Ухвала

від 15.01.2025 по справі 553/6260/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 січня 2025 року

м. Київ

справа № 553/6260/22

провадження № 61-17260ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чуб Сергій Володимирович, на додаткову постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Мальованого Ю. М., Курила О. М., Пилипчук Н. П., від 05 грудня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТ-ПЛЮС», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: виробничий кооператив «МЕТАЛІСТ-3», Харківська міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ПЕТ-ПЛЮС», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ВК «МЕТАЛІСТ-3», Харківська міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_4 залишено без розгляду.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року прийнято відмову ОСОБА_4 від апеляційної скарги. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 травня 2024 року у справі № 553/6260/22 закрито.

Додатковою постановою Харківського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року заяву ТОВ «ПЕТ-ПЛЮС» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ПЕТ-ПЛЮС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

25 грудня 2024 року через підсистему Електронний суд представник

ОСОБА_4 - адвокат Чуб С. В. подав касаційну скаргу на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року, яку просить скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви

ТОВ «ПЕТ-ПЛЮС».

Заявник вважає що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2019 рокуу справі

№924/831/17, від 28 листопада 2019 рокуу справі №910/8357/18, від 12 червня 2020 року у справі №906/775/17, від 25 червня 2020 рокуу справі №924/233/18, від 14 січня 2021 рокуу справі №521/3011/18, від 02 лютого 2022 рокуу справі

№ 917/3/21.

За змістом частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки Верховний Суд вже викладав у своїх постановах висновки щодо питань застосування норм права у подібних правовідносинах, порушених у касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення відповідно до таких висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Водночас частиною третьою статті 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними, допустимими і достатніми доказами.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 суд дійшов висновку, що загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу були предметом правової оцінки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, стороною відповідача заявлено про понесення витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 50 000 грн.

Ухвалюючи додаткове рішення щодо вирішення питання про стягнення

з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу,

суд апеляційної інстанції врахував критерії обґрунтованості, реальності, необхідності й пропорційності цих витрат, обставини та результат розгляду справи, складність справи, обсяг наданих послуг і дійшов цілком обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового відшкодування таких витрат за рахунок позивача у розмірі 15 000 грн. Також судом враховано заперечення ОСОБА_5 .

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, не свідчать про те, що при

визначенні розміру витрат на правову допомогу, яка підлягають відшкодуванню на користь відповідача у цій справі, суд апеляційної інстанції порушив критерії обґрунтованості, реальності, розумності та пропорційності.

Оскаржене судове рішення відповідає вищенаведеним висновкам Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Згідно з приписами пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Викладені заявником у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права або неузгодженість висновків апеляційного суду з правовими висновками Верховного Суду, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що касаційна скарга на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року не може вважатись обґрунтованою, а у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 388, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чуб Сергій Володимирович, на додаткову постанову Харківського апеляційного суду

від 05 грудня 2024 року у цивільній справі № 553/6260/22.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников