Постанова

від 04.12.2024 по справі 922/2650/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Харків Справа № 922/2650/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.;

та представників учасників справи:

позивача не з`явився;

відповідача О.А. Коновалов (в режимі відеоконференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківського квартирно-експлуатаційного управління (вх.№2460Х/1-43) на рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2024 (суддя О.В. Погорелова, повний текст рішення складено 09.10.2024) у справі №922/2650/24

за позовом Харківського квартирно-експлуатаційного управління, м. Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатранс Інвест", м. Харків;

про визнання недійсним договору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківське квартирно-експлуатаційне управління, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатранс Інвест", відповідач, в якому просить суд визнати недійсним договір про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів від 18.07.2020 №1354, укладений між КЕВ м. Харків та ТОВ "Мегатранс Інвест". Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.10.2024 у справі №922/2650/24 в позові відмовлено.

Харківське квартирно-експлуатаційне управління з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2024 у справі №922/2650/24 та прийняти нове, яким позов задовольнити. Судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначає, що Аудиторською групою Північно-Східного внутрішнього аудиту при перевірці діяльності позивача встановлено, що ТОВ "МЕГАТРАНС IHBECT" надавало позивачу послуги з вивозу твердих побутових відходів за завищеними тарифами в порівнянні з тими, які були встановлені місцевими виконавчими органами влади на відповідних територіях: у м. Харків - 444,49 тис. грн, м. Чугуїв - 91,З7 тис. грн та м. Лозова - 21,52 тис. грн. що складало загальну суму 557,38 тис. гривень.

Зазначає, що чинним законодавством визначено, що послуги з вивезення побутових відходів можуть бути надані виключно певним суб`єктом господарювання за умов проходження конкурсу відповідно до установленого порядку.

Вважає, що укладення договорів на послуги з вивезення побутових відходів на території: міста Харків в період з 01.01.2019 року по 31.12.2021 року законодавством перебачено виключно з КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", ТОВ "XAPKIB ЕКОРЕСУРС" та КП КГ "Харкiвкомуночиствод"; міста Чугуїв виключно з КП "Чугуївський комунальний комплекс" та міста Лозова виключно з КП "Еко-Сан".

Зазначає, що у зв`язку з тим, що аудиторською групою Північно-Східного внутрішнього аудиту встановлено неправомірне укладення в період 2019-2021 роках позивачем договорів із ТОВ "МЕГАТРАНС IHBECT", яке не визначене належним чином виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території міста Харкова та Харківської області, що є порушенням вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про відходи", договір має бути визнаний недійсним, а отже рішення судом прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2024 для розгляду справи №922/2650/24 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківського квартирно-експлуатаційного управління на рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2024 у справі №922/2650/24. Встановлено строк відповідачу для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2650/24. Призначено справу до розгляду на "04" грудня 2024 р. о 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132. Запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду. Повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи.

29.10.2024 від Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№13825), в якому вважає її необґрунтованою та безпідставною і просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

29.10.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/2650/24.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатранс Інвест" адвоката Олега Анатолійовича Коновалова надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№14723 від 18.11.2024).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатранс Інвест" адвоката Олега Анатолійовича Коновалова про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №922/2650/24.

В судове засідання 04.12.2024 з`явився представник відповідача, який заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився натомість надіслав до суду заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності (вх.№15166 від 27.11.2024).

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю представника позивача.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні уповноваженого представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків (назва на момент укладання договору) керуючись Законом України "Про публічні закупівлі" проводив закупівлі послуг з вивезення побутових відходів на території Харківської області використовуючи процедуру відкритих торгів у період з 2019 по 2021 років включно.

Предметом закупівлі визначено послуги з вивезення твердих побутових відходів на об`єктах в зоні відповідальності КЕВ м. Харків, згідно додатку до Договору, м. Харків та Харківська область.

Переможцем процедури відкритих торгів з яким укладено договори послуг з вивезення побутових відходів на об`єктах в зонi відповідальності КЕВ м. Харків було визначено ТОВ "МЕГАТРАНС IHBECT".

15.12.2021 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАТРАНС IHBECT" укладено Договір про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів № 1354/400, за умовами якого виконавець зобов`язується у 2020 році надати послуги: код ДК 021:2015-90510000-5 Утилізація/видалення сміття і поводження зі сміттям (вивіз твердих побутових відходів) (далі послуги), а замовник прийняти і оплатити вказані послуги (п. 1.1 договору).

На підставі п. п. 3.1-3.2 договору ціна без ПДВ становить 1237120 грн 80 коп., ПДВ 20% - 247424 грн 16 коп. Ціна цього договору з ПДВ 1484544 грн 96 коп., в тому числі:

за рахунок бюджетних коштів 1388424 грн 96 коп., в т. ч. ПДВ 231404 грн 16 коп.;

за рахунок відшкодування суб`єктів господарювання 96120 грн 00 коп., в т. ч. ПДВ 16020 грн 00 коп.

Джерело фінансування закупівлі: кошти Державного бюджету України та відшкодування суб`єктів господарювання.

Згідно з п. п. 4.1-4.2 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після підписання сторонами акту виконаних послуг (приймання-передачі наданих послуг).

Оплата за надані виконавцем послуги здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця відповідно до ст. ст. 46, 48, 49 Бюджетного кодексу України протягом 15 календарних днів з моменту отримання оформленого акта виконаних послуг (приймання-передачі наданих послуг).

За умовами розділу 5 договору строк (термін) надання послуг: з дати укладення договору до 31.12.2020.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що Місце надання послуг: 61024, Україна, Харківська обл. та м. Харків, на об`єктах в зоні відповідальності КЕВ м. Харків, згідно додатку № 2 до договору.

Згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) були виконані роботи (надані послуги) з вивозу твердих побутових відходів на загальну суму 1 513 385,34 гривень, а саме: № 641 від 29 лютого 2020 року на суму 59 616,00 гривень; № 1078 від 31 березня 2020 року на суму 117 547,20 гривень; № 1484 від 30 квітня 2020 року на суму 129 434,40 гривень; № 1880 від 31 травня 2020 року на суму 117 180,00 гривень; № 2297 від 30 червня 2020 року на суму 126 626,40 гривень; № 2727 від 31 липня 2020 року на суму 149 068,80 гривень; № 3143 від 31 серпня 2020 року на суму 129 091,60 гривень; № 3570 від 30 вересня 2020 року на суму 158 212,80 гривень; № 3993 від 31 жовтня 2020 року на суму 159 552,00 гривень; № 4401 від 30 листопада 2020 року на суму 59 760,00 гривень; № 167 від 31 січня 2021 року на суму 127 008,14 гривень; № 571 від 28 лютого 2021 року на суму 120 672,00 гривень.

Виконані роботи (надані послуги) були прийняті замовником (позивачем) без будь-яких зауважень.

Як вказує позивач у позовній заяві, з 06.12.2021 по 17.02.2022 аудиторською групою Північно-Східного внутрішнього аудиту проведена оцінка діяльності установи щодо використання фінансових та матеріальних ресурсів, стану функціонування системи внутрішнього контролю фінансово-господарської діяльності установи за результатом якої складено аудиторський звіт від 17.02.2022 № 535/31/4.

За результатами перевірки висновками аудиту було встановлено безпідставне витрачання бюджетних коштiв внаслідок завищення вартості наданих послуг з вивезення побутових відходів; і як результат встановлено неправомірне укладання в період 2019-2021 року КЕВ м. Харків договорів із ТОВ "МЕГАТРАНС IHBECT", яке не було зазначене належним чином виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території міста Харків та Харківської області, що є порушенням Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про відходи" та оплату зазначених послуг за тарифами, які перевищували встановлені органом місцевого самоврядування.

Як зазначає позивач, укладення договорів на послуги з вивезення побутових відходів на території міста Харків в період з 01.01.2019 по З1.12.2021 законодавством перебачено виключно з КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", ТОВ "Xарків екоресурс" та КП КГ "Харкiвкомуночиствод"; міста Чугуїв виключно з КП "Чугуївський комунальний комплекс" та міста Лозова виключно з КП "Еко-Сан" за умовами проходження конкурсу. При цьому на думку позивача, оскільки відповідача не було визначеним виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території міста Харків та Харківської області на період дії договорів 2019-2021 poків, то в даному випадку відсутні правові підстави для укладення з позивачем договорів на отримання послуг з вивозу твердих побутових відходів на території міста Харків та Харківської області.

Крім того, позивач вказує на те, що проведеним аудитом порівняльним аналізом тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів між визначеними суб`єктами господарювання та фактичним надавачем послуг ТОВ "МЕГАТРАНС IHBECT" встановлено надання послуг за завищеними тарифами в порівнянні з тими, які були встановлені місцевими виконавчими органами влади на відповідних територіях: у м. Харків - 444,49 тис. грн, м. Чугуїв - 91,З7 тис. грн та м. Лозова - 21,52 тис. грн. що складало загальну суму 557,38 тис. гривень.

Позивачем в досудовому порядку вирішення спору було направлено на адресу відповідача вимогу щодо повернення коштів до бюджету від 12.03.2024 № 583/1112. У відповідь, відповідач надіслав на адресу позивача лист № 03/04-1 від 03.04.2024 року, в якому вказав, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованим та безпідставними.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним договору про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів № 1354 від 18.02.2020, укладеного між сторонами у даній справ є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, суд вказав, що позивачем заявлені позовні вимоги лише про визнання виконаного Договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності, що, з урахуванням зазначеного висновку щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України в подібних правовідносинах, не є ефективним способом захисту, бо не тільки призводить до поновлення майнових прав позивача, а й навіть більше того суттєво погіршить його становище, про що вже було зазначено вище. Зазначене в свою чергу також є самостійною підставою для відмови у позові.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 4 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актами вільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 207 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За змістом ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, між сторонами виникли господарські відносини на підставі договору про надання послуг, до яких, крім положень ЦК України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, застосовуються також положення глави 63 ЦК України.

На підставі ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, зі змісту спірного договору, який був скріплений підписами представників сторін і печатками підприємств, слідує, що він містить всі необхідні суттєві умови, передбачені законом: зміст зобов`язання, строки його виконання, ціну, правові наслідки порушення зобов`язання, права та обов`язки контрагентів, термін (строк) дії договору, а також інші умови, що узгоджуються з вимогами глави 63 ЦК України.

Отже, на час укладення спірного правочину сторони досягли взаємної згоди щодо усіх його істотних умов та цей договір був вчинений у повній відповідності з вимогами законодавства Цивільного та Господарського кодексів України.

На виконання умов договору між позивачем проведено відповідні розрахунки, що не заперечується ані позивачем, ані відповідачем.

Таким чином, договір про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів №1354 від 18.02.2020, укладений між позивачем та відповідачем, був таким, який укладався з метою реального настання правових наслідків та таким, що відповідав ст. ст. 92, 203, 204, 509, 526, 626, 627, 629, 901 ЦК України, ст. 3, п. 3 ст. 5, ст. ст. 173, 179, 193, п. 1 ст. 203 ГК України, ознаки, передбачені ст. ст. 215 та 228 ЦК України, відсутні.

Аргументи апелянта на те, що, як зазначає апелянт, аудиторською групою Північно-Східного внутрішнього аудиту при перевірці діяльності позивача встановлено, що чинним законодавством визначено, що послуги з вивезення побутових відходів можуть бути надані виключно певним суб`єктом господарювання за умов проходження конкурсу відповідно до установленого порядку; на виконання зазначених нормативно правових актів, виконавчими комітетами місцевих органів влади населених пунктів, на території яких знаходиться об`єкт утворення відходів (об`єкти в зоні відповідальності КЕВ м. Харків) визначено виконавців послуги з вивезення побутових відходів, а саме: у м. Харкові: КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", ТОВ "XAPKIB ЕКОРЕСУРС" та КП КГ "Харкiвкомуночиствод" (рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.12.2011 року № 940 та від 22.04.2020 року № 248); у м. Чугуєві: КП "Чугуївський комунальний комплекс" (рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 07.02.2019 року № 42, від 22.05.2020 року № 117 та від 03.06.2021 року № 151). у м. Лозова: КП "Екс-Сан" (рішення сесії VII скликання Лозівської міської ради Харківської області від 20.07.2018 року № 960); укладення договорів на послуги з вивезення побутових відходів на території: міста Харків в період з 01.01.2019 року по 31.12.2021 року законодавством перебачено виключно з КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", ТОВ "XAPKIB ЕКОРЕСУРС" та КП КГ "Харкiвкомуночиствод"; міста Чугуїв виключно з КП "Чугуївський комунальний комплекс" та міста Лозова виключно з КП "Еко-Сан"; аудитом встановлено, що враховуючи вимоги Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про відходи", "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо укладення споживачами договорів виключно з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, який визначений органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах та за цінами/тарифами встановленими органами місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, тендерний комітет позивача при закупівлі зазначених послуг повинен був застосувати переговорну процедуру закупівлі, у зв`язку з тим, що аудиторською групою Північно-Східного внутрішнього аудиту встановлено неправомірне укладення в період 2019-2021 роках позивачем договорів із ТОВ "МЕГАТРАНС IHBECT", яке не визначене належним чином виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території міста Харкова та Харківської області, що є порушенням вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про відходи", договір визнається недійсним, а отже, на думку апелянта, рішення судом прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, судом не приймаються, з огляду на таке.

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що місце надання послуг: 61024, Україна, Харківська обл. та м. Харків, на об`єктах в зоні відповідальності КЕВ м. Харків, згідно додатку № 2 до договору.

Однак, позивачем в обґрунтування своїх вимог не надано суду додатку №2 до договору.

А тому, господарський суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що з огляду на ненадання такого додатку, неможливо встановити фактичні місця надання послуг відповідачем, а посилання позивача на те, що такі послуги надавалися саме на території міст Харкова, Чугуєва, Лозової є недоведеними належними та допустимими доказами.

Також, господарський суд першої інстанції обґрунтовано зазначив на те, що безпідставними є доводи позивача, що виконавцем послуг за договором мав бути не відповідач, а визначені законодавством суб`єкти господарювання (міста Харків - КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", ТОВ "Xарків екоресурс" та КП КГ "Харкiвкомуночиствод"; міста Чугуїв - КП "Чугуївський комунальний комплекс" та міста Лозова - КП "Еко-Сан" за умовами проходження конкурсу).

Окрім того, у відповідності до п. 3 Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070 (далі Правила № 1070), послуги з поводження з побутовими відходами надаються суб`єктом господарювання, визначеним органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах в установленому законодавством порядку виконавцем послуг з вивезення побутових відходів.

Згідно зі ст. 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також визначення на конкурсних засадах суб`єктів господарювання, що здійснюють у межах певної території надання послуг з вивезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

Статтею 35-1 Закону України Про відходи передбачено, що виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким порядком є Порядок проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1173 (далі Порядок № 1173), яким встановлена чітка і послідовна процедура підготовки та проведення конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту.

А отже, суб`єкт господарювання набуває статусу виконавця послуг з вивезення побутових відходів для вичерпано визначених джерел (об`єктів) утворення побутових відходів після його визначення таким виконавцем органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та відповідно до умов такого конкурсу.

Так, відповідно до п. 5 Порядку №1173 (в редакції станом на листопад 2021 року), для проведення конкурсу організатор конкурсу готує конкурсну документацію, яка повинна містити таку інформацію: 7) характеристика території, де повинні надаватися послуги з поводження з побутовими відходами: розміри та межі певної території та перелік розміщених у зазначених межах об`єктів утворення побутових відходів, середня відстань до об`єктів поводження з відходами та їх місцезнаходження. Межі певної території, де планується надавати послуги з поводження з побутовими відходами, визначає організатор конкурсу; 8) характеристика об`єктів утворення побутових відходів за джерелами їх утворення: багатоквартирні житлові будинки: загальна кількість будинків, у тому числі будинки з п`ятьма і більше поверхами із сміттєпроводами, кількість мешканців таких будинків; місцезнаходження будинків, їх характеристика залежно від наявності видів благоустрою (каналізації, центрального опалення, водо- та газопостачання); кількість будинків, у яких відсутнє централізоване водопостачання та каналізація, а рідкі відходи зберігаються у вигрібних ямах; відомості про власників або наймачів, користувачів, у тому числі орендарів джерел утворення побутових відходів; наявність, кількість, місцезнаходження, об`єм і належність контейнерів (контейнерних майданчиків) для зберігання та збирання різних побутових відходів; одноквартирні житлові будинки: - загальна кількість будинків, кількість мешканців таких будинків; місцезнаходження будинків, їх характеристика залежно від наявності видів благоустрою (каналізації, центрального опалення, водо- та газопостачання); кількість будинків, у яких відсутнє централізоване водопостачання та каналізація, а рідкі відходи зберігаються у вигрібних ямах; наявність, кількість, місцезнаходження, об`єм і належність контейнерів (контейнерних майданчиків) для зберігання та збирання різних побутових відходів; характеристика під`їзних шляхів; підприємства, установи та організації: загальна кількість та перелік підприємств, установ та організацій, їх характеристика (бюджетні або інші споживачі, наявність каналізації, центрального опалення, водо- та газопостачання), місцезнаходження, кількість, об`єм, місцезнаходження та належність контейнерів, площа зелених насаджень на території підприємства, установи та організації (у разі їх наявності);

Отже, Порядок №1173 встановлює конкурсну процедуру визначення виконавця послуг як для окремих територій (із визначенням їх характеристик, меж та об`єктів утворення побутових відходів), так і для окремих об`єктів утворення побутових відходів за джерелами їх утворення (багатоквартирні житлові будинки, одноквартирні житлові будинки, підприємства, установи та організації). Конкретні умови визначаються конкурсною документацією, якою зумовлено подальші умови та об`єми надання послуг виконавцем, а також визначені об`єкти утворення побутових відходів для вивезення яких визначається виконавець на такому конкурсі.

Так, в даному випадку, організатором конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів в місті Харкові, а саме, Департаментом житлового господарства Харківської міської ради, у Конкурсній документації, затвердженій Протоколом №2 конкурсної комісії від 20 лютого 2020 року (далі Конкурсна документація ХМР), було оголошено конкурс на визначення виконавця з надання послуг з вивезення побутових відходів для чітко і вичерпано визначених: території, де повинні надаватися послуги з поводження з побутовими відходами: розміри та межі певної території; переліку розміщених у зазначених межах об`єктів утворення побутових відходів.

Зазначені території та перелік об`єктів утворення побутових відходів визначені у конкурсній документації Лотом 1 та Лотом 2 - Переліками розміщених у межах території об`єктів утворення побутових відходів, якими є багатоквартирні та одноквартирні житлові будинки, тобто об`єкти муніципального житла та приватного сектору (у зв`язку із значним обсягом вказаних лотів до цього відзиву додаються витяги з них).

Інші об`єкти утворення побутових відходів, зокрема підприємства, установи та організації із визначенням переліку підприємств, установ та організацій, їх характеристик (бюджетні або інші споживачі, наявність каналізації, центрального опалення, водо- та газопостачання), місцезнаходження, кількість, об`єм, місцезнаходження та належність контейнерів, - відсутні у відповідних Переліках об`єктів утворення побутових відходів, розміщених у межах території, стосовно яких органом місцевого самоврядування (Харківською міською радою) проводився конкурс та затверджувались виконавці.

Отже, Харківська міська рада (орган місцевого самоврядування) не визначала на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не затверджувала виконавця (виконавців) послуг з вивезення побутових відходів для таких інших об`єктів утворення побутових відходів, як підприємства, установи та організації.

Таким чином, визначений Харківською міською радою, на підставі відповідного рішення № 248 від 22.04.2020 року, статус виконавців послуг з вивезення побутових відходів у місті Харкові, діє на певній (визначеній нею) території і стосується чітко і вичерпано визначених об`єктів утворення побутових відходів, якими є багатоквартирні та одноквартирні житлові будинки.

Автоматичне і повне розповсюдження визначених Харківською міською радою виконавців послуг з вивезення побутових відходів для конкретних об`єктів утворення побутових відходів (багатоквартирні та одноквартирні житлові будинки) на усі інші об`єктів утворення побутових відходів (підприємства, установи та організації та їх відомче житло) чинним законодавством не передбачено.

На територіях та для об`єктів утворення побутових відходів, для яких орган місцевого самоврядування не визначив на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не затвердив виконавця (виконавців) послуг з вивезення побутових відходів, чинним законодавством у сфері поводження з відходам не забороняється надання послуг з вивезення побутових відходів суб`єктами господарювання, юридичними та фізичними особами-підприємцями, якщо вони зареєстровані у встановленому законом порядку для цього виду діяльності, мають відповідний КВЕД - 38.11 (збирання безпечних відходів), а також мають укладені договори про надання послуг з перероблення та захоронення побутових відходів із суб`єктами господарювання, що надають такі послуги.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним договору про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів №1354від 18.02.2020, укладеного між сторонами у даній справі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі визнання недійсним правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

А отже, господарський суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що у разі визнання недійсним договору та застосування на вимогу будь-якої заінтересованої сторони (зокрема відповідача) наслідків такої недійсності, відповідач має повернути позивачеві 49920,00 гривень, а позивач відповідно відшкодувати відповідачеві вартість отриманих послуг за цінами, які існують на момент відшкодування.

Так, згідно з відомостями системи за купівель Прозоро (prozorro.gov.ua) станом на час розгляду справи вартість аналогічних послуг у місті Харкові та Харківській області становить близько 170,00 гривень за 1 куб. м.; за спірним договором позивачеві були надані послуги з вивозу твердих побутових відходів загальною кількістю 320 куб. м по ціні 156,00 гривень (130,00 гривень за 1 куб. м без ДВ) на суму 49 920,00 гривень.

Таким чином, у разі пред`явлення вимоги про застосування наслідків недійсності договору позивач буде зобов`язаний сплатити відповідачеві 54400,00 гривень, тобто на 4 480,00 гривень більше, ніж він може отримати від відповідача.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що у випадку застосування наслідків недійсності договору зазначене не відновить права позивача, а навпаки - суттєво погіршить його становище.

У правових висновках, викладених у постанові Верховного Суду від 26 травня 2023 року у справі №905/77/21, зокрема, сформульовано уточнюючий, в співвідношенні з постановою Верховного Суду від 03 грудня 2021 року у справі №906/1061/20, висновок щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України в подібних правовідносинах: Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача. Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

А тому, господарський суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що у даній справі позивачем також заявлені позовні вимоги лише про визнання виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності, що, з урахуванням зазначеного висновку щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України в подібних правовідносинах, не є ефективним способом захисту, бо не тільки призводить до поновлення майнових прав позивача, а й навіть більше того суттєво погіршить його становище, що в свою чергу, також, є самостійною підставою для відмови в позові.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені позивачем, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського квартирно-експлуатаційного управління залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2024 у справі №922/2650/24 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 06.12.2024.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко