Ухвала

від 19.03.2025 по справі 405/6200/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/6200/23

6/405/231/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2025 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Шевченко І.М.,

за участю секретаря судового засідання Мишевець Т.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький заяву представника ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про поворот виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.04.2024 року у справі № 405/6200/23 (2/405/1022/23) за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати за час затримки при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні відпустки та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» Плетньов О.С. звернувся в суд із заявою про поворот виконання рішення суду по справі № 405/6200/23 (2/405/1022/23) за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати за час затримки при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні відпустки та моральної шкоди

Як на підставу повороту виконання зазначеного судового рішення посилається на те, що ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.09.2024 року задоволено заяву представника відповідача Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про виправлення описки в рішенні суду по даній справі. Стягнуто з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 27779,81 грн. та компенсацію за невикористані ним дні відпустки в сумі 10960,39 грн. Таким чином суд зменшив суму боргу яка була визначена в рішенні суду від 26.04.2024 року і фактично була виплачена підприємством ОСОБА_1 .

Враховуючи наведені обставини, заявник просить у порядкустатті 444 ЦПК Українивирішити питання про поворот виконання рішення суду.

В судове засідання сторони не з`явилися, повідомлялися належним чином, причини неявки суду не сповістили, заяв про відкладення розгляду до суду не подали.

Відповідно до ч.2 ст.247ЦПК Україниза відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, перевіривши матеріали заяви та доводи, викладені в ній, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.04.2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 38740,20 грн. та компенсацію за невикористані ним дні відпустки в сумі 10960,39 грн., середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 11099,68 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн., витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.09.2024 року виправлено описку в рішенні суду та стягнуто з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 27779,81 грн. та компенсацію за невикористані ним дні відпустки в сумі 10960,39 грн. Таким чином суд зменшив суму боргу яка була визначена в рішенні суду від 26.04.2024 року і фактично була виплачена підприємством ОСОБА_1 .

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 06.12.2024 року ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 вересня 2024 року скасовано. Ухвалено нове рішення в справі, яким в задоволенні заяви представника відповідача Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» Плетньова Олександра Станіславовича про виправлення описки в абзаці другому резолютивної частини рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 квітня 2024 року по справі №405/6200/23, відмовлено та стягнуто з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 605,60 грн.

Згідно платіжної інструкції від 14.08.2024 року платник на рахунок позивача ОСОБА_1 надійшло 60800,27 грн. боржник Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (а.с. 152).

Частиною дев`ятоюстатті 444 ЦПК Українивизначено, що якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої-третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 445ЦПК України у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Поворот виконання рішення це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

Урішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011у справі за конституційним зверненням військової частини щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першоїстатті 293 Цивільного процесуального кодексу Україниу взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьоїстатті 129 Конституції Українивказано, що поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

За змістом частин першої та другоїстатті 380 ЦПК України 2004 року, питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.

Виняток становлять лише випадки, передбаченістатті 445 ЦПК України, у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Аналіз частини першої статтістатті 445 ЦПКдає можливість дійти висновку, що поворот виконання не допускається, якщо відповідні правовідносини сторін характеризуються одночасною наявністю таких ознак: виконане рішення постановлене за позовом про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин. При цьому мається на увазі як матеріальна, так і моральна шкода; виконане рішення скасоване у зв`язку з нововиявленими обставинами. Тобто у разі скасування такого рішення в іншому порядку (наприклад, судом касаційної інстанції в порядку касаційного оскарження) поворот виконання допускається; виконане рішення не було обґрунтовано на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

За відсутності хоча б однієї з вказаних ознак обмеження повороту виконання не діє.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного від 20 червня 2019 року у справі № 336/9595/14 (провадження № 61-14640сво18).

Отже, за загальним правилом, при скасуванні рішення у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання рішення не допускається.

Керуючись ст.ст.444,445 ЦПК України,ст.239 КЗпП України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви представника ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про поворот виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.04.2024 року у справі № 405/6200/23 (2/405/1022/23) за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати за час затримки при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні відпустки та моральної шкоди - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко