Постанова

від 06.12.2024 по справі 405/6200/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2024 року м. Кропивницький

справа № 405/6200/23

провадження № 22-ц/4809/1609/24

Кропивницький апеляційнийсуд ускладі колегіїсуддів судовоїпалати уцивільних справах:Єгорової С.М.(суддя-доповідач),суддів:Карпенка О.Л.,Мурашка С.І.,розглянувши впорядку письмовогопровадження цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 вересня 2024 року в складі головуючого судді Шевченко І. М.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, заяви про виправлення описки і оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», на його користь заборгованість по заробітній платі (серпень 2022 року 4 888,91 грн, вересень 2022 року 9 199,42 грн, жовтень 2022 року 11 748,73 грн, листопад 2022 року 8 672,02 грн) в розмірі 34 509,08 грн, яка визначена без урахування утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів; середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.11.2022 року по день звернення з відповідним позовом до суду в розмірі 96 946,83 грн, який визначений без урахування утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів; грошову компенсацію за невикористані ним дні відпустки в розмірі 10 960,39 грн.; моральну шкоду в розмірі 20 000 грн; допустити рішення до негайного виконання в межах платежу за один місяць та стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати в розмірі 13 757,60 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати за час затримки при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні відпустки та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 38 740,20 грн та компенсацію за невикористані ним дні відпустки в сумі 10 960,39 грн.

Стягнуто з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 11 099,68 грн.

Стягнуто з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн.

Стягнуто з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Інші позовні вимоги залишено без задоволення.

Стягнуто з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судові витрати по справі в сумі 3 220,80 грн.

17 вересня 2024 року до суду надійшла заява від представника відповідача Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» Плетньова О. С. в якій останній просить виправити описку допущену в рішенні суду, зазначає, що стягнута судом сума, яка зазначена судом в резолютивній частині рішення, як компенсація за невикористані дні відпустки в розмірі 10 960,39 грн. є повторним стягненням, оскільки ця сума закладена в заборгованість по заробітній платі яка вцілому складає 38 740,20 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 вересня 2024 року заяву представника відповідача Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» Плетньова Олександра Станіславовича про виправлення описки в рішенні суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати за час затримки при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні відпустки та моральної шкоди задоволено.

Викладено другий абзац резолютивної частини рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати за час затримки при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні відпустки та моральної шкоди в наступній редакції:

«Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 27 779,81 грн (двадцять сім тисяч сімсот сімдесят дев`ять гривень вісімдесят одна копійка) та компенсацію за невикористані ним дні відпустки в сумі 10 960,39 грн (десять тисяч дев`ятсот шістдесят грн. 39 коп.)..».

Задовольняючи заяву, суд встановив, що в рішенні суду допущено описку, яка підлягає виправленню шляхом постановлення вказаної ухвали.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 вересня 2024 року та прийняття нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ДП «Схід ГЗК» про виправлення описки.

Вказує, що чинне цивільне процесуальне законодавство не надає будь-яких інших можливостей змінювати тексти своїх вже ухвалених рішень, навіть якщо суддя пізніше виявляє, що допущено помилку при оцінці доказів чи застосуванні права. Такі помилки може виправити лише суд вищої інстанції під час апеляційного/касаційного перегляду рішення.

У вказаному рішенні, згідно доводів заявника, рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 квітня 2024 року у даній справі з відповідача на користь позивача двічі стягнуто на користь ОСОБА_1 10960,39 грн, в якості компенсації за невикористані дні відпустки. Резолютивна частина рішення суду відповідає його мотивувальній частині, а наведене не є опискою чи арифметичною помилкою в розумінні приписів ч. 1 ст.269 ЦПК України, у зв`язку з чим дане питання мало вирішуватися в ході оскарження судового рішення в апеляційному порядку.

Позивач наголошує, що ДП «СхідГЗК» мало зможу оскаржити судове рішення в апеляційному порядку, однак таким правом не скористалося.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини четверта, шоста статті 19, стаття 274 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені, зокрема, в п. 19 ч.1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборіізастосуваннінорми правадоспірнихправовідносин судвраховуєвисновкищодо застосуваннявідповіднихнормправа,викладенівпостановах ВерховногоСуду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи єіншіфактичнідані,якімаютьзначення длявирішеннясправи,тадоказина їхпідтвердження; якіправовідносинисторінвипливають ізвстановленихобставин; якаправованормапідлягає застосуваннюдоцихправовідносин; числідпозовзадовольнити абовпозовівідмовити; якрозподілитиміжсторонами судовівитрати; чиєпідставидопустити негайневиконаннясудовогорішення; чиєпідставидля скасуваннязаходівзабезпеченняпозову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки.

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», на його користь заборгованість по заробітній платі (серпень 2022 року 4 888,91 грн, вересень 2022 року 9 199,42 грн, жовтень 2022 року 11 748,73 грн, листопад 2022 року 8 672,02 грн) в розмірі 34 509,08 грн, яка визначена без урахування утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів; середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.11.2022 року по день звернення з відповідним позовом до суду в розмірі 96 946,83 грн, який визначений без урахування утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів; грошову компенсацію за невикористані ним дні відпустки в розмірі 10 960,39 грн; моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати за час затримки при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні відпустки та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 38 740,20 грн та компенсацію за невикористані ним дні відпустки в сумі 10 960,39 грн.

Стягнуто з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 11 099,68 грн.

Стягнуто з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн.

Стягнуто з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Обґрунтовуючи заяву про внесення виправлення у вказане рішення, відповідач посилався на те, що стягнута судом сума яка зазначена в резолютивній частині рішення, як компенсація за невикористані дні відпустки в розмірі 10960, 39 грн є повторним стягненям, оскільки ця сума закладена в заборгованість по заробітній платі, яка в цілому складає 38740, 20 грн. Дана обставина була досліджена судом в мотивувальній частині рішення, де суд зазначив, що згідно довідки ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» від 22 серпня 2023 року заборгованість підприємства перед позивачем станом на 21 серпня 2023 року складає 38740, 20 грн, із них: серпень 2022 року 3935, 57 грн, вересень 2022 року 7405,53 грн, жовтень 2022 року 9457, 73 грн, листопад 2022 року 6980,98 грн та компенсація за невикористані дні відпустки (41 к.д.) 10960, 39 грн. зазначено, що з викладеного вбачається, що суд допустив описку в судовому рішенні, та стягнув з відповідача заборгованість, яка не підтверджена матеріалами справи, де збільшив суму боргу з 38740, 20 на неіснуючу заборгованість в розмірі 10960, 39 грн, як компенсацію за невикористану відпустку, яка вже була стягнута судом (а.с.130).

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу вважав за можливе внести дане виправлення посилаючись на ст. 269 ЦПК України.

Однак, колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком.

Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Зі змісту вказаної норми випливає, що виправленню підлягають описки та арифметичні помилки, «допущені в рішенні». З буквального тлумачення норми видно, що мова йде про описки, допущені під час складання судового рішення. Тобто суб`єктом, який може припуститися помилки під час складання рішення, є виключно суд.

Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11.

Описка як помилка в судовому рішенні визначається за такими ознаками: 1) це механічна помилка, якої припустився сам суд, а не учасник справи; 2) описка є мимовільною, випадковою помилкою суду, допущеною під час письмово-вербального викладення змісту рішення; 3) до описок не належать помилки, наявні в наданих суду документах (тобто допущені іншими учасниками справи, хоча вони і призводять, як наслідок, до неправильного цитування судом, однак не є описками в розумінні процесуального закону).

Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям:

- вона повинна бути механічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо);

- таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом;

- помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).

Колегією суддів встановлено, що в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем згідно довідки від 22 серпня 2023 року складає 38740, 20 грн, із них: серпень 2022 року 3935, 57 грн, вересень 2022 року 7405,53 грн, жовтень 2022 року 9457, 73 грн, листопад 2022 року 6980,98 грн та компенсація за невикористані дні відпустки (41 к.д.) 10960, 39 грн.

Проте, в резолютивній частині рішення суду зазначено про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 38 740,20 грн та компенсацію за невикористані ним дні відпустки в сумі 10 960,39 грн.

Мотивувальна частина рішення суду суперечить його резолютивній частині.

Разом з тим, постановляючи ухвалу про виправлення описки суд виклав другий абзац резолютивної частини рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 квітня 2024 року в наступній редакції:

«Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 27 779,81 грн (двадцять сім тисяч сімсот сімдесят дев`ять гривень вісімдесят одна копійка) та компенсацію за невикористані ним дні відпустки в сумі 10 960,39 грн (десять тисяч дев`ятсот шістдесят грн. 39 коп.)

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.

Судом першої інстанції фактично здійснено не виправлення описки у рішенні, а змінено резолютивну частину судового рішення від 26 квітня 2024 року щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі в сумі 27 779,81 грн та компенсації за невикористані ним дні відпустки в сумі 10 960,39 грн.

Так, положеннями статті 269 ЦПК України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Отже, законом передбачені випадки, коли можуть бути усунені недоліки рішення суду тим самим судом, що його ухвалив.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо (постанова Верховного Суду від 14 січня 2019 року, справа № 369/8367/16-ц). В цій же постанові окремо зауважено, що суд не має права змінювати зміст судового рішення.

Арифметичні помилки - це помилки, пов`язані з розрахунками, які були зроблені судом під час прийняття рішення. Такими помилками, зокрема, можуть бути неправильний розрахунок суми позовних вимог, яка на думку суду, підлягає присудженню позивачу, або неправильний розрахунок розподілу судових витрат. Не є арифметичними помилками, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився (постанова Верховного Суду від 07.05.2020 року в справі № 576/599/17-ц).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Описки - це помилки, зумовлені правильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. У резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Зазначена правова позиція висловлена також у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2021 року у спразі № 2-3259/11 (провадження № 61-5640св21 ).

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що зазначення у рішенні суду суми стягнення у новому розмірі, є змістом судового рішення, який не може бути змінений у порядку виправлення описок або арифметичних помилок.

Суд першої інстанції вийшов за межі та постановив ухвалу про виправлення описки, чим вчинив дії, які направлені на зміну змісту рішення суду.

У разі незгоди з рішенням суду в частині визначення суми стягнення, яку суд зазначив, відповідач мав право оскаржити рішення суду в цій частині у апеляційному порядку.

За таких обставин відсутні підстави для виправлення вказаних описок відповідно до положень ст.269 ЦПК України.

Отже, беручи до уваги вище наведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали з постановленням нової, якою у задоволенні заяви представника відповідача Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про виправлення описки в судовому рішенні слід відмовити.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а в задоволенні заяви представника відповідача Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» Плетньова Олександра Станіславовича про виправлення описки відмовити.

В порядку ст. 141 ЦПК України з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 605, 60 грн.

Керуючись ст.ст.367,374,376,381,384ЦПК УкраїниЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 вересня 2024 року скасувати.

Ухвалити нове рішення в справі, яким в задоволенні заяви представника відповідача Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» Плетньова Олександра Станіславовича про виправлення описки в абзаці другому резолютивної частини рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 квітня 2024 року по справі №405/6200/23, відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 605,60 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Судді С. М. Єгорова

О. Л. Карпенко

С. І. Мурашко