.4 договорів Виконавець зобов`язався надати Замовнику належним чином оформлений звіт відповідно до "Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи", який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №560 від 11.05.2011.

Пунктом 3.1 договорів сторони погодили, що вартість проведення експертиз визначається у відповідності до ДСТУ Б Д. 1.1.-7:2013.

Пунктом 3.2 договорів передбачено, що Замовник у термін, що не перевищує 5 календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт, зобов`язується здійснити на користь Виконавця оплату у розмірі 100% вартості виконаних робіт за цими договорами . Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця (п 3.3 договорів).

У випадку порушення зобов`язань, що виникає з договору(-ів), винна сторона несе відповідальність, визначену чинним в Україні законодавством (п 4.1 договорів).

Договори набувають чинності з моменту їх підписання і діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цими договорами (п. 6.1 договорів).

На виконання умов вказаних договорів у період з 05.11.2021 по 30.12.2021 Виконавцем за замовленням Замовника виконано роботи по проведенню експертиз проектно-кошторисних документацій по робочих проектах на загальну суму 236 936,00грн.

Виконання Виконавцем та прийняття Замовником відповідних послуг на загальну суму 236 936,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів здачі-прийому виконаних робіт, які підписані повноважними представниками сторін без зауважень чи інших застережень, а їх підписи скріплено печатками юридичних осіб.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач взятих на себе договірних зобов`язань в частині здійснення повної та своєчасної оплати отриманих послуг не виконав.

15.11.2023 позивачем надіслано відповідачу претензію №01-59-11-23 про сплату заборгованості за укладеними договорами та нарахованих штрафних санкцій за прострочення оплати виконаних робіт, однак, така відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Наведені обставини сталт підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 219 363,00 грн. вартості проведених експертиз робочих проектів та нарахованих на суму заборгованості 76 475,59 грн. інфляційних втрат і 15 348,58 грн. - 3 % річних.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з такого.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суди першої та апеляційної інстанції встановили, між сторонами виникли правовідносини на підставі укладених договорів від 05.11.2021, 22.11.2021, 29.11.2021, 30.11.2021, 08.12.2021, 10.12.2021, 24.12.2021 та 30.12.2021 на виконання експертизи по робочому проекту: №428/10-21; №445/11-21; №446/11-21; №447/11-21; №448/11-21; №449/11-21; №455/11-21; №461/11-21; №482/11-21; №483/11-21; №484/11-21; №487/11-21; №488/11-21; №492/11-21; №504/12-21; №521/12-21; №530/12-21; №531/12-21; №532/12-21; №533/12-21; №534/12-21; №535/12-21.

Згідно з вказаними договорами, умови яких є ідентичними за своїм змістом, ТзОВ "ЕКСПЕРТ ПРОЕКТ ПЛЮС" (Замовник) доручив, а ПП "ТЕРНОБУДТЕХЕКСПЕРТ" (Виконавець) зобов`язався в двотижневий термін, у відповідності до умов договорів провести експертизу проектно-кошторисної документації по робочих проектах.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ст. 901 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 905 ЦК України).

Як зазначалось вище, пунктом 3.2 договорів сторони погодили, що Замовник у термін, що не перевищує 5 календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт, зобов`язується здійснити на користь Виконавця оплату у розмірі 100% вартості виконаних робіт за цими договорами . Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця (п 3.3 договорів).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Матеріалами даної господарської справи підтверджено, що Виконавцем свої договірні зобов`язання виконано в повному обсязі, про що свідчать акти здачі-прийому виконаних робіт на загальну суму 219 363,00грн, які містять посилання на договори, підписані повноважними представниками сторін, а їх підписи скріплено печатками юридичних осіб (а.с. 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80). Зауважень чи інших застережень щодо якості виконаних робіт чи ціни послуги матеріали справи не містять.

Факт отримання відповідачем послуг на вказану суму підтверджено первинними документами, які оформлені належним чином і це не заперечується відповідачем у справі.

Водночас відповідач договірних зобов`язань щодо оплати наданих позивачем послуг не виконав, у встановлені договорами строки вартість наданих послуг не оплатив, такі докази в матеріалах справи відсутні.

Підсумовуючи усе вищенаведене, колегія суддів констатує наявність правових підстав для задоволення позовної вимог про стягнення з відповідача 219 363,00 грн. вартості проведених експертиз робочих проектів, передбачених умовами укладених між сторонами договорів.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що відповідач договірних зобов`язань щодо оплати наданих позивачем послуг у встановлені договорами строки не виконав.

Статтею 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми права, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 76 475,59 грн. та 3 % річних в розмірі 15 348,58 грн.

За змістом цієї норми, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), в якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Місцевий господарський суд, перевіривши методику та правильність розрахунків позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, врахувавши встановлений факт невиконання відповідачем зобов`язань щодо проведення остаточного розрахунку за надані послуги по проведенню експертиз робочих проектів на суму 219 363,00 грн., строки оплати яких закінчилися відповідно до умов договорів 10.11.2021; 29.11.2021; 06.12.2021; 13.12.2021; 15.12.2021; 29.12.2021; 04.01.2022 (п.3.1 договорів), перевіривши вказані у розрахунках позивача суми прострочених зобов`язань, період їх нарахування, дійшов правильного висновку, що заявлені до стягнення 76 475,59 грн. інфляційних втрат та 15 348,58 грн. - 3% річних є обґрунтованими та документально підтвердженими.

Щодо тверджень скаржника про неправомірність нарахування штрафних санкцій під час дії форс-мажорних обставин (введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, дія якого продовжується і на теперішній час) та покликань на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1, колегія суддів зазначає таке.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо).

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним (п. 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1 ст. 617 ІДК України).

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути прпчинно-наслідковий зв`язок. Тобто, неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови звільнення від відповідальності судам необхідно встановити, які саме зобов`язання зa договором були порушені/невиконані та причину такого невиконання.

Отож, колегія суддів зазначає, що усі договори на виконання експертизи по робочому проєкту були укладені сторонами у 2021 році і обов`язок у відповідача оплатити надані послуги виник саме у цей період, тобто, до введення воєнного стану.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, і при їх виникненні сторона, яка покликається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21.

Отже, сам факт введення воєнного стану не може вважатись належною правовою підставою для не виконання зобов`язань. Обставини, які виникли у зв`язку з війною мають безпосередньо впливати на можливість контрагента виконати свій обов`язок, тобто, сторона, яка покликається на вказану обставину повинна довести зв`язок між неможливістю виконання рішення та військовими діями.

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.10.2024 у справі №921/419/24.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст.ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПЕРТ ПРОЕКТ ПЛЮС"</a> залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.10.2024 у справі № 921/419/24 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий-суддяН.М. Кравчук

Судді О.І. Матущак

О.С. Скрипчук