Ухвала

від 06.12.2024 по справі 320/25378/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відвід (самовідвід) судді

06 грудня 2024 року 320/25378/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши заяву судді Дудіна Сергія Олександровича про самовідвід від розгляду адміністративної справи за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України та Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася приватний нотаріус Київського міського нотаріуса ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" від 02.05.2023 року №61562/5 в частині п.3 щодо анулювання приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, п.4. щодо направлення до вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, та Висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб?єктів у сфері державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції у сфері державної реєстрації щодо розгляду скарги від 01.05.2023 року в частині анулювання приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1;

- зобов`язати Міністерство юстиції України відновити становище, що існувало до видачі незаконного наказу, шляхом поновлення (розблокування) доступу державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- зобов`язати ДП "Національні інформаційні системи" поновити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд мені, судді Дудіну С. О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати позовну заяву з додатками у паперовій формі та належним чином засвідченими доказами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 продовжено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви на 10 календарних днів дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати уточнену позовну заяву (три примірника), з урахуванням вказаних судом зауважень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 продовжено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви на 10 календарних днів дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати уточнену позовну заяву (три примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень.

09.01.2024 на адресу суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій в якості відповідачів зазначені Міністерство юстиції України та Державне підприємство "Національні інформаційні системи".

06.03.2024 на адресу суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла уточнена позовна заява, яка є аналогічною за змістом із уточненою позовною заявою, поданою до суду 09.01.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 позовну заяву було повернуто позивачеві з усіма доданими до неї документами.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 вищевказану ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року було скасовано, а справу за адміністративним позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України та Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії вирішено направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.10.2024 дану справу передано для продовження розгляду судді Дудіну С. О.

06 грудня 2024 року суддею Дудіним С. О. подана заява про самовідвід від розгляду вказаної справи, розглянувши яку, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно з частиною першою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суд зазначає, що підставою для постановлення ухвали від 25.03.2024 про повернення позовної заяви був висновок про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, оскільки об`єднано вимоги, які підлягають розгляду у порядку різного судочинства.

Зокрема, предметом позову у даній справі є, серед іншого, вимога про зобов`язання Державного підприємства "Національні інформаційні системи" поновити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Спірні правовідносини, які склалися у цій справі у вказаній частині, зводяться до питання правомірності блокування Державним підприємством "Національні інформаційні системи" приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з приписів пункту 6 Порядку забезпечення доступу осіб, уповноважених на здійснення реєстраційних дій, до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2015 № 2586/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 грудня 2015 р. за № 1568/28013, тимчасово блокувати доступ до будь-яких реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, Державне підприємство "Національні інформаційні системи", яке відповідно до пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 25.06.2015 № 1059/5 визначено адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, може лише на підставі відповідного рішення, прийнятого Міністерством юстиції України або його територіальним органом.

Отже, ДП "Національні інформаційні системи" не наділено свободою розсуду у разі отримання від територіального управління юстиції відповідного рішення, прийнятого Міністерством юстиції України, його територіальним органом про тимчасове блокування доступу до відповідних реєстрів.

Суд звернув увагу на те, що відповідно до Статуту Державного підприємства "Національні інформаційні системи", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2018 року № 106/5, предметом діяльності Державного підприємства "Національні інформаційні системи" є технічне та технологічне створення, запровадження, експлуатація програмно-експлуатаційних комплексів Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України. При цьому, підприємство діє на принципах госпрозрахунку, самофінансування та самоокупності і функціонує як самостійний суб`єкт господарювання.

Отже, Державне підприємство "Національні інформаційні системи" не здійснює владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, та, відповідно, законодавчо не уповноважене владно керувати поведінкою, зокрема, позивачки.

Вказана правова позиція була викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі №826/3269/18.

Водночас, відносини між приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та ДП "Національні інформаційні системи" врегульовані публічним договором про надання послуг з підключення та забезпечення технічної підтримки користування Єдиними та Державними реєстрами, до якого позивач приєдналася шляхом подання відповідної заяви.

Враховуючи вказане, суд зазначив, що на спірні правовідносини в частині зобов`язання ДП "Національні інформаційні системи" поновити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не поширюється юрисдикція адміністративних судів, оскільки такий спір випливає з цивільно-правових відносин і має вирішуватися судами в порядку цивільного судочинства.

В ухвалі було зазначено, що саме такий правовий висновок було викладено Верховним Судом у постанові від 10.11.2022 у справі №420/607/20.

Відповідно, вищевказана позовна вимога повинна розглядатися та вирішуватися місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства.

При цьому, інша частина позовних вимог (адресованих до Міністерства юстиції України) підлягає розгляду адміністративним судом за правилами, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України.

Таким чином, судом було зауважено, що позивачем у позовній заяві заявлено позовні вимоги, які підсудні різним судам, та мають розглядатися за правилами різного судочинства, що суперечить вимогам КАС України та є порушенням правила об`єднання позовних вимог, оскільки частиною четвертою статті 172 КАС України закріплено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Також в ухвалі вказано, що суд позбавлений можливості роз`єднати позов та виокремити заявлені позивачем позовні вимоги до Державного підприємства "Національні інформаційні системи", оскільки останні мають розглядатися за правилами ЦПК України, у той час як позовна заява у цій справі оформлена за правилами КАС України.

Натомість, скасовуючи зазначену ухвалу, Шостий апеляційний адміністративний суд зазначив, що Державне підприємство "Національні інформаційні системи", як реєстратор Державного реєстру, виконує делеговані державою функції по внесенню та виключенню до/з Державного реєстру записів про обтяження на підставах, передбачених відповідними нормативно-правовими актами, а відтак у даному випадку між учасниками справи виникли спірні правовідносини, які є публічно-правовими, а відповідач - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" у розумінні ст. 19 КАС України є суб`єктом владних повноважень, якому делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов`язані зі здійсненням від імені держави дій щодо внесення записів до Держаного реєстру, зокрема, щодо припинення обтяжень на рухоме майно.

Суд апеляційної інстанції зауважив, що похідна позовна вимога до Державного підприємства заявлена на виконання цьому підприємству делегованих органом державної влади владних повноважень щодо включення доступу до цього реєстру, а отже, за своїм змістом є правовідносинами, що виникають у сфері державного управління.

При цьому Шостий апеляційний адміністративний суд послався на правові висновки, сформовані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 640/7310/19, а також Верховним Судом у постановах від 19 серпня 2020 року у справі № 816/1366/17 та від 22 липня 2020 року у справі № 807/194/18.

У той же час, слід зазначити, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 640/7310/19 не релевантна до спірних правовідносин, оскільки стосувалася оскарження рішень Президента України та Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.

У свою чергу, у постановах Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 816/1366/17 та від 22 липня 2020 року у справі № 807/194/18 не досліджувалося питання юрисдикції (підвідомчості) спору з позовними вимогами до ДП "Національні інформаційні системи".

Натомість таке дослідження було здійснено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 квітня 2019 року у справі №826/3269/18, а також Верховним Судом у постанові від 10.11.2022 у справі №420/607/20, однак у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 не вказано про необхідність відступу від зазначених правових висновків.

При цьому слід звернути увагу на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, за яким під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (якою, у даному випадку, є позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №420/607/20).

Шостий апеляційний адміністративний суд зазначив, що об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин, а тому з метою уникнення окремого та додаткового звернення до суду в частині надання доступу до реєстру, позивачка просить як визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" від 02.05.2023 №1562/5 в частині п.3 щодо анулювання позивачці доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, так і зобов`язати ДП "Національні інформаційні системи" поновити позивачці доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, мета об`єднання позовних вимог у вигляді можливості досягнення процесуальної економії не може бути виправданням для поєднання в одному позові кількох вимог, які підлягають розгляду у порядку різного судочинства, позаяк таке поєднання буде прямо суперечити частині четвертій статті 172 КАС України.

Не є переконливими і твердження суду апеляційної інстанції про можливість роз`єднання позовних вимог в окремі провадження, оскільки, по-перше, первинне об`єднання позовних вимог було здійснено позивачем з порушенням процесуального законодавства, що є підставою для повернення позовної заяви, а, по-друге, в ухвалі від 25.03.2024 було вказано, що суд позбавлений можливості роз`єднати позов та виокремити заявлені позивачем позовні вимоги до Державного підприємства "Національні інформаційні системи", оскільки останні мають розглядатися за правилами ЦПК України, у той час як позовна заява у цій справі оформлена за правилами КАС України.

З урахуванням викладеного, суд висновує, що участь судді Дудіна С. О. у розгляді даної справи є неможливою, оскільки правова позиція щодо заборони поєднання у даному позові вимог, адресованих до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (які підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства), заснована на висновках Верховного Суду та його Великої Палати, була викладена ним в ухвалі від 25.03.2024, у той час як за твердженнями суду апеляційної інстанції вказані вимоги підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, що, у свою чергу, унеможливить також і постановлення ухвали про закриття провадження у справі в даній частині, позаяк наведена процесуальна дія буде суперечити висновку вищого (в ієрархічному розумінні) суду. У свою чергу, розгляд і вирішення справи згідно із заявленими позивачем вимогами може призвести у подальшому до скасування рішення суду під час його перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

За таких обставин, процесуальним інструментом вирішення цієї ситуації є задоволення заявленого самовідводу від розгляду та вирішення даної справи та її передача за результатом автоматизованого розподілу іншому судді.

Частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись статями 36, 39, 41, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Задовольнити заяву судді Дудіна С.О. про самовідвід.

2. Відвести суддю Дудіна С. О. від розгляду даної справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Дудін С.О.