Постанова

від 26.11.2024 по справі 520/8275/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 р.Справа № 520/8275/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 (головуючий суддя І інстанції: Панов М.М.) по справі № 520/8275/24

за позовом керівника Дергачівської окружної прокуратури Харківської області

до Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дергачівської окружної прокуратури Харківської області (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області щодо набуття права власності на безхазяйне майно, а саме гідротехнічні споруди на водному об`єкті - Лозовеньківському водосховищі, розташованому за межами населеного пункту на території Малоданилівської об`єднаної територіальної громади Харківського району Харківської області: греблю довжиною 295 м. та шириною 7,0 м. та берегового водоскиду багатуступінчатий з 8 ступенями при висоті 9,2 м., які розташовані на території Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області;

- зобов`язати Малоданилівську селищну раду Харківського району Харківської області вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно - гідротехнічні споруди на водному об`єкті - Лозовеньківському водосховищі, розташованому за межами населеного пункту на території Малоданилівської об`єднаної територіальної громади Харківського району Харківської області: греблю довжиною 295 м. та шириною 7,0 м. та берегового водоскиду багатуступінчатий з 8 ступенями при висоті 9,2 м., які розташовані на території Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області.

В обґрунтування позову зазначив, що окружною прокуратурою встановлено, що на території Малоданилівської об`єднаної територіальної громади Харківського району Харківської області перебуває гідротехнічна споруда гребля та береговий водоскид, які розташовані у Лозовенківському водосховищі та мають ознаки безхазяйного майна.

Вказував, що Малоданилівська селищна рада Харківського району Харківської області не вчиняє дій, спрямованих на набуття у комунальну власність Малоданилівською об`єднаною територіальною громадою вищевказаного майна з ознаками безхазяйності. Натомість, бездіяльність відповідача сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері збереження інженерної інфраструктури водних об`єктів та комунальної власності, що є порушенням загальнодержавних інтересів відповідно до статті 131-1 Конституції України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 позов задоволено.

Харківська міська рада (далі - апелянт), як особа, що не брала участі в справі, не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, просила його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що гідротехнічні споруди на водному об`єкті - Лозовеньківському водосховищі не є безхазяйним майном, оскільки є власністю Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради.

Разом з тим, обставини щодо особи, якій належить спірний об`єкт майна не з`ясовані ні прокурором, ні судом першої інстанції, що свідчить про неповне встановлення обставин справи.

Крім того, в порушення норм процесуального права судом не залучено до участі у справі Харківську міську раду, права та інтереси якої, як власника спірного майна, порушуються в межах цієї справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін. Зазначає, що апелянтом не надано належних доказів перебування спірного майна в його власності, а отже відсутні підстави для задоволення скарги.

Малоданилівська селищна рада Харківського району Харківської області (далі - відповідач) не подала відзив на апеляційну скаргу.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що за межами населених пунктів Малоданилівської об`єднаної територіальної громади Харківського району Харківської області розміщується водний об`єкт - Лозовеньківське водосховище, площа якого становить 1,0 кв. км., об`єм - 4,0 млн. куб. м.

Водосховище закінчене будівництвом та прийняте в експлуатацію у 1981 році, слугує для цілей технічного водопостачання м. Харкова, рекреації та зрошення, у комплексі з водним об`єктом функціонують гідротехнічні споруди у складі греблі та водоскидної споруди, про що свідчать відомості з водогосподарського паспорту (а.с. 25-33).

19.02.2024 керівник Дергачівської окружної прокуратури під час проведення перевірки звернувся до Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області із запитом, в якому просив повідомити:

перелік водних об`єктів інженерної інфраструктури, зокрема гідротехнічних споруд та меліоративних систем, які знаходяться на території об`єднаної територіальної громади;

чи передавались на баланс органу місцевого самоврядування відповідні гідротехнічні споруди (в тому числі меліоративні системи) за актами приймання-передачі? Якщо так, просив надати копії відповідних актів;

чи вчинялися органами місцевого самоврядування дії, спрямовані на оформлення та набуття права власності на відповідні гідротехнічні споруди (в тому числі меліоративні системи)? Якщо гак, просив надати копії відповідних документів;

чи маються на території об`єднаної територіальної громади гідротехнічні споруди, шо належать до «безхазяйного майна», зокрема об`єкти, які в процесі реформування аграрного сектору економіки держави були віднесені до майна, що не підлягає паюванню, яке неможливо виділити в натурі в рахунок майнового паю, а також об`єктів, які перебували у загальному користуванні? Якщо так, просив надати відповідний перелік та документи, що підтверджують статус таких споруд (а.с. 19-21).

У відповідь на звернення листом від 29.02.2024 відповідач повідомив, що за наявною інформацією на території Малоданилівської селищної ради налічується 4 гідротехнічні споруди, зокрема, на Лозовеньківському водосховищі. На баланс органу місцевого самоврядування відповідні гідротехнічні споруди за актами приймання-передачі не передавалися. Дії спрямовані на оформлення та набуття права власності на відповідні гідротехнічні споруди радою не вчинялись. Гідротехнічні споруди, що належать до «безхазяйного майна», зокрема об`єкти, які в процесі реформування аграрного сектору економіки держави були віднесені до майна, що не підлягає паюванню, яке неможливо виділити в натурі в рахунок майнового паю, а також об`єктів, які перебували у загальному користуванні відсутні (зв.б. а.с. 21).

Крім того, на запит Дергачівської окружної прокуратури від 05.03.2024, Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області листом від 14.03.2024 повідомив про відсутність відомостей щодо власників та користувачів гідротехнічних споруд на Лозовеньківському водосховищі (а.с. 24).

Вважаючи бездіяльність відповідача, яка полягає у невжитті заходів щодо оформлення права власності на гідротехнічні споруди протиправною, керівник Дергачівської окружної прокуратури звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що до повноважень, зокрема селищних рад віднесено реєстрація та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території громади. Враховуючи, що Малоданилівська селищна рада Харківського району Харківської області є органом, уповноваженим здійснювати управління комунальним майном територіальної громади, на території якої розташовано спірні гідротехнічні споруди з ознаками безхазяйності, то саме на неї покладено обов`язок по вжиттю заходів, спрямованих на оформлення та державну реєстрацію права комунальної власності на них.

Оскільки, відповідач не здійснював відповідних дій, спрямованих на оформлення та державну реєстрацію права власності на гідротехнічні споруди водного об`єкта - Лозовеньківського водосховища, суд першої інстанції визнав таку бездіяльність протиправною та зобов`язав останнього вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на спірне безхазяйне майно.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16, Верховного Суду у постанові від 20 травня 2019 року у справі № 822/1891/15.

Так, в даній справі предметом спору є бездіяльність Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області щодо набуття права власності на безхазяйне майно, а саме гідротехнічні споруди на водному об`єкті - Лозовеньківському водосховищі, розташованому за межами населеного пункту на території Малоданилівської об`єднаної територіальної громади Харківського району Харківської області.

На підтвердження безхазяйності гідротехнічних споруд на водному об`єкті - Лозовеньківському водосховищі прокурор надав, зокрема, листи Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області від 14.03.2024 про відсутність відомостей щодо власників та користувачів гідроспоруд зазначеного водного об`єкту та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 08.08.2024, в якому повідомлено, що запитувана земельна ділянка представлена землями водного фонду, розташована за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради та вважається земельною ділянкою комунальної власності Малоданилівської селищної територіальної громади Харківського району Харківської області.

Згідно з Книгами записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, записи в яких здійснювались до 01.01.2013, наявних у Відділі, а також даних Державного земельного кадастру, правовстановлюючі документи, що посвідчують право власності або право користування вказаною земельною ділянкою не зареєстровані.

Також у Відділі відсутні відомості про розташування на запитуваній земельній ділянці будівель, споруд, інших об`єктів нерухомого майна державної власності або комунальної власності відповідної територіальної громади.

Проте, наданий позивачем суду водогосподарський паспорт на гідротехнічну споруду, містить інформацію щодо особи, яка його замовила та про належність її Управлінню автомобільних доріг Міністерства житлово-комунального господарства УРСР.

Доказів на підтвердження вчинення дій по встановленню власника майна після ліквідації Управління автомобільних доріг Міністерства житлово-комунального господарства УРСР позивачем ні суду першої, ні апеляційної інстанції не надано.

В свою чергу, Харківська міська рада в суді апеляційної інстанції зазначає, що в складі Лозовенківського водосховища знаходиться гідротехнічна споруда, побудована в 1933 році для технічного водопостачання м. Харкова, рекреації та зрошення та є комунальною власністю територіальної громади саме м. Харкова.

Лозовенківське водосховище знаходиться в господарському віданні комунального підприємства «Комплекс з експлуатації об`єктів водозниження і зливної каналізації», що передано йому в користування на підставі договору про передачу майна в господарське відання № 1289 від 03.05.2007 з Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради.

Відповідно до п. 1.3 Договору власник передає користувачу в господарське відання вказане в п. 1.2 майно до моменту ліквідації користувача у встановленому порядку.

Відповідно до п. 5.3 Договору майно, яке перебуває на балансі користувача належить територіальній громаді м. Харкова на правах комунальної власності, не може бути використано як джерело погашення податкового чи будь-якого іншого боргу такого платника податків.

Комунальне підприємство «Комплекс з експлуатації об`єктів водозниження і зливної каналізації», як балансоутримувач провело заходи щодо проведення технічної інвентаризації та виготовлення технічних паспортів об`єктів нерухомого майна, що знаходиться на балансі КП КВЗК, в тому числі і гідротехнічної споруди Лозовенківського водосховища - проведений тендер та укладений договір з ТОВ «Сштехгруп» від 08.05.2024 № 2024/60 на виконання робіт.

Рішеннями VI сесії Харківської обласної Ради народних депутатів ХХІ скликання від 21.11.1991 «Про підготовку народного господарства області до роботи в умовах ринкової економіки, проведення роздержавлення та приватизації», Х сесії Харківської міської Ради народних депутатів Харківської області І скликання від 19.03.1992 «Про комунальну власність міста» та ХІІ сесії Харківської міської Ради народних депутатів Харківської області І скликання від 28.09.1992 «Про комунальну власність міста» затверджено перелік суб`єктів комунальної власності, які зараховані до переліку об`єктів комунальної власності Харківської міської територіальної громади.

Майно та об`єкти нерухомості, що відображались на балансі державного комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод», було визнано об`єктами комунальної власності Харківської міської територіальної громади.

На виконання рішення 7 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 22.11.2006 № 106/06 «Про створення комунального підприємства «Комплекс з експлуатації об`єктів водозниження та зливної каналізації» та комунального підприємства «Комплекс «Спецшахтотонельрембуд-Гідроспоруди» шляхом реорганізації (виділення) з державного комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» гідротехнічні споруди були передані в господарське відання комунальному підприємства «Комплекс «Спецшахтотонельрембуд-Гідроспоруди».

На виконання рішення 21 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 16.04.2008 № 107/08 «Про реорганізацію комунального підприємства «Комплекс «Спецшахтотонельрембуд-Гідроспоруди» майно передано в господарське відання комунальному підприємству «Комплекс з експлуатації об`єктів водозниження та зливної каналізації».

За договором про передачу майна в господарське відання № 1289 від 03.07.2007 на балансі КП «Комплекс з експлуатації об`єктів водозниження і зливної каналізації» перебувають Лозовенківське водосховище (інв. № 10320050), огорожа двора Лозовенківського водосховища (інв. № 10320001) дорога до Лозовенківського водосховища (інв. № 1032003), З/Б труба по дорозі на Лозовенківське водосховище (інв. № 10320040), будиночок для чергових (інв. № 10030).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.09.2010 у справі № 40/128-10 визнано право комунальної власності за Харківською міською територіальною громадою на адміністративні будівлі в районі дамби Лозовеньківського водосховища.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.11.1998 № 1198 «Про створення комплексу по експлуатації водних об`єктів в місті Харкові» вирішено КП «Комплекс з експлуатації об`єктів водозниження і зливної каналізації» Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради у складі ДКП «Харківкомуночиствод» забезпечити в установленому порядку створення спеціалізованого комплексу по догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами та гідротехнічними спорудами «Спецшахтотонельрембуд- Гідроспоруди», шляхом передачі до складу ДКП «Харківкомуночиствод» гідротехнічного відділу ДКП «Гідроміст» та ДКП «Спецшахтотонельрембуд» та ГКП «Харківкомуночиствод» до 01.12.1998 прийняти на облік, нагляд та використання водні об`єкти, що розташовані на території м. Харкова (річки Уди, Лопань, Харків, Немишля; Журавлівське, Олексіївське, Новобаварське, Лозовеньківське, Петренківське водоймища) та гідротехнічні споруди на них.

Відповідно до рішення від 22.11.2006 № 160/06 Харківської міської ради 7 сесії 5 скликання шляхом реорганізації з державного комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» створені комунальні підприємства «Комплекс з експлуатації об`єктів водозниження і зливової каналізації» та «Комплекс «Спецшахтотонельрембуд - Гідроспоруди».

Рішенням від 16.04.2008 № 107/08 Харківської міської ради 21 сесії 5 скликання КП «Комплекс «Спецшахтотонельрембуд - Гідроспоруди» реорганізовано шляхом приєднання його до комунального підприємства «Комплекс з експлуатації об`єктів водозниження і зливової каналізації» та згідно розпорядження Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 01.08.2008 № 1101 Лозовеньківське водосховище (інв. № 10320050), в складі якого є гідротехнічна споруда, передано від КП Комплекс «СШТРБ - Гідроспоруди» в господарське відання до КП КВЗК.

Крім того, відповідно до Водогосподарського паспорту Лозовеньківського водосховища 1981 року водосховище побудоване в 1933 році для технічного водопостачання м. Харкова, рекреації та зрошення. Водосховище складається: з самого водосховища та ГТС (глуха земляна гребля з донним водовипуском довжиною 295 м, шириною 7,0 м, максимальною висотою 13 м; береговий скид - багатоступінчатий з 8 ступенями при висоті 9,2 м, водоскид, службовий місток, башня приймального колодязя).

Апелянт також зазначив, що на теперішній час КП «Комплекс з експлуатації об`єктів водозниження і зливної каналізації» проведена технічна інвентаризація гребель та виготовлений технічний паспорт об`єкта нерухомого майна - ГТС Лозовеньківського водосховища, адреса: Харківська обл., Харківський р-н, Малоданилівська територіальна громада, селище Мала Данилівка, в`їзд Мостовий, 2- А.

Крім того, Харківська міська рада надала лист Департаменту реєстрації Харківської міської ради від 19.07.2024, яким повідомлено, що нормами законодавства у сфері прав передбачено виключно проведення державної реєстрації права власності на меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі. Державна реєстрація на гідротехнічні споруди, як окремий об`єкт нерухомого майна, нормами чинного законодавства України не визначена, в зв`язку з чим державна реєстрація ГТС Лозовеньківського водосховища на даний час не може бути проведена.

Посилаючись на вказані документи, апелянт вважає, що гідротехнічні споруди на території Лозовеньківського водосховища, не є безхазяйними, а тому відсутні підстави для вчинення Малоданилівською селищною радою дій, спрямованих на набуття права власності.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 (справа №826/9341/17), від 19.06.2019 (справа №802/385/18-а), від 06.11.2019 (справа №826/3731/18) неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному.

"До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів».

Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній, відповідно, зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17).

Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речове право на нерухоме майно, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

На підставі викладеного, та враховуючи обставини справи, колегія суддів приходить до висновку , що у цій справі наявний спір про право щодо гідротехнічних споруд, тобто предметом розгляду в цій справі фактично є не бездіяльність органу місцевого самоврядування, як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, а вирішення питання щодо належного власника спірного майна, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Намагання сторін вирішити спір про право власності на нерухоме майно, використовуючи систему адміністративних судів, або розгляд адміністративними судами такого спору в порядку КАС України є помилковим.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим, а в силу наведених приписів п. 2 ч. 1 ст. 20 ГПК України має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно ст.238 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у даній справі - закриттю, з підстав не належності розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що даний спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст. ст. 238, 308, 310, 315, 319, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 по справі № 520/8275/24 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі за позовом керівника Дергачівської окружної прокуратури Харківської області до Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Роз`яснити позивачу, що зазначений спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 06.12.2024 року