Постанова

від 18.11.2010 по справі 22/77-10-3045

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2010 р. Справа № 22/77-10-3045

Колегія суддів Одеськ ого апеляційного господарсь кого суду у складі:

Головуючого судді: Воро нюка О.Л.

Суддів: Єрмілова Г.А., Лашина В.В.

При секретарі: Хом`як О.С.

За участю представників ст орін:

від відповідача - ОСОБА_1 , довіреність № 01-09-2010 від 01.09.2010р.

від позивача - Василькеви ч В.В.(директор), паспорт сері я КЕ № 864849 від 12.12.1997р.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу

фізичної особи-підприємц я ОСОБА_3

на рішення господарськог о суду Одеської області від 16. 08.2010р.

у справі № 22/77-10-3045

за позовом Виробничої ком панії у формі ТОВ „ВІГ”

до фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_3

про визнання договору ор енди розірваним, зобов' язан ня звільнити павільйон та ст ягнення 152 608,50 гр.

Відповідно до ст. 77 ГПК Укр аїни у судовому засіданні ві д 14.10.2010р. оголошувалась перерва до 02.11.2010р., у судовому засіданні від 02.11.2010р. оголошувалась перер ва до 16.11.2010р., у судовому засідан ні від 16.11.2010р. оголошувалась пер ерва до 18.11.2010р.

Встановила:

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.08.2 010р. (суддя Торчинська Л.О.) позо в ВКФ ТОВ „ВІГ” задоволено. Ви знано договір - оренди № 1 від 01. 09.2009р. між Виробничою компанією у формі товариства з обмежен ою відповідальністю "ВІГ" та Ф ізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 розірваним, оскіль ки відповідач умов договору не виконав, чим порушив припи си ст.ст. 526, 530, 651, 782 ЦК України.

Зобов'язано Фізичну особу-п ідприємця ОСОБА_3 звільни ти торгівельний павільйон за адресою: Одеська область, Біл яївський район, смт.Хлібодар ське, Тираспольське шосе - 10-А.

Стягнуто з Фіз ичної особи-підприємця ОСО БА_3 на користь Виробничої к омпанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГ" заборгованість з орендн ої плати та пені в розмірі 146 998,5 грн. заборгованість по ринко вому збору в розмірі 5 610 грн., 1 527 г рн. державного мита та 236 грн. ІТ З судового процесу, посилаюч ись на те що вимоги позивача о бґрунтовані, підтверджені ма теріалами справи та заснован і на вимогах діючого законод авства.

Не погоджуючись із за значеним рішенням суду, фізи чна особа-підприємець ОСОБ А_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його с касувати, оскільки вважає, що оскаржуване рішення винесен о з неповним з' ясуванням об ставин, що мають значення для справи, неправильною оцінко ю наданих доказів і встановл ених юридичних фактів, а тако ж з порушенням норм матеріал ьного та процесуального прав а.

В обґрунтування апел яційної скарги скаржник поси лається на те, що по-перше при винесені рішення по справі г осподарський суд не звернув уваги на те, що розрахунок бор гу відповідача по оплаті оре ндної плати з урахуванням шт рафних санкцій, наданий до су ду позивачем, виконано з пору шенням чинного законодавств а, а саме: - розрахунок пені зді йснено з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, якою встановл ено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення вик онання зобов' язання припин яється через шість місяців в ід дня, коли зобов' язання ма ло бути виконано. По-друге, ск аржник вважає розрахунок бор гу відповідача по ринковому збору за договором оренди № 1 в ід 01.09.2009р. помилковим, оскільки згідно до п.2.1 вищевказаного д оговору оренди позивач пере дає підготовлене торгове міс це площею 33 кв.м., за яке у відпо відності до п. 3.2 відповідач сп лачує авансом на розрахунков ий рахунок позивача ринковий збір за робочі дні у розмірі 2 ,55 грн. за кожне торгове місце.

У відзиві на апеляційну ск аргу ВКФ ТОВ „ВІГ” вважає, що р ішення господарського суду О деської області винесено з у рахуванням вимог матеріальн ого та процесуального права, а доводи, викладені в апеляці йній скарзі, необґрунтованим и та незаконними.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, дослідивши матеріали справи, перевірив ши повноту встановлених обст авин та їх юридичну оцінку, су дова колегія вважає, що апеля ційна скарга підлягає задово ленню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 101 ГПК Укр аїни апеляційний господарсь кий суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переві ряє законність і обґрунтован ість рішення місцевого госпо дарського суду у повному обс язі.

Як встановлено судом перш ої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 01.09.2009р. між сторонами по справі укладен о договір оренди № 1, відповідн о до умов якого орендодавець (ВКФ ТОВ „ВІГ”) передав, а орен дар (ФОП ОСОБА_3) прийняв в к ористування торгівельний па вільйон площею 33 кв.м., який роз ташований за адресою: Одеськ а область, Біляївський район , смт. Хлібодарське, Тирасполь ське шосе - 10-А.

Відповідно до п.3.1 договору о рендар за надане торгове міс це сплачує орендну плату у ро змірі 500 грн., яка здійснюється щомісячно в строк до 3 числа п оточного місяця, за перераху ванням на розрахунковий раху нок орендодавця (ВКФ ТОВ „ВІГ ”), в разі заборгованості за пл ату сплачується пеню у розмі рі 3-х відсотків від суми за ко жний день просрочки.

Пунктом 3.2 договору, передба чено, що ринковий збір за робо чі дні орендарем сплачується авансом на розрахунковий ра хунок за поточний місяць по 2,5 5 грн., за кожне торгове місце в день.

Відповідно до п. 4.1 договір ор енди вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2010 р.

Відповідно до ст. 193 Господа рського кодексу України суб' єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов' язання нале жним чином відповідно до зак ону, інших правових актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов' язання - відповідно д о вимог, що у певних умовах зви чайно ставляться. Кожна стор она повинна вжити усіх заход ів, необхідних для належного виконання нею зобов' язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення заг альногосподарського інтере су. Порушення зобов' язань є підставою для застосування господарських санкцій, перед бачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не до пускається одностороння від мова від виконання зобов' яз ань, крім випадків, передбаче них законом, а також відмова в ід виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов' язання другої сторони за інш им договором не було виконан о належним чином.

Такі ж самі положення міст яться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зоб ов' язання мають виконувати сь належним чином відповідно до умов договору.

За ст. 629 Договір є обов' язко вим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодек су України порушенням зобов' язання є його невиконання аб о виконання з порушенням умо в, визначених змістом зобов' язання (неналежне виконання) .

Суд першої інстанції, при прийнятті рішення про достро кове розірвання договору оре нди, послався на порушення ор ендарем зобов' язань своєча сно та в повному обсязі вноси ти орендну плату за користув анням приміщенням, а саме - н есплату за листопад та груде нь 2009р. щомісячну плату за вико ристання об' єкту оренди, та з грудня 2009р. припинена сплата ринкового збору.

Однак, судова колегія не пог оджується з висновком суду п ершої інстанції стосовно дос трокового розірвання догово ру оренди № 1 від 01.09.2009р., з наступ них підстав.

Так, згідно ч. 6 ст. 283 ГК Україн и до відносин оренди застосо вуються відповідні положенн я Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Питання дострокового розі рвання договору оренди на ви могу однієї із сторін врегул юванні ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, якою встано влено, що на вимогу однієї із с торін договір може бути розі рвано достроково з підстав, п ередбачених Цивільним кодек сом України для розірвання д оговору майна в порядку вста новленому ст. 188 цього Кодексу .

В силу ч. 1 ст. 188 ГК України змі на та розірвання господарськ их договорів в односторонньо му порядку не допускаються, я кщо інше не передбачено зако ном або договором.

Відповідно до п. 2 ст. 651 ЦК Укра їни договір може бути змінен о або розірвано за рішенням с уду на вимогу однієї із сторі н у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлен их договором або законом.

Істотним є таке порушення с тороною договору, коли внасл ідок завданої цим шкоди друг а сторона значною мірою позб авляється того, на що вона роз раховувала при укладенні дог овору.

Положення статті 782 ЦК Украї ни передбачають право наймод авця відмовитися від договор у найму (оренди), якщо наймач н е вносить плату за користува ння річчю протягом трьох міс яців підряд. При цьому, у разі відмови наймодавця від догов ору найму договір є розірван им з моменту одержання найма чем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представ ників сторін, згідно наданих квитанцій та платіжних дору чень вбачається простроченн я з оплати орендної плати від повідачем за договором оренд и № 1 від 01.09.2009р., а не сплата оренд ної плати взагалі, та вбачаєт ься заборгованість з орендно ї плати за листопад та груден ь 2009р. у розмірі 1 000 грн., яка на мо мент розгляду справи в апеля ційній інстанції сплачена ві дповідачем у повному обсязі.

Відповідно до п. 13 Роз' ясне ння президії Вищого господар ського суду України № 02-5/237 від 25 .05.2000р. підставою для розірванн я договору може бути належни м чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з йог о зобов' язань, передбачених договором оренди.

Судова колегія вважає, що по зивачем не доведено факту іс тотного порушення ФОП ОСОБ А_3 умов вищезазначеного до говору оренди

На підставі вищезазначено го судова колегія вважає, що п ідстав для розірвання догово ру оренди № 1 від 01.09.2009р., відповід но до умов договору та вимог ч инного законодавства, не вба чається.

Як вбачається з матеріалів справи, ВКФ ТОВ „ВІГ” звернул ося до господарського суду з позовною заявою, в якій проси ло суд крім основного боргу з а договором (листопад та груд ень 2009р.) стягнути з відповідач а пеню за прострочення викон ання зобов' язання в сумі 146 998 ,5 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільно го кодексу України договір є підставою виникнення цивіль них прав та обов'язків.

Відповідно до приписів ста тті 759 Цивільного кодексу Укра їни, договором оренди визнає ться договір, за умовами яког о одна сторона, орендодавець , передає іншій стороні, оренд арю, за плату на певний строк у користування майно для здій снення господарської діяльн ості. Дана норма кореспондує ться із статтею 283 Господарськ ого кодексу України, якою виз начено, що за договором оренд и одна сторона (орендодавець ) передає другій стороні (орен дареві) за плату на певний стр ок у користування. Орендою є з асноване на договорі строков е платне користування майном необхідним орендареві для з дійснення підприємницької т а іншої діяльності.

Одним з обов' язків оренда ря по договору оренди є внесе ння орендної плати.

Крім того, відповідно до ста тей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невикона ння або виконання з порушенн ям умов, визначених змістом з обов'язання (неналежне викон ання). У разі порушення зобов'я зання настають правові наслі дки, встановлені договором а бо законом, зокрема, сплата не устойки.

Під неустойкою (штрафом, пен ею), відповідно до статті 549 цьо го Кодексу розуміється грошо ва сума або інше майно, які бор жник повинен передати кредит орові у разі порушення боржн иком зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчисл юється у відсотках від суми н есвоєчасно виконаного грошо вого зобов'язання за кожен де нь прострочення виконання.

Отже, види забезпечення вик онання зобов'язань є спеціал ьними мірами майнового харак теру, які стимулюють належне виконання зобов'язання борж ником шляхом встановлення до даткових гарантій задоволен ня вимог кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред' явленн я позову та розгляду справи у суді першої інстанції відпо відач свої зобов'язання за До говором оренди № 1 від 01.09.2009р. щод о сплати орендної плати не ви конав, суму заборгованості у розмірі 1000 грн. не сплатив.

Отже, судова колегія зазнач ає, що відповідачем були пору шені договірні зобов'язання щодо своєчасного здійснення оплати за Договором оренди, о скільки заборгованість з оре ндної плати за листопад та гр удень 2009р. у розмірі 1 000 грн., спла чена відповідачем у повному обсязі на момент розгляду сп рави в апеляційній інстанції .

Пунктом 3.1 договору передба чено, що за несвоєчасну сплат у орендних платежів орендар сплачує пеню в розмірі 3% від с уми платежу за кожний день пр острочення.

Згідно з ч.1 ст. 216 та ч. 217 Господ арського кодексу України уча сники господарських відноси н несуть господарсько-правов у відповідальність за правоп орушення у сфері господарюва ння шляхом застосування до п равопорушників господарськ их санкцій на підставах і в по рядку, передбаченому цим Код ексом, іншими законами та дог овором.

Статтею 218 Господарського к одексу України передбачено, що підставою господарсько-пр авової відповідальності уча сника господарських відноси н є вчинене ним правопорушен ня у сфері господарювання. Уч асник господарських відноси н відповідає за невиконання або неналежне виконання госп одарського зобов' язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, я кщо не доведе, що ним вжито усі х залежних від нього заходів для недопущення господарськ ого правопорушення. У разі як що інше не передбачено закон ом або договором, суб' єкт го сподарювання за порушення го сподарського зобов' язання несе господарсько-правову в ідповідальність, якщо не дов еде, що належне виконання зоб ов' язання виявилося неможл ивим внаслідок дії неперебор ної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення госпо дарської діяльності. Не вваж аються такими обставинами, з окрема, порушення зобов' яза нь контрагентами правопоруш ника, відсутність на ринку по трібних для виконання зобов' язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів .

За ст. 230 Господарського коде ксу України штрафними санкці ями у цьому Кодексі визнають ся господарські санкції у ви гляді грошової суми ( неустой ка, штраф, пеня), яку учасник го сподарських відносин зобов' язаний сплатити у разі поруш ення ним правил здійснення г осподарської діяльності, нев иконання або неналежного вик онання господарського зобов ' язання.

Згідно ст. 1 Закону України „ Про відповідальність за несв оєчасне виконання грошових з обов'язань” платники грошови х коштів сплачують на корист ь одержувачів цих коштів за п рострочку платежу пеню в роз мірі, що встановлюється за зг одою сторін.

Стаття 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєч асне виконання грошових зобо в'язань” встановлює, що розмі р пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється в ід суми простроченого платеж у та не може перевищувати под війної облікової ставки Наці онального банку України, що д іяла у період, за який сплачує ться пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафни х санкцій за прострочення ви конання зобов'язання, якщо ін ше не встановлено законом аб о договором, припиняється че рез шість місяців від дня, кол и зобов'язання мало бути вико нано.

В зв'язку з тим, що взяті на се бе зобов'язання по сплаті оре ндної плати відповідач не ви конав, він повинен сплатити п озивачу, пеню відповідно до З акону України „Про відповіда льність за несвоєчасне викон ання грошових зобов'язань”.

Колегія суддів Одеського а пеляційного господарського суду здійснила розрахунок п ені за несвоєчасне виконання грошового зобов' язання по оплаті орендної плати за лис топад 2009 р. (500 грн.) з врахуванням п. 3.1 договору оренди, розмір пе ні за несвоєчасне виконання грошового зобов' язання по о платі орендної плати за лист опад 2009р. становить 50,83 грн. (500 грн . (сума боргу) * подвійна обліко ва ставка Національного банк у України, що діяла у період, з а який сплачується пеня * 181 дн. (6 мес) : 365 дн. = 50,83 грн.).

Апеляційним господарським судом також здійснено розра хунок пені за несвоєчасне ви конання грошового зобов' яз ання по оплаті орендної плат и за грудень 2009р. (500 грн.) з врахув анням п. 3.1 договору, розмір пен і за несвоєчасне виконання г рошового зобов' язання по оп латі орендної плати за груде нь 2009р. становить 51,11 грн. (500 грн. (с ума боргу) * подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня * 182 дн. (6 м ес) : 365 дн. = 51,11 грн.).

Таким чином, позовні вимоги Виробничої компанії у формі товариства з обмеженою відп овідальністю „ВІГ” щодо стяг нення з ФОП ОСОБА_3 пені пі длягають частковому задовол енню, а тому з ФОП ОСОБА_3 пі длягає стягненню пеня у розм ірі 101,94 грн.

Крім іншого, п. 3.2 договору, пе редбачено, що ринковий збір з а робочі дні орендарем сплач ується авансом на розрахунко вий рахунок за поточний міся ць по 2,55 грн., за кожне торгове м ісце в день.

Як зазначено вище, згідно п. 1 договору орендодавець (ВКФ Т ОВ „ВІГ”) передав, а орендар (Ф ОП ОСОБА_3) прийняв в корис тування торгівельний павіль йон площею 33 кв.м., який розташо ваний за адресою: Одеська обл асть, Біляївський район, смт. Х лібодарське, Тираспольське ш осе - 10-А.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджено стор онами у судовому засіданні, з грудня 2009р. відповідачем не зд ійснюється оплата ринкового збору, що є порушенням умов д оговору оренди.

У відповідно до ст. 4 Декрету Кабміну „Про місцеві податк и та збори” від 20.05.1993р. № 56-93, ринко вий збір - це плата за торгов і місця на ринках і в павільйо нах, на критих та відкритих ст олах, майданчиках для торгів лі з автомашин, візків, мотоци клів, ручних візків, що справл яється з юридичних осіб і гро мадян, які реалізують сільсь когосподарську і промислову продукцію та інші товари.

На підставі вищезазначено го, судова колегія вважає, що о скільки відповідач не сплачу є ринковий збір, відповідно д о договору оренди, з грудня 2009р ., то сума заборгованості скла дає 816 грн. (1 торгове місце (33 кв.м .) * 2,55 грн. * 320 дн. (включно до листоп ада 2010р.)

З наведеного вище, судова ко легія приходить до висновку, щодо часткового задоволення позову ВКФ ТОВ „ВІГ” та стягн енню з відповідача пені за не своєчасне виконання зобов' язань за договорами оренди у розмірі 101,94 грн., та суму заборг ованості по ринковому збору у сумі 816 грн.

За таких обставин справи, су дова колегія вважає за належ не апеляційну скаргу задовол ьнити, а рішення господарськ ого суду Одеської області ві д 16.08.2010р. по справі №22/77-10-3045 скасува ти.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 Господарського процесуаль ного кодексу України, колегі я -

постановила:

Апеляційну скаргу фізи чної особи-підприємця ОСОБ А_3 задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 16.08.2 010р. по справі № 22/77-10-3045 скасувати.

Позов Виробничої компанії у формі товариства з обмежен ою відповідальністю „ВІГ” за довольнити частково.

Стягнути з фіз ичної особи-підприємця ОСО БА_3 (АДРЕСА_1, 68000) на корист ь Виробничої компанії у форм і товариства з обмеженою від повідальністю „ВІГ” (Тираспо льське шосе, 10-А, смт Хлібодарс ьке, Біляївський район, Одесь ка область, 67667, код ЄДРПОУ 13910778) пе ні в розмірі 101 грн. 94 коп., заборг ованість по ринковому збору в розмірі 816 грн.

Зобов' язати господарсь кий суд Одеської області вид ати наказ із зазначенням від повідних реквізитів сторін.

Головуючий суддя О .Л. Воронюк

Суддя Г .А. Єрмілов

Суддя В .В. Лашин

Повний текст постанови пі дписано 19.11.2010р.