Ухвала

від 05.12.2024 по справі 923/1351/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

05 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 923/1351/21(916/1740/24)Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Каїсса

на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 (складено та підписано 30.09.2024, суддя Грабован Л.І.)

у справі №923/1351/21(916/1740/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньосірогозький ОПЗ" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Ляшко Олександра Віталійовича

до 1) Приватного сільськогосподарського підприємства Каїсса

2) ОСОБА_1

3) ОСОБА_2

4) ОСОБА_3

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 по справі №923/1351/21(916/1740/24) позов задоволено частково, стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Каїсса» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верхньосірогозький ОПЗ» грошові кошти в сумі 1 916 200,15 грн в якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Верхньосірогозький ОПЗ» перед кредиторами у справі про банкрутство № 923/1351/21, в задоволенні решти позову відмовлено.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного сільськогосподарського підприємства Каїсса на вищевказане рішення суду.

Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження названого рішення.

В обґрунтування заявленого клопотання скаржник посилається на те, що про наявність оскаржуваного рішення йому стало відомо лише 22.10.2024 коли на електронну адресу надійшов лист від Господарського суду Одеської області.

Скаржник також зазначає, що він не був обізнаний про розгляд даної справи, оскільки не отримував відповідні повідомлення (ухвали) від суду першої інстанції.

Також апелянт наголошує на тому, що з 24.02.2022 господарська діяльність підприємства зупинена від незалежних від нього обставин, зокрема через початок активних бойових дій на території України та тимчасову окупацію території Херсонської області, де здійснює свою діяльність апелянт.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.2024 витребувано від Господарського суду Одеської області матеріали справи №923/1351/21(916/1740/24) та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства Каїсса на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 по справі №923/1351/21(916/1740/24) до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

Наразі до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №923/1351/21(916/1740/24) від Господарського суду Одеської області.

Ознайомившись з наявними матеріалами справи та поданими матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржуване рішення складено та підписано судом першої інстанції 30.09.2024.

Відповідно останнім днем звернення з апеляційною скаргою на таке рішення є 21.10.2024, з урахуванням вихідних, не робочих днів.

В свою чергу, апеляційна скарга була подана до суду апеляційної інстанції лише 08.11.2024 засобами електронного зв`язку за допомогою системи Електронний Суд..

Тобто скаржником був пропущений строк звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 у цій справі.

Статтею 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

За приписами ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як вбачається з відомостей, які містяться у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, Приватне сільськогосподарське підприємство Каїсса має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації 18.10.2023.

У наявних копіях матеріалів справи міститься довідка про доставку електронного документу, а саме оскаржуваного рішення, до електронного кабінету Приватного сільськогосподарського підприємства Каїсса у відповідності до якої оскаржуване рішення отримано апелянтом 01.10.2024 о 19:10.

Частиною 6 ст. 242 ГПК України визначено, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Наведене свідчить про те, що оскаржуване рішення було вручено апелянту 02.10.2024 та саме з цієї дати він вважається обізнаним про прийняття такого рішення, що в свою чергу спростовує необґрунтовані твердження скаржника про те, що про наявність оскаржуваного рішення він дізнався лише 22.10.2024.

Статтею 256 ГПК України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відтак, з огляду на дату отримання скаржником оскаржуваного рішення (02.10.2024), останній мав право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі подання такої скарги до 22.10.2024.

Однак, як вже було вказано вище, апеляційна скарга була подана до суду апеляційної інстанції лише 08.11.2024.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Мушта проти України зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вирішуючи питання щодо поважності пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024, з огляду на підстави наведені апелянтом, також зазначає наступне.

Так, апелянт стверджує, що його не було повідомлено про розгляду даної справи та ухвали про призначення розгляду справи він не отримував.

Однак такі доводи апелянта спростовуються наступним.

Під час звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності, арбітражний керуючий, з огляду на приписи ст. 6 ГПК України, направив таку заяву до електронного кабінету Приватного сільськогосподарського підприємства Каїсса та остання була доставлена 20.04.2024 о 12:03 (т.1, а.с. 12-13).

У зв`язку із залишенням місцевим господарським судом заяви без руху, арбітражним керуючим, на виконання вимог суду, було подано до суду належним чином оформлену заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута, а також надано докази на підтвердження направлення її учасникам справи, зокрема й апелянту. Так, заява було доставлена до електронного кабінету Приватного сільськогосподарського підприємства Каїсса 01.05.2024 о 16:56 (т.2, а.с. 13).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.05.2024 було відкрито провадження по цій справі та призначено її до розгляду на 05.06.2024.

Як свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного документу, вищевказана ухвалу була доставлена до електронного кабінету Приватного сільськогосподарського підприємства Каїсса 06.05.2024 о 16:47 (т.2, а.с. 17а)

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2024 було призначено підготовче засідання по цій справі на 17.07.2024.

У відповідності до довідки про доставку електронного документу, вищевказана ухвалу була доставлена до електронного кабінету Приватного сільськогосподарського підприємства Каїсса 10.06.2024 о 20:44 (т.3, а.с. 31).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2024 було відкладено розгляд даної справи на 05.08.2024.

Також даною ухвалою було викликано позивача та відповідачів, зокрема й Приватне сільськогосподарське підприємство Каїсса, у судове засідання.

Як свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного документу, вищевказана ухвалу була доставлена до електронного кабінету Приватного сільськогосподарського підприємства Каїсса 19.07.2024 о 13:20 (т.3, а.с. 53).

Також, 22.07.2024 судом першої інстанції було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України оголошення про відкладення даної справи та виклик у судове засідання сторін (т.3, а.с. 57).

Однак, у судове засідання призначене судом першої інстанції на 05.08.2024 представник Приватного сільськогосподарського підприємства Каїсса не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 було закрито підготовче провадження та призначено справу розгляду по суті на 09.09.2024.

Також даною ухвалою було викликано позивача та відповідачів, зокрема й Приватне сільськогосподарське підприємство Каїсса, у судове засідання.

У відповідності до довідки про доставку електронного документу, вищевказана ухвалу була доставлена до електронного кабінету Приватного сільськогосподарського підприємства Каїсса 07.08.2024 о 17:27 (т.3, а.с. 67а).

Також, 13.08.2024 судом першої інстанції було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України оголошення про відкладення даної справи та виклик у судове засідання сторін (т.3, а.с. 76).

Однак, у судове засідання призначене судом першої інстанції на 09.09.2024 представник Приватного сільськогосподарського підприємства Каїсса не з`явився.

Протокольною ухвалою суду, оголошено перерву у судовому засіданні до 11.09.2024.

Вищенаведене достеменно свідчить про обізнаність апелянта, як про надходження заяви арбітражного керуючого про покладення субсидіарної відповідальності до суду першої інстанції, так й хід розгляду даної справи у суді першої інстанції, зокрема про час, дату та місце розгляду справи.

Наведене відповідно спростовує твердження апелянта про необізнаність про наявність цієї справи у суді першої інстанції та про неотримання процесуальних документів від суду першої інстанції.

Щодо посилання апелянта на запровадження воєнного стану, тимчасову окупацію територій, колегія суддів зазначає таке.

Дійсно, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває й на теперішній час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) вказано, що введення воєнного стану дійсно є підставою для поновлення особі строку оскарження у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, що у зв`язку із введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати апеляційну скаргу (наприклад виїзд з місця проживання у зв`язку з проведенням в місці проживання бойових дій, відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно її отримати, тощо). Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки у зв`язку із запровадженням такого не може вважатися поважною причиною пропуску цих строків.

Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2022 у справі №697/2360/21 та від 19.10.2022 у справі №398/1739/15.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 ГПК України).

За змістом положень ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

В свою чергу апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження того, що запровадження воєнного стану, об`єктивно унеможливило подання цієї апеляційної скарги в межах передбачених ГПК України строків, зокрема й з огляду на те, що як вже було встановлено вище, апелянт був достеменно обізнаний про розгляд цієї справи у суді першої інстанції.

До того ж, судова колегія зазначає, що з 11.11.2022 місто Херсон, що є місцезнаходження апелянта, було деокуповано, отже станом на час розгляду даної справи у суді першої інстанції та подання апеляційної скарги, місцезнаходження апелянта не перебувало в тимчасовій окупації.

Крім того, як вже було вказано вище, апелянт з 18.10.2023 має зареєстрований електронний кабінет, а тому наявність/відсутність поштового зв`язку, жодним чином не заважає реалізації скаржником своїх прав, зокрема й на своєчасне апеляційне оскарження.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з незалежних від скаржника обставин унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, а також процесуальних строків її подання.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Case of Union Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) заява № 11681/85).

Вищенаведені обставини у сукупності свідчать про те, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки апелянт об`єктивно не був позбавлений можливості своєчасно звернутись з апеляційною скаргою.

Також, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України визначено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 42 ГПК України визначено, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Частиною шостої статті 6 ГПК України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Виходячи зі змісту наведеної норми, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об`єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

Проте, скаржником не надано доказів надсилання іншим учасникам справи, зокрема Товариству з обмеженою відповідальністю "Верхньосірогозький ОПЗ" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Ляшко Олександра Віталійовича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі копії апеляційної скарги в електронному вигляду, шляхом направлення до електронного кабінету та/або у паперовій формі листом з описом вкладення, що не відповідає вимогам ст. 42, 259 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

З врахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків, а саме апелянту необхідно вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 по справі №923/1351/21(916/1740/24) та надати докази направлення копії апеляційної скарги з додатками іншим учасникам справи.

Керуючись ст. 174, ст. 234, ст. 258, ст. 259, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Каїсса на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 по справі №923/1351/21(916/1740/24) залишити без руху.

Приватному сільськогосподарському підприємству Каїсса усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 по справі №923/1351/21(916/1740/24) та надати докази направлення копії апеляційної скарги з додатками іншим учасникам справи, протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Повідомити Приватному сільськогосподарському підприємству Каїсса, що при невиконанні вимог даної ухвали, судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Принцевська Н.М.

Суддя Філінюк І.Г.