Ухвала

від 05.12.2024 по справі 904/5211/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

05.12.2024м. ДніпроСправа № 904/5211/24

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Дичко В.О., розглянувши заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову (з додатками) у справі № 904/5211/24

за позовом Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" (49041, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Праці, буд. 2Т, код ЄДРПОУ 45322040)

про стягнення коштів

Суддя Дичко В.О.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" про стягнення 6 180 519,12 грн, у тому числі безпідставно збережених коштів унаслідок користування землею без достатньої правової підстави в сумі 5 764 801,59 грн, інфляційних втрат у сумі 322 685,19 грн та 3% річних у сумі 93 032,34 гривень.

В обґрунтування позовних вимог Дніпровська міська рада вказує, що земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:286:0049 площею 1,8205 га, розташована за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 12, перебуває у власності позивача. З 21.09.2023 фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:286:0049 є Товариство обмеженою відповідальністю "Промтенс", оскільки є власником об`єкта нерухомості, розташованого на зазначеній земельній ділянці.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.12.2024 о 10:00 год.

03 грудня 2024 року через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від Дніпровської міської ради надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно: закінчений будівництвом об`єкт, комплекс будівель загальною площею 10674,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2800725212020, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 12, на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:286:0049, який складається з наступних будівель та споруд: будівля головного виробничого корпусу, 1, Б-3; будівля інтерферона, 2, Г-2; склад склопосуду та допоміжний склад № 1, 3, Ч; виробнича будівля віварія, 4, Д-1; трансформаторний кіоск, 5, О; блок майстерень, 6, Л, И; склодувна майстерня, 7, К; склад обладнання, 8, М; корпус підсобних допоміжних служб, склад склотари та обладнання, 9, Н; будівля господарчих та медичних складів, 10, Ж; склад зберігання обладнання, 11, З; прохідна заводу, 12, Т; допоміжний склад № 2, 13, Ш; підземне вакциносховище, 14, С; підземне бензосховище, 15, Р; допоміжний склад № 3, 16, Щ; будівля сушки та фасування, адміністративно-виробничий корпус, будівля автоматичної лінії пакування лікарських засобів, 17, А-2, 3; будівля центральної котельні, будівля пральні, будівля водопідготовки, 18, В-1, 2; градирня, 19, І; металева труба котельні, 20, IV; градирня бетонна, 21, ІІ; будівля банку (приміщення № 2), ганок е2, 22, Е'-1; огорожа, 23, 1-10; мостіння, 24, VІ; навіси, 25, Ю, L; естакада, 26, ІІІ, установивши заборону власнику майна Товариству з обмеженою відповідальністю "Промтенс" (код ЄДРПОУ 45322040) на розпорядження вказаним об`єктом нерухомого майна.

Позивач зазначає про великий розмір заборгованості, про стягнення якої заявлено позовну заяву у справі № 904/5211/24, відсутність відомостей про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтенс" здійснює будь-яку іншу господарську діяльність, крім купівлі-продажу нерухомості, тому у випадку відчуження відповідачем єдиного об`єкта нерухомого майна наявний ризик зменшення платоспроможності відповідача практично до нуля, а також відсутності можливості виконати рішення суду про стягнення коштів, зважаючи на відсутність іншого майна, за рахунок якого можливо здійснити таке стягнення.

04 грудня 2024 року через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову. Відповідач указує, що вже за заявою Дніпровської міської ради в іншій справі № 904/6234/23 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на це саме нерухоме майно. Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2023 у справі № 904/6234/23 є чинною та не скасована. Відомості щодо арешту нерухомого майна внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідач вважає, що в суду достатньо фактів, щоби встановити відсутність ризику, обґрунтованого припущення, що нерухоме майно, яке є у власності відповідача, буде відчужено.

Розглянувши подану Дніпровською міською радою заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись майном або грошовими коштами, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (іншого речового права) на майно, витребування (передачу) майна або про стягнення грошових коштів.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання рішення суду.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позовної заяви.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У п.п. 47-48 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3)співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав, про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 903/533/21.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обставинами, що підтверджують необхідність застосування заходу забезпечення позову, заявник указує великий розмір заборгованості в сумі 6 180 519,12 грн, відсутність іншого майна у відповідача, а також нездійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтенс" іншої господарської діяльності, крім купівлі-продажу нерухомості. При цьому, на думку представника Дніпровської міської ради, у випадку відчуження об`єкта нерухомого майна існує ризик зменшення платоспроможності відповідача. Також представник позивача зазначає, що, зважаючи на технічний стан комплексу будівель загальною площею 10 674,9 кв.м, це нерухоме майно не використовується та не може бути використано Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтенс" в іншій господарській діяльності (наприклад, для передачі в оренду окремих приміщень, використання будівель як складських об`єктів).

Представником Дніпровської міської ради до заяви про забезпечення позову долучено акт обстеження земельної ділянки № 15/03/24-Л/23 від 15.03.2024, згідно з яким на території земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:286:0049 площею 1,8205 га розташовані будівлі та споруди, які знаходяться в занедбаному стані, скло в більшості вікон вибите, деякі будівлі зруйновані; територія земельної ділянки заросла травою і чагарником; ознаки ведення господарської діяльності відсутні.

Проте відповідачем подано заперечення на заяву про забезпечення позову, до яких долучено копію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2023 про забезпечення позову у справі № 904/6234/23.

Судом за відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі судових рішень, з`ясовано, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2023 у справі № 904/6234/23 оскаржена Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтенс" та залишена без змін постановами Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2024 та Верховного Суду від 06.06.2024, тобто станом на 05.12.2024 ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2023 у справі № 904/6234/23 є чинною.

Також судом установлено, що 18.12.2023 державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради на підставі вказаної ухвали Господарського суду Дніпропетровської області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про обтяження (номер запису про обтяження: 52987692), а саме: арешт нерухомого майна загальною площею 10 674,9 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2800725212020), розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 12, на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:286:0049, що підтверджується інформаціями від 03.12.2024 (надана позивачем разом із заявою про забезпечення позову) та від 04.12.2024 (надана відповідачем разом із запереченнями на заяву про забезпечення позову) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Станом на 05.12.2024 арешт нерухомого майна загальною площею 10 674,9 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2800725212020) є чинним, що підтверджується відповіддю № 947337 від 05.12.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманою на запит Господарського суду Дніпропетровської області. Особою, в інтересах якої встановлено зазначене обтяження, є Дніпровська міська рада, а особою, майно/права якої обтяжуються - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтенс" (код ЄДРПОУ 45322040).

Отже, судом установлено, що на нерухоме майно загальною площею 10 674,9 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2800725212020), розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 12, уже накладено обтяження (арешт) в інтересах Дніпровської міської ради на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2023 у справі № 904/6234/23.

Представником позивача не доведено суду наявність правових підстав для накладення арешту на те саме нерухоме майно, на яке судом уже накладено арешт в інтересах Дніпровської міської ради, а також існування реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову при нескасованому арешті на нерухоме майно загальною площею 10 674,9 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2800725212020), розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 12.

Згідно з ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Наведені в заяві про забезпечення позову доводи позивача ґрунтуються лише на припущеннях останнього. Проте такі припущення щодо можливості вчинення дій відповідачем з метою уникнення відповідальності позивачем документально не підтверджені. Крім того, серед доданих до заяви про забезпечення позову документів відсутні будь-які докази, які би свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача до ухвалення рішення у справі.

Господарський суд, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходу забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, наявності зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, дійшов висновку, що на даній стадії судового процесу відсутні достатні підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Ураховуючи вищевикладене, в задоволенні заяви Дніпровської міської ради про забезпечення позову (вх. № 56214/24 від 03.12.2024) шляхом накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" суд відмовляє.

Згідно з ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою, за наявності належного обґрунтування.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.

Керуючись статтями 86, 129, 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Дніпровської міської ради (вх. № 56214/24 від 03.12.2024) про забезпечення позову відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову покласти на заявника.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.О. Дичко