Ухвала

від 05.12.2024 по справі 916/887/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

05 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/887/23(916/2996/23)Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.

розглянувши апеляційну скаргу уповноваженої особи учасників Товариства з обмеженою відповідальністю БОНПАССАЖ ГРУП адвоката Лапіна Кирила Анатолійовича

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 (складено та підписано 26.02.2024, суддя Найфлейш В.Д.)

у справі №916/887/23(916/2996/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БОНПАССАЖ ГРУП

до Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк

про стягнення 1 400 000 грн

ВСТАНОВИВ

У березні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНПАССАЖ ГРУП".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.04.2023, зокрема, відкрито провадження у справі №916/887/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНПАССАЖ ГРУП".

13.07.2023 до суду першої інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНПАССАЖ ГРУП" в межах справи про банкрутство №916/887/23 надійшла позовна заява до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення лізингових платежів у розмірі 1400000 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.08.2023 прийнято вищенаведену позовну заяву до розгляду в межах провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНПАССАЖ ГРУП" та присвоєно справі за вказаним позовом №916/887/23(916/2996/23).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 у справі №916/887/23(916/2996/23) у задоволенні позову відмовлено.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга уповноваженої особи учасників Товариства з обмеженою відповідальністю БОНПАССАЖ ГРУП адвоката Лапіна Кирила Анатолійовича на вищевказане рішення суду.

Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження названого рішення.

В обґрунтування заявленого клопотання скаржник посилається на те, що на момент ухвалення оскаржуваного рішення він не набув статуту учасника провадження. Такий статут набуто ним лише 14.05.2024, з моменту винесення судом першої інстанції ухвали про залучення адвоката Лапіна Кирила Анатолійовича в якості уповноваженої особи засновника Товариства з обмеженою відповідальністю БОНПАССАЖ ГРУП та саме з цього моменту останній набув, зокрема право на апеляційне оскарження.

Однак, як зазначає скаржник, станом на 14.05.2024, судом апеляційної інстанції вже було відкрито апеляційне провадження на оскаржуване рішення за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю БОНПАССАЖ ГРУП, а тому подавати ідентичну апеляційну скаргу щодо одного і того самого рішення уповноважена особа не мала права, але при цьому останньою надавались пояснення, заяви та клопотання щодо такої апеляційної скарги.

Апелянт також наголошує на тому, що саме у постанові Верховного Суду від 16.10.2014 по цій справі, суд касаційної інстанції зазначив, що залучення уповноваженої особи до участі у справі не є достатніми підставами для апеляційного чи касаційного оскарження, а необхідно додатково довести наявність правового зв`язку між оскаржуваним рішенням та порушенням майнових інтересів такої особи. Далі за текстом постанови Верховним Судом чітко встановлено такий зв`язок між рішенням суду першої інстанції від 13.02.2024 у цій справі та майновими інтересами скаржника.

Саме на підставі цього, як стверджує апелянт, Верховним Судом зазначено, що уповноважена особа має законне право і на даний момент може звернутися до апеляційного суду зі скаргою на рішення суду від 13.02.2024, адже є чіткий зв`язок між рішенням та інтересами такої особи, але при цьому уповноважена особа повинна зазначити та описати обставини пропуску строку на апеляційне оскарження.

На переконання скаржника, саме з моменту ознайомлення з даною постановою Верховного Суду (18.10.2024 дата отримання даної постанови по картці руху документу), представник уповноваженої особи засновників, адвокат Лапіна К.А., побачив чіткий дозвіл на нову вказівку щодо можливість звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою, тим паче Верховним Судом чітко зазначено про зв`язок між рішенням суду першої інстанції від 13.02.2024 у цій справі та майновими інтересами учасників (єдиного учасника) ТОВ "Бонпассаж Груп", що дає право на подання апеляційної скарги з поновленням пропущеного строку.

Апелянт вважає, що факт прийняття такого рішення Верховним Судом та ознайомлення уповноваженої особи з новими вказівками Верховного Суду від 16.10.2024 щодо права такої особи на подання апеляційної скарги є поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з метою захисту законних прав та інтересів представника уповноваженої особи засновників ТОВ «БОНПАССАЖ ГРУП», адвоката Лапіна К.А., адже до моменту винесення такого рішення, уповноважена особа діяла відповідно до практики Верховного Суду. Саме в постанові від 16.10.2024 суд спростував те, що необхідна відповідна ухвала про залучення уповноваженої особи у справу про банкрутство, ключовим є саме встановлення чіткого зв`язку між оскаржуваним рішенням та майновими інтересами такої особи. Так як в цій постанові Верховного Суду від 16.10.2024 чітко встановлений такий зв`язок та акцентовано увагу Верховним Судом, що саме цей факт є ключовим для подання апеляційної скарги, апелянт вважає, що це і є поважною причиною для поновлення строку та захисту порушених майнових інтересів скаржника.

Ознайомившись з наявними матеріалами справи та поданими матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 13.02.2024, повний текст складено та підписано 26.02.2024.

В свою чергу, апеляційна скарга була подана до суду апеляційної інстанції лише 04.11.2024.

Тобто скаржником був пропущений строк звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 у цій справі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Мушта проти України зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вирішуючи питання щодо поважності пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024, з огляду на підстави наведені апелянтом, зазначає наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, у липні 2023 Товариство з обмеженою відповідальністю БОНПАССАЖ ГРУП від імені якого діяв адвокат Лапін К.А. звернувся, в межах справи про банкрутство даного товариства, до Господарського суду Одеської області із позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення лізингових платежів у розмірі 1400000 грн (т.1, а.с. 1-16).

Також, протягом розгляду цієї справи у суді першої інстанції, адвокат Лапін К.А. здійснював представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю БОНПАССАЖ ГРУП, зокрема подавав пояснення (т.1, а.с. 106-120), додаткові пояснення (т.4, а.с. 122-132), приймав участь у судових засіданнях (т.1, а.с. 159-165).

Адвокат Лапін К.А. також був присутнім у судовому засіданні Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 під час якого прийнято оскаржуване рішення.

Вподальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю БОНПАССАЖ ГРУП від імені якого діяв адвокат Лапін К.А. звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 у цій справі.

Наведене, відповідно, свідчить про те, що адвокат Лапін К.А. був достеменно обізнаний, як про розгляд даної справи у суді першої інстанції, так й про прийняття оскаржуваного рішення.

Дійсно, як вбачається із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 у межах справи про банкрутство №916/887/23 залучено адвоката Лапіна Кирила Анатолійовича в якості уповноваженої особи учасників Товариства з обмеженою відповідальністю БОНПАССАЖ ГРУП.

Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, будучи достеменно обізнаним про прийняття оскаржуваного рішення, уповноважена особа учасників Товариства з обмеженою відповідальністю БОНПАССАЖ ГРУП адвокат Лапін К.А., не був позбавлений об`єктивної можливості своєчасно звернутись з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції по цій справі, як після прийняття оскаржуваного рішення, так й після 14.05.2024, тобто після набуття статусу учасника провадження.

Однак, своїм правом на апеляційне оскарження уповноважена особа учасників Товариства з обмеженою відповідальністю БОНПАССАЖ ГРУП адвокат Лапін К.А. скористався лише 04.11.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що він був позбавлений можливості на звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 по цій справі, зокрема у зв`язку з поданням такої апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю БОНПАССАЖ ГРУП, з огляду на таке.

За приписами ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Згідно з ст. 1 КУзПБ уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - особа, уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу. Учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Статтею 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

У відповідності до ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

З огляду на наведені законодавчі приписи, уповноважена особа учасників товариства та саме товариство є окремими, самостійними учасниками провадження у справі, які наділені відповідними правами та обов`язками та не залежать одна від одної. При цьому, приписи чинного процесуального законодавства не обмежують право однієї особи на звернення з апеляційною скаргою, вне залежності від подання скарги на те саме рішення іншою особою. Тобто уповноважена особа учасників Товариства з обмеженою відповідальністю БОНПАССАЖ ГРУП адвокат Лапін К.А. міг реалізували своє передбачене чинним законодавством право на апеляційне оскарження, вне залежності від розгляду апеляційної скарги на рішення суду поданої іншою особою.

Відтак, звернення ТОВ БОНПАССАЖ ГРУП, як окремого учасника справи, з апеляційною скаргою на рішення суду, жодним чином не позбавляло апелянта, як іншого учасника провадження по справі, звернутись з самостійною апеляційною скаргою на таке рішення.

А тому, колегія суддів не вбачає жодних об`єктивних перешкод у реалізації уповноваженою особою учасників Товариства з обмеженою відповідальністю БОНПАССАЖ ГРУП адвокатом Лапіним К.А. свого права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справи у законодавчо визначені строки.

Щодо посилання апелянта на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.10.2024 по цій справі, колегія суддів зазначає таке.

Так за результатами касаційного перегляду ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі № 916/887/23(916/2996/23), якою було закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНПАССАЖ ГРУП" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 у цій справі, Верховний Суд залишив таку ухвалу без змін.

При цьому, Верховний Суд зазначив, що закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Бонпассаж Груп" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 у цій справі не позбавляє права ліквідатора боржника (у порядку самопредставництва чи з уповноваженням представника на договірних умовах) оскаржити таке рішення в апеляційному порядку із відповідним обґрунтуванням поважності причин пропуску процесуального строку на таке оскарження. Аналогічно із обґрунтуванням поважності причин пропуску процесуального строку на оскарження цього рішення не позбавлена права звернутись із апеляційною скаргою також уповноважена особа учасників ТОВ "Бонпассаж Груп" із одночасним доведенням у апеляційній скарзі наявності правового зв`язку між оскаржуваним рішенням та порушенням її майнових інтересів.

Відтак, Верховний Суд виснував, що уповноважена особа учасників ТОВ "Бонпассаж Груп" дійсно, у разі доведенням у апеляційній скарзі наявності правового зв`язку між оскаржуваним рішенням та порушенням її майнових інтересів, не позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду прийнятого у цій справі.

Разом з цим, касаційним господарським судом зазначено, що таке звернення повинно відбуватись із обґрунтуванням поважності причин пропуску процесуального строку на оскарження цього рішення.

Однак, враховуючи вище встановлені обставини, колегія суддів вважає, що апелянтом не обґрунтовано поважності причин пропуску процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 по цій справі, оскільки будучи достеменно обізнаним про прийняття оскаржуваного рішення, скаржник не був позбавлений можливості реалізувати своє право на апеляційне оскарження у законодавчо визначені строки.

При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що подання ТОВ "Бонпассаж Груп" апеляційної скарги на це саме рішення, жодним чином не перешкоджало зверненню апелянта з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 з моменту, як йому стало відомо про його наявність.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 ГПК України).

За змістом положень ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Однак, звертаючись із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, уповноважена особа учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонпассаж Груп" - адвокат Лапін К.А. жодним чином не обґрунтовував, із посилання на відповідні докази, об`єктивну неможливість звернення з апеляційною скаргою одразу після того, як йому стало відомо про наявність оскаржуваного рішення.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з незалежних від скаржника обставин унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, а також процесуальних строків її подання.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Case of Union Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) заява № 11681/85).

Вищенаведені обставини у сукупності свідчать про те, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки апелянт об`єктивно не був позбавлений можливості своєчасно звернутись з апеляційною скаргою.

Згідно з ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

З врахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків, а саме апелянту необхідно вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 по справі №916/887/23(916/2996/23).

Керуючись ст. 174, ст. 234, ст. 258, ст. 259, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи учасників Товариства з обмеженою відповідальністю БОНПАССАЖ ГРУП адвоката Лапіна Кирила Анатолійовича на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 по справі №916/887/23(916/2996/23) залишити без руху.

Уповноваженій особі учасників Товариства з обмеженою відповідальністю БОНПАССАЖ ГРУП адвокату Лапіну Кирилу Анатолійовичу усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 по справі №916/887/23(916/2996/23), протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Повідомити Уповноваженій особі учасників Товариства з обмеженою відповідальністю БОНПАССАЖ ГРУП адвокату Лапіну Кирилу Анатолійовичу, що при невиконанні вимог даної ухвали, судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Принцевська Н.М.

Суддя Філінюк І.Г.