Повістка

від 05.12.2024 по справі 553/6260/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 553/6260/22

Номер провадження 22-з/818/215/24

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2024 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів Курила О.М., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Супрун Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТ-ПЛЮС» про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 553/6260/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТ-ПЛЮС», ОСОБА_2 , треті особи - Виробничий кооператив «МЕТАЛІСТ-3», Харківська міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТ-ПЛЮС» (далі - ТОВ «ПЕТ ПЛЮС»), ОСОБА_2 , треті особи - Виробничий кооператив «МЕТАЛІСТ-3», Харківська міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_4 залишено без розгляду.

13 травня 2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат Чуб Сергій Володимирович, на вказане судове рішення через суд першої інстанції подав апеляційну скаргу, у зв`язку з чим по справі було відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 травня 2024 року у справі № 553/6260/22 закрито.

17 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» ТОВ «ПЕТ-ПЛЮС» подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.

Заява мотивована тим, що під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції товариством понесено витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 50000 грн, які мають бути відшкодовані позивачем.

Також, відповідач просив визнати дії позивача та його представників адвокатів Чуба Сергія Володимировича та Апазіді Костянтина Юрійовича зловживанням процесуальними правами.

У зв`язку із процесуальними діями позивача та його представників у період з 16 листопада 2022 року до 12 вересня 2024 діяли заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 16 листопада 2022 року у вказаній цивільній справі, якими Товариству створені перешкоди у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 6310136900:05:001:0014, площею 0,5483 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування належних на праві власності відповідачу нежитлових будівель і споруд.

Також, про зловживання процесуальними правами представником позивача адвокатом Чубом С.В. свідчить подання декількох заяв про забезпечення позову до одних й тих же відповідачів, з тим самим предметом та з аналогічних підстав, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Крім того, продовж розгляду справи позивачем подавались клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю у кримінальному провадженні, проте будь-яких слідчих дій та судових засідань слідчим суддею за участю адвоката у таких кримінальних провадженнях не проводилось

Вказував, що представником позивача подано завідомо безпідставний позов, позов за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер, що також є зловживання процесуальними правами.

02 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» представником ОСОБА_5 - адвокатом Чуб С.В. подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Заперечення мотивовано необґрунтованістю підстав для стягнення витрат на правничу допомогу.

Звернення до суду за захистом свого порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами та тягнути за собою обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

ТОВ «ПЕТ-ПЛЮС» не надано доказів, які підтверджували б фактичну сплату коштів Терпелюку Є.В. за правничу допомогу у розмірі 30 000 грн під час розгляду справи у суді першої інстанції та 20 000 грн під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, а також доказів, які б чітко пов`язували витрачену суму із конкретними діями адвоката у межах справи № 553/6260/22.

Також, відповідач не обґрунтував, у чому, на його думку, дії позивача суперечать завданням та цілям цивільного судочинства та мають на меті інші цілі, несумісні із основною метою судового розгляду.

В суді першої інстанції позивачем було надано всі наявні в нього докази, у заявах по суті справи наведено його вичерпну позицію, що дає змогу суду здійснити оцінку підстав позову та обґрунтованості позовних вимог, а тому не вбачається підстав для самостійного ініціювання судом питання про залишення позову без розгляду виключно через неявку Позивача та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з`явилися.

Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 05 грудня 2024 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:

ТОВ «ПЕТ-ПЛЮС» отримано 02 жовтня 2024 року в електронному кабінеті (том 3, а.с.36);

Адвокатом Терпелюк Є.В. отримано 02 жовтня 2024 року в електронному кабінеті (том 3, а.с.37);

ОСОБА_5 повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою від 19 жовтня 2024 року «за закінчення терміну зберігання» (том 3, а.с.43-44), крім того про день, час та місце судового засідання ОСОБА_5 повідомлявся відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (том 3, а.с.34);

Адвокатом Чуб С.В. отримано 02 жовтня 2024 року в електронному кабінеті (том 3, а.с.38);

ОСОБА_2 отримано 02 жовтня 2024 року в електронному кабінеті (том 3, а.с.39);

ВК «МЕТАЛІСТ-3» повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою від 19 жовтня 2024 року «за закінчення терміну зберігання» (том 3, а.с.41-42), крім того про день, час та місце судового засідання ВК «МЕТАЛІСТ-3» повідомлялось відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (том 3, а.с.35);

Харківською міською радою отримано 02 жовтня 2024 року в електронному кабінеті (том 3, а.с.40).

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Матеріали справи свідчать, що 02 січня 2020 року між ТОВ «ПЕТ-ПЛЮС» та Адвокатським бюро «Євгенія Терпелюка» укладено договір про надання професійної правової допомоги правничих послуг № 14, відповідно до умов якого виконавець без обмеження повноважень зобов`язується надавати Замовникові правову допомогу шляхом: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності Замовника; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру за дорученням Замовника; представництва інтересів, захист прав Замовника як потерпілого, як юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, як третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництва інтересів Замовника у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, зокрема підписання позовних заяв та інших процесуальних документів (заяви про відмову від позову, уточнення позовних вимог, укладення мирової угоди тощо), а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництва інтересів Замовника в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

18 листопада 2022 року сторони погодили Порядок обчислення гонорару, а саме:

Попередній аналіз наданих Замовником документів, формування письмових та електронних доказів у справі, їх попередня досудова оцінка на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, аналіз законодавства, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, судової практики (правових висновків Верховного Суду), формування правової позиції у справі, підготовка відзиву на позовну заяву, складення та подання до суду усіх необхідних процесуальних документів, забезпечення участі Виконавця у судових засіданнях - у суді першої інстанції - 30000 грн;

Правовий аналіз рішення суду першої інстанції, аналіз законодавства, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а також судової практики на час подання апеляційної скарги, формування позиції у справі, підготовка апеляційної скарги (відзиву на апеляційну скаргу), формування та подання до суду (за необхідності) письмових та електронних доказів, складення та подання до суду усіх необхідних процесуальних документів, забезпечення участі Виконавця у судових засіданнях - у суді апеляційної інстанції - 20000 грн.

20 травня 2024 року ТОВ «ПЕТ-ПЛЮС» та Адвокатське бюро «Євгенія Терпелюка» складено Акт № 20-05/1 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги № 02/01/2020-1 від 02 січня 2020 року, за яким останнім в період з 18 листопада 2022 року по 20 травня 2024 року надано наступні послуги з професійної правничої допомоги у справі № 553/6260/22: - попередній аналіз наданих Замовником документів, формування письмових та електронних доказів у справі, їх попередня досудова оцінка на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, аналіз законодавства, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, судової практики (правових висновків Верховного Суду), формування правової позиції у справі, підготовка відзиву на позовну заяву, складення та подання до суду усіх необхідних процесуальних документів, забезпечення участі Виконавця у суді першої інстанції. Вартість фактично наданих послуг становить 30000 грн.

17 вересня 2024 року сторонами складено Акт № 17-09/1 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги № 02/01/2020-1 від 02 січня 2020 року, за яким адвокатським бюром надано за період з 03 червня 2024 року по 17 вересня 2024 року такі послуги: аналіз доводів апеляційної скарги, поданої позивачем, аналіз законодавства, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, судової практики (правових висновків Верховного Суду), формування правової позиції у справі; підготовка та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та письмових доказів; забезпечення явки Виконавця до суду апеляційної інстанції у судові засідання 11 липня 2024 року та 12 вересня 2024 року; підготовка та подання до суду клопотання про вжиття заходів до позивача та його представників у зв`язку із зловживанням ними процесуальними правами; підготовка та подання до суду заяви щодо ухвалення додаткового рішення про вжиття заходів до позивача та його представників у зв`язку із зловживанням ними процесуальними правами та про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Вартість фактично наданих послуг становить 20 000 грн.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Як установлено в частині 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу частини 3 статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19), постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21) та постанові від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» за заявою № 58442/00, щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04, пункт 268) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

У Практичних рекомендаціях: вимоги щодо справедливої компенсації (стаття 41 Конвенції), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28 березня 2007 року, з поправками від 09 червня 2022 року, ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому Суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що «заявник мав сплатити їх або бути зобов`язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов`язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов`язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду» (пункт 18).

Що стосується гонорарів адвокатів, ЄСПЛ вказує, що заявник повинен показати, що гонорари сплачені або тільки будуть сплачені адвокату.

Відповідні висновки щодо того, що фактичними витратами на правову допомогу є, в тому числі, витрати, оплата яких буде здійснена в майбутньому ЄСПЛ виклав, зокрема, у справі «Теб`єті Мюхафізе Кемійветі та Ісрафілов проти Азербайджану» (заява № 37083/03, пункт 106).

При визначенні розміру судових витрат, що підлягає стягненню на правову допомогу, судова колегія враховує певну тотожність обґрунтувань позову та заперечень, які були подано до апеляційної скарги, що не відповідає критеріям розумності та необхідності, оскільки на час звернення з апеляційною скаргою правова позиція позивача здебільшого вже була сформована, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин, що потребує зазначеного адвокатом проміжку часу та зусиль, суду не надано.

Оцінюючи пропорційність та співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності, юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, виходячи із засад розумності та справедливості, судова колегія вважає, що відповідачу мають бути компенсовані витрати, понесені на оплату професійної правничої допомоги у суді першої інстанції, а також у суді апеляційної інстанції у розмірі - 15000 грн.

Щодо доводів відповідача про зловживання процесуальними правами, то суд виходить з такого.

Відповідно до частини 3 статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно з частиною 3 статті 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частини 2 - 5 статті 13 цього Кодексу.

Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зазначено, що «учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини 2 статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина 1 статті 44 ЦПК України). За змістом частини 2 цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним. Велика Палата Верховного Суду переконана, що використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини 3 статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 1 та 2 вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною 3 статті 44 ЦПК України».

Також, висновок про штучний характер позову не повинен ґрунтуватися на припущеннях суду і може свідчити про порушення прав позивача на судовий захист. Висновок суду щодо штучного характеру позову, зроблений після тривалого часу перебування справи на розгляді в суді, є неправомірним (Постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 757/64933/17-ц (провадження № 61-5436св19).

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини 1-3 статті 89 ЦПК України).

Зважаючи, що відповідачем не надано доказів спричинення йому шкоди, а також протиправності дій позивача при зверненні до суду з вказаним позовом, судова колегія не вбачає підстав для визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТ-ПЛЮС» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТ-ПЛЮС» (м. Харків, вул. Коцарська, буд. 19, кв. 2, код ЄДРПОУ 43190801) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 09 грудня 2024 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.М. Курило

Н.П. Пилипчук