Ухвала

від 12.11.2024 по справі 755/15668/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/15668/23

Провадження №: 2/755/7767/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" листопада 2024 р. місто Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді САВЛУК Т.В., за участі секретаря Лазоренко Н.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування письмових доказів, заявлені в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції м. Київ, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу квартири, здійснити перерахування коштів внесених на депозитний рахунок на користь одного із відповідачів, визнати нікчемним договір дарування частини квартири, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва із позовною заявою до відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з вимогами:

«Визнати Договір купівлі-продажу частин квартири від 05 липня 2006 року недійсним в частині покупця, зокрема визнати, що у договорі купівлі-продажу, укладеного та посвідченого 05 липня 2006 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Телегою Т.М. (реєстровий номер 1058), удавано зазначена ОСОБА_3 покупцем 19/100 частин квартири АДРЕСА_1 та визнати, що дійсним покупцем 19/100 частин квартири АДРЕСА_2 , є ОСОБА_4 .

Визнати Договір купівлі-продажу частин квартири від 05 липня 2006 року недійсним в частині ціни, зокрема визнати, що у договорі купівлі-продажу, укладеного та посвідченого 05 липня 2006 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Телегою Т.М. (реєстровий номер 1058), зазначена ціна у розмірі 60000,00 гривень є удаваним та визнати, що продаж 19/100 частин квартири АДРЕСА_1 за домовленістю сторін вчинено за 4936,00 гривень.

Перевести на позивача права та обов`язки покупця за Договором купівлі-продажу 19/100 частин АДРЕСА_2 , укладеного та посвідченого 05 липня 2006 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Телегою Т.М. (реєстровий номер 1058).

Перерахувати на користь Відповідача-3 ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 4936,00 гривень, внесені ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду призначенням платежу «Оплата зав переведення прав і обов`язків покупця за договором купівлі-продажу частини квартири від 05 липня 2006 року.

Визнати нікчемним Договір дарування частини квартири АДРЕСА_2 , який укладено 06 вересня 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Телегою Т.М. та зареєстрований в реєстрі за 31242, який не був спрямований на реальне настання наслідків обумовлених договором.

Стягнути з Відповідача-3 ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 800000,00 гривень завдану позивачу ОСОБА_1 »

13 вересня 2024 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції м. Київ, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу квартири, здійснити перерахування коштів внесених на депозитний рахунок на користь одного із відповідачів, визнати нікчемним договір дарування частини квартири, відшкодування моральної шкоди, та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. (ст. 189 Цивільного процесуального кодексу України)

Звертаючись з позовом до суду, безпосередньо в прохальній частині позову позивач просила в порядку підготовчки справи до розгляду зобовязати третю особу Центральне міжрегіональне упрпавління Міністерства юстиції (м.Київ) надати належним чином завіірену копію Договору купівлі-продажу 19/100 частин квартири від 05 липня 2006 року, посвідченого за реєстровим номером 1058 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Телегою Т.М. та всі матеріали нотаріальної справи завелені при укладані цього договору; а також належним чином завіірену копію Договору дарування 19/100 частин квартири від 06 версня 2006 року, посвідченого за реєстровим номером 1058 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Телегою Т.М. та всі матеріали нотаріальної справи завелені при укладані цього договору.

Позивач в підготовче судове засідання не зяивлась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник - адвокат Зімін С.В. в підготовчому судовому засіданні висловили свої заперчеення щодо заявленого клоопання, вважають заявлене клотпнаня необгрнутованим.

Інші учасники цивільного процесу в підготовче судове засідання не зяивлись, про дату слухання справи повідомлені належним чином.

Вислухавши позицію сторін цивільного процесу, надавши оцінку навденим позивачем підставам для витребвання доказів, суд приходить до наступного.

Забезпечення доказів - це оперативне закріплення у встановленому цивільним процесуальним законом порядку відомостей про факти, яке вчиняється суддею з метою використання їх як докази при розгляді та вирішенні цивільних справ у суці. Забезпечення доказів у жодному випадку не можна ототожнювати із їх дослідженням або оцінкою. Єдина мета забезпечення доказів - це їх фіксація для забезпечення можливості їх дослідження та оцінки при подальшому розгляді справи.

Виходячи з положень п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства.

Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно-правовий інтерес у ефективності відправлення правосуддя.

Можливість збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, однак і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства. Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК).

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. ( ст. 76 ЦПК України)

Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Виходячи з положень статей 79-80 Цивільного процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ( ч. 1 ст. 81 ЦПК України)

Положення статі 81 ЦПК України, відображають приватноправові засади змагальності цивільного процесу, відповідно до чого тягар доказування цілком покладається на сторін. У такому контексті зазначений обов`язок із доказування характеризується специфічністю та виникає тоді, коли особа реалізує своє право на судовий захист.

При цьому особа наділена правом самостійно обирати коло доказів, на які вона посилається і які подає суду, виходячи із своєї процесуальної заінтересованості та позиції у справі. Поряд із цим, таке право сторони також має свої межі. Тоді, коли особа використовує свої процесуальні права у сфері доказування всупереч їх меті, діє недобросовісно (у тому числі, несвоєчасно розкриває докази, чим перешкоджає іншій стороні повноцінно організувати свій захист), то починає зачіпатися загальний публічно-правовий інтерес в ефективному відправленні правосуддя, що повинно мати наслідком відповідну реакцію суду.

За змістом положень частини другої та четвертої статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Як роз`яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно положень п. 3 ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Виходячи з предмету спору та суб`єктивного складу сторін, суд приходить до висновку, що клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування письмових доказів не підлягає задоволенню за відсутності належного обґрунтування підстав для витребування заявленої інформації, її доказове значення для доведення підстав позову, крім того позивачем не конкретизовано, які саме піджстави витебвання заявленоних доказів безпосередньо у третьої особи, яка не заявляє самостіних вимог щодо предмету спору, - Центрального міжрегіонального упрпавління Міністерства юстиції (м.Київ) з урахуванням повноважень та компетенції цього державного органу визнаної спеціальним законодавством.

Враховуючи викладене та керуючись статями 13, 83, 84, 197, 200, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування письмових доказів від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ, викладені у прохальній частині позовної заяви, - залишити без задоволення.

Клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування письмових доказів, подане до суду 11 листопада 2024 року, зареєстроване в канцелярії суду 11 листопада 2024 року за вх№Еп-12778, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в момент її підписання та окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. (ч. 2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України)

Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі інтернет http://dn.ki.court.gov.ua.

С у д д я